Рішення № 21300153, 31.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" січня 2012 р.Справа № 17/17-4940-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Я.В.Брагіної

при секретарі Т.В. Стачук

За участю представників

від позивача:не з'явився (був присутній в засіданні суду 23.01.12.ОСОБА_2, довір. від 10.01.2012р.

від відповідача: ОСОБА_1, довір. №42 від 26.12.2011р.

Розглянув справу за позовом Акціонерного товариства ( приватного ) „Страхова компанія „Рідна” ( м. Київ )

до відповідача: Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” ( м. Одеса)

про стягнення 10757,90 грн.

В судовому засіданні 23.01.12. оголошувалась перерва до 31.01.12. на підставі ст.77 ГПК України.

06.12.2011р. Акціонерне товариство ( приватне ) „Страхова компанія „Рідна” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” страхового відшкодування в сумі 10357,90 грн. в порядку регресу та витрат за проведене авто товарознавче дослідження в розмірі 400 грн., всього 10757,90 грн.

Представник позивача в засіданні суду підтримав позов у повному обсязі із підстав, зазначених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги визнав частково в сумі 9460,70 грн., посилаючись на те, що, у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого обєкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, яка у даному випадку становить 93%, також, стягненню не підлягають витрати за проведення авто товарознавчого дослідження та миття автомобіля.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2011р. між Акціонерним товариством ( приватним ) „Страхова компанія „Рідна” та ОСОБА_5 було укладено договір страхування наземного транспорту №АТР 16/11, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, повязані з експлуатацією забезпеченого наземного транспортного засобу LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1.

15.06.2011р. у місті Києві на вулиці Стуса, 7 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ЗАЗ 1103 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, що підтверджується довідкою ГУМВС УДАІ в м. Києві №1764 від 17.06.2011р. та постановою Святошинського районного суду м. Києва від 19.07.2011р.

Так, постановою Святошинського районного суду м. Києва від 15.06.2011р. ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

25.06.2011р. ОСОБА_5 звернувся до Акціонерного товариства ( приватного ) „Страхова компанія „Рідна” із заявою про сплату страхового відшкодування.

З метою визначення вартості матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, позивачем було замовлено проведення авто товарознавчого дослідження вищевказаного застрахованого позивачем транспортного засобу.

Згідно звіту субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_6 №524 від 20.06.2011р. вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 18799,46 грн.

За проведення авто товарознавчого дослідження позивачем було сплачено СПД ФО ОСОБА_6 400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6604 від 30.06.2011р.

Страховим актом №1617 від 04.07.2011р. за договором страхування АТР №16/11 від 18.01.2011р. позивач визнав вищезазначений випадок страховим та було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 10867,90 грн.

На здійснення ремонту ушкодженого транспортного засобу LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 позивачем виплачено страхове відшкодування в сумі 10867,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6649 від 05.07.2011р.

Відповідальність водія автомобіля ЗАЗ 1103 державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 застрахована у Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/3041719. Полісом встановлено ліміт відповідальності страховика в сумі 25500 грн. та передбачена франшиза в сумі 510 грн.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування" передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) (ч. 1 ст. 990 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

В ст. 1194 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, як випливає із приписів вищенаведених правових норм, до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник має до особи, яка відповідальна за завдані збитки.

Отже, ОСОБА_4 є винною особою у скоєнні ДТП, про що суд зазначав вище, наслідком якого стало пошкодження майна, застрахованого позивачем, і відповідно є особою, винною у завданні збитків. За таких обставин, відповідно до приписів вищенаведених правових норм, позивач після виплати страхового відшкодування, може звернутися з регресною вимогою до відповідача, яким застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_4

Правила щодо відшкодування шкоди, заподіяної третій особі встановлені, зокрема, ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, відшкодування шкоди, що заподіяна третій особі здійснюється у порядку, що встановлений зазначеним Законом.

Порядок виплати страхового відшкодування визначений ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як вже було зазначено, позивач відшкодував ОСОБА_5 понесені збитки внаслідок ДТП за договором добровільного страхування, який було укладено між ним та ОСОБА_5, та вважає, що до нього перейшло право зворотньої вимоги (регресу) до відповідача.

Позивач звернувся до Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” з претензією вих.№1101 від 29.08.2011р. про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 11267,90 грн., що складається з суми страхового відшкодування 10867,90 грн. та витрати за проведення авто товарознавчого дослідження в сумі 400 грн.

На претензію позивача відповідачем було надано розрахунок страхового відшкодування автомобіля LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 по страховій справі №971/11, згідно якого розрахунок страхового відшкодування складає 9371,15 грн.

Згідно з п. 37.1 статті 37 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсяг, визначених рішенням суду.

Проте, Приватне акціонерне товариство „Міська страхова компанія” вимоги позивача не виконало ні повністю ні частково, страхове відшкодування не сплатило.

До того ж, відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди, а якщо законом встановлено межі відшкодування або межі відповідальності винної особи, то з неї витрати стягуються в цих межах. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди (відшкодування в натурі, виплати суми періодичних платежів тощо).

Проте, відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування”, у разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Так, згідно звіту №524 від 20.06.2011р. складеного СПД ФО ОСОБА_6 на замовлення позивача, ринкова вартість застрахованого позивачем транспортного засобу LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 становить 333497,39 грн., тоді як за договором добровільного страхування автотранспортних засобів №АТ 16/11 від 18.01.2011р. загальна страхова сума транспортного засобу LEXUS RX 350 державний номер НОМЕР_1 становить 310000,00 грн., що складає 93% від ринкової вартості застрахованого транспортного засобу.

Частиною 3 ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором ( ст. 988 ЦК України ).

Враховуючи вищевикладене та здійснення позивачем виплати страхового відшкодування потерпілій особі, враховуючи приписи ст. 9 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 22, 988, 1191 Цивільного кодексу України, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування" і ст. 993 ЦК України до позивача перейшло право вимоги до відповідача щодо стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 9460,70 грн., у звязку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь із відповідача 10757,90грн., то суд відмовляє в частині стягнення 1297,20грн. (10757,90грн. - 9460,70грн), тому що позивач не надав належних доказів у підтвердження зазначеної суми та його доводи спростовуються ст.9 Закону України "Про страхування".

Слід зазначити, що згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 29.03.2011р. проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Закритого акціонерного товариства „Міська страхова компанія” та останнє перейменоване в Приватне акціонерне товариство „Міська страхова компанія”, у зв'язку з чим відповідачем у справі слід вважати Приватне акціонерне товариство „Міська страхова компанія”.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував у повному обсязі, в письмовому відзиві суму позову визнав частково.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищенаведене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства ( приватного ) „Страхова компанія „Рідна” в сумі 9460,70грн. є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджуються доказами, які знаходяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню, і відмовляє в позові у частині стягнення 1297,20грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору при подачі позову покладаються на відповідача, пропорційно сумі задоволеного позову.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Приватного акціонерного товариства "Міська страхова компанія" (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 2-Б/1, код ЄДРПОУ 30244124)

- на користь Акціонерного товариства ( приватного ) „Страхова компанія „Рідна” ( 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, п/р 265073048001 в АТ „Банк Богуслав” м. Київ, МФО 380322, код ЄДРПОУ 34809641 )

- 9460,70 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу;

- 1241,30 грн. - витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.

3. Відмовити в частині стягнення 1297,20 грн. страхового відшкодування.

4. Повернути із Державного бюджету України Акціонерному товариству ( приватному ) „Страхова компанія „Рідна” ( 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А, п/р 265073048001 в АТ „Банк Богуслав” м. Київ, МФО 380322, код ЄДРПОУ 34809641 ) сплачений судовий збір в сумі 66,00 ( шістдесят шість ) грн. згідно платіжного доручення №7829 від 18.11.2011р. на підставі п.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” від 08.07.2011р., оскільки судовий збір сплачено в більшому розмірі.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Брагіна Я.В.

Дата підписання повного тексту рішення: 06 лютого 2012року.

Копію рішення надіслати:

1. АТ „Страхова компанія „Рідна” ( 04070, м. Київ, вул. Ігорівська, 12-А );

2. ЗАТ „Міська страхова компанія” ( 65125, м. Одеса, вул. В. Арнаутська, 2-Б/1 );