Рішення № 21299677, 02.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р.

Справа № 5004/2424/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління", м.Луцьк

до відповідача: Підприємця ОСОБА_1, м.Луцьк

про стягнення 35228,30грн.

Суддя: Суряк О.Г.

Представники :

від позивача: ОСОБА_2, довіреність від 26.09.11 року

від відповідача: ОСОБА_3 - адвокат, договір про надання правової допомоги від 02.02.2012р.

Сторонам розяснено права та обовязки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні 02.02.2012 року відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Північно-Західне регіональне управління" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Підприємця ОСОБА_1 35228,30грн. заборгованості за несплаченими відсотками згідно договору про відновлювальну кредитну лінію №0012-01-07 від 22.11.2007р. в звязку із невиконанням рішення господарського суду щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2011р. та наказу господарського суду Волинської області №8/32-1 від 09.03.2009р., який повернуто без виконання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник в судовому засіданні зазначили, що виконання Договору на теперішній час для відповідача стало неможливим, оскільки позивач в односторонньому порядку фактично порушив майнові інтереси відповідача. Банк фактично змінив умови Договору, позбавивши відповідача можливості у разі фінансової скрути розрахуватися з ним заставним майном. Нараховані позивачем відсотки збільшують постійно борг, і роблять відповідача вічним боржником. Відмовившись від заставного майна банк фактично позбавив можливості з ним розрахуватися, і таким чином створив собі безнадійного боржника.

Окрім цього, згідно кредитного договору про поновлення кредитної лінії №0012-01-07 від 22.11.2007рік предметом застави був товар в обороті. Виконуючи прохання банку про негайне погашення кредиту у 2008році у зв'язку з фінансовою кризою відповідачем даний товар був реалізований нижче його собівартості. В результаті цього підприємець поніс великі збитки, а банкову вимогу задоволив частково у сумі 60 000грн. При цьому банк гарантував, що залишок боргу відповідач зможе гасити після погашення іншого зобов'язання, в якому підприємець виступила поручителем по договору про поновлення кредитної лінії № 0005-01-07 від 16 серпня 2007року в сумі 100.000грн.

Нещодавно це зобов'язання було виконане. Свою обіцянку банк не виконав і на залишок боргу по договору про поновлення кредитної лінії №0012-01-07 від 22.11.2007рік нарахував відсотки та подав позов до суду на їх стягнення.

На виконання рішення Господарського суду Волинської області від 26.02.2009року, і погашення боргу по договору №0012-01-07, відповідачем був переданий товар у державну виконавчу службу.

ВДВС пропонував банку взяти даний товар на зберігання, а відповідач в свою чергу пропонував послуги по його реалізації, і таким чином гасити залишок заборгованості. Однак банк відмовився від цієї пропозиції. Даний товар на сьогоднішній день втратив свою вартість із-за недбалого його зберігання, і відмови банку на його реалізацію.

Враховуючи вище зазначені обставини, відповідач вважає даний позов нічим іншим як створення штучного збільшення боргового зобов'язання відповідача з метою свого неконтрольованого збагачення.

Крім цього, відповідачем подано клопотання про відстрочення виконання рішення суду, в якому він просить суд відстрочити виконання рішення терміном на два роки у звязку із неможливістю погасити дану суму, взявши до уваги вищезазначені обставини та те, що у відповідача на вихованні знаходиться малолітня дитина та відповідач на даний час не займається підприємницькою діяльністю.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

22 листопада 2007 року між позивачем - ВАТ „Банк “Фінанси та кредит” (правонаступником якого є на ПАТ „Банк “Фінанси та кредит”, про що свідчить статут ПАТ „Банк “Фінанси та кредит”) та відповідачем підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 0012-01-07.

Згідно умов договору позивач зобовязувався надати відповідачу кредит в розмірі 100 000 грн., а позичальник зобов'язався повернути кредитні кошти до 21 листопада 2008 року та виплатити за користування кредитними коштами 17% річних.

Однак ОСОБА_1 порушила умови кредитного договору шляхом несвоєчасного повернення кредиту, несвоєчасної сплати процентів за користування кредитними ресурсами.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

В зв'язку з невиконанням Позичальником кредитних зобов'язань Господарським судом Волинської області 26.02.2009 року прийнято рішення про стягнення з підприємця ОСОБА_1 42041,54грн. основного боргу, 238,43 грн. заборгованості по відсотках, 2110,25грн. пені, а всього 44 390,22 грн. та судові витрати по справі.

Згідно розрахунку, поданого до позовної заяви сума заборгованості, яка задоволена судом, вирахована станом на 05.02.2009 року.

Згідно п.8.5 договору про відновлювальну кредитну лінію сторони домовились, що даний договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.

Відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно п.3.1 Б договору про відновлювальну кредитну лінію № 0012-01-07 від 22.10.2007 року Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту по процентній ставці 36 % (тридцять шість) річних за період з 22.11.2008 року до дня фактичного погашення кредитної (основної) заборгованості.

Згідно додаткової угоди № 3 від 09.11.2007 року про внесення змін та доповнень до договору про відновлювальну кредитну лінію процентна ставка змінена на 34,5% річних.

Станом на 17.11.2011 року кредитна (основна) заборгованість підприємцем ОСОБА_1 не погашена, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.12.2011р. без виконання.

З врахуванням викладеного станом на 17 листопада 2011 року заборгованість фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по несплаченим відсоткам за період з 05.02.2009 року по 17.11.2011 року становить 35 228,30 грн.(розрахунок в матеріалах справи) та підлягає до стягнення.

Водночас, враховуючи клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення те те, що на момент розгляду справи ще не стягнута основна заборгованість за кредитним договором згідно рішення господарського суду від 26.02.2009р., суд, з метою реального виконання рішення, зважаючи на важке фінансове становище підприємця ОСОБА_1, а також те, що у відповідача на вихованні знаходиться малолітня дитина та відповідач на даний час не займається підприємницькою діяльністю, керуючись п.6 ст.83 ГПК України, вважає за можливе відстрочити виконання рішення на шість місяців до 03.08.2012 року.

Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 1048 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

в и р і ш и в:

1. Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Фінанси та кредит” в особі філії “Північно Західне регіональне управління (м. Луцьк, пр. Грушевського, 30, код ЄДРПОУ 25894576) 35228грн.30коп. заборгованості, а також 1411грн.50коп. судового збору.

Відстрочити виконання рішення до 03.08.2012 року.

Суддя О. Г. Сур'як

Повне рішення складено 06.02.2012р.