Рішення № 21315010, 02.02.2012, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0801/11/0121

Справа № 2-801/2011

2/0121/84/12

РІШЕННЯ

Іменем України

02 лютого 2012 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді Блейз І.Г.

при секретарі Копосової Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_6 Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 серпня 2010 року о 19.00 водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом HUNDAY модель SANTA FE державний номер НОМЕР_1 , порушив Правила дорожнього руху України, а саме п.п.11.3 та 12.3, допустив зіткнення з автомобілем Шевроле Лачетти державний номер НОМЕР_2, після чого виїхав на зустрічну полосу руху та зіткнувся із автомобілем Лексус, а після зіткнувся із автомобілем Фольксваген, яким керував чоловік позивача. Постановою Феодосійського міського суду від 07 вересня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення. ОСОБА_2 не було укладено договір страхування цивільної відповідальності. Відповідно до п.п. «а»п. 41.1 ст 4 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фондів захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, а також у разі його спричинення транспортним засобом, володілець якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Автомобілю позивач спричинено шкоду даною дорожньо-транспортною пригодою у розмірі 45533, 25 грн. Дана сума підтверджується рахунком. Відповідно до п 9.2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» обовязків ліміт відповідальності страховика складає 25500 грн. Відповідно до Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг від 09.07.2010 року №566 обовязків ліміт відповідальності складає 50000 грн. ОСОБА_2 позивачу спричинено моральну шкоду, яка є у тому, що позивачу та її родині було споганено відпустку, неповнолітні діти позивача отримали тілесні пошкодження. На поновлення здоровя позивачем витрачено 4704 грн 37 коп. Відповідно до ст. 9.3 вказаного вище Закону обовязків ліміт відшкодування шкоди за пошкодження здоровя потерпілим складає 51000 грн. Моральну шкоду позивач оцінює у 20000 грн. Вказані вище обставини стали підставою для звернення із відповідним позовом, відповідно до якого позивач просить стягнути з МТСБУ матеріальну шкоду у розмірі 45533, 25 грн, стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Стягнути з МТСБУ шкоду, спричинену здоровю 4704, 37 грн.

Позивач у судове засідання не зявилася, про причини неявки не повідомив, сповіщений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, надав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність. Проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що шкоду позивачу спричинив не він, а ОСОБА_2 Крім того, він надав довіреність на імя ОСОБА_5 батька ОСОБА_2 Таким чином, відповідач не є володільцем джерела підвищеної безпеки та не є особою, що спричинила шкоду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив сповіщений належним чином.

Представник Моторного транспортного страхового бюро України у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, сповіщений належним чином. У раніше наданій заяві проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що відповідно до п.п. «а»п. 41.1 ст 4 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фондів захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, а також у разі його спричинення транспортним засобом, володілець якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, за умови, що цивільна-правова відповідальність потерпілої особи застрахована у встановленому законом порядку. Підставою для відповідних страхових виплат є наявність заяви від потерпілої особи. До наступного часу позивач із відповідною заявою не зверталася. Відповідно до ст. 22 Закону відшкодуванню підлягає оцінена шкода з урахування зносу. Незалежна оцінка не проведена, транспортний засіб поновлено. Також неможливо зробити висновки з приводу обґрунтованості препарату, що приймала родина позивача. Крім того, лікування у РФ позивач не погоджувала із МТСБУ. Оскільки вимоги Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів»позивачем не виконано, відсутні підстави для стягнення шкоди з МТСБУ (а.с.95-96)

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що постановою Феодосійського міського суду АРК від 07 вересня 2010 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, у результаті якого автомобіль позивача було пошкоджено (а.с.35)

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 не було застраховано цивільну відповідальність відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільне-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до п. «а»п.п.41.1 ст 41 Закону України «Про обовязкове страхування цивільне-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Позивачем заявлено тільки про пошкодження автомобілю.

Пунктом 9.2 статті 9 вказаного вище Закону встановлено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого.

Судом встановлено, позивач зверталася до МТСБУ з приводу отримання відшкодування (а.с.137) із наданням необхідних документів, однак відшкодування не отримано.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

З висновку Укравтоекспертизи встановлено, що вартість відновлювального ремонту з урахування зносу становить 25320, 81 грн.

Таким чином, стягненню з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь позивача підлягає стягненню вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу за вичетом розміру франшизи, що складає 510 грн, тобто сума стягнення - 24990 грн.

До інших відповідачів позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди позивачем не заявлено.

Відповідно до п. 24.2 ст. 24 вказаного вище Закону витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземних державах, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено із страховиком чи МТСБУ.

З пояснень представника позивача встановлено, що лікування позивач та її діти проходили у Росії та таке лікування не було погоджено із Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення сум на лікування є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Ця стаття закріплює загальні положення про відшкодування моральної шкоди як способу захисту суб'єктивних цивільних прав.

Спори про відшкодування заподіяної моральної (немайнової шкоди) розглядаються судами, коли право на відшкодування моральної шкоди безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень, або закріплене законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди.

Цивільний кодекс України передбачає право на відшкодування моральної шкоди у окремо визначених випадках, у тому числі і у разі її завдання неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю (частина перша статті 1167 ЦК України). Шкода відшкодовується особою, що винна у її спричиненні.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи у випадку, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що відповідно до довіреності від 27.07.2010 року ОСОБА_6 передав право розпоряджатися, продати, обміняти, заставити, здати в оренду автомобіль, яким керував ОСОБА_2 під час вчинення ДТП ОСОБА_5

Документів на підтвердження правових підстав для керування ОСОБА_2 вказаною машиною суду не надано.

Оскільки шкоду завдано ОСОБА_2, позовні вимоги про стягнення моральної шкоди до даного відповідача є такими, що підлягають задоволенню.

З врахуванням обставин ДТП та принципів справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 5000 грн.

Оскільки ОСОБА_6 передано право на вказаний автомобіль, обсяг прав та факт передачі прав закріплено належним чином, суд не вбачає правових підстав для стягнення моральної шкоди з ОСОБА_6

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд проводить розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2012 року

Керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України ( м. Київ, Русанівський б-р, 8, ЄРДПОУ 21647131) на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою 24990 грн (двадцять чотири тисячі девятсот девяносто грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн (пять тисяч грн.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України ( м. Київ, Русанівський б-р, 8, ЄРДПОУ 21647131) на користь держави судовий збір у розмірі 249,90 грн (реквізити для перерахування збору: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок одержувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави у розмірі 107,30 грн (реквізити для перерахування збору: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок одержувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.Г.Блейз