Рішення № 21311812, 20.01.2012, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №2/2515/210/2012

Рішення

Іменем України

20 січня 2012 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Чвірова О. О.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Гузія Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м.Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Чернігівське «Хімволокно» про стягнення заборгованості по заробітній платі, моральної шкоди,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ «Чернігівське Хімволокно» про стягнення 3 734 грн. 39 коп. заборгованості по заробітній платі, 1 500 грн. 00 коп. моральної шкоди, 1 576 грн. витрат за правову допомогу (а.с.1-2).

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона працює у відповідача на посаді швейцара господарського відділу. Вказує, що відповідач з 2011 року почав затримувати виплату заробітної плати, а з 01.07.2011 року взагалі припинив виплату заробітної плати, у звязку з чим виникла заборгованість в сумі 3734 грн. 39 коп. Крім того, позивач зазначає, що порушення роботодавцем її законних прав привели до моральних страждань, у звязку з відсутністю коштів докладала додаткових зусиль в організації свого життя, вимушена була позичати кошти у близьких та знайомих, що негативно впливає на стосунки між ними. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 1 500 грн. Вказує, що для ефективного захисту своїх прав та оформлення позовної заяви змушена була звернутися за правовою допомогою, у звязку з чим понесла витрати у розмірі 1576 грн.

У подальшому, позивачем неодноразово надавались заяви про збільшення та зменшення позовних вимог (а.с.31-37-38), відповідно до яких остаточно просить стягнути з відповідача 4 533 грн. 90 коп. заборгованості по заробітній платі, 1 500 грн. 00 коп. моральної шкоди, 1 576 грн. витрат за правову допомогу (а.с.38).

Позивач та її представник у судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити повністю, при цьому посилалися на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, при цьому посилався на письмові заперечення проти позову (а.с.40).

Вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Згідно ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст.ст. 1,15,21, 24 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган в першочерговому порядку зобовязаний виплачувати працівнику заробітну плату за виконану ним роботу.

У відповідності до норм ст.115 КЗпП України заробiтна плата виплачується працiвникам регулярно в робочi днi у строки, встановленi колективним договором, але не рiдше двох разiв на мiсяць через промiжок часу, що не перевищує шiстнадцяти календарних днiв. У разi коли день виплати заробiтної плати збiгається з вихiдним, святковим або неробочим днем, заробiтна плата виплачується напередоднi.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами по справі, ОСОБА_1 працює у ПАТ «Чернігівське Хімволокно» на посаді швейцара господарського відділу (а.с. 6-9).

Згідно довідки ПАТ «Чернігівське Хімволокно» № 83-0107 від 19.01.2012 року (а.с.41) та копії розрахункового листа за грудень 2011 року (а.с.39), заборгованість перед позивачем по заробітній платі за серпень-грудень 2011 року становить 4 533 грн. 30 коп.

За вказаних вище обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено право позивача на своєчасне отримання заробітної плати, що передбачено ст.ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці», а отже сума заборгованості по заробітній платі підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Згідно розяснень, які містяться в п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (набрала чинності 13 січня 2000 р.) за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоровя умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обовязок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Невиплатою належних грошових сум без законних підстав позивачу спричинено моральну шкоду, яка виразилась у втраті нормальних життєвих звязків, а саме позивачка була позбавлена доходу, що негативно відобразилося на її сімї, що змусило позивачку прикладати додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням фактичних обставин справи, враховуючи принцип розумності, достатності та справедливості суд вважає необхідним стягнути на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 300 грн.

Вимоги щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 1 576 грн. (а.с.30) підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації на правову допомогу встановлюється законом.

З наданого суду договору про надання юридичних послуг адвокатом (а.с.20-21) встановлено, що 14 листопада 2011р. позивач уклала з адвокатом ОСОБА_2 договір та сплатила йому 1 576 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру (а.с. 30).

Відповідно до переліку адвокатських послуг, які були надані позивачу, оплата юридичних послуг ОСОБА_2 складається із юридичної консультації, аналізу та надання документів, які необхідно надати позивачу для складання позовної заяви, на яку адвокатом витрачено 1 год., складання позовної заяви 1 год. 30 хв. та участь у судових засіданнях по справі 1 год. 30 хв. (п.5.1 договору).

Разом з тим, суд вважає, що участь ОСОБА_2 у судових засіданнях не може вважатися правовою допомогою, оскільки останній виступав представником позивача у судовому засіданні, діяв на підставі договору (а.с.20-21) з відповідними процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 27-31 ЦПК України, позивачем не заявлялось клопотання щодо допуску ОСОБА_2 у справу як особу, яка надає правову допомогу, у звязку із чим судом не виносилася ухвала у відповідності до ч. 2 ст. 56 ЦПК України.

Відповідно до розяснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», особа, яка надає правову допомогу, не є особою, яка бере участь у справі, а належить до інших учасників цивільного процесу, тому вона не може замінювати в процесі особу, якій надає правову допомогу, та бути її представником і вході розгляду справи має лише ті права, які зазначені в ч.2 ст. 56 ЦПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 діяв від імені позивача як його представник з відповідними процесуальними правами, а не в порядку ст. 56 ЦПК України, як особа, яка надає правову допомогу, а тому відсутні підстави для стягнення витрат на правову допомогу за участь у судових засіданнях по справі.

Відповідно до п.5.1 договору, надання юридичної консультації про стягнення заборгованості та складання позовної заяви ОСОБА_2 витратив 2 год. 30 хв.

Враховуючи, що юридична консультація по вказаній справі та складання позовної заяви не є складною, не потребує вивчання великої кількості документів, матеріалів, вивчання судової практики чи іншої законодавчої бази, і не містить відомостей, що представником позивача вивчалися будь-які нормативні документи, крім ст. 43 Конституції України та деяких статей КЗпП України, викладені в позовній заяві позиції не потребують 2 год. 30 хв. роботи, а тому, на думку суду, на складання позовної заяви, надання консультації та вивчання нормативної бази необхідно було затратити не більш ніж 1 год.

За вищевказаних обставин, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» на користь позивача підлягає стягненню за надану правову допомогу 394 грн. (40 % від 985 грн. (мінімальна заробітна плата станом на 14.11.2011 року) = 394 грн. х 1 год. = 394 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 321 грн. 90 коп. (214 грн. 60 коп. за вимоги майнового характеру + 107 грн. 30 коп. за вимоги немайнового характеру) підлягає стягненню з відповідача.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 115, 233,237-1 КЗпП України, ст.ст. 10, 57 62, 88, 208, 209, 212 215, 218, 292, 367 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про оплату праці», враховуючи розяснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»,

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівське «Хімволокно» на користь ОСОБА_1 4 533 грн. 30 коп. заборгованості по заробітній платі, 300 грн моральної шкоди, 394 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу, а всього 5 227 (пять тисяч двісті двадцять сім) грн. 30 коп.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Чернігівське «Хімволокно» судовий збір у розмірі 321 (триста двадцять одну) грн. 90 коп. на користь УДКСУ у м.Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31212206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: 02894496.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова Н. В. Маслюк