Постанова № 21299264, 02.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5015/3239/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В.,

суддів:Бакуліної С.В., Глос О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта-Комерц"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р.

у справі№5015/3239/11 господарського суду Львівської області

за позовомФОП ОСОБА_4

доТОВ "Віта-Комерц"

простягнення 102 375,00 грн., зарахування 16800,00грн.,

зобов'язання до вчинення дій ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.08.2011р. у справі №5015/3239/11 (суддя Деркач Ю.Б.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. (судді: Юркевич М.В., Кузь В.Л., Желік М.Б.), позовні вимоги задоволені частково: стягнуто з ТОВ "Віта-Комерц" на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_4 119 175,00грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення по вул. К. Левицького, 8, м. Львів. Припинено провадження в частині позовної вимоги про зарахування вартості невіддільних покращень приміщень у розмірі 16 800,00грн. в рахунок щомісячних орендних платежів. В решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Віта-Комерц" просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2011р. у справі №5015/3239/11 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі №5015/3239/11 в частині стягнення з ТОВ "Віта-Комерц" на користь ФОП ОСОБА_4 119 175,00грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 257, 258, 261, 267, 604, 759, 763, 764, 786 ЦК України, ст.ст. 101 ГПК України.

Позивач і відповідач не скористалися своїм процесуальним правом на участь своїх представників у судовому засіданні касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, а саме.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Орендні відносини між ФОП ОСОБА_4(позивач у даній справі) і ТОВ "Віта-Комерц" (відповідач) виникли на підставі договорів оренди від 20.09.2005р. (а.с. 16-19, т.1), від 13.12.2006р. (а.с. 40-42, т.1), від 13.12.2008р. (а.с. 43-46, т. 1), від 13.12.2009р. (а.с. 47-50, т.1), від 13.12.2010р. (а.с. 12-15, т.1).

20.09.2005р. між ФОП ОСОБА_4 і ТОВ "Віта-Комерц" було укладено договір оренди нежитлового приміщення, згідно з умовами якого ТОВ "Віта-комерц" (орендодавець) передало ФОП ОСОБА_4 (орендар) у тимчасове платне користування та володіння нежитлове приміщення загальною площею 26,0кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 8 (а.с. 16-19, т. 1).

Сторони домовились про необхідність проведення орендарем ремонту обєкта оренди з моменту укладення даного договору до прийняття його по акту приймання-передачі (п. 3.2 договору). Орендна плата нараховується і сплачується орендарем з дати завершення ремонтних робіт та підписання акта приймання-передачі обєкта оренди і завершується датою його повернення по акту приймання-передачі (п. 5.1 договору).

13.12.2006р. між ТОВ "Віта-Комерц" (орендодавець) і ФОП ОСОБА_4 було укладено новий договір оренди, відповідно до умов якого ТОВ "Віта-комерц" (орендодавець) передало ФОП ОСОБА_4 (орендар) у тимчасове платне користування та володіння приміщення загальною площею 59,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. К. Левицького, 8 (а.с. 40-42, т. 1), в складі: цегляні нежитлові приміщення в підвалі: ХVІІ, ХVІІІ, загальною площею 20,1 кв. м; цегляні нежитлові приміщення на першому поверсі: від 1 (один) по 4 (чотири), загальною площею 39,4 кв. м.

14.12.2006р. згідно з договором оренди від 13.12.2006 року вказаний об'єкт оренди за актом прийому-передачі був переданий позивачеві (а.с. 20, т.1). Згідно з вказаним актом обєкт оренди оглянутий, знаходиться в належному технічному стані, після проведеного ремонту: встановлені вхідні двері та вікна з пластикової фурнітури; встановлені металеві броньовані двері з приміщення кухні; здійснена внутрішня і зовнішня штукатурка та побілка стін приміщення; встановлені внутрішні двері /2 шт./; покладена деревяна підлога в залі; встановлено внутрішні сходи; облицьовано керамічною плиткою підлогу у виробничих та в підвальних приміщеннях; облицьовано керамічною плиткою частково стіни кухні та санвузла; облицьовано частково стіни природним камінням; встановлена сантехніка; встановлені декоративні металеві решітки на вікна та вхідні двері; встановлені замки на вхідних замках; вказані роботи проведені орендарем за його рахунок зі згоди орендодавця на суму 15 000,00 умовних одиниць /1 умовна одиниця еквівалентна 1 долару США/.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.6, 2.8 договору оренди від 13.12.2006р. передбачено, що передача в оренду і повернення обєкта оренди здійснюється за актами прийому-передачі, які підписуються сторонами та скріплюються печатками сторін (за їх наявності). В актах прийому-передачі сторони фіксують стан обєкта оренди та зазначають інші необхідні відомості про обєкт оренди. Датами фактичного прийняття обєкта оренди в оренду орендарем і повернення його орендодавцю вважаються дати підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі. Обєкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами відповідного акту прийому-передачі нежитлового приміщення. Обовязок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає приміщення іншій стороні. Здійснені орендарем за згодою орендодавця невіддільні поліпшення обєкта оренди стають власністю орендодавця, а орендар має право на відшкодування необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати.

Договір оренди нежитлового приміщення від 13.12.2006р. було посвідчено нотаріально, строк оренди становить 2 роки з моменту підписання акту прийому-передачі об'єкта оренди (п. 9.1 договору).

14.06.2011р. Фізична особапідприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Львівської області з позовною заявою, а в подальшому з уточненнями до неї (а.с. 36-39, 66-67, т. 1), про стягнення з ТОВ "Віта-Комерц" на користь ФОП ОСОБА_4 вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення по вул. К. Левицького, 8 м. Львова у розмірі 119 175,00грн., зобов'язання ТОВ "Віта-Комерц" не перешкоджати ФОП ОСОБА_4 здійснювати підприємницьку діяльність у нежитловому приміщенні по вул. К. Левицького, 8 м. Львова шляхом звернення протягом дії договору про припинення комунальних послуг.

В обґрунтування позовних вимог ФОП ОСОБА_4 посилалась на те, що з 13.12.2006 року між позивачем і відповідачем існують триваючі орендні відносини на підставі договорів оренди від 13.12.2006 року, 13.12.2008 року, 13.12.2009 р., 13.12.2010 р., зміст яких є ідентичним, зокрема зміст п. 2.8 договору, яким передбачено право орендаря на відшкодування необхідних витрат на здійснення орендарем за згодою орендодавця невіддільних поліпшень об'єкта оренди.

Частково задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Віта-Комерц" на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_4 119 175,00 грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення по вул. К. Левицького, 8, м. Львів, господарські суди виходили з того, що: по-перше, з моменту передачі обєкту оренди за актом приймання-передачі від 14.12.2006 року орендні правовідносини між сторонами є триваючими, а при укладені наступних договорів від 13.12.2008 року, 13.12.2009 року, 13.12.2010 року (які є ідентичними за змістом) сторони лише пролонгували орендні відносини; по-друге, пунктом 2.8 договорів оренди від 13.12.2006р., від 13.12.2008р., від 13.12.2009р., від 13.12.2010р. сторони погодили, що здійснені орендарем невіддільні поліпшення обєкта оренди стають власністю орендодавця, а орендар має право на відшкодування необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок орендної плати; по-третє, факт поліпшення об'єкту оренди позивачем за згодою відповідача та їх вартість засвідчені сторонами в акті приймання-передачі від 14.12.2008 року, складеному згідно з умовами договору оренди від 13.12.2006 року; по-четверте, доказів припинення договору найму в розумінні положень ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України відповідачем не надано, у зв'язку з чим строк позовної давності позивачем пропущено не було.

Однак вищезазначені висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права та всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Так, господарськими судами не встановлено обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, не надано оцінки всім наявним у справі доказам та доводам відповідача, викладеним в апеляційній скарзі, зокрема, щодо встановлення об'єкту оренди, оскільки об'єктом оренди за договором від 20.09.2005 року було приміщення площею 26,0 кв. м, а за договором оренди від 13.12.2006 року в оренду позивачу було передано вже інше приміщення площею 59, 5 кв.м.

Предметом позову є стягнення з відповідача на користь позивача вартості невіддільних покращень нежитлових приміщень по вул. К. Левицького, 8, у м. Львові у розмірі 119 175 грн. згідно з умовами п. 2.8 договору оренди приміщення від 13.12.2006 року та наступних договорів оренди, які є ідентичними.

Однак, обмежившись посиланням на наявність у позивача права на відшкодування вартості невіддільних покращень об'єкта оренди, встановленого у п. 2.8 договору оренди приміщення від 13.12.2006 року та наступних договорів оренди (які є ідентичними за змістом) і підтвердження факту поліпшень об'єкта оренди за згодою відповідача та їх вартості в акті приймання-передачі від 14.12.2006 року, складеному згідно з договором оренди від 13.12.2006 року, господарські суди не встановили обставини, що входять до предмету доказування у даній справі.

Зокрема, встановивши, що ремонт об'єкта оренди було проведено позивачем згідно з умовами п. 3.2 договору оренди від 20.09.2005 року (а. с. 16 т. 2), а передача об'єкта оренди після проведення ремонту була здійснення за актом приймання-передачі від 14.12.2006 року згідно з договором оренди від 13.12.2006 (а.с. 20. т. 1), господарські суди не взяли до уваги, що згідно з договором оренди від 20.09.2005 року об'єктом оренди було нежитлове приміщення площею 26,0 кв.м. за адресою вул. К. Левицького, 8, м. Львів, а за договором оренди від 13.12.2006 року об'єктом оренди є вже інше приміщення площею 59, 5 кв.м за адресою вул. К. Левицького, 8, м. Львів, у складі: цегляні нежитлові приміщення в підвалі: ХVІІ, ХVІІІ, загальною площею 20,1 кв. м; цегляні нежитлові приміщення на першому поверсі: від 1 (один) по 4 (чотири), загальною площею 39,4 кв. м (а.с. 40, т. 1), не встановили чи йдеться про одне і те ж саме приміщення, де конкретно знаходилося у будинку №8 по вул. К. Левицького, у м. Львові приміщення площею 26 кв. м, про ремонт якого домовилися сторони у п. 3.2 договору оренди від 20.09.2005 року (у підвалі чи на першому поверсі, тощо); які саме приміщення було відремонтовано згідно з умовами договору від 20.09.2005 року і яким чином після ремонту одного приміщення площею 26 кв.м з'явилося кілька приміщень площею 59,5 кв.м в підвалі та на першому поверсі будинку №8 по вул. Левицького.

Крім того, господарські суди, пославшись в обґрунтування висновків про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення 119 175, 00грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення на умови п. 2.8 договору оренди від 13.12.2006 року та наступних договорів оренди з ідентичними умовами (якими передбачено право орендаря на відшкодування вартості невід'ємних поліпшень об'єкта оренди), не взяли до уваги, що згідно з матеріалами справи ремонт орендованого майна було здійснено до укладення договору оренди від 13.12.2006 року.

Викладене свідчить про те, що в цій частині судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв'язку з наведеним та врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 111-5 та ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, постановлені у справі судові рішення в частині стягнення з ТОВ "Віта-Комерц" на користь Фізичної особипідприємця ОСОБА_4 119 175,00грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення по вул. К. Левицького, 8, м. Львів підлягають скасуванню, а справа в цій частині передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону вирішити спір.

Висновки господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання відповідача не перешкоджати позивачу здійснювати підприємницьку діяльність у нежитловому приміщенні по вул. К. Левицького, 8, у м. Львові, (які не є предметом оскарження) відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ст.ст.111-10,111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Віта-Комерц" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі №5015/3239/11 задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі №5015/3239/11 та рішення господарського суду Львівської області від 15.08.2011р. у справі №5015/3239/11 скасувати в частині стягнення з ТОВ "Віта-Комерц" на користь ФОП ОСОБА_4 119 175,00грн. вартості невіддільних покращень нежитлового приміщення по вул. К. Левицького, 8, м. Львів.

В цій частині справу направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

В решті постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2011р. у справі №5015/3239/11 залишити без змін.

ГоловуючийК. Грейц Судді:С. Бакуліна О. Глос