Ухвала суду № 21299732, 31.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

У Х В А Л А

підготовчого засідання

"31" січня 2012 р. Справа № Б8/006-12

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В. розглянувши справу

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 23415152, місцезнаходження: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 93,

до боржника, - товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», ідентифікаційний код юридичної особи: 31605764, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4,

про банкрутство,

учасник провадження у справі про банкрутство (власник): ОСОБА_3.;

за участю учасників провадження:

від Заявника: ОСОБА_1., який діє на підставі довіреності б/№ від 30 серпня 2011 року;

від Боржника: ОСОБА_2. яка діє на підставі довіреності б/№ від 30 серпня 2011 року,

від учасника провадження у справі про банкрутство (власника) ОСОБА_3.: не зявився, -

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 23415152, місцезнаходження: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 93 (надалі за текстом: «Заявник» / «Кредитор»/ «ініціюючий кредитор») із заявою про порушення справи про банкрутство боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», ідентифікаційний код юридичної особи: 31605764, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4 (надалі за текстом «Боржник»), з підстав, передбачених ст. ст. 1, 6, 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з підстав, передбачених ст. ст. 2, 12 Господарського-процесуального кодексу України. В зазначеній заяві Заявник просить суд визнати його кредитором Боржника з грошовими вимогами у сумі 120025736,00 грн., призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16 січня 2012 року порушено провадження у справі №Б8/006-12 та призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 31 січня 2012 року; зобовязано учасників провадження надати низку документальних доказів у справі; зобовязано боржника провести аудит за останні 24 календарних місяців його господарської діяльності на надати аудиторський висновок суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у звязку з чим заборонено органам стягнення та органам виконавчої служби стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюються стягнення відповідно до законодавства. Доказом направлення учасникам провадження ухвали про порушення провадження у цій справі про банкрутство та про призначене судове засідання є відбиток печатки канцелярії господарського суду Київської області №68 від 17 січня 2012 року, підпис представника Заявника на зворотному боці останнього аркушу оригіналу ухвали про порушення провадження у цій справі датованого 27 січня 2012 року, повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342690 7, адресованого Заявнику, повернуте господарському суду. Копія ухвали про порушення провадження у цій справі направлена: Боржнику, Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району Київської області, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342693 1, врученого уповноваженому представнику 23 січня 2012 року; Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342689 3, врученого 23 січня 2012 року; Управлінню Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342694 0, врученого 20 січня 2012 року; арбітражному керуючому Шарому А.М., Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342696 6, врученого 23 січня 2012 року; Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342718 0, врученого 20 січня 2012 року; державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної реєстрації, державному нотаріусу Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342697 4, врученого 20 січня 2012 року; Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення Р 01032 3342688 5, врученого 23 січня 2012 року.

З метою підготовки справи до розгляду судом направлено запити до: Державного нотаріусу Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з реєстру правочинів на Боржника, до КП бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської Районної ради Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області, Києво-Святошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області, до Київської обласної філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України щодо надання розширеного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна на Боржника та розширеного Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника, до інспекції Державного технічного нагляду Київської області.

30 січня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори надійшов лист № 96/01-16 від 20 січня 2012 року з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів № 10944028.

31 січня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Заявника надійшов супровідний лист (вх. № 1409 від 31 січня 2012 року), згідно якого Заявник на виконання вимог господарського суду Київської області, викладених в ухвалі суду від 16 січня 2012 року у цій справі, надає низку документів.

31 січня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Боржника надійшов супровідний лист (вх. № 1410 від 31 січня 2012 року), згідно якого Боржник на виконання вимог господарського суду Київської області, викладених в ухвалі суду від 16 січня 2012 року у цій справі, надає низку документальних доказів, в тому числі відзив на заяву Заявника.

31 січня 2012 року в судове засідання Заявник, Боржник зявились; Заявник виконав вимоги суду, Боржник - частково виконав вимоги суду; учасник провадження власник Боржника не зявився, хоча і був повідомлений про місце та час судового засідання. В судовому засіданні Заявник (ініціюючий кредитор) заявив клопотання призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М. та подав заяву останнього про участь у справі про банкрутство Боржника з долученою копією ліцензії на право провадження діяльності арбітражних керуючих серії АВ № НОМЕР_1, копією паспорту Шарого А.М.; додатково ініціюючий кредитор надав оригінал опису вкладення поштового віправлення від 29 грудня 2011 року з долученим оригіналом квитанції УДППД «УКРПОШТА», КМ КИЇВ 24 № 6337, копії документів: договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2011 року, ухвали господарського суду Київської області у справі №14/152-11 від 11 листопада 2011 року, рішення господарського суду Київської області у справі № 14/152-11 від 26 жовтня 2011 року, листа відділу примусового виконання рішень № 11-0-34-937-5/1, наказу про примусове виконання рішення від 14 листопада 2011 року № 14/152-11, акту приймання-передачі цінних паперів № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № 5033/11-Д від 01 липня 2011 року. В ході судового засідання Боржник надав пояснення, де він вказав на те, що наявність заборгованості перед Заявником він визнає у повному обсязі, пояснив, що заборгованість на даний час Боржник не сплатив з огляду на скрутне та нестійке фінансове становище, яке виникло внаслідок економічної кризи. Аналогічні відомості наведені у Відзиві Боржника. Заявник заявив, що наполягає на визнанні його грошових вимог, зазначив, що Боржник має велику кредиторську заборгованість перед Заявником, яка є не сплаченою ще з липня 2011 року.

В судовому засіданні суд заслухавши пояснення представників Боржника, Заявника, дослідивши наявні матеріали справи, розглянувши клопотання Заявника щодо призначення розпорядника майна Боржника, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що аудиторського висновку Боржником суду не надано, про причини неповного виконання вимог суду жодних пояснень не надано.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що підстави для припинення провадження у справі про банкрутство, передбачені ст. 40 Закону про банкрутство відсутні.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у справі про банкрутство та не є підставою для припинення провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Справа перебуває на стадії підготовчого засідання. Суд розглядує справу виходячи з наявних матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Провадження знаходиться на стадії підготовчого засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі за текстом також «Закон про банкрутство»), справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п. 70 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, у підготовчому засіданні суд має перевірити наявність ознак неплатоспроможності боржника, розмір вимог кредитора (кредиторів), їх безспірність.

Боржник товариство з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», ідентифікаційний код юридичної особи: 31605764, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4, зареєстрований 09 серпня 2001 року, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12744232 станом на 16 січня 2012 року, є субєктом підприємницької діяльності та є субєктом банкрутства.

Заявник у поданій ним заяві про порушення справи про банкрутство Боржника (вх. № 113 від 12 січня 2012 року) посилається на те, що Боржник має перед ним визнану в судовому порядку заборгованість в сумі 120025736,00 грн., з яких: 120000000,00 грн. боргу, 25500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які не були сплачені Боржником більш ніжд протягом трьох місяців від встановлених строків, в звязку з чим просить суд визнати його кредитором Боржника з грошовими вимогами на зазначену суму, призначити розпорядником майна Боржника Шарого А.М.

Досліджуючи вимоги та доводи Заявника, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі, зобов'язання боржника - фізичної особи - підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов'язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Відповідно до ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, безспірність вимог кредитора (кредиторів) за грошовими зобов'язаннями та щодо виплати заборгованості із заробітної плати підтверджується виконавчими документами, виключний перелік яких передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно до п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", - відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що безспірність вимог Заявника у відповідності з вимогами ч. 2 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, п.п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", підтверджено наступними доказами:

-Наказом господарського суду Київської області від 14 листопада 2011 року № 14/152-11, виданого на примусове виконання рішення господарського суду Київської області у вказаній справі від 26 жовтня 2011 року, яке набрало законної сили згідно вказаного наказу 11 листопада 2011 року та згідно якого наказано стягнути з Боржника на користь Заявника: 120000000,00 грн. основного боргу, 25500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Жодних заперечень вимог Заявника Боржником не надано; жодних доказів, які спростовують факти на які посилається Заявник як на підставу заявлених вимог Боржником суду не надано. В судовому засіданні Боржник вказав, що визнає наявність боргу перед Заявником у зазначеному розмірі. У наданому Відзиві на заяву Заявника Боржник вказує на те, що заборгованість перед Заявником він визнає у повному обсязі та пояснив, що заборгованість на даний час Боржник не сплатив з огляду на скрутне та нестійке фінансове становище, яке виникло внаслідок економічної кризи.

Крім того, безспірність вимог Заявника до Боржника підтверджено рішенням господарського суду Київської області у справі № 14/152-11 від 26 жовтня 2011 року, згідно якого було вирішено стягнути з Боржника на користь Заявника 120000000,00 грн. основної заборгованості, 25500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

14 грудня 2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №30365062 на примусове виконання наказу № 14/152-11 виданого 14 листопада 2011 року господарським судом Київської області.

Судом перевірено правомірність відкриття виконавчого провадження на виконання зазначеного судового наказу відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби, в ході чого встановлено наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження»(в ред. станом на 08 липня 2011 року, - станом на дату відкриття виконавчого провадження), на відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими: сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до зазначеного судового наказу сума боргу становить 120025736,00 грн., виходячи з чого судом встановлено правомірність відкриття виконавчого провадження на виконання рішення господарського суду Київської області у справі № 14/152-11 від 26 жовтня 2011 року.

Боржником не надано жодних доказів повного чи часткового погашення заборгованості перед Заявником в частині його безспірних вимог заявлених у даному судовому провадженні. У встановлений строк для добровільного виконання судового рішення заборгованість не погашена ні в повному обсязі, ні частково.

Відповідно до п.п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, терміном, з якого має обчислюватися мінімальний тримісячний строк прострочення боржником виконання свого зобов'язання, є момент у часі, з настанням якого це зобов'язання мало бути виконано боржником згідно з вказівками закону або договору. Строк виконання цивільних зобов'язань взагалі і грошових зокрема визначається за правилами, встановленими статтею 530 ЦК.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що зобовязання Боржника виникло перед первісним кредитором (ТОВ «АПМ ФІНАНС») на підставі договору купівлі-продажу № 5033/11-Д від 01 липня 2011 року, згідно якого ТОВ «АПМ ФІНАНС»виступило продавцем, а Боржник- покупцем цінних паперів та відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.5. вказаного договору Боржник зобовязався оплатити цінні папери визначені договором (у п. 1) в сумі 120000000,000 грн., строк сплати протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі цінних паперів; покупець зобовязався прийняті цінні папери та сплатити за них згідно вказаних умов (п.п. 2.5.). Згідно матеріалів справи на підставі акту приймання-передачі цінних паперів № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № 5033/11-Д від 01 липня 2011 року, 01 липня 2011 року Боржник прийняв, а товариство з обмеженою відповідальністю «АПМ ФІНАНС»передав предмет договору - цінні папери, що підтверджено вказаним актом.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги від 11 липня 2011 року, товариство з обмеженою відповідальністю «АПМ ФІНАНС»відступила, а Заявник набув право вимоги від Боржника за договором купівлі-продажу цінних паперів №5033/11-Д від 01 липня 2011 року у розмірі 120000000,00 грн. з моменту підписання договору.

Перелічені факти крім первісних документів також були встановлені в рішенні господарського суду Київської області у справі № 15/152-11 від 26 жовтня 2011 року (а.р. № 2).

Виходячи з наведеного, строком виконання зобовязання Боржника перед ТОВ «АПМ ФІНАНС»відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до п.п. 2.1., 2.2. договору купівлі-продажу цінних паперів №5033/11-Д від 01 липня 2011 року виникло з 4-6 липня 2011 року, а право вимоги Заявника до Боржника виникло з 11 липня 2011 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже вказані факти встановлені зазначеним судовим рішення не підлягають доведенню знову при вирішенні цієї справи.

Таким чином, Заявником надано належні докази здійснення заходів по стягненню боргу з Боржника шляхом пред'явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", якими є постанова про відкриття виконавчого провадження від 14 грудня 2011 року відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби ВП №30365062 на примусове виконання наказу № 14/152 виданого 14 листопада 2011 року, господарським судом Київської області.

На підставі вищенаведеного судом встановлено, що вимоги Заявника у сумі 120 025 736,00 грн., яка не містить пені, штрафу, є безспірною заборгованістю Боржника, яка не була сплачена Боржником більш ніж три місяці від встановлених договором, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Станом на дату звернення до суду Заявника мінімальна заробітна плата в Україні відповідно до ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 22 грудня 2012 року за № 4282-VI., становить на період 01 січня 2012 31 березня 2012року 1073,00 гривень. (розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати становить 321 900,00 грн.).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, на підставі проведеного дослідження судом встановлено, що розмір безспірних вимог Заявника становить: 120 025 736,00 грн. основного боргу, яка перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Боржником жодних доказів погашення вказаної заборгованості частково чи в повному обсязі у будь-який спосіб суду не надано, іншого не доведено. В судовому засіданні Боржник надав пояснення про неможливість погашення боргу.

На підставі викладеного вище суд дійшов висновку про те, що вимоги Заявника до Боржника є безспірною заборгованістю по основному боргу (без врахування штрафів та пені) яка перевищує розмір 300 мінімальних розмірів заробітних плат та яка не була сплачена більш ніж три місяці.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, для цілей цього Закону терміни вживаються у такому значенні: неплатоспроможністю є неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Судом встановлено факт непогашення заборгованості Боржником перед Заявником більш ніж протягом 3 місяці після встановленого договором та ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України строку для сплати грошових зобовязань; встановлено вжиття Заявником заходів примусового стягнення заборгованості з Боржника.

Досліджуючи питання платоспроможності чи не платоспроможності Боржника суд дійшов наступних висновків.

В ході підготовки справи до розгляду судом направлено низку запитів до: Державного нотаріусу Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори щодо отримання витягу з реєстру правочинів на Боржника, до КП бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської Районної ради Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області, Києво-Святошинського РЕВ ДАІ при УДАІ ГУМВС України в Київській області, до Київської обласної філії Інформаційного центру Міністерства юстиції України щодо надання розширеного витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна на Боржника та розширеного Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на Боржника, до інспекції Державного технічного нагляджу Київської області.

30 січня 2012 року через канцелярію господарського суду Київської області від Києво-Святошинської районної державної нотаріальної контори надійшов лист № 96/01-16 від 20 січня 2012 року з долученим Витягом з Державного реєстру правочинів № 10944028. Жодних інших відповідей на направлені запити до суду не надійшли.

Дослідивши відповідь, що надійшла до суду, встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру правочинів № 10944028 від 20 січня 2012 року, за весь час існування підприємства Боржника, останнім нотаріально оформлялись правочини стосовно придбання нерухомого та рухомого майна починаючи з серпня 2005 року, однак визначити майно боржника, яке наявне станом на поточну дату, його вартість, достатність для задоволення вимог Заявника на підставі наявних матеріалів справи встановити неможливо. Боржником не надано суду аудиторського висновку. Заявником чи іншими учасниками провадження не надано жодних відомостей, доказів наявності майна Боржника.

Відповідно до наданих Боржником фінансового звіту субєкта малого підприємництва (Форма 1-м, форма 2-м за 2011 рік) станом на 31 грудня 2011 року (відмітка Управління статистики у Київській області від 23 січня 2012 року) «фінансовий результат до оподаткування»(рядок 130 Форми 2-м) Боржника складає «(122502,6 тис. грн.)», за аналогічний період попереднього року даний показник становив «(2348,8 тис. грн.)», що свідчить про збитковість діяльності, яка істотно збільшилась за звітний період.

Відповідно до п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, за заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у частині третій статті 6 Закону. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що: вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними; боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами); сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати. Відповідно до визначення терміна "неплатоспроможність", що міститься в абзаці другому статті 1 Закону, для порушення справи про банкрутство боржника не вимагається встановлення даних про перевищення сумарного розміру його заборгованості над вартістю всіх майнових активів боржника за даними бухгалтерського обліку чи фінансової звітності.

Пунктом 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року визначено, що за заявою кредитора справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону. Виходячи з системного аналізу норм Закону у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справах про банкрутство за заявою кредитора, господарські суди поряд зі статтею 6 Закону мають враховувати й положення преамбули та статті 1 Закону, якими визначено такі поняття як "неплатоспроможність", "боржник" та "кредитор". У вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути: грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна; безспірними; не задоволеними боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку; сукупно складати не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати. Оскільки Закон не ставить право кредитора на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у залежність від причин неплатоспроможності боржника, кредитор може реалізувати належне йому право й у тому випадку, коли його безспірні вимоги не задовольняються боржником, який має за даними балансової звітності майнові активи, достатні, щоб задовольнити вимоги усіх кредиторів.

Крім того, суд бере до уваги наступне. Відповідно до п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, - «Аналіз наявності (відсутності) ознак дій з приховування чи доведення до банкрутства або фіктивного банкрутства підприємства та визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності», - ч. 3 п.п 3.3., - ознаками стійкої фінансової неспроможності можуть вважатися: збитковість діяльності протягом двох років; відхилення показників ліквідності від граничного значення; зупинення платежів, що триває понад три місяці, за наявності боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали; наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність у підприємства значної суми непогашених штрафів, пені, неустойки, визнаних у судовому порядку, за невиконання умов договорів та недотримання вимог законодавства; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

Дослідивши матеріали справи судом встановлено що Боржник має наступні ознаки фінансової неплатоспроможності: наявність значної (понад триста мінімальних розмірів заробітної плати) суми непогашених боргових зобов'язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому; наявність значної суми непогашених боргових зобов'язань, визнаних юридичною особою - боржником або підтверджені виконавчими документами; наявність заяви про порушення провадження у справі про банкрутство даної юридичної особи, прийнятої до розгляду господарським судом, або провадження у справі про банкрутство цієї юридичної особи".

На підставі вищевикладеного, зокрема визначення ознак неплатоспроможності у ст. 1 Закону про банкрутство, п. 3 Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року № 14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року № 1361, з урахуванням п.п. 4.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” № 04-5/1193 від 04 квітня 2004 року, п.п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»№15 від 18 грудня 2009 року, суд дійшов висновку про встановлену неплатоспроможність Боржника відповідно до вимог та змісту ст. 1 Закону про банкрутство.

Жодних заперечень, доказів скасування доказів безспірності вимог Заявника до Боржника жодним з учасників провадження суду не надано, не спростовано, пояснень, що свідчать про спростування вимог Заявника, суду не надано.

За таких обставин, суд вважає встановленими ознаки неплатоспроможності Боржника та підстави для подальшого провадження у справі з подальшим переходом до наступних судових стадій з метою сприяти відновленню платоспроможності боржника.

Відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву Боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала.

Згідно до ч. 1 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Судом встановлено, що до суду надійшла одна заява про призначення розпорядника майна Боржника. Так Заявником у п. 3 прохальної частини заяви про порушення справи про банкрутство Боржника заявлене клопотання призначити розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М.; жодних інших заяв, клопотань про призначення інших кандидатур розпорядником майна Боржника у справі не надійшло, отже конкуренція кандидатур щодо призначення розпорядника майна у справі відсутня. Дослідивши документи стосовно кандидатури на призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М., суд дійшов наступних висновків.

В судовому засіданні Заявник заявив усне клопотання про призначення розпорядником майна Боржника Шарого А.М. та надав заяву вказаного арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», в якій арбітражний керуючий Шаров А.М. вказує на те, що він згоден на призначення у цій справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ»та повідомляє суд про те, що має ліцензію на право провадження діяльності арбітражного керуючого серії АВ №НОМЕР_1 від 29 січня 2009 року, за час провадження діяльності арбітражного керуючого порушень термінів подання інформації, передбаченої Законом про банкрутство, до державного органу з питань банкрутства, а також порушень термінів, визначених ухвалами господарських судів, і порушень законодавства та ліцензійних умов провадження діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) не допускав; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займати керівні посади і займатися діяльністю арбітражного керуючого не має; управління підприємством - боржником раніше не здійснював; не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. До зазначеної заяви арбітражний керуючий долучив копію ліцензії державного департаменту з питань банкрутства серії АВ № НОМЕР_1, видану 29 січня 2009 року; також арбітражний керуючий надав копію свого паспорту громадянина України.

Згідно п. п. 13 ст. 3? Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів; арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів; до призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Дослідивши клопотання Заявника про призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М., заяву останнього та долучені документи арбітражним керуючим, судом встановлено, що арбітражний керуючий Шарий А.М. відповідає вимогам, встановленим п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство та може бути призначений розпорядником майна боржника у справі про банкрутство, що підтверджено документально.

Таким чином, керуючись встановленою відповідністю вимогам п. 3 ст. 3-1 Закону про банкрутство кандидатури арбітражного керуючого Шарого А.М., беручи до уваги право кредитора пропонувати суду кандидатуру розпорядника майна Боржника, враховуючи те, що в справі від інших осіб заяви щодо призначення розпорядником майна Боржника не надходили, суд дійшов висновку про доцільність призначення розпорядником майна Боржника арбітражного керуючого Шарого А.М. Заперечень від учасників провадження щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Шарого А.М. не надходило.

Керуючись ст. ст. 1, 3?, 5, 6, 11, 13, 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. ст. 32-34, 36, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, ст. 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», ст. 17, 21 Закону України “Про виконавче провадження”, Рекомендаціями Президії Вищого господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 04 квітня 2004 року № 04-5/1193, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство»від 18 грудня 2009 року №15, Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених Наказом Міністерства економіки України від 19 січня 2006 року №14 у редакції наказу Міністерства економіки України від 26 жовтня 2010 року №1361 суд,

УХВАЛИВ:

1.Визнати грошові вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ», ідентифікаційний код юридичної особи: 23415152, місцезнаходження: 83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 93, у сумі 120 025 736,00 грн. (сто двадцять мільйонів двадцять пять тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп.) з яких: 120 000 000,00 грн. боргу, 25 500,00 грн. витрат зі сплати державного мита, 236 00,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Задовольнити клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 23415152) про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шарого А.М.;

Задовольнити Заяву арбітражного керуючого Шарого А.М. щодо призначення розпорядником майна Боржника;

3.Ввести процедуру розпорядження майном товариства з обмеженою відповідальністю «БРИЗ», ідентифікаційний код юридичної особи: 31605764, місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4, та призначити арбітражного керуючого Шарого Андрія Миколайовича (ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків НОМЕР_2, місце проживання фізичної особипідприємця: АДРЕСА_1; ліцензія Державного департаменту з питань банкрутства Серії АВ № НОМЕР_1, видана 29 січня 2009 року) розпорядником майна Боржника.

4.Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ»(ідентифікаційний код юридичної особи: 23415152) протягом десяти днів з дати отримання цієї ухвали подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України «Голос України»чи Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр»оголошення про порушення судом справи про банкрутство боржника, про що надати суду відповідні докази. Примірник газети у пятиденний термін після публікації подати до господарському суду.

Газетне оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна.

5.Розпоряднику майна Шарову А.М. разом із посадовими особами Боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги та повідомити їх про результати розгляду заяв.

6.До 28 березня 2012 року подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів; виконати інші дії передбачені Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”; вжити заходів щодо виконання розпорядником майна передбачених Законом його обовязків; провести аналіз фінансового стану боржника, зясувати позиції власника майна боржника щодо його участі у відновленні платоспроможності боржника; надати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, а також документи, що їх підтверджують; звіт і аналіз фінансово-економічного положення Боржника надати суду; повідомити письмово господарський суд про наслідки розгляду конкурсних вимог кредиторів, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство з зазначенням, які з них визнані боржником повністю чи частково, які з них відхилені з обґрунтуванням підстав їх відхилення, які з вимог забезпечені заставою, надати інші дані щодо розгляду заяв кредиторів.

До 04 травня 2012 року провести перші загальні збори кредиторів, обрати комітет кредиторів та до 08 травня 2012 року подати клопотання щодо подальших процедур у справі.

7.Призначити справу до розгляду в попередньому засіданні на 24 квітня 2012 року на 11 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201).

Призначити на 24 липня 2012 року на 10 год. 00 хв. в приміщенні господарського суду Київської області (м. Київ, вул. Комінтерну, 16, каб. 201) засідання, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство.

8.Визнати обовязковою участь в засіданнях представників кредиторів, щодо вимог яких боржником будуть заявлені заперечення, а також боржника та розпорядника майна.

9.Попередити сторони про матеріальну відповідальність за неявку в судове засідання та невиконання вимог суду. Зокрема, попередити учасників провадження про те, що відповідно до п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право: стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

10.Копію ухвали надіслати: Управлінню з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України (04071, м Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2, кб. 2) розпоряднику майна Боржника Шарому А.М. (АДРЕСА_1); державному реєстратору Києво-Святошинської районної державної реєстрації (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126), Боржнику (08132, Київська обл., Кєво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 4), ОСОБА_3. (02232, АДРЕСА_2); Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району (08132, м. Вишневе, вул. Ломоносова, буд. 34); Управлінню Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі (08132, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50), Відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Києво-Святошинському районі (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12 а, к. 10); ТОВ «ПРОМБУДТЕХНОЛОГІЯ»(83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, буд. 93).

Суддя П.Ф.Скутельник