Рішення № 21299471, 30.01.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317

РІШЕННЯ

Іменем України

30.01.2012Справа №5002-28/5295-2011 За позовом Малого підприємства «Каштак», Сакський р-н, с. Уютне.

До відповідачів:

1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград;

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Євпаторія.

Про стягнення 144603,59 грн. та розірвання договору.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від позивача ОСОБА_3 представник, довіреність № 1/1 від 04.01.2012р.

Від відповідача -1 ОСОБА_4 - представник, довіреність від 19.12.2011р.

Від відповідача -2 не зявився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Мале підприємство «Каштак» звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів солідарно суми попередньої оплати за товар в розмірі 140586,41 грн. та суми пені в розмірі 4017,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач-1 не виконав належним чином зобовязання щодо поставки товару за договором поставки насосного обладнання № 8/05 від 24.05.2011р., у забезпечення виконання якого з відповідачем-2 було укладено договір майнової поруки № 24/05.

Представник відповідача-1 надав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, мотивуючи тим, що твердження позивача щодо належного виконання своїх зобовязань за договором поставки в частині своєчасної сплати за товар безпідставні. Також, на думку відповідача-1, поставка насосного обладнання МП «Каштак» могла бути здійснена тільки після оплати повної вартості товару, як було передбачено умовами договору, однак, оскільки позивачем було порушено грошове зобов'язання по оплаті обладнання, ФОП ОСОБА_1 не здійснив поставку товару та почав нараховувати плату за його зберігання, сума якої на даний час дорівнює вартості обладнання.

Відповідач-2 в судове засідання жодного разу не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

У справі оголошувались перерви, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2011 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Малим підприємством «Каштак» (покупець) укладено договір поставки насосного обладнання № 8/05 (а. с. 14).

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобовязується поставити у зумовлений строк покупцеві насосне обладнання відповідно до специфікації, що є невідємною частиною договору, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму відповідно до умов договору.

Умови поставки для кожної партії вказуються у специфікаціях, що є невідємною частиною договору (п. 2.1 договору).

Розділом 3 договору визначено, що строк поставки товару для кожної партії вказуються у специфікаціях, що є невідємною частиною договору. Поставка товару починається з моменту надходження передплати на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі. Постачальник зобовязаний дати покупцю не пізніше, ніж за пять днів до дати поставки, повідомлення щодо часу поставки. Повідомлення надається шляхом телефонного чи факсимільного звязку (п. 3.4 договору). Поставка товару вважається виконаною постачальником в момент передачі товару покупцю.

Також, 24.05.2011р. позивачем та відповідачем-1 підписано додаток № 1 до договору поставки № 8/05 (а. с. 15), в якому сторони договору погодили асортимент та загальну кількість товару, що постачається по договору, у специфікації № 1.

Специфікацію визначено характеристики та параметри товару, а саме: марка: INOXPA ASPIR A-80 DIN MALE (2 одиниці), виробництво: INOXPA: (Іспанія) та ін. Усього до сплати за специфікацією № 1 140586,41 грн.

Відповідно до п. 2 специфікації, оплата здійснюється шляхом передплати за товар в розмірі 50%, а останні 50% здійснюються перед відгрузкою товару зі складу. Строк поставки товару виконується постачальником протягом 56 робочих днів після передплати.

17 червня 2011р. позивачем здійснено передплату за насосне обладнання у розмірі 70000,00 грн., про що свідчать пояснення сторін та виписка з банківського рахунку (а. с. 18).

25 липня 2011р. сторонами укладено додаток № 2 до договору поставки № 8/05 (специфікація № 2), відповідно до якої було замінено раніше визначене обладнання на наступний товар: насос марки: INOXPA HYGINOX SE-26 E (2 одиниці), виробництво: INOXPA: (Іспанія) та ін.

Відповідно до п. 1 додатку, вартість товару складає 140 586,41 грн.

Оплата та поставка здійснюється наступним чином: 50% від вартості товару, як передплата, шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі (п. 2.1 додатку). Строк поставки товару виконується постачальником протягом - 56 робочих днів після передоплати (п. 2.3 додатку).

Відповідно до п. 2.4 додатку, продавець надає (по факсу або поштою) лист повідомлення про готовність поставки обладнання (товару). Після отримання листа наданого постачальником покупцю останній повинен перерахувати повну вартість обладнання (товару), після цього постачальник відвантажує товар покупцю. У разі несплати повної суми вартості товару на протязі десятьох днів після отримання листа, нараховується плата за зберігання в розмірі 1% за кожну добу від загальної вартості обладнання згідно специфікації № 1, але не більше самої вартості обладнання.

Підписання цього додатку анулює Додаток № 1 до договору поставки № 8/05, укладеного 24 травня 2011 року (п. 6 додатку).

26 липня 2011р. відповідач-1 направив позивачу повідомлення № 237 (а. с. 20), в якому гарантував після сплати суми у розмірі 70586,41 грн. в 3-денний строк відправити обладнання та просив повідомити про готовність його прийняти.

27 липня 2011р. та 23 серпня 2011р. позивач річними частками сплатив відповідачу суму у розмірі 10000,00 грн., що вбачається з виписки з банківського рахунку (а. с. 17).

04 жовтня 2011р. позивач перерахував відповідачу-1 залишок суми вартості обладнання у розмірі 60002,29 грн., про що свідчить банківська виписка за особовим рахунком (а. с. 71).

Крім того, судом встановлено, що на протязі вересня-грудня 2009р. між позивачем та відповідачем існували правовідносини по поставці товарів, у звязку з чим МП «Каштак» було перераховано ФОП ОСОБА_1 15805,21 грн., що підтверджується накладними та банківськими виписками (а. с. 99-106).

Як пояснив представник позивача, на підставі даних бухгалтерського обліку та первинних документів було складено та підписано зазначеними сторонами акт звірки взаєморозрахунків за 01.09.2009р. 01.01.2010р. (а. с. 87). Акт є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами та відображає загальну суму заборгованості, відповідно до акту сума зайве перерахованих позивачем коштів склала 584,12 грн. За домовленістю сторін зазначена сума була зарахована в рахунок сплати вартості товару за договором поставки № 8/05, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.06.2011р. по 03.10.2011р. (а. с. 108), в якому сума в розмірі 584,12 грн. значиться як початкове сальдо.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що повноважний представник позивача надав належним чином завірені копії актів звірок взаєморозрахунків за період з 01.09.2009р. по 01.01.2010р. та за період з 01.06.2011р. по 03.10.2011р., на яких міститься підпис та печатка відповідача-1, суд приймає зазначені акти як належний доказ сплати позивачем суми у розмірі 584,12 грн., що у свою чергу свідчить про обґрунтованість доводів позивача, в частині відсутності у останнього зобовязання ще раз сплачувати сумі 584,12 грн.

Враховуючи відсутність доказів, які підтверджують повернення ФОП ОСОБА_1 позивачу коштів у сумі 584,12 грн., суд вважає обґрунтованою позицію позивача, щодо необхідності зарахування в рахунок сплати вартості обладнання за договором поставки № 8/05 від 24.05.2011р. сплаченої раніше 584,12 грн.

Таким чином, саме 04.10.2011р. (дата сплати суми у розмірі 60002,29 грн.) позивач у повному обсязі перерахував відповідачу-1 вартість обумовленого обладнання.

Проте, ФОП ОСОБА_1 не виконав договірні зобовязання щодо поставки товару.

ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що 05 жовтня 2011р. він звернувся до позивача з листом (вих. № 298, а. с. 60), в якому просив провести оплату за зберігання обладнання за період з 08.08.2011р. по 03.10.2011р. у розмірі 80134,02 грн. Як вбачається з листа відповідача-1 (вих. № 302, а. с. 61), станом на 27.10.2011р. сума нарахування за зберігання товару склала 113875,00 грн.

Суд не приймає посилання відповідача, як на підставу для відмови в задоволенні позову у цій праві, на несплату позивачем компенсації витрат на зберігання обладнання. Оскільки по-перше, стягнення вказаної компенсації не є предметом спору у цій справі, по-друге, ФОП ОСОБА_1 не позбавлений права звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів з відповідним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

З огляду на наведені норми Цивільного кодексу України та на обставини справи, враховуючи факт не передачі відповідачем-1 товару позивачу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми вартості обладнання у розмірі 140586,41 грн. підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути пеню за період з 05.09.2011р. по 24.11.2011р. в розмірі 4017,18 грн. та розірвати договір поставки № 8/05 від 24.05.2011р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (п. 1 статті) та сплата неустойки (п. 3 статті).

Поняття пені передбачено у ст. 549 ЦК України: пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2 договору поставки № 8/05 передбачено, що за прострочення в поставці товару постачальник сплачує на користь покупця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період прострочення поставки, від вартості товару, поставку якого прострочено, за кожний день прострочення поставки.

Позивач надав розрахунок пені за період з 05.09.2011р. по 24.11.2011р. в розмірі 4017,18 грн., проте, як було встановлено судом, МП «Каштак» повністю перерахувало ФОП ОСОБА_1 обумовлені кошти лише 04.10.2011р., у звязку з чим, період нарахування пені повинен починатися з 04.10.2011р.

Враховуючи вартість товару, судом розраховано суму пені за період з 04.10.2011р. по 24.11.2011р. наступним чином:

Сума Період Кількість днів Розмір Розмір подвійної Сума пені за

боргу (грн) прострочення прострочення облікової облікової ставки період

ставки НБУ НБУ в день прострочення

140586.4104.10.2011 52 7.7500 % 0.042 %* 3104.46

- 24.11.2011

Таким чином, загальна сума пені за договором складає 3104.46 грн., у звязку з чим, вимоги позивача щодо стягнення суми пені підлягають частковому задоволенню.

Крім того, частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 665 ЦК України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору поставки № 8/05.

Судом встановлено, що 24 травня 2011р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) та Малим підприємством «Каштак» (покупець) укладено договір майнової поруки № 24/05 (а. с. 16).

У відповідності до цього договору поручитель зобовязується в повному обсягу відповідати перед покупцем за виконання зобовязань ФОП ОСОБА_1 (постачальник) за договором № 8/05 від 24.05.2011р., який укладено між покупцем та постачальником (основний договір) (п. 1.1 договору).

Розділом 2 договору поруки встановлено, що підставою зобовязання, яке забезпечується порукою за цим договором, є основний договір. Предметом основного договору виступає: поставка насосного обладнання насос INOXPA ASPIR A-80 DIN MALE (2 одиниці) на загальну суму 140586,41 грн. у встановлений у специфікації строк. Строк виконання зобовязань, яке забезпечено даним договором, 56 робочих днів з моменту перерахування покупцем передплати.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки, поручитель відповідає перед покупцем за виконання постачальником зобовязання за основним договором фінансовими коштами ФОП ОСОБА_2 в розмірі 140000,00 грн., а також за повернення відповідних штрафних санкцій за основним договором.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що поручитель зобовязується виконати за постачальника обовязок останнього перед покупцем на умовах, в порядку та в строки, визначені в основному договору.

Відповідно до п. 6.1 договору поруки, поручитель та постачальник несуть солідарну (субсидіарну) відповідальність перед покупцем за виконання зобовязань за основним договором. У випадку порушення строку, передбаченого п. 2.3 даного договору, поручитель сплачує покупцю пеню, відповідно до умов основного договору. (п. 6.3 договору поруки). У випадку невиконання постачальником свого обовязку перед покупцем в строки, передбачені п. 2.3 даного договору, покупець набуває право звернення стягнення на грошові кошти, зазначені в п. 3.1 даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

При цьому, зазначеним кодексом передбачено випадки припинення поруки, зокрема, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що навіть укладання між позивачем та відповідачем-1 додатку № 2 до договору поставки № 8/05 (специфікації № 2) не припинило правовідносин поруки, оскільки вартість товару не була змінена, тобто обсяг відповідальності ФОП ОСОБА_2 не було збільшено.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідачі не надали суду докази передачі позивачу обладнання обумовленого договором поставки № 8/05, або докази повернення сплачених МП «Каштак» коштів у розмірі 140586,41 грн., у звязку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів.

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3809,80 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені 30.01.2012р.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України 06.02.2012р.

Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Розірвати договір поставки № 8/05 від 24.05.2011р., укладений між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Малим підприємством «Каштак» (код ЄДРПО України 20732544).

3.Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Малого підприємства «Каштак» (код ЄДРПО України 20732544) суму попередньої плати за товар в розмірі 140586,41 грн., пеню в розмірі 3104,46 грн., судовий збір в розмірі 3809,80 грн.

4.В частині позивних вимог про стягнення пені в сумі 912,72 грн. - в задоволенні позову відмовити.

5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛукачов С.О.