Рішення № 21296745, 20.01.2012, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 2-2362/11

РІШЕННЯ

Іменем України

"20" січня 2012 р. Олександрійський міськрайонний суд

Кіровоградської області

в складі: головуючого - судді Ковальової О.Б.

при секретарі - Дудченко О.Ю.,

за участю представника позивача Воробйова О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Олександрії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк"

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

29.08.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, де просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 12 236,47 грн., судовий збір в сумі 122,36 грн. та 120 грн. за інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачем 26.05.2008 року був укладений Кредитний договір без номеру, згідно якого банк надав відповідачу кредит у сумі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

В результаті невиконання відповідачем умов договору, згідно наданого розрахунку, станом на 31.03.2011 року заборгованість складає 12 236,47 грн., із них:

8126,38 грн. заборгованість за кредитом;

3051,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг;

500,00 грн. штраф (фіксована частина)

558,88 грн. штраф (процентна складова).

Також позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В ході судового розгляду справи представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, де вказано, що враховуючи те, що позивачкою частково погашено заборгованість по кредиту, сума боргу станом на 19.12.2011 року становить 9264,83 грн., яку просять стягнути на їх користь.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав наведених в позові.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, але в якій саме сумі, вказати не може.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до діючого законодавства, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і ч., ч.1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1ст.509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 526 цього Кодексу передбачено, що зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.610 цього Кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до Кредитного договору без номеру від 26.05.2008 року, позивач надав відповідачці кредит у сумі 5 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржником виконання зобовязання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В результаті невиконання відповідачкою умов договору, згідно наданого розрахунку, станом на 31.03.2011 року заборгованість складає 12 236,47 грн., із них:

8126,38 грн. заборгованість за кредитом;

3051,21 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг;

500,00 грн. штраф (фіксована частина)

558,88 грн. штраф (процентна складова).

Як підтверджено матеріалами справи, банком вчинено всі дії, передбачені законом та умовами договору кредиту, а оскільки відповідач умов договору не виконував, то банк-кредитор мав право вимагати виконання зобовязання від боржника, відповідно до зазначеного договору. Розрахунки по заборгованості за кредитом і процентами, надані позивачем, на думку суду, не викликають сумнівів у їх вірності, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки банком ставиться питання лише про стягнення сум заборгованості за кредитним договором, то правильним є задоволення позову в межах заявлених позовних вимог, відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, лише щодо стягнення сум заборгованості.

При цьому суд враховує, що відповідач зустрічного позову про розірвання кредитного договору не подавала.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню сплачені позивачем і документально підтвердженні судові витрати в сумі 242,36 грн.

Керуючись ст., ст.10, 11, 57 - 60, 64, 81, 88, 197, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111) - заборгованість за кредитним договором в сумі 8 251(вісім тисяч двісті пятдесят одну) грн. 07 коп., а також на рах. № 64993919400001 судові витрати в сумі 242,36 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: