Ухвала суду № 2129459, 27.03.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                       К-17238/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 березня 2008 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача – Машко О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року по справі № 18/291 за позовом Госпрозрахункового підприємства «Карат» Чернігівської обласної Ради Всеукраїнської профспілки працівників ОДПС до ДПІ у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19 грудня 2005 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01 березня 2006 року, позовні вимоги Госпрозрахункового підприємства «Карат» до ДПІ у м. Чернігові задоволено частково, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення № 0003322320/0 від 09.06.2005 року та № 0003322320/1 від 22.08.2005 року в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 22393,00 грн. та накладення штрафних санкцій в сумі 11196,50 грн., в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 31 березня 2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою вищого адміністративного суду України від 11.09.2006 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Чернігові просить скасувати судові рішення в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 22393,00 грн., та накладення штрафних санкції в сумі 11196,50 грн. і ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким повністю відмовити Госпрозрахунковому підприємству «Карат» Чернігівської обласної Ради Всеукраїнської профспілки працівників ОДПІ в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, а саме: аб.2 п.4.7 ст.4 Закону України «Про ПДВ».

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення – визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження по справі.

На підставі досліджених в судовому засіданні з дотриманням норм процесуального права доказів, судами було встановлено, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0003322320/0 від 09.06.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 82091 грн. (з них: основний платіж – 54389 грн., штрафні (фінансові) санкції – 27702 грн.),  стали результати позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства ГРП «Карат» за період з 01.04.2002р. по 31.12.2004р., які були відображенні в акті №15-009/23/31378947 від 06.06.2005р.

За результатами апеляційного оскарження повідомлення-рішення №0003322320/0 від 09.06.2005р. Державною податковою інспекцією у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення №0003322320/1 від 22.08.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 82091 грн. у тому числі 54389 грн. основного платежу та 27702 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги частково і визнаючи недійсними податкові повідомлення-рішення № 0003322320/0 від 09.06.2005 року та № 0003322320/1 від 22.08.2005 року на суму 22393,00 грн. та штрафних санкцій на суму 11196,50 грн. судами було встановлено, що ГРП «Карат» протягом 2004 року здійснювало реалізацію на товарній біржі майна, яке перебувало у податковій заставі.

Між податковими органами Чернігівської області укладалися з ГРП «Карат», як членом товарної біржі, угоди на реалізацію на товарній біржі майна, що перебуває в податковій заставі. Відповідно до умов вищевказаних угод, податковий орган доручав, а ГРП «Карат» зобов’язувався здійснити у відповідності з діючим законодавством та угодою, від імені та за рахунок податкового органу реалізацію заставного майна на товарній біржі, отримавши за це комісійну винагороду в розмірі до 20% суми коштів, отриманих за реалізацію майна.

Згідно із Наказом директора Чернігівської філії товарної біржі від 06.11.2003р. №11а-2003 та копією свідоцтва, виданого на підставі наказу директора Чернігівської філії товарної біржі від 05.01.2004р. №11а-2004 ГРП «Карат» з 01.01.2004р. по 31.12.2004р. було тимчасовим членом товарної біржі «Українська біржа нерухомості».

Аналізуючи укладені угоди суди попередніх інстанцій, укладені податковими органами Чернігівської області з позивачем, прийшли до обґрунтованого висновку, що за своєю правовою природою не можуть вважатися цивільно – правовими договорами, оскільки в даному випадку відсутня така необхідна ознака цивільно – правового договору, як юридична рівність його сторін, адже податкові органи укладали договори з позивачем, як суб’єкти владних повноважень, на виконання своїх владних управлінських функцій, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р. №538 з метою погашення податкового боргу платника податків.

З огляду на зазначене, суди прийшли до обґрунтованого висновку, що ГРП «Карат» отримував комісійну винагороду фактично за рахунок платника податків, майно якого реалізовувалося на біржі. Решту коштів позивач перераховував не податковому органу, а до державного бюджету.   

Враховуючи встановлене, суди обґрунтовано визнали нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 09.06.2005р. №0003322320/0 та від 22.08.2005р. №0003322320/1 в частині визначення ГРП «Карат» зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 22393 грн. та накладення штрафних санкцій в сумі 11196,50 грн. у зв’язку з безпідставністю висновків податкового органу про необхідність включення до бази оподаткування податком на додану вартість продажної вартості реалізованого заставного майна в повному обсязі.

При цьому суди правильно виходили з встановлених по справі обставин та вимог законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, зокрема, положень п.п.10.1.1 п.10.1, п.п.10.2.1, п.п.10.2.4 п.10.2, ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст.8, 9, 15 Закону України «Про товарну біржу», абз. 2 п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».   

З огляду на зазначене, судові рішення першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими,  а доводи касаційної скарги на увагу не заслуговують.

Згідно довідки, наданої відповідачем, 27.06.2007р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис № 10641170005001677 про державну реєстрацію припинення юридичної особи – ГРП «Карат» у зв’язку з визнанням її банкрутом.

Відповідно до ч.2 ст.228 КАС України, суд касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Враховуючи, що судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, але після їх постановлення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, а саме, припинення юридичної особи – ГРП «Карат» у зв’язку з визнанням її банкрутом, яке було стороною по справі, колегія приходить до висновку, що відповідно до ст.ст. 223, 228 КАС України провадження по справі необхідно закрити.

Керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 223, 228,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року – визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Костенко М.І.

______ Маринчак Н.Є. ______ Усенко Є.А.З оригіналом згідно. Відповідальний секретар:                                          

                       К-17238/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/ вступна та резолютивна частини /

27 березня 2008 року                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого –  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Євтушевському В.М.,

за участю представників:

від відповідача – Машко О.П.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року по справі № 18/291 за позовом Госпрозрахункового підприємства «Карат» Чернігівської обласної Ради Всеукраїнської профспілки працівників ОДПС до ДПІ у м. Чернігові про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Заслухавши доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скаргищодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст. 223, 228,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Чернігові залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2005 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2006 року – визнати такими, що втратили законну силу та закрити провадження по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/_____Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

______

Бившева Л.І.

______

Костенко М.І.

______ Маринчак Н.Є. ______ Усенко Є.А.З оригіналом згідно. Відповідальний секретар: