Постанова № 21307136, 21.12.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-а-71/11

(2-а/401/15755/11)

ПОСТАНОВА

іменем України

21.12.2011

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м Дніпропетровська про скасування відмови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 5 червня 2009 р. звернувся до Управління Пенсійного фону України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська з заявою та необхідними документами про призначення йому пільгової пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2; листом № 2920/06 від 21.10.2009 р. Управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повідомило позивача, що документи позивача були розглянуті на засіданні комісії з розгляду питань з призначення (перерахування) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України та відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Пунктом 16 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1, передбачено, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, можуть бути оскаржені в Пенсійний фонді України або в судовому порядку. На переконання позивача, відмова Управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська є такою, що не відповідає чинному законодавству та документам, які надавалися позивачем до заяви про призначення пенсії на підставі наступного.

Ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

У відповідності до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком. Так, відповідно до Прикінцевих положень Закону № 1058 - IV після досягнення пільгового пенсійного віку пенсії призначаються: застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій і показників, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за нормами Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»після досягнення пенсійного віку за наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення», особам, які працювали на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці й мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст. 100 Закону № 1788 XII за нормами Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», виходячи з вимог віку та стажу, встановлених раніше чинним законодавством.

Тобто, порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до 01 січня 1992 р. (до набрання чинності Законом України № 1788 XII) на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбачених раніше чинним законодавством, визначається ст. 100 Закону України № 1788 XII.

Як зазначається позивачем, з 17 квітня 1978 р. по 09 липня 1981 р. він працював у Будівельному управлінні № 7 Будівельного монтажного тресту № 17 спочатку в якості монтажника 3 розряду, а з 24 травня 1979 року - на посаді інженера ПТО; з 13 липня 1981 р. почав працювати у Дніпропетровському обласному тресті «Оргтехбуд», де працював до 10 вересня 1984 р. спочатку на посаді інженера передових засобів праці, а з 02 квітня 1984 року був переведений на посаду старшого інженера будівельної групи.

З 03 вересня 1984 р. почав працювати у Пересувній механізованій колоні № 3 тресту «Спецробіт»Дніпропетровського Облміжколгосбуду. Зразу ж, тобто з 03.09.1984 р. почав працювати на посаді виконавця робіт, а з 07.12.1985 р. був переведений на посаду майстра. На цій посаді працював до 20.10.1994 р.

Тобто, з 03.09.1984 р. по 20.10.1994 р. позивач працював на керівних посадах, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п. 2290000б глави ХХ II «Будівництво, реконструкція, технічне переоснащення реставрація та ремонт будівель, споруд та інших обєктів», зазначених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 р № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

У відповідності із довідкою, виданою Пересувною механізованою колоною № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»підприємство «Пересувна механізована колона № 3 тресту «Спецробіт»Дніпропетровського Облміжколгоспбуду згідно наказу № 7 від 15.01.1986 р. по тресту «Дніпросільбуд»було перейменовано в Пересувну механізовану колону № 3 тресту «Дніпросільбуд», а у відповідності до наказу № 74 від 30.07.1992 р по тресту «Дніпросільбуд»підприємство «Пересувна механізована колона № 3 тресту «Дніпросільбуд»було перейменовано в Пересувну Механізовану колону № 3 /ПМК-3/ Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд».

Згідно довідки від 20.01.2001 р., яка уточнює особливий характер роботи чи умов праці, необхідних для нарахування пільгової пенсії, виданої Пересувною механізованою колоною № 3 Дніпропетровського кооперативно - державного будівельно монтажного підприємства «Дніпроосільбуд», ОСОБА_1 (позивач) дійсно працював в пересувній механізованій колоні № 3 будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»з 03.09.1984 р. по 07.12.1981 р. на посаді виконавця робіт, а з 07.12.1985 р. по 20.10.1994 р. на посаді майстра будівельних і монтажних робіт повний робочий день.

Окрім цього відповідно до довідки, виданої Пересувною механізованою колоною № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»в якості лінійного інженерно технічного працівника з повним робочим днем на будівництві нових будинків та споруд міста Дніпропетровська та Дніпропетровської області на посаді виконавця робіт та майстра будівельних і монтажних робіт в період з 03.09.1984 р. по 31.12.1991 р., що підтверджено відповідними наказами по підприємству, відображеними у тексті довідки.

Позивач також зазначає у своєму позові, що будівництво позивачем обєктів підтверджено відповідними Актами державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію закінченого будівництвом обєкта та наказами по ПМК-3, в яких за позивачем, як за керівником, були закріплені обєкти для здійснення будівництва. Тобто, у складі пересувної колони № 3 позивач працював повний робочий день з 03.09.1984 р. по 07.12.1981 р. на посаді виконавця робіт, а з 07.12.1985 по 20.10.1994 р. на посаді майстра будівельних і монтажних робіт, що підтверджено відповідними довідками, виданими Пересувною механізованою колоною № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд».

Також у позові зазначено, що наказом по Пересувній механізованій колоні № 3 Дніпропетровського кооперативно - державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»№ 27 від 02.02.1994 р, за результатами атестації робочих місць за умовами праці, для визначення права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, був затверджений перелік професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком № 1 і № 2. Серед цих професій і є професії майстра будівельних і монтажних робіт та виконавця робіт у будівництві, на посаді яких позивач працював більше 10 років.

Відповідно до рішення № 1 від 22.03.2001 р по ПМК - 3, ПМК -3 було приєднано до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничої фірми «Галактика», код 20191634, яке в повному обсязі стало правонаступником всіх прав та обовязків ПМК -3 у відповідності до чинного законодавства .

Згідно довідок № 006 від 05.05.2009 р та № 008 від 20.05.2009 р., виданих ТОВ виробничою фірмою «Галактика», архіви ПМК - 3 ( в т. ч. наказі по кадрам, штатний розпис, карточки Ф. Т-2, відомості нарахування зарплатні) відсутні по причині зазублення, тому видати довідки не видається можливим.

У відповідності до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 23.03.2009 р. записів про Державне підприємство Пересувну механізовану колону №3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»не знайдено.

Окрім цього, згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 18/12- 637 від 23.03.2009 р. Пересувна механізована колона № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно - монтажного підприємства «Дніпросільбуд», було ліквідовано 23.05.2001 р, рішення Дніпропетровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 4052264Ю0011003.

Крім документів для підтвердження пільгового стажу роботи в Управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська позивач надав довідку про заробіток для обчислення пенсії за період з 01.01.1989 р. по 31.12.1993 р. з розшифровкою, виданою пересувною механізованою колоною №3 Дніпропетровського кооперативно - державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд».

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві, не зважаючи на віддаленість обєктів будівництва від постійного місця проживання, від погодних умов та інших субєктивних обставин, він у складі Пересувної механізованої колони №3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно - монтажного підприємства «Дніпросільбуд»здійснював будівництво житла, обєктів соціально побутового призначення, шкіл, де живуть, вчаться, працюють та відпочивають діти та доросле населення України. Але оббиває пороги, як державних так і інших установ, намагаючись довести факт роботи з зайнятістю повного робочого дня в Пересувній механізованій колоні № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд»в період з 03.09.1984 р. по 07.12.1981 р. на посаді виконавця робіт, а в період з 07.12.1985 р. по 20.10.1994 р. на посаді майстер

будівельних та монтажних робіт.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просили суд його задовольнити.

Представник Управління Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проти позову заперечував, посилаючись на те, що у трудовій книжці позивача зазначено, що позивач працював з 03.09.1984 р. по 07.12.1985 р. на посаді виконавця робіт, а в період з 07.12.1985 р. по 20.10.1994 р. на посаді майстра у Пересувній механізованій колоні № 3 тресту «Спецробіт»Дніпропетровського Облміжколгосбуду, яка згодом була реорганізована в Пересувну механізовану колону № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд». Згідно наданої позивачем до управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська довідки від 20.01.2001 р б/н, підприємства яку видає адміністрація ПМК № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд», не підтверджено, що в період з 03.09.1984 р. по 31.12.1991 р. позивач працював саме на новому будівництві. Крім того, надана позивачем довідка була видана з урахуванням вимог Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2005 р. № 383, які не діяли на момент її видачі. У зазначеній довідці від 20.01.2001 р. б/н про період роботи на новому будівництві викликають сумніви щодо їх видачі підприємством саме у 2001 році.

Провести перевірку було неможливо, про що свідчить акт зустрічної перевірки від 06.07.2009 р. Тому, як зазначається відповідачем, надані документи видані позивачу з порушенням норм діловодства тобто у довідках, що підтверджують пільговий характер роботи та участь позивача на новому будівництві окремих обєктів, відсутні вихідні номери їх видачі, а довідка про перенайменування підприємства взагалі не містить ні дати, ні вихідного номеру.

Акти державної приймальної комісії про здачу в експлуатації закінчених будівельних обєктів свідчать про роботу на новому будівництві лише з 03.09.1984 р. по 20.12.1985 р. та з 12.11.1988 р. по 18.08.1990 р.

Будь які первинні документи, які б підтвердили доводи позивача про повну зайнятість протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пенсію за Списком № 2, відсутні.

За таких обставин як зазначає відповідач в запереченні, надані позивачем документи не можуть бути підставою для призначення пенсії згідно п. б ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому з огляду на вищезазначене, відмова управління у призначенні пенсії на пільгових умовах позивачу на підставі наданих позивачем документів є правомірною, а право на пенсію на пільгових умовах не було підтверджено.

Відповідач просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про відмову в задоволенні позову повністю, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженогоУказом Президента України від 1 березня 2001 р. N 121, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Законом України "Про пенсійне забезпечення" (ст. 10) встановлено, що пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявності трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із Порядком підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637, установлення фактів наявності трудового стажу здійснюється органами ПФУ. Тобто установлення відповідного факту здійснюється в іншому порядку, ніж той що був обраний позивачем у цій справі.

Згідно із даним Порядком (п. 18) за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Разом з тим, особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені п. 20 зазначеного вище Порядку.

Судом було встановлено, що позивач 5 червня 2009 р. звернувся до Управління Пенсійного фону України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська із заявою та документами про призначення йому пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; листом № 2920/06 від 21.10.2009 р. Управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська повідомило позивачу, що документи позивача були розглянуті на засіданні комісії з розгляду питань з призначення (перерахування) та виплатою пенсії відповідно до чинного законодавства України та відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Пунктом 16 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховується до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 1/ -1, передбачено, що рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, можуть бути оскаржені в Пенсійний фонді України або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку, у тому числі, органів державної влади.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. «б»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах, зокрема: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із записами в трудовій книжці позивача: з 03.09.1984 р. по 07.12.1985 р. позивач працював на посаді виконавця робіт, з 07.12.1985 р. по 20.10.1994 р. на посаді майстра у Пересувній механізованій колоні № 3 тресту «Спецробіт»Дніпропетровського Облміжколгосбуду, яка згодом була реорганізована в пересувну механізовану колону № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд».

Постановою Ради Міністрів СРСР «Про затвердження списків виробництв, цехів, професій, посад з тяжкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію за віком на пільгових умовах і в льготних розмірах»від 22.08.1956 № 1173 затверджений список № 2, відповідно до якого майстри та прораби, зайняті в будівництві будівель та споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних дорожньо-мостових, транспорту та зв'язку, житлових та культурно-побутових, а також надземних споруд, шахт, копалин та комунікацій.

Розділом ХХІХ Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 передбачено, що правом на призначення пенсії на пільгових умовах користувались майстри та виконавці робітна новому будівництві. Оскільки дане підприємство будувало об'єкти різного призначення, при розгляді питань про право на пільгове пенсійне забезпечення робітників цих організацій слід уточнювати, об'єкти якого призначення вони будують.

Згідно наданої позивачем до управління Пенсійного фонду України в Амур Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська довідки від 20.01.2001 р. б/н, підприємства яку видає адміністрація ПМК № 3 Дніпропетровського кооперативно державного будівельно монтажного підприємства «Дніпросільбуд», не підтверджено, що в період з 03.09.1984 р. по 31.12.1991 р. позивач працював саме на новому будівництві.

Дана довідка була видана з урахуванням вимог Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2005 р. № 383, які не діяли на момент її видачі. У зазначеній довідці від 20.01.2001 р. б/н про період роботи на новому будівництві викликають сумніви щодо їх видачі підприємством саме у 2001 році.

Документи, надані позивачем, не відповідають вимогам, що ставляться до оформлення організаційно-розпорядчих документів, створюваних у результаті діяльності суду, як повинно здійснюватися відповідно до Національного стандарту України "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55 (тобто у довідках, що підтверджують пільговий характер роботи та участь позивача на новому будівництві окремих обєктів, відсутні вихідні номери їх видачі, а довідка про перенайменування підприємства взагалі не містить дати та вихідного номеру).

Акт державної приймальної комісії про здачу в експлуатації закінчених будівельних обєктів свідчить про роботу на новому будівництві лише з 03.09.1984 р. по 20.12.1985 р та з 12.11.1988 р. по 18.08.1990 р.

Провести перевірку документів відповідачем було неможливо, про що свідчить акт зустрічної перевірки від 06.07.2009 р.

Будь які первинні документи, які б могли підтвердили повну зайнятість позивача протягом повного робочого дня на роботах, що дають право на пенсію за Списком № 2, відсутні.

У зв'язку з відсутністю документів, які б уточнювали об'єкти якого призначення будувались організаціями, в яких працював ОСОБА_1, не має можливості визначити право на пільгову пенсію за Списком №2, у тому числі зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до ст.71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

При цьому судом враховуються положення ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, на переконання суду, відповідач виконав обовязок доказування, адже він заперечує проти позову, довів правомірність свого рішення, тому підстав для задоволення позову не вбачається.

Керуючись ст.ст. 7-9, 11-12, 17, 158-163, 167 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду повністю або частково. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС, якщо таку скаргу не було подано. . У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя