Рішення № 21307113, 10.11.2011, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 2-973/11

(2/401/12319/11)

РІШЕННЯ

Іменем України

10.11.2011 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

при секретареві - Коломієць Я.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 02.07.2008 р. відповідач отримав строковий кредит у розмірі 6000,00 дол. США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок НОМЕР_1, відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № 236639- CARD від 02.07.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2009 р. Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та процентів (додаток № 1 до кредитного договору № 236639 CARD.), та договір складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Позивач посилається приписи ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зазначаючи, що зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону; утім, відповідач зобовязання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 16.09.2009 р. складає 6 509,15 дол. США та яка складається з наступного: 4 861,75 дол. США заборгованість за кредитом, 1 307,68 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п. 5.10 Умов та правил надання банківських послуг (31,25 дол. США штраф /фіксована частина/ та 308,47 дол. США штраф /процентна складова/. Зазначаючи у позові про те, що відповідно до ч. 2 ст. 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, та про те, що зобовязання за вказаним вище кредитним договором було забезпечено договорами поруки (№ 236639/2- CRED від 02.07.2008 р. із ОСОБА_4 та № 236639/1- CRED від 02.07.2008 р. із ОСОБА_5), у позові й заявлено відповідну вимогу про стягнення з боржників, як солідарних боржників, заборгованості за кредитним договором.

У судовому засіданні позивач в особі представника за довіреністю повністю підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Відповідачі позов не визнали повністю.

Заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_2 посилався на валюту зобовязання, зазначаючи про те, що валютою зобовязання є долар США, тоді як грошовою одиницею є гривня, та відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобовязання між особами резидентам України має бути виконано виключно у гривнях. З положень ст.ст. 524, 533 ЦК випливає, що привязування суми зобовязань до іноземної валюти не може бути підставою оформляти кредитні договори між особами резидентами України не в гривнях, а тим більше виключає будь-яку можливість розрахунків (виконання зобовязання) не в гривнях. Разом з тим, заперечуючи, відповідач посилався на те, що позивач не надав розрахунку заборгованості, є тільки підсумкові цифри, та яким чином розрахований основний борг, борг за прострочення відсотків за користування кредитом, пені тощо позивачем ніде не зазначено, тобто ціна позову не підтверджена належним розрахунком.

Відповідач 2 підтримала заперечення відповідача -1; відповідач -3 позов також не визнав, пояснив, що підписав догові поруки просто так, для підстрахування, та по телефону повідомили, що ОСОБА_2 не сплачує кредит, та він, тобто відповідач 3, матиме відповідати.

Заслухав пояснення та дослідивши докази, суд дійшов про наявність підстав для задоволення позову частково, виходячи з наступного.

02.07.2008 р. між банком та відповідачем 1 за цим позовом був укладений кредитний договір, за яким відповідач -1 отримав строковий кредит у розмірі 6 000,00 дол. США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок НОМЕР_1, відкритий ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно договору № 236639- CARD від 02.07.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.12.2009 р.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що погашення заборгованості здійснюється за Графіком погашення кредиту та процентів (додаток № 1 до кредитного договору № 236639 CARD.), та договір складається із заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України). Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, для суду вбачаються підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача з відповідача -1 заборгованості за кредитним договором, розмір якої станом на 16.09.2009 р. складає 6 509,15 дол. США (52073,21 грн.) та яка складається з наступного: 4 861,75 дол. США заборгованість за кредитом, 1 307,68 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи 31,25 дол. США та 308,47 дол. США (6509,15 дол. х 8,00 /курс долара/).

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Водночас, для суду не вбачається підстав для ухвалення рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з кредитора та поручителів, як солідарних боржників, виходячи з наступного.

Правової відносини щодо порушення зобовязання, забезпеченого порукою, регулюються статтею 554 ЦК України, зі змісту якої вбачається можливими встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобовязання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору. Тільки в такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно. З матеріалів справи вбачається, що з поручителями укладені окремі договори поруки. Укладення декількох договорів поруки на виконання того самого зобовязання відповідає принципу свободи договору, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть в такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати пр. їх спільну поруку, та за таких обставин кредитор має право предявити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобовязання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Вирішуючи в обовязкову порядку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 215 ЦПК України питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги те, що позивач не має пільг щодо сплати судового збору та при подачі позову позивачем були в повному обсязі сплачені судові витрати, тому у порядку ч. 1 ст. 88 ЦПК України для суду вбачаються підстави для ухвалення про присудження до стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат: судового збору в розмірі 520,73 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) заборгованість за кредитним договором №236639 - cred від 02.07.2008 р. в розмірі 52073,21 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору в розмірі 520,73 грн. та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В задоволенні вимог позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя