Рішення № 213191, 30.06.2006, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.06.2006 р. Справа № 8/265

За позовом Приватного підприємства "Нафта Преміум+", м.Кременчук

до відповідача Колективно промислово-будівельної фірми "Приватбуд", м.Кременчук

про стягнення 346 742,76 грн.

Суддя Плеханова Л.Б.

Представники:

Від позивача Лихолет Л.П. - директор, Кравченко Л.П. дов.№ 9 від 03.06.06 р.

Від відповідача Шапошник Р.Ф.

СУТЬ СПОРУ : Стягується 346742,76 грн. заборгованості у вигляді понесених позивачем витрат : 6267,00 грн. вартості частини будівлі формувального цеху, 13000,00 грн. попередньої оплати за залізобетонні вироби, 9301,76 грн. орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований формувальний цех, 243174,00 грн. неотриманого прибутку, 75000,00 грн. за проведення проектних робіт.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (лист № 612 від 30.06.2006 р. просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на недоведеність позовних вимог, відсутність вини відповідача у витратах позивача, пов"язаних з виготовленням проектних робіт. Крім того, вимоги щодо стягнення вартості формувального цеху в сумі 6267,00 грн. є необгрунтованими, оскільки вказана будівля є власністю позивача, на яку відповідач не претендує. Відсутні підстави для стягнення з відповідача 243174,00 грн. неотриманого прибутку. Заборгованості в сумі 13000,00 грн. сплачені за залізобетонні вироби, не існує, так як відповідачем були передані вказані вироби 10.06.2003 р. по накладній 872.

До початку судового засідання сторони заявили клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 27.06.2006 р. по 30.06.2006 р. Позивач відповідно до ст.22 ГПК України уточнив позовні вимоги і просить вважати суму позову збитками.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно дослідивши обставини справи суд встановив наступне.

9 червня 2003 року Приватне підприємство "Нафта преміум+" відповідно до договору купівлі-продажу купив у Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд" частину будівлі формувального цеху, яка складається з камери 1 пл. 49,6 кв.м , камера П пл.23,7 кв.м., камера Х пл.48,6 кв.м, камера Х1 пл.23,6 кв.м. загальною площею 145,5 квадратних метри. Продаж вчинено за 6267,00 гривень.

9 червня 2003 року на виконання вказаного договору купівлі-продажу та з метою проведення будівництва об"єкта продажу КПБФ "Приватбуд" був виставлений рахунок № 92 від 9 червня 2003 року на загальну суму 19267,00 грон. (6267,00 гривень - оплата за частину будівлі формувального цеху та 13000,00 гривень - як попередня оплату за залізобетонні вироби).

Приватне підприємство "Нафта преміум+" платіжним дорученням № 1 від 10.06.2003 р. перерахувало на поточний рахунок КПБФ "Приватбуд" 19267,00 гривень, що підтверджує ться випискою АКБ "МТ-Банк".

Позивач стверджує, що КПБФ "Приватбуд" не виконала свої зобов"язання ані за договором купівлі-продажу, ані з поставки залізобетонних виробів, що були сплачені відповідно до рахунку № 92 від 9 червня 2003 року.

Незважаючи на укладений договір купівлі-продажу, керівництво КПБФ "Приватбуд" не передало будівлі формувального цеху та вживає всіх заходів щодо недопущення працівників приватного підприємства "Нафта преміум+" на територію своїх об"єктів, без будь-яких поважних причин, пояснень використовує охорону, яка не дає можливості потрапити до будівлі формувального цеху, яка знаходиться усередині території КПБФ "Приватбуд". Крім того, керівництво КПБФ "Приватбуд" не йде на будь-які переговори, що дає змогу говорити про привласнення КПБФ "Приватбуд" чужого майна.

Враховуючи вищевикладене, на той факт, що КПБФ "Приватбуд" перешкоджає діяльності приватного підприємства "Нафта преміум+" та не дає змоги потрапити до об"єктів, заборгованість КПБФ "Приватбуд" за сплаченим рахунком № 92 від 9 червня 2003 року складає 19267,00 гривень.

24 жовтня 2003 року між Кременчуцькою міською радою і приватним підприємством "Нафта преміум+" на підставі рішення ХУ1 сесії міської ради У скликання було укладено договір про оренду земельної ділянки площею 5986 квадратних метрів, при цьому витрати на виготовлення документації при оформленні земельної ділянки, в тому числі і транспортні, склали чималеньку суму.

Земельна ділянка знаходиться на території фірми "Приватбуд". У відповідності з пунктом 2.3 договору від 24 жовтня 2003 року почала нараховуватися орендна плата за користування земельною ділянкою.

На протязі 2003,2004 і 2005 років працівники "Нафта преміум+" не могли потрапити на орендовану земельну ділянку, оскільки як зазначено вище територія КПБФ "Приватбуд" щільно охороняється, а спілкуватися з керівництвом ПП "Нафта преміум+" керівництво "Приватбуд" не збиралось.

Оскільки керівництво КПБФ "Привабуд" вчиняло перепони щодо використання приватним підприємством орендованої земельної ділянки, приватне підприємство не могло і не може розпочату заплановану діяльність, що завдає великих збитків.

Так, станом на 01.02.2006 року заборгованість з орендної плати за використання земельної ділянки складає 9301,76 грн., що підтверджується інформацією податкових органів.

Крім того , в жовтні-листопаді 2003 року укладено договір підряду на проведення проектних робіт щодо створення проектно-конструкторської документації технологічної лінії з виготовлення бітуму. Саме під цю лінію і було спочатку придбано частину будівлі формувального цеху і укладено договір оренди земельної ділянки. сума вищевказаного договору склала 75000,00 грн. Відповідно до акту здавання-приймання робіт за вказаним договором проектно- конструкторська документація передана Позивачу, а Позивач в свою чергу виконав свої зобов"язання щодо сплати вартості робіт в сумі 75000 грн.

Протягом грудня 2003 року - серпня 2004 року з дорожніми, ремонтно-дорожніми підприємствами, зацікавленими в постачанні бітуму було укладено договори на поставку продукції.

В зв"язку з тим, що з вини керівництва КПБФ "Приватбуд" приватне підприємство не розпочало своєї заплановано ї діяльності, це призвело до невиконання контрактів та неотримання прибутків. Розмір нанесених збитків у вигляді неотриманого прибутку складає 243174 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що загальна сума заборгованості складає 346742,76 грн., а саме, 19267,00 грн. за оплаченим рахунком № 92 від 9 серпня 2003 року +9301,76 грн. заборгованість з орендної плати за землю +75000,00 грн. за проведення проектних робіт + 243174 грн. - неотриманий прибуток, 19267,0 грн. сплачених за цех і залізобетонні вироби.

Статтею 22 ЦК України передбачено право на відшкодування збитків, завданих особі в результаті порушення її цивільного права. Під збитками, згідно з частиною 2 статті 22 ЦК України, визнаються втрати, яких особа зазнала у зв"язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов"язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб"єкту, права або законні інтереси якою порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов"язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною

За зобов"язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чине законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, і за умови безпосереднього причинного зв"язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкоду.

Підставою для настання цивільно-правової відповідальності за завдання збитків є правопорушення, що включає в себе певні елементи :

-збитки;

-протиправна поведінка;

-причинний зв"язок;№

-вина.

Відсутність хоча б одного елементу складу правопорушення виключає настання цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Згідно абз.3 п.2 Роз"яснень президії Вищого арбітражного суду України від 01.04.94 р. № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов"язаних з відшкодуванням шкоди"... за зобов"язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду.

Так, статтею 1166 Цивільного Кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Наявними у матеріалах справи матеріалами підтверджується факт завдання позивачем відповідачеві збитків у вигляді :

-13000,00 грн. різниці між сплаченої позивачем на користь відповідача суми 19267,00 грн. та 6267,00 грн. вартості будівлі формувального цеху.

-9301,76 грн. заборгованості з орендної плати за землю;

-75000,00 грн. за проведенні проектних робіт;

-243174,00 грн. неотриманого прибутку.

Вказані збитки виникли внаслідок необгрунтованих перешкод з боку відповідача щодо користування позивачем придбаної будівлі формувального цеху та земельною ділянкою, переданою позивачеві в оренду Кременчуцькою міською радою згідно договору оренди від 24.10.2003 року.

Прилегла територія до попередньої в оренду земельної ділянки належить відповідачеві, тобто земельна ділянка знаходиться в середині території фірми "Приватбуд".

Земельна ділянка відповідачем охороняється і є недоступною для позивача з моменту укладення договору купівлі-продажу спірної будівлі.

Наявні у справі докази свідчать про неодноразові звернення позивача до керівництва КПБФ "Приватбуд" про надання згоди на вільний доступ до формувального цеху, які залишені відповідачем без реагування.

Вищевказані неправомірні дії відповідача знаходяться у причинному зв"язку із завданими позивачеві збитками.

Відповідно до ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З урахуванням вищевикладеного судом встановлено наявність умов цивільно-правової відповідальності відповідача за заподіяння шкоди позивачеві, тому позов підлягає частковому задоволенню в сумі 340475,76 грн.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо 6267,00 грн. вартості будівлі формувального цеху, яка є власністю позивача.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на передачу директору позивача Лихолет В.О. залізобетонних виробів на суму 13000,00 грн. по накладній № 872 від 10.06.2003 р., оскільки надана відповідачем ксерокопія вказаної накладної не змістує усих необхідних реквізитів, крім того, не надано доручення на право одержання товарно-матеріальних цінностей і товарно-транспортна накладна на вивіз даного вантажу.

Присутній у судовому засіданні Лихолет В.О. категорично заперечує отримання ним залізобетонних виробів і а вищевказану копію накладної вважає неналежним доказом.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст.49,82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Колективної промислово-будівельної фірми "Приватбуд" (м. Кременчук, проїзд Галузевий, буд.10, п\р 26002301370424 в АК "Промінвестбанк" м. Кременчук, МФО 331144, код 05514844) на користь Приватного підприємства "Нафта преміум+" (39600, м. Кременчук, вул. Пролетарська, буд.8/3, П\Р 260082980 в Кременчуцькій філії АКБ "Індустріалбанк", МФО 331304, код 323989723) - 340475,76 грн. збитків, 3404,76 грн. витрат по оплаті держмита, 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Плеханова Л.Б.