Постанова № 21287177, 18.01.2012, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.12 Справа № 5008/558/2011

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - суддіСкрипчук О.С.

суддівДанко Л.С. Процика Т.С.

При секретарі судового засідання: Лагутіні В.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції № 5545 від 22.12.2011 року;

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року;

у справі № 5008/558/2011;

за позовом: Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.», м. Іспанія;

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства «АФ Яворник», смт. Великий Березний;

до відповідача 2: Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції, смт. Великий Березний;

про визнання права часткової власності на майно та звільнення майна з-під арешту.

за участю представників:

від позивача: Козич О.М. представник;

від відповідача 1: не зявився;

від відповідача 2: не зявився;

ВСТАНОВИВ:

Компанія «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.»звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ВАТ «АФ Яворник»та Відділу державної виконавчої служби Великоберезнянського районного управління юстиції про визнання права часткової власності на майно в розмірі 92 % за позивачем, 8 % за відповідачем 1 та звільнення майна з-під арешту - автотранспортних засобів, що вказані в Акті опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 (позиції 1-3,5-10), які придбані згідно договору від 05.02.1996 р. №480/06/0/1996/001 в рахунок спільної діяльності.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року у справі № 5008/558/2011 (суддя Васьковський О.В.) позов Компанії «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.»задоволено частково. Суд прийняв рішення, яким визнав право спільної часткової власності на майно автотранспортні засоби: УРАЛ-5557-10, д/н НОМЕР_1; НОМЕР_2 КРАЗ 255-Б, д/н НОМЕР_3; ГАЗ-66, д/н НОМЕР_4; причіп НОМЕР_5, д/нНОМЕР_6; УАЗ 31512, д/н НОМЕР_8; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_9; УРАЛ-43204, д/н НОМЕР_10; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_11; УРАЛ-43202, д/нНОМЕР_12 за компанією «Карпатсько-Атлантична Індустрія Європи С.А.»та за ВАТ «АФ Яворник». Звільнив з-під арешту майно - автотранспортні засоби: УРАЛ-5557-10, д/н НОМЕР_1; НОМЕР_2 КРАЗ 255-Б, д/н НОМЕР_3; ГАЗ-66, д/н НОМЕР_4; причіп НОМЕР_5, д/н НОМЕР_6; УАЗ 31512, д/н НОМЕР_8; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_9; УРАЛ-43204, д/н НОМЕР_10; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_11; УРАЛ-43202, д/нНОМЕР_12, що вказані в Акті опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 (позиції 1-3,5-10). В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням ВДВС Великоберезнянського районного управління юстиції подало апеляційну скаргу № 5545 від 22.12.2011 року, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги позивача викладені в апеляційній скарзі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального права. А саме скаржник стверджує, що відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з - під арешту. Однак, СД ВАТ АФ «Яворник»- Компанія «КАІ корп.»боржник у виконавчому провадженні до суду з відповідним позовом на захист своїх прав не звернулось.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційн6у скаргу б/н від 16.01.2012 року, в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року залишити без змін.

Відповідачем 1 подано до суду телеграму (вх № 28 від 18.01.2012 року), в якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року залишити без змін.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, не зважаючи на те, що були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 16.01.2012 року було змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.02.1996 р. між Компанією «Карпатська Атлантична Індустрія Корп.»та акціонерним товариством закритого типу «Яворник»було укладено договір про спільну інвестиційну діяльність №480/06\02/1996/001 (із змінами згідно додатку №3 від 10.03.1997р., додатку №4 від 04.11.1997р., додатку №5 від 29.02.2000р., від 05.02.01, додатку №6 від 27.03.01) (далі договір). Предметом договору є спільна інвестиційна діяльність з метою подальшого заснування на базі Акціонерного товариства закритого типу «Яворник»підприємства з іноземними інвестиціями, організації належної діяльності такого підприємства та отримання прибутку від інвестиційної діяльності (пункт 2.1 договору).

Підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору сторони передбачили, що інвестиціями по даному договору може бути, зокрема, будь-яке рухоме та нерухоме майно та повязані з ним майнові права.

Так, згідно карток державної реєстрації договору №№1321-208-6-139, 1321-208-6-130, АТ «Яворник»є учасником договору (контракту), якому доручено ведення спільних справ учасників.

Підпунктом 3.1.2 пункту 3.1 договору визначено, що формами здійснення інвестицій є придбання не забороненого законами України нерухомого майна, включаючи земельні ділянки, будинки, квартири, приміщення, незавершене будівництво, обладнання, транспортні засоби та інші обєкти власності шляхом прямого викупу майна або у формі акцій, облігацій, інших цінних паперів.

У відповідності до ст.23 Закону України „Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність (виробничу кооперацію, спільне виробництво тощо), не пов'язану із створенням юридичної особи, відповідно до законодавства України.

Частина 2 ст. 24 Закону України „Про режим іноземного інвестування” встановлює, що сторони за договорами (контрактами) повинні вести окремий бухгалтерський облік та складати звітність про операції, пов'язані з виконанням умов цих договорів (контрактів), та відкрити окремі рахунки в установах банків України для проведення розрахунків за цими договорами (контрактами).

Компанією «Карпатська Атлантична Індустрія Корп.»здійснено інвестиції по договору, згідно інформаційних повідомлень, зокрема поступлення валютних коштів відображено в інформаційному повідомленні №1321/208/8/5 від 20.03.1996 року. Як вбачається з матеріалів справи, під час дії договору було придбано майно, зокрема автотранспортні засоби: УРАЛ-5557-10, д/н НОМЕР_1; НОМЕР_2 КРАЗ 255-Б, д/н НОМЕР_3; ГАЗ-66, д/н НОМЕР_4; причіп НОМЕР_5, д/нНОМЕР_6; УАЗ 31512, д/н НОМЕР_8; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_9; УРАЛ-43204, д/н НОМЕР_10; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_11; УРАЛ-43202, д/нНОМЕР_12.

З довідки СД ВАТ «АФ» Яворник»- Компанія «КАІ корп.»№ 138 від 27.04.2011 року (а.с. 71, т. 1), митних декларацій (а.с. 46-51, т.1), свідоцтва про реєстрацію ТЗ (а.с.53-59, т. 1) вбачається, що зазначені транспортні засоби придбані на підставі договору про спільну інвестиційну діяльність №480/06\02/1996/001 від 05.03.1996 року.

Правовий режим договору про спільну інвестиційну діяльність не передбачає створення окремої юридичної особи. Сторони договору вирішують хто із них буде вчиняти дії необхідні для досягнення мети договору, зокрема вести бухгалтерський облік, вчиняти правочини та інші юридично значимі дії.

Частина 2 ст.1131 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що умови договору про спільну діяльність у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно із ч.1 ст.1134 ЦК України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом.

Таким чином, судом встановлено, що на спірні транспортні засоби поширюється режим спільної часткової власності учасників договору про спільну діяльність - компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Корп.»та акціонерного товариства закритого типу «Яворник». Адже, укладаючи договір про спільну діяльність, сторони визначають обовязок кожної з них щодо внесків, необхідних для досягнення мети сумісної діяльності. Такими внесками можуть бути грошові суми, майно, трудова участь, надання послуг, розробка і забезпечення проектною документацією тощо. Відповідно до ст. 356 ЦК України усі ці внески набувають статусу не спільної сумісної, а спільної їх власності з визначенням часток.

Як вбачається із змісту договору, сторони окремо не визначали розмір часток у спільній власності.

У частинах 1, 2 ст. 357 ЦК України, встановлено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Позивач у позові просить визначити розмір часток з посиланням на зміни до договору від 10 березня 1997 року до п.7.1., де визначено, що прибуток розподіляється між сторонами по завершенню фінансового року таким чином: підприємство отримує 8% чистого прибутку, а інвестор 92% чистого прибутку. Відтак вимога позивача про визнання права власності, враховуючи обрані ним підстави та спосіб захисту, у частині визнання права власності конкретного розміру часток у спільній власності, не підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про звільнення з-під арешту майна - автотранспортних засобів, що вказані в акті опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 (позиції 1-3,5-10), які придбані згідно договору в рахунок спільної діяльності, колегія суддів зазначає наступне.

У ході здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про зведене виконавче провадження №2-328/10 про стягнення з ВАТ «АФ «Яворник»на користь Управління Пенсійного фонду України у Великоберезнянському районі 508945,96 грн.; на користь ПП «Бастіон О» 42890,10 грн.; на користь держави витрат на ІТЗ та державне мито у сумі 2941,50 грн. та виконавчого збору на користь держави у сумі 60775,41 грн., що разом становить 615552,97 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.11р. відповідач 2 провів опис та арешт транспортних засобів: УРАЛ-5557-10, д/н НОМЕР_1; НОМЕР_2 КРАЗ 255-Б, д/н НОМЕР_3; ГАЗ-66, д/н НОМЕР_4; причіп НОМЕР_5, д/нНОМЕР_6; УАЗ 31512, д/н00421 РТ; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_9; УРАЛ- 43204, д/н НОМЕР_10; УРАЛ-43202, д/н НОМЕР_11; УРАЛ-43202, д/нНОМЕР_12.

Судом встановлено, що зазначені транспортні засоби перебувають у спільній частковій власності учасників договору про спільну діяльність - компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Корп.»та акціонерного товариства закритого типу «Яворник».

Згідно ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. Матеріали справи не містять відомостей про те, що державний виконавець звертався до суду з поданням про визначення частки Відкритого акціонерного товариства «АФ Яворник».

Відповідно до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження»особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження (п.3,4 Закону України «Про виконавче провадження») арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що під час дії договору було придбано майно - транспортні засоби. Позивачем надані докази придбання спірних транспортних засобів у формі вантажно-митних декларацій, договорів на придбання та розрахункового документа, де зокрема зазначається, що ВАТ А/Ф «Яворник»проводив операції як учасник договору про спільну інвестиційну діяльність. Надані позивачем докази підтверджують, що на спірні транспортні засоби поширюється режим спільної часткової власності учасників договору про спільну діяльність - компанії «Карпатська Атлантична Індустрія Корп.» та акціонерного товариства закритого типу «Яворник». Відтак, позовні вимоги про звільнення з-під арешту майна - автотранспортних засобів, що вказані в акті опису й арешту майна серії АА№984115 від 24.01.11 (позиції 1-3,5-10), які придбані згідно договору в рахунок спільної діяльності є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.11.2011 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в Господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя Скрипчук О.С.

суддя Данко Л.С.

суддя Процик Т.С.

Постанова підписана «26»січня 2012 року