Рішення № 21302008, 04.01.2012, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 2-1014/2/1019/40/12

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 січня 2012 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Колодко Л.В.,

при секретарі: Тітровій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „УСП-Груп” про захист прав споживача, визнання договору недійсним і стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась з названим позовом в суд. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 08.12.2007 року вона уклала з відповідачем – ТОВ „УСП-Груп” договір №000822/А з додатками №1.2 Предметом даного договору є надання відповідачем йому послуг, спрямованих на придбання ТОВ „УСП-Груп” для нього транспортного засобу орієнтовною вартістю 89936 (вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять шість) гривень через „Українську соціальну програму”, організовану відповідачем, базуючись на принципі взаємодопомоги клієнтів ТОВ „Українська соціальна програма”.

При підписанні договору нею було сплачено відповідачу авансом 8993 (вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто три) гривні 60 копійок реєстраційного платежу. Крім того, відповідно до умов договору позивач, як клієнт ТОВ „Українська соціальна програма” повинна сплачувати чисті щомісячні платежі, загальна сума сплачених позивачем чистих щомісячних платежів складає 40499 (сорок тисяч чотириста дев’яносто дев’ять) гривень 47 копійок.

Позивач зазначає, що умови договору №000822/А від 08.12.2007 року є несправедливими по відношенню до нього, оскільки всупереч принципу добросовісності цивільних відносин створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на її шкоду. Зокрема умови згаданого договору встановлюють жорсткі обов’язки позивача по сплаті комісійної плати та інших платежів, тоді як надання відповідних послуг обумовлене фактично лише власним розсудом відповідача. Фактично, отримання товару позивачем постановлено в пряму залежність від розподільного акту-заходу, на якому надається право на отримання товару. При цьому сам розподільний акт організовується та проводиться відповідачем за власним розсудом, оскільки прозорого та зрозумілого механізму та умов його проведення договором не встановлено. Інформація щодо розподільчих актів, що проводиться відповідачем, визнана конфіденційною та позивачу не надається. Відповідач, керуючись додатком №2 до договору, формує фонд клієнтів УСП за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених клієнтами УСП, а потім один раз на місяць розподіляє фонд клієнтів УСП між клієнтами, але право на отримання товару отримують не всі клієнти УСП, а тільки ті клієнти, які авансом сплатили необхідну кількість чистих щомісячних платежів до договору. Позивач вважає, що такий розподіл фонду клієнтів УСП проходить по пірамідальній схемі, що суперечить п.7 ч.3 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів”. Договір порушує її права споживача, так як містить несправедливі умови та укладений внаслідок здійснення нечесної підприємницької практики з боку відповідача.

В результаті нечесної діяльності відповідача, вона позбавлена можливості користуватись та розпоряджатись власними коштами з вини відповідача. Їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 (п’ять тисяч) гривень.

Просила визнати договір №000822/А від 08.12.2007 року недійсним. Стягнути з відповідача 49493 (сорок дев’ять тисяч чотириста дев’яносто три) гривні 07 копійок, сплачених за договором і 5000 (п’ять тисяч) гривень моральної шкоди та судові витрати.

В судовому засіданні позивач підтримала свої вимоги і просить задовольнити їх.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про день розгляду справи повідомлений належним чином.

За цих обставин, згідно ухвали Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 04.01.2012 року проведено заочний розгляд.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

08 грудня 2007 року позивачка уклала з відповідачем – ТОВ „УСП-Груп” договір №000822/А з додатками, предметом якого є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля вартістю 89936 (вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять шість) гривень.

Згідно умов вищезазначеного договору, а також п.п.3, 17, 19, 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів” ТОВ „УСП-Груп” є виконавцем певних послуг, які зазначені у п.2 договору, а ОСОБА_1 є її споживачем.

Відповідно до умов договору, відповідач за рахунок позивача зобов’язується здійснити реєстрацію учасника програми, організувати та проводити розподільчі акти щодо надання права на отримання обраного товару, організовувати та створювати умови для придбання товару учасниками програми, здійснити оплату товару, зазначеного в додатку №1 до вищезазначеного договору та забезпечити отримання товару учасником програми згідно з умовами діяльності „УСП”, та інші послуги зазначені в програмі. Товариство також зобов’язується надавати вищезазначені послуги партнеру в порядку та строки, передбачені в умовах діяльності „УСП”. Учасник в свою чергу повинен сплачувати загальні щомісячні платежі, за рахунок яких товариство здійснює оплату вартості товару та адміністративні витрати, пов’язані з наданням послуг.

Згідно ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів” умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача. Несправедливими є зокрема умови договору, які встановлюють жорсткий обов’язок споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця, надання продавцю права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визнання ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів”, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним, або на вимогу споживача, договір може бути визнано недійсним в цілому.

В умовах договору, укладеного між сторонами, суд вбачає грубе порушення положень Закону України „Про захист прав споживачів”, а тому наявні підстави для визнання договору недійсним.

Аналізуючи діяльність ТОВ „УСП-Груп” суд встановив, що відповідач, керуючись договором та відповідно до умов програми „УСП” формує групи учасників, створює фонд групи учасників за рахунок сплачених ними щомісячних платежів, після чого щомісячно організовується проведення розподільчих актів. При цьому, право на отримання товару отримують тільки ті учасники, які зробили найбільшу кількість загальних щомісячних платежів.

Таким чином, суд вважає, що отримання товару одним з учасників можливе лише в разі накопичення достатніх фінансових ресурсів, яке в свою чергу здійснюється шляхом залучення коштів інших учасників програми без інвестування підприємством власних коштів, що за визначенням п.7 ч.3 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів” являє собою пірамідальну схему, діяльність якої заборонена Законом.

Так, відповідно до п.2 ч.1, п.7 ч.3 ст. 19 Закону України „Про захист прав споживачів” забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача, бо є агресивною; забороняється як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до умов та змісту договору №000822/А від 08.12.2007 року товариство гарантує оплату та передачу товару орієнтовною вартістю 89936 (вісімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот тридцять шість) гривень протягом дії договору.

Згідно додатку №1 до договору №000822/А від 08.12.2007 року позивач зобов’язувалась відповідно до графіку сплатити 120 (сто двадцять) чистих щомісячних платежів в сумі 749 (сімсот сорок дев’ять) гривень 47 копійок.

Згідно додатку №2 до спірного договору чисті щомісячні платежі є платою за товар.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов договору №000822/А від 08.12.2007 року фактично за період з грудня 2007 року до квітня 2011 року відповідачу перераховано грошові кошти в загальній сумі 49493 (сорок дев’ять тисяч чотириста дев’яносто три) гривні 07 копійок.

Тобто, позивач, сумлінно виконуючи взяті на себе зобов’язання, сплатив відповідачу 46 (сорок шість) чистих щомісячних платежів, проте право на отримання товару не отримав.

Згідно договору №000822/А від 08.12.2007 року Товариство зобов’язується надавати клієнту інформацію щодо результатів розподільчих актів виключно клієнта УСП даного договору; інформація щодо інших клієнтів УСП не надається і є конфіденційною.

Наведені умови договору відповідно до положень Закону України „Про захист прав споживачів” є обмеженням прав споживача та несправедливим.

Згідно умов та змісту договору №000822/А від 08.12.2007 року у ньому не визначено транспортний засіб для придбання якого УСП зобов’язується надавати позивачу послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦПК України зміст правочину не можу суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Отже, спірний договір суперечить вимогам Закону України „Про захист прав споживачів” та підлягає визнанню його недісним з моменту його укладення.

Відповідно до вимог ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків і кожна із сторін повинна повернути іншій все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Позовні вимоги позивача ОСОБА_1 в частині стягнення з ТОВ „УСП-Груп” моральної шкоди в сумі 5000 (п’ять тисяч) гривень, завданої їй внаслідок позбавлення відповідачем її користуватися і розпоряджатися своїми коштами, використання цих коштів в своїх потребах, не підлягають задоволенню, оскільки зобов’язання, що виникають між сторонами мають договірний характер. Ні договором, ні Законом України „Про захист прав споживачів” відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Посилання позивача на Постанову Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди” безпідставні.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 494 (чотириста дев’яносто чотири) гривні 93 копійки та судові витрати понесені позивачем в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про захист прав споживачів”, ст.ст. 203, 216, 236, 625 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 209, 212, 213, 214, 228 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю „УСП-Груп” про захист прав споживача, визнання договору недійсним і стягнення грошових коштів задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №000822/А від 08.12.2007 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю „УСП-Груп”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „УСП Груп” (код ЄДРПОУ 34345406) на користь ОСОБА_1 49493 (сорок дев’ять тисяч чотириста дев’яносто три) гривні 07 копійок сплачених внесків за договором, 120 (сто двадцять) гривень судових витрат і на користь держави 494 (чотириста дев’яносто чотири) гривні 93 копійки судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: