Постанова № 21287181, 25.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.12 Справа № 5008/840/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Мурської Х.В.

суддів Гриців В.М.

Давид Л.Л.

при секретарі судового засідання Лісовській Н.В.

розглянув матеріали апеляційної скарги Буштинського виробничого госпрозрахункового житлово-комунального підприємства, смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області, б/н від 27 жовтня 2011 року

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2011 року

у справі № 5008/840/2011

за позовом Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради та Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород

до Буштинського виробничого госпрозрахункового житлово-комунального підприємства, смт. Буштино, Тячівського району, Закарпатської області

про стягнення в сумі 162177,08 грн. у відшкодування шкоди

за участю представників сторін:

прокуратури: Макогон Ю.І. прокурор відділу представництва прокуратури Львівської області;

від позивачів не з'явились;

від відповідача не зявились.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2011 року у справі № 5008/840/2011 позов Закарпатського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради та Державної екологічної інспекції в Закарпатській області задоволено. З Буштинського виробничого госпрозрахункового житлово-комунального підприємства (Тячівський район, смт. Буштино, вул. Травнева, 8, код 31002482) в доход місцевого бюджету Буштинської селищної ради (рахунок 33113331700250 в ГУДКУ в Закарпатській області, код 22108293, МФО 812016, код платежу 24062100 ) стягнуто 162 177, 08 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Рішення суду мотивоване обґрунтованістю та підставністю вимог прокурора, їх відповідністю вимогам законодавства. Так, місцевим господарським судом визнано встановленим факт самовільного забору відповідачем підземних прісних вод в кількості 52395 м3, чим заподіяно державі збитків в розмірі 162 177, 08 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Буштинське виробниче госпрозрахункове житлово-комунальне підприємство (надалі Буштинське ВГ ЖКП) звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з доповненням до неї, в яких просить скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи свої доводи тим, зокрема, що Буштинське ВГ ЖКП є збитковим підприємством, тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення були затверджені Буштинською селищною радою ще у 2006р. і до цього часу ще не змінювались. Підставою ж для відмови Буштинському ВГ ЖКП у видачі дозволу на спецводокористування слугувала обставина відсутності очисних споруд в смт. Буштино, а кошти на будівництво останніх Тячівською РДА не виділяються.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та у відзиві на доповнення до апеляційної скарги заперечує доводи скаржника, просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у них.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.11.2011р. апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Мельник Г.І., судді Новосад О.П., Михалюк О.В., розгляд справи призначено на 06.12.2011р.

На підставі розпорядження керівника апарату суду від 05.12.2011р., матеріали справи № 5008/840/2011передано на повторний автоматизований розподіл справ, за наслідками якого матеріали справи № 5008/840/2011 05.12.2011р. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Мурська Х.В., судді: Гриців В.М., Давид Л.Л.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 06.12.2011р., від 21.12.2011р. та від 11.01.2012р.

В дане судове засідання зявився прокурор, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу та у відзиві на доповнення до апеляційної скарги.

Позивачі та відповідач в судове засідання не зявились.

25 січня 2012 р. на розгляд суду поступило електронне повідомлення керівника відповідача про неможливість його явки в засідання суду, призначене на 25.01.2012р.,у звязку з хворобою.

Враховуючи те, що сторін не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників позивачів та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення місцевого господарського суду у даній справі, виходячи з наступного.

Закарпатський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся в Господарський суд Закарпатської області в інтересах держави в особі Буштинської селищної ради та Державної екологічної інспекції з позовом до Буштинського ВГ ЖКП про стягнення 162177, 08грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме: видобування підземних водних ресурсів без наявності спеціального дозволу.

Позовні вимоги мотивовані нормами ст.44 Водного кодексу України (далі ВК України) та положеннями Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389).

Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з доведеності прокурором порушення відповідачем норм Водного кодексу України, а також відповідності положенням законодавства здійснених розрахунків сум збитків, заподіяних державі зазначеними порушеннями.

Однак, судова колегія не погоджується з висновками Господарського суду Закарпатської області, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.148 Господарського кодексу України (далі ГК України) правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (вод) встановлюється законами. Частина 1 статті 149 ГК України також передбачає, що субєкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Статтею48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних обєктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні обєкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ст.151 ГК України субєктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Із даними нормами узгоджується і ст.49 ВК України, якою передбачено здійснення спеціального водокористування на підставі дозволу.

Згідно з ч.4ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та ст.111 ВК України підприємства, установи, організації та громадяни зобовязані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обовязку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства.

При цьому, як норми Водного кодексу України, Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", так і Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків оперують поняттям "винної особи", що цілком відповідає положенням Цивільного та Господарського кодексів України, які визначають поняття та порядок відшкодування збитків.

У відповідності до вимог п.3 ч.2 ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, що є наслідком виникнення деліктного зобовязання.

Обєктом деліктних зобовязань виступає відшкодування, яке боржник зобовязаний надати кредитору юридичній особі, якій заподіяно шкоду. Дане відшкодування може полягати в поновленні майнової сфери потерпілого в натурі або в повному відшкодуванні заподіяних збитків.

У деліктному зобовязанні обовязок заподіювача спрямований на поновлення порушеного абсолютного права, або на відшкодування заподіяних збитків.

Для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди, протиправна поведінка, причиновий звязок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність, встановлену ст.1166 ЦК України.

При цьому, причиновий звязок як елемент цивільного правопорушення виражає звязок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. Встановлення причинового звязку дає можливість визначити субєкта відповідальності та її межі. При цьому, причиновий звязок має місце тоді, коли діяння субєкта заподіяло наслідок (шкоду), передує наслідку, містить неминучість або реальну можливість настання наслідку або коли наслідок закономірно породжується у конкретних умовах саме цим діянням субєкта, а не діянням інших осіб чи настає вслід за діянням субєкта.

Відшкодуванню підлягає тільки та шкода, яка спричинила певні негативні наслідки. Позивач має довести існування шкоди, оскільки за відсутності шкоди не виникає і зобовязань з її відшкодування.

Порядок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачений, зокрема, нормами Цивільного кодексу України, а саме ст. 1166 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦКУ).

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку судовою колегією встановлено, що засновником Буштинського ВГ ЖКП є Буштинська селищна рада (а.с. 115).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон N 1875), управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору, а виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, порядок їх ліцензування, встановлює державний контроль у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у сфері ліцензування.

Згідно вимог вказаного Закону ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності може отримати суб'єкт господарювання - зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка провадить господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" ліцензуванню підлягає провадження господарської діяльності, зокрема, з централізованого водопостачання та водовідведення.

14 червня 2007р. Головним управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Закарпатської облдержадміністрації Буштинському ВГ ЖКП було видано Ліцензію на централізоване водопостачання та водовідведення № 156300 зі строком дії до 15.06.2010р.

Відповідно до п. 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення, затверджених Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 35/34 від 14.02.2001р. суб'єкти господарювання, що здійснюють господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення, повинні дотримуватися законодавства України щодо забезпечення споживачів якісною питною водою, охорони довкілля, відтворення джерел питного водопостачання, експлуатації об'єктів питного водопостачання, водовідведення та очищення стічних вод, моніторингу, обліку і контролю в цій сфері та вимог нормативних актів.

Відповідно до п. 4.1. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення суб'єкти господарської діяльності, які здійснюють централізоване водовідведення повинні, зокрема, здійснювати моніторинг стічних вод міської каналізаційної мережі та очисних споруд відповідно до Положення про державну систему моніторингу довкілля, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 N 391.

При цьому, система централізованого водопостачання це комплекс об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом забору, виробництва, транспортування та подачі питної води споживачам; а система централізованого водовідведення - комплекс об'єктів, споруд, колекторів, зв'язаних єдиним технологічним процесом відведення та очищення комунальних стічних вод населених пунктів.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в смт. Буштино каналізаційно-очисні споруди відсутні. Про даний факт свідчить, зокрема, рішення Буштинської селищної ради від 19.11.2010р. № 3 про виділення коштів на будівництво каналізаційно-очисних споруд в селищі Буштино.

Прийняттю вказаного рішення слугувало звернення директора Буштинського ВГ ЖКП (відношення № 40 від 26.08.2010р., а.с. 125) щодо виділення коштів на виготовлення дозволів на централізоване водокористування і водовідведення згідно програми «Питна вода», яка була прийнята Буштинською селищною радою в 2009р.

Окрім того, в матеріалах справи наявні звернення директора Буштинського ВГ ЖКП в Державне управління ОНПС в Закарпатській області щодо видачі дозволу на спецводокористування. Однак, у видачі дозволу на спецводокористування Буштинському ВГ ЖКП було відмовлено з підстав відсутності очисних споруд (а.с.129).

З врахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що відсутність у Буштинського ВГ ЖКП дозволу на спецводокористування зумовлена відсутністю на території смт. Буштино системи очищення комунальних стічних вод.

Крім того, варто зазначити, що відповідно до вимог ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах Рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема:

1) здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

2) контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції.

Відповідно до вимог ст. 15 Водного кодексу України до відання спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів в галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить, зокрема:

1) здійснення комплексного управління в галузі охорони водних ресурсів, проведення єдиної науково-технічної політики з питань використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, координація діяльності міністерств, відомств, підприємств, установ та організацій в цій галузі;

2) здійснення державного контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів;

8) прийняття у встановленому порядку рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства.

Ні Буштинською селищною радою, ні Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області не подано доказів, які б свідчили про те, що ними протягом 2008-2010р. вчинялись будь-які дії в частині контролю відповідача щодо дотримання ним законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, а якщо такі дії ними проводились, то чи були прийняті відповідні заходи до відповідача про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємства в разі порушення ним вимог водного законодавства.

Матеріали ж справи свідчать про те, що Буштинське ВГ ЖКП не в змозі самостійно здійснити будівництво каналізаційно-очисних споруд, оскільки є збитковим підприємством, про що свідчать наявні в матеріалах справи звіти фінансово-господарської діяльності підприємства за 2008-2011рр. (а.с.65-73), а

Як було зазначено вище, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, оскільки відсутність хоча б одного елементу виключає відповідальність, встановлену ст.1166 ЦК України.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, в даному випадку підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Крім того, прокурор, при зверненні до суду з позовом зазначив, що відшкодуванню підлягають збитки в розмірі 162177, 08 грн., нараховані Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 20.07.2009р. за № 389.

В той час, в матеріалах справи наявні чотири розрахунки розмірів збитків, заподіяних Буштинським ВГ ЖКП, які проведені Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області на підставі трьох Методик, а саме:

-Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди від 18 травня 1995 р. N 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 червня 1995 р. за N 162/698 (далі Методика № 37);

-Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за N 767/16783 (далі Методика № 389);

-Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12.2001р. № 290 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.01.2002р. за № 44/6332(далі Методика № 290).

При цьому, відповідно до п. 1 Методики № 290 сферою застосування такої є завдані збитки, які розраховуються органами Держводгоспу в тому випадку, якщо вони завдані суб'єктами господарювання, які використовують водні ресурси або виконують господарську діяльність на землях водного фонду.

Позивач не довів правомірність застосування ним Методики № 290 в якості правового обґрунтування розрахунку розміру збитків, заявлених до стягнення за період 2009р.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд не погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачі не подали у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в позовній заяві, та обґрунтували правомірність і підставність заявленого позову.

Доводи прокурора про підставність позовних вимог з покликанням на порушення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 240 КК України, є безпідставними, оскільки в силу вимог ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили , є обовязковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати за розгляд справи покласти на позивачів порівну.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України,-

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу задоволити.

2.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2011 року у справі № 5008/840/2011 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

3. Судові витрати за розгляд справи покласти на позивачів порівну, в тому числі за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

4.Стягнути з Буштинської селищної ради (рахунок 33113331700250 в ГУДКУ в Закарпатській області, код 22108293, МФО 812016, код платежу 24062100 ) в доход державного бюджету України 810, 89 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Стягнути з Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород в доход державного бюджету України 810, 89 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.Стягнути з Буштинської селищної ради (рахунок 33113331700250 в ГУДКУ в Закарпатській області, код 22108293, МФО 812016, код платежу 24062100) на користь Буштинського виробничого госпрозрахункового житлово-комунального підприємства (Тячівський район, смт. Буштино, вул. Травнева, 8, код 31002482) 405, 44 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

7.Стягнути з Державної екологічної інспекції в Закарпатській області, м. Ужгород на користь Буштинського виробничого госпрозрахункового житлово-комунального підприємства (Тячівський район, смт. Буштино, вул. Травнева, 8, код 31002482) 405, 44 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку.

8.Місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної мили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути місцевому господарському суду.

Головуючий-суддя Мурська Х.В.

Суддя Гриців В.М.

Суддя Давид Л.Л.