Постанова № 21287375, 02.02.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.12 Справа № 5015/5094/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-суддіКравчук Н.М.

суддівГнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л. розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»(надалі ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА») від 25.11.2011р. вих. № 2525

на рішеннягосподарського суду Львівської області від 03.11.2011р.

у справі№ 5015/5094/11

за позовом: приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна»(надалі ПАТ «Страхова компанія «Провідна»), м. Київ

до відповідача: ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м. Львів

про:стягнення 12 859,97 грн.,

з участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 провідний юрисконсульт (довіреність від 19.12.2011р.);

від відповідача:: не зявився

Керуючись рішенням зборів суддів Львівського апеляційного господарського суду від 28.12.2010р., голова Львівського апеляційного господарського суду 11.01.2012р. у зв`язку із зайнятістю судді Мурської Х.В., розпорядився ввести у склад колегії суддів замість судді Мурської Х.В. суддю Гнатюк Г.М.

Права та обовязки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представнику позивача розяснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.11.2011р. у справі №5015/5094/11 (суддя (Гуменюк З.) позовні вимоги ПАТ «Страхова компанія «Провідна»до ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 12859,97грн. страхового відшкодування, 129,36грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає прийнятим без всебічного та повного дослідження всіх обставин, які мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення. Зокрема, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до звіту №79/06/10 від 31.05.2010р. вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 10562грн. 23коп., а не 12859,97грн. Окрім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що у відповідності до полісу ВС/2641643, укладеного між ПАТ “СК “Граве Україна” та гр.ОСОБА_2., франшизу у розмірі 510,00грн. зобов”язаний відшкодувати заподіювач шкоди, тобто, на думку скаржника, стягненню підлягає 10 052грн. 23коп.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 12.01.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2012р. та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечив, рішення суду першої інстанції вважає законним, обгрунтованим та прийнятим з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим просить дане рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з`явився.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ПАТ “Страхова Компанія “Провідна”, що є повним правонаступником Закритого акціонерного товариства “Страхова Компанія “Провідна” (Страховик) та ОСОБА_3 (Страхувальник) 12.03.2010р. було укладено договір добровільного комплексного авто страхування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/0600929/0202/10. Даний договір діє з 14.03.2010р. до 13.03.2011р.

Обєктом страхування за цим договором є майнові інтереси Страхувальника, повязані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Фольксваген Тауреп, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та додатковим обладнанням встановленим на ньому, що зазначені в п.5 цього договору та належать Страхувальникові на праві приватної власності або іншій законній підставі.

Згідно з п.13.2.1. вказаного договору страховим випадком є, зокрема, дорожньо-транспортна пригода.

Як видно з матеріалів справи, 31.05.2010р. в с.Сокільники біля автодороги Західний обхід м.Львова на території автостоянки мотелю “Панська гора”, водій ОСОБА_2 керуючи транспортним засобом марки “Мітцубісі Карізма” номерний знак НОМЕР_2 під час руху заднім ходом здійснив зіткнення з припаркованим транспортним засобом марки “Фольксваген Таурег” номерний знак НОМЕР_1, чим порушив вимоги п.10,9 ПДР України, підтвердженням чого є Довідка органу внутрішніх справ (а.с. 20).

Згідно з постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.06.2010р. у справі № 3-1384/10 гр.. винним у даній ДТП визнано ОСОБА_2 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 21).

Слід зазначити, що цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПАТ “СК “Граве Україна” відповідно до полісу № ВЕ/2641643 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с. 19).

Страховик (позивач) визнав наявність підстав для виплати страхувальнику - ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 12859,97грн., підтвердженням чого є Страховий Акт № 0201/06/0841 від 14.06.2010р. (а.с. 30).

Збиток як видно з матеріалів справи розраховано відповідно до умов договору страхування на підставі Звіту про оцінку вартості майнової шкоди, заподіяної ушкодженням транспортного засобу №79/06/10 від 15.06.2011р. (а.с. 22-24) , рахунку №ЗС00001264 від 02.06.2010р. ТзОВ “Джерман-Центр” (СТО, яка здійснила відновлювальний ремонт автомобіля ОСОБА_3) (а.с. 29) та розрахунку суми матеріального збитку від 03.06.2010р. (а.с. 31).

Розмір страхового відшкодування, виплаченого позивачем на підставі заяви Страхувальника ОСОБА_3 склав 12859,97грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0036477 від 12.07.2010р. (а.с. 32).

Позивачем 18.07.2011р. було надіслано на адресу відповідача претензію на суму 12859,97грн. (а.с. 38), яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

У заявлених вимогах позивач просив стягнути з відповідача суму відшкодування у розмірі 12859,97грн.

При прийнятті постанови суд апеляційного інстанції виходить з наступного.

У відповідності до ст. 355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Згідно з приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

У відповідності до ст. ст. 5 та 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільної відповідальності є цивільна відповідальність власників транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме життю або здоров'ю фізичних осіб, їхньому майну і майну юридичних осіб; при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом (ч. 1 ст. 1191 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначалось вище, з Довідки ДАІ № 607 від 09.06.2010р. про обставини ДТП, постанови Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.06.2010р. ОСОБА_2 - цивільно-правова відповідальність якого на момент ДТП була застрахована в ПАТ “СК “Граве Україна” відповідно до полісу № ВЕ/2641643 обов”язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - визнано винним у скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ПАТ “Страхова компанія «Провідна»”, відшкодувавши своєму Страхувальнику ОСОБА_3 збитки, завдані його автомобілю внаслідок ДТП, має право регресної вимоги до ПАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги та стягнуто з відповідача 12859,97грн. страхового відшкодування.

Безпідставними, на думку суду апеляційної інстанції, є покликання скаржника на те, що у відповідності до полісу ВС/2641643, укладеного між ПАТ “СК “Граве Україна” та гр.ОСОБА_2., франшизу у розмірі 510,00грн. зобов”язаний відшкодувати заподіювач шкоди, а не відповідач, оскільки даний спір виник із правовідносин відшкодування шкоди в порядку регресу, а не з договірних зобовязань відповідача перед позивачем чи щодо зобов”язань перед Страхувальником ОСОБА_2.., а тому покликання скаржника на необхідність зменшення розміру страхового відшкодування на 510,00грн. судом апеляційної інстанції до уваги не беруться.

Також не заслуговують на увагу суду твердження скаржника стосовно того, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу у відповідності до звіту №79/06/10 від 31.05.2010р. становить 10562грн. 23коп., а не 12859,97грн., оскільки, як зазначалось вище, Страховиком (позивачем) визнано наявність підстав для виплати страхувальнику - ОСОБА_3 страхового відшкодування у розмірі 12859,97грн., підтвердженням чого є Страховий Акт № 0201/06/0841 від 14.06.2010р., розрахунок суми матеріального збитку від 03.10.2010р. та платіжне доручення № 0036477 від 12.07.2010р., які є підтвердженням того, що розмір понесених позивачем витрат становить 12 859грн. 97коп.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Проте, скаржниками всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовні заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оспорюваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.Рішення господарського суду Львівської області від 03.11.2011р. у справі №5015/5094/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

3.Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.

Головуючий суддяКравчук Н.М.

судді Гнатюк Г.М.

Мирутенко О.Л.