Рішення № 21299955, 26.01.2012, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2012 р. Справа № 5016/2549/2011(6/165)

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Дорпром”, 54017, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 23-А, кв. 79.

До відповідача: Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор”ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”в особі філії “Новобузькийрайавтодор”, 54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А.

Про: стягнення заборгованості в загальній сумі 672 549,07 грн.

Суддя О.В.Ткаченко

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність б/н від 31.08.2010 р.;

Від відповідача: не зявився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позов поданий Товариством з обмеженою відповідальністю “ДОРПРОМ” (надалі - ТОВ “ДОРПРОМ”) до Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі філії “Новобузький райавтодор” (надалі- ДП «Миколаївський облавтодор») про стягнення 672549 грн. 07 коп. з яких:

- 555194 грн. 87 коп. - сума боргу;

- 63847 грн. 40 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року;

- 18269 грн. 28 коп - 3% річних за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року;

- 35237 грн. 52 коп. - пеня за період з 29.07.2010 року по 04.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням зобовязань по договору в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач у судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечую.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд,

Встановив:

Між ТОВ “ДОРПРОМ” та Дочірнім підприємством “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі філії “Новобузький райавтодор” 16 жовтня 2008 року був укладений договір поставки № 16-4/10/08 (а.с.15-16).

У подальшому сторонами були укладені додаткові угоди (а.с.17-18).

Відповідно до п.1.1, 1.2 договору постачальник зобовязується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти. Товаром за даним договором можуть бути: бітуму БНД 60/90, бітуму БНД 90/130, мазуту М-40 (М-100).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна на товар, який поставляється, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується у додатках до договору.

Пунктами 3.3, 3.4 Договору, сторони передбачили, що датою поставки товару вважається дата отриманого товару покупцем.

Згідно п.6.1 договору постачальник протягом 10 ти робочих днів із дати поставки товару, але не пізніше 5- го числа наступного за звітним місяцем, надає покупцю товарну накладну на цей товар і податкову накладну, копії паспорту якості товару, товаротранспортну накладну.

Відповідно до п.6.2 договору покупець при виконанні постачальником п.6.1 договору здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами постачальника. Порядок і термін оплати за постачений за договором товар обговорюються для кожної партії окремо і вказуються в додатку.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1518480 грн. 87 коп., що підтверджується специфікаціями на постачання товару, видатковими накладними, товарна транспортними накладними, довіреностями та актами прийому-передачі документів (а.с.19-75).

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, в сумі 963286 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 76-94).

Станом на 29 липня 2011 року не сплаченою відповідачем залишилась основна заборгованість в загальній сумі 555194 грн. 87 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 672549 грн. 07 коп. з яких: 555194 грн. 87 коп. - сума боргу, 63847 грн. 40 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, 18269 грн. 28 коп - 3% річних за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, 35237 грн. 52 коп. - пеня за період з 29.07.2010 року по 04.01.2011 року.

Відповідач як вже вище вказано відзив надав, проти задоволення позову заперечує, мотивуючи це наступним:

-ТОВ “Дорпром” не надав усі документи, які підтверджують поставку товару;

-3% річних та пеня є однаковою санкцією, а тому не можуть застосовуватися одночасно;

-нарахування пені та суми на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів зроблено не вірно.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю з нижченаведеного.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Посилання відповідача на те, що на ДП “Миколаївський облавтодор” про неотримання останнім документів від ТОВ “Дорпром” на підтвердження поставок, то це спростовується Актами прийому-передачі документів на кожну з 14 поставок, підписаними обома сторонами, завірені копії яких додані до позовної заяви.

Безпідставними є також твердження відповідача про те, що 3% та пеня є однаковою санкцією, а тому не можуть застосовуватися одночасно, оскільки зазначені санкції передбачені законодавством як окремі види, зокрема ст.ст. 549 та 625 ЦК України.

Щодо стягнення сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, то позивачем розрахунок інфляційного подорожчання боргу зроблено в додатку до позовної заяви, яка надсилалася відповідачу, тому твердження останнього про те, що невідомо яким чином розрахований індекс інфляції , спростовується матеріалами справи. Що до того, що нібито позивач нарахував борг після 15 числа місяця, за який виник борг, то нарахування інфляційних втрат здійснено з серпня 2010 р., в той час як поставки з 10 по 13 мали бути оплачені в червні 2010 р. , а поставка № 14 мали бути оплачені 04 липня 2010 р. Тобто при нарахуванні інфляції сума боргу не змінювалася, і борг після 15 числа не виникав, а виник раніше, і інфляція за ці місяці не враховувалася позивачем. Тому твердження відповідача про неправильність нарахування інфляційних втрат спростовуються матеріалами справи.

Що стосується пені, то вимоги про її стягнення предявлено в межах передбаченого законодавством строку позовної давності, оскільки пеня стягується лише за період з 25.07.2010 р. по 22.12.2010 р.

Господарським судом Миколаївської області у справі № 5016/2805/2011(17/111) за позовом ДП «Миколаївський облавтодор» до ТОВ «Дорпром» про визнання договору поставки № 16-4/10/08 від 16.10.2008 р. недійсним ухвалено рішення від 20.10.2011 р., яким ДП «Миколаївський облавтодор»відмовлено у задоволенні позову. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 р. рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Отже, договір був підписаний повноважними особами з обох сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пунктом 8.2 договору передбачена відповідальність відповідача у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Згідно з п. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобовязання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та стягненню підлягає заборгованість в загальній сумі 672549 грн. 07 коп. з яких: 555194 грн. 87 коп. - сума боргу, 63847 грн. 40 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, 18269 грн. 28 коп - 3% річних за період з 01.08.2010 року по 30.06.2011 року, 35237 грн. 52 коп. - пеня за період з 29.07.2010 року по 04.01.2011 року.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової 2-А, ідентифікаційний код 31159920) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДОРПРОМ”, (54017, м. Миколаїв, вул.Декабристів, 23-А, кв.79, ідентифікаційний код 33730050) заборгованість в загальній сумі 672549 (шістсот сімдесят дві тисячі пятсот сорок дев`ять) грн. 07 коп., з якої: 555194 (пятсот пятдесят пять тисяч сто девяносто чотири) грн. 87 коп. - сума основного боргу, 63847 (шістдесят три тисячі вісімсот сорок сім) грн. 40 коп. - сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 18269 (вісімнадцять тисяч двісті шістдесят дев`ять) грн. 28 коп. - 3% річних, 35237 (тридцять пять тисяч двісті тридцять сім) грн. 52 коп. пеня, а також в погашення судових витрат 6725 (шість тисяч сімсот двадцять пять) грн. 49 коп.

держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформа-

ційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення виготовлений 31.01.2012 року.

Суддя О.В.Ткаченко