Рішення № 21299641, 03.02.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.

Справа № 5004/2511/11 Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Демяк В.М., розглянувши справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Ратнівської селищної ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Спільне підприємство "Ратнеагробуд"

про визнання нечинними рішеннь №6/47, №6/48 від 30.06.2011р. та зобовязання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - підприємець

від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 42 від 30.01.2012р.)

від третьої особи: Олексюк Я.М. - директор

Суть спору: позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся із позовом до Ратнівської селищної ради та просив:

- визнати нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/47 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у затвердженні містобудівного обгрунтування”;

- визнати нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/48 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою”;

- зобов'язати Ратнівську селищну раду в 30-ти денний термін з моменту набрання рінням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована в Ратнівській селищній раді за № 0-324;

- зобов'язати Ратнівську селищну раду в 30-ти денний термін з моменту набрання рішенням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована т Ратнівській селищній раді за № 0-325.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на порушення відповідачем права на оформлення за ним земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об'єктів нерухомого майна, що перейшли у власність від СП "Ратнеагробуд".

Свої позовні вимоги підтверджує містобудівним обгрунтуванням; позитивним висновком № 1000/03-257-11 комплексної державної експертизи від 30.05.2011р. з додатком; довідкою на земельну ділянку № 359/10 від 11.03.2011р.; висновком державної санітарно епідеміологічної експертизи № 05.03.02-07/51911 від 20.05.2011р.; погодження з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Волинській області № 899/04 від 30.03.2011р. щодо обслуговування будівель та споруд; погодження містобудівного обґрунтування № Д-29 від 18.04.2011р. з Управлінням культури і туризму Волинської обласної Державної адміністрації; заявами від 17.06.2011р.; рішеннями Ратнівської селищної ради №№ 6/47, 6/48 від 30.06.2011р.; Свідоцтвом про право власності на майновий пай № 0273340 від 14.07.2009р., наказом № 16а від 08.04.2010р., актом №1 приймання передачі основних засобів від 09.04.2010р., рішенням виконавчого комітету Ратнівської селищної ради № 60 від 21.04.2010р.; Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 29.04.2010р.; витягами про реєстрацію права власності від 13.05.2010р.; заявами від 20.05.2010р., 21.05.2010р., 21.09.2010р.; повідомленням від 02.06.2010р., від 13.10.2010р.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному об'ємі. Водночас, на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2012р. долучив до матеріалів справи витребувані судом докази, копію протоколу загальних зборів співвласників підприємства від 28.12.2009р.; копію статуту підприємства від 17.06.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що 18 січня 2005 року, за заявами адміністрації СП „Ратнеагробуд", рішенням Ратнівської селищної ради №15/4 у СП „Ратнеагробуд" вилучено 5000 кв. метрів землі, яка була територією виробничої бази підприємства і залишили для користування площу 2500 кв. метри. На даний час підприємство „Ратнеагробуд" продовжує свою діяльність і користується наданою земельною ділянкою. Площа будівель, що належать підприємцю ОСОБА_1 становить 0,30 га. Ратнівська селищна рада не в змозі надати позивачу земельну ділянку площею 1.4-1.5 га, оскільки в селищній раді перебуває на обліку 930 осіб, які мають намір будувати житлові будинки, а земельних ділянок в розпорядженні селищної ради, які придатні для будівництва та обслуговування житлових будинків та ведення підсобного господарства в селищі фактично немає. Відповідач має намір в АДРЕСА_1, на земельній ділянці, що межує з житловим будинком та будовами, що належать позивачу, облаштувати вулицю і надати п'ять земельних ділянок, особам які мають намір здійснювати будівництво індивідуальних житлових будинків. Заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування існуючих будівель та споруд та затвердження містобудівного обгрунтування були ретельно вивчені і вчасно розглянуті на сесії селищної ради. Рада вирішила відмовити в задоволенні заяв. Відповідач неодноразово пропонував ОСОБА_1 повторно обстежити на місцевості комісією, архітектором району в присутності всіх суміжних землевласників та землекористувачів і встановити та погодити межі, на що останній не погодився і бажає лише отримати 1.4139 га. Ратнівська селищна рада не заперечує затвердження Підприємцю ОСОБА_1 містобудівного обґрунтування після погодження та встановлення меж земельної ділянки з усіма відповідними службами та суміжними користувачами, а також рекомендацій депутатів Ратнівської селищної ради. Земля під нерухомим майном Підприємця ОСОБА_1 належить до категорії земель комерційної діяльності і тому її не можна отримати шляхом безоплатної передачі у власність, а лише за договором купівлі-продажу або на праві користування (договір оренди).

Свої заперечення підтвердив рішеннями Ратнівської селищної ради № 15/4 від 18.01.2005р., № 11/15 від 14.12.2011р., довідками № 35, № 36, № 37 від 25.01.2012р.

Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні усно пояснив, що вважає позов підставним та таким, що підлягає до задоволення. При цьому зазначив, що обєкти нерухомого майна, які були передані Підприємцю ОСОБА_1 при його виході із числа учасників Спільного підприємства «Ратнеагробуд», розташовані на земельній ділянці, яка належить останньому на праві постійного землекористування. Дану обставину підтвердив актом на право постійного землекористування, виданим 05.04.1967р. Оригінал вказаного акту подав суду для огляду в судовому засіданні, копію долучив до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши наявні матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

Згідно протоколу № 7 від 28.12.2009р. загальних зборів уповноважених представників співвласників Спільного підприємства «Ратнеагробуд», ОСОБА_1 виключено з учасників СП «Ратнеагробуд». Вирішено видати ОСОБА_1 частину майна, пропорційну його частці в пайовому фонді Підприємства згідно структури. Дана обставина стверджується статутом Підприємства в новій редакції.

Відповідно до протоколу № 8 від 07.04.2010р. загальних зборів уповноважених представників співвласників Спільного підприємства «Ратнеагробуд», вирішено затвердити перелік майна з пайового фонду, що виділяється ОСОБА_1 у звязку із його виходом із учасників Підприємства.

На підставі наказу № 16а від 08.04.2010р., передано із власності СП «Ратнеагробуд»ОСОБА_1 погоджену частку майна (службово побутовий корпус В-2, пилорамний цех Л-1, столярний цех М-1, асфальтне покриття, колодязь) яку він прийняв на підставі акту приймання передачі основних засобів № 1 від 09.04.2010р.

Ратнівською селищною радою, на підставі рішення № 60 від 21.04.2010р., оформлено право власності на обєкти нерухомого майна (службово побутовий корпус В-2, пилорамний цех Л-1, столярний цех М-1), які знаходяться по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Дана обставина також стверджується Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (щодо казаних обєктів) від 29.04.2010р. та Витягами з електронного реєстру прав власності на нерухоме майно № 26100845 від 13.05.2010р., № 26100914 від 13.05.2010р., № 26100743 від 13.05.2010р.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом , зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вставновлено у судовому засіданні, підприємець ОСОБА_1 правомірно набув право власності на об'єкти нерухомого майна , а саме службово побутовий корпус В-2, пилорамний цех Л-1, столярний цех М-1, які знаходяться по АДРЕСА_1 та розміщені на земельній ділянці СП "Ратнеагробуд", яку, відповідно до акту на право постійного користування землею від 05.04.1967р. було надано Ратнівському міжколгоспбуду.

20.05.2010р. Підприємець ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявами про надання дозволу на оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 площею 0,10га, для обслуговування столярного та пилорамного цехів; надання дозволу на викуп земельної ділянки за тією ж адресою, площею 0,20га для обслуговування службово - побутового комплексу.

02.06.2010р. Ратнівська селищна рада надала відповідь Підприємцю ОСОБА_1, відповідно до якої інформувала останнього про необхідність надання геодезичної зйомки і погодження архітектора району.

21.09.2010р. Позивач звернувся до Відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення містобудівного обґрунтування щодо відведення земельної ділянки площею 1,42га для обслуговування обєктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 Ратнівського р-ну Волинської області. Вказаний дозвіл Підприємець ОСОБА_1 отримав на підставі рішення Ратнівської селищної ради № 2/12 від 22.12.2010р.

17.06.2011р. Підприємець ОСОБА_1 звернувся до Ратнівської селищної ради із заявами:

- про затвердження містобудівного обгрунтування обмежень та забудови земельної ділянки для обслуговування існуючих будівель та споруд з перспективним розвитком виробничої бази у АДРЕСА_1 (зареєстрована Виконкомом Ратнівської селищної ради з індексом 0-324);

- про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування існуючих будівель та споруд з перспективним розвитком виробничої бази у АДРЕСА_1, площею 1,4139га, шляхом придбання у власність викупом в розстрочку на 5 років (зареєстрована Виконкомом Ратнівської селищної ради з індексом 0-325).

Рішенням Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року № 6/47 Підприємцю ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні містобудівного обґрунтування обмежень та забудови земельної ділянки для обслуговування існуючих будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1, так як на даній земельній ділянці передбачено будівництво індивідуальних житлових будинків.

Рішенням Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року № 6/48 Підприємцю ОСОБА_1 відмовлено наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування існуючих будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1, площею 1,4139 га для придбання у власність шляхом викупу, так як не затверджено містобудівне обґрунтування та не встановлені межі земельної ділянки.

Згідно Розясненням Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 01-5/35 „Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” з послідуючими змінами та доповненнями внесеними Розясненнями та рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України та Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 26.03.2004р. № 01-8/534 “Про практику Верховного Суду України щодо застосування норм законодавства про підвідомчість справ господарським судам” господарські суди повинні враховувати, що відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли чинним законодавством України передбачено право суб'єкта підприємницької діяльності чи іншої юридичної особи оскаржити акт державного чи іншого органу, їх посадових осіб за підпорядкованістю, підприємство, установа, організація вправі на власний розсуд вирішувати питання про оскарження актів таких органів за підпорядкованістю чи про звернення до господарського суду з заявою про визнання акта недійсним. ( Постанова ВСУ №08/111 в справі № 3/506-А).

Як визначено судовою практикою, а саме на підставі розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 (зі змінами і доповненнями внесеними на підставі рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 16.08.2002 року № 04-5/934І) підставами визнання акта недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначений законом компетенції, органу який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Даючи правову оцінку оспорюваним рішенням Ратнівської селищної ради № 6/47 від 30.06.2011 року “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у затвердженні містобудівного обгрунтування” та № 6/48 від 30.06.2011 року “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою” суд дійшов висновку, що вони прийняті з порушенням вимог Закону. При цьому суд виходив із такого.

Із змісту статей 12, 17 Земельного кодексу України слідує, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності (в межах, визначених ЗК України), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Ст. 377 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст.120 Земельного кодексу України, встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Нормами ст. 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331 ЦК України, покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено факт правомірного набуття Підприємцем ОСОБА_1 права на нерухоме майно та наявність у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, що стверджується Свідоцтвами про право власності на нерухоме майно від 29.04.2010р.; витягами про реєстрацію права власності від 13.05.2010р., актом на право постійного користування землею від 05.04.1967р.

З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин вирішується на пленарному засіданні ради сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються у судовому порядку.

Таким чином, виникнення права власності на об'єкти нерухомості не є безумовною підставою для автоматичного укладення угоди щодо земельної ділянки. Обов'язковою умовою передачі у користування земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, є наявність позитивного рішення сесії відповідної ради про передачу земельної ділянки постійне користування.

Як слідує із рішень Ратнівської селищної ради № 6/47 від 30.06.2011 року та № 6/48 від 30.06.2011 року, підставою відмови Підприємцю ОСОБА_1 у затвердженні містобудівного обгрунтування для обслуговування існуючих будівель та споруд, які розташовані по АДРЕСА_1 в рішенні Ратнівської селищної ради № 6/47 від 30.06.2011р. зазначено заплановане будівництво індивідуальних житлових будинків на вказаній земельній ділянці. Разом з тим, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, наведена підстава їм суперечить та є незаконною.

Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я шляхом укладення договору оренди.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України з обовязковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів. У тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п.2 ст.77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

Відповідно до п. 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року N 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про підставність позовних вимог про визнання нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/47 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у затвердженні містобудівного обгрунтування”; визнання нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/48 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою”; зобов'язання Ратнівської селищної раду в 30-ти денний термін з моменту набрання рінням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована в Ратнівській селищній раді за № 0-324; зобов'язання Ратнівської селищної ради в 30-ти денний термін з моменту набрання рішенням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована в Ратнівській селищній раді за № 0-325.

Керуючись викладеним та ст. ст. 182, 328, 331, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 17, 116, 120, 123, 125 Земельного Кодексу України, ст.ст. 14, 19 Конституції України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд-

вирішив:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/47 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у затвердженні містобудівного обгрунтування”;

3. Визнати нечинним рішення Ратнівської селищної ради від 30.06.2011 року 6/48 “Про відмову підприємцю ОСОБА_1 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою”.

4. Зобов'язати Ратнівську селищну раду в 30-ти денний термін з моменту набрання рінням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована в Ратнівській селищній раді за № 0-324.

5. Зобов'язати Ратнівську селищну раду в 30-ти денний термін з моменту набрання рішенням законної сили, належним чином у відповідності з вимогами Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Земельного кодексу України, розглянути заяву підприємця ОСОБА_1 від 17.06.2011 року, що зареєстрована т Ратнівській селищній раді за № 0-325.

Рішення господарського суду, відповідно до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

03.02.12