Рішення № 21298752, 08.02.2012, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"08" лютого 2012 р.

Справа №2-1681/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 лютого 2012 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шрамко Л.Л.

за участю секретаряІванісенко Н.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «БАНК «Фінанси та Кредит»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_3, як з боржника за кредитним договором № 137/076 від 4.07.2005 р., та з ОСОБА_2, як з поручителя за договором поруки ;137/07 від 4.07.2005 р., солідарно заборгованості, яка створилась на 9.06.2011 р., в сумі 82444 грн. 36 коп., в тому числі: простроченої заборгованість за кредитом - 16596 грн. 99 коп., за комісією - 545 грн. 01 коп.; пені: за прострочення сплати кредиту - 39576 грн. 55 коп., комісії - 2 3000 грн. 18 коп.; відсотків - 1942 грн 35 коп.; а також строкової заборгованості: за кредитом - 19574 грн. 69 коп., за відсотками - 387 грн. 59 коп., по комісійній винагороді - 221 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що заборгованість за кредитом у боржника виникла з 10.06.2010 р., а за комісією - з 10 серпня 2010 р., прострочення погашення процентів не було.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про слухання справи повідомлена належним чином. Відповідно до ст. 169 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 -в судовому засіданні позов до ОСОБА_2 не визнав, пояснив, що відповідно до ч.4 ст. 559 ЦК України порука припинена, оскільки позивачем протягом 6 місяців з моменту виникнення заборгованості боржника не предявлено вимогу до поручителя, а тому вважає, що в позові до поручителя слід відмовити. Також зазначив, що поручителю всупереч умовам договору не було направлено вимогу про погашення боргу боржника.

Суд, вислухавши представників позивача, відповідачки ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню на підставі наступного.

Згідно з умовами кредитного договору № 137/076 від 4.07.2005 р. позивач надав відповідачці ОСОБА_1 кредит у розмірі 85 000 грн., за процентною ставкою 10% річних їз строком користування до 29.06.2012 р., та сплатою щомісячної комісійної винагороди в розмірі 221 грн.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору за прострочення повернення кредиту або уплати процентів позичальник зобовязана сплатити банку штраф у розмірі 100 грн. та пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно договору поруки № 137/07 від 04.07.05р., укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 остання взяла на себе зобовязання відповідати за зобовязаннями ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору № 137/076 від 4.07.2005 р. в повному обсязі цих зобовязань, як солідарний боржник.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити суму боргу та проценти, встановлені договором.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилися, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Виходячи з зазначених правових норм, відповідачі несуть солідарну відповідальність у повному обсязі за невиконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачка ОСОБА_1 в порушення умов договору допустила заборгованість по кредитному договору: за період з 10.06.2010 р. по 9.06.2011 р. за кредитом у сумі 16596 грн. 99 коп., за період з 10.08.2010 р. по 9.06.2011 р. за комісією - 545 грн. 01 коп., а всього 17142 грн.

Відповідно до п.6.1 кредитного договору ОСОБА_3 нарахована пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу за період з 10 червня 2010 р. по 9 червня.2011 р. за прострочення сплати кредиту - 39576 грн. 55 коп. Враховуючи, що заборгованість за комісією створилась у боржника з 10 серпня 2010 р., а не з 10 червня 2010 р., як помилково зазначено у розрахунку, що підтвердив в судовому зсіданні представник позивача, суд стягує пеню за прострочення погашення комісії за період з 10.08.2010 р. по 9.06.2011 р. у розмірі 2163 грн. 16 коп. з розрахунку 1% від суми боргу за кожний день прострочення, а не у сумі 2300 грн. 18 коп., як зазначено в позовній заяві. Отже, загальна сума пені становить 41739 грн. 71 коп. (39576 грн. 55 коп. +2163 грн. 16 коп. =41739 грн. 71 коп.)

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів пені за прострочення погашення процентів у сумі 1942 грн. 35 коп. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки представник позивача зазначила в судовому засіданні, що відповідачка ОСОБА_1 не мала заборгованості по сплаті процентів, а тому немає підстав і для нарахування пені за вказаний період.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України з відповідачів солідарно також підлягає стягненню строкова заборгованість з кредитом у сумі 19574 грн. 69 коп., за відсотками - 387 грн. 59 коп., по комісійній винагороді - 221 грн., а всього 20183 грн. 28 коп.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими, з відповідачів необхідно стягнути солідарно 79064 грн. 99 коп. із розрахунку: 17142 грн.+41739 грн. 71 коп. + 20183 грн. 28 коп. = 79064 грн. 99 коп.

Доводи представника відповідачки про те, що договір поруки припинено, та вимогу протягом 6 місяців про погашення боргу поручителю не заявлено, судом до уваги не приймаються на підставі наступного.

Згідно з п.3.2. кредитного договору встановлений строк виконання основного зобовязання - повернення кредиту - до 29 червня 2012 р., до суду позивач звернувся 22 червня 2011 р.

Відповідно до п.3.1 договору поруки у випадку невиконання боржником своїх зобовязань за кредитним договором поручитель зобовязаний не пізніше 2-х банківських днів з моменту повідомлення його кредитором (письмового або телетрансмісійного) про невиконання боржником зобовязань сплатити грошову суму, яку вимагає кредитор.

17 червня 2010 р. поручителю ОСОБА_5 банком направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором у сумі 4731 грн. 31 коп., а також пені. Зазначена вимога направлена поручителю рекомендованим листом, та вручена адресату згідно поштового повідомлення.

Отже, свої зобовязання позивач виконав належним чином.

Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що доводи представника відповідачки ОСОБА_2 є необґрунтованими.

Згідно зі ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, тому суд кладе в основу рішення лише достовірні дані.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України пропорційно задоволеним позовним вимогам у відшкодування понесених судових витрат з кожного відповідача на користь позивача слід також стягнути понесені ним судові витрати: на сплату судового збору по 395 грн. 33 коп., та на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом - по 57 грн. 60 коп., а всього по 452 грн. 93 коп. з кожної.

Враховуючи вищенаведене, керуючись, ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 554, 559, 610, 611, 625, 1048, 1050 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит»заборгованість за кредитним договором в сумі 79064 грн. 99 коп.

Стягнути на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»в особі Філії «Слобожанське РУ «АТ «Банк «Фінанси та Кредит»з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відшкодування понесених судових витрат по 452 грн. 93 коп. з кожної.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, через Ленінський районний суд м. Харкова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Л. Шрамко