ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"17" січня 2012 р.Справа № 15/5025/2126/11 За позовом "LUBSAD" Spolka z Oqraniczona Odpowiedzialnoscia, Республіка Польща, 21-030 м.Мотич
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с.Розсоша. Хмельницького району
про стягнення 67305, 11 грн.
Суддя Муха М.Є.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю № б/н від 02.08.11р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 65 664,40 грн. основного боргу за поставлений згідно контракту від 04.02.2010р. товар ( яблука), 1640,71грн. - 3% річних (за період з 15.01.2011р. по 15.11.2011р.) посилаючись на умови контракту, ст.ст. 207, 525, 526, 625, 909 Цивільного кодексу України, докази подані в обґрунтування позову.
У письмових поясненнях від 10.01.2012р., з приводу відзиву відповідача, акцентує увагу, що згідно наявних документів поставку товару (яблук) було проведено у період з 16.03.2010 р. по 15.04.2010 р. тобто у продовж 2010 року, інших поставок не було, претензій зі сторони відповідача з приводу кількості та якості товару позивачу не надходили, а тому контракт необхідно вважати виконаним. Звертає увагу, що умовами контракту не визначено строк та дату поставки товару, тобто сторони визначили факт настання обставини, яка повинна була відбутись, але не визначили коли, тому посилаючись на ст.ст. 212, 530 ЦК України, вважає, що у відповідача виникло зобов'язання щодо оплати поставленого товару.
Посилаючись на ст.ст. 192, 524, 533 ЦК України, ст.ст. 32, 35 Закону України "Про Національний банк України", ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ст.ст. 3,7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", вказує на те, що розрахунки за поставлений товар у валюті України між резидентами та нерезидентами допускаються.
Зазначає, що з огляду на зазначені норми позивачем заявлено позов в валюті України - гривні. При цьому на його думку це не є зміна в односторонньому порядку істотної умови - ціни контракту від 04.02.2010р., а лише, вимога провести розрахунок за поставлений товар у національній валюті України.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, вважаючи їх необґрунтованими. Посилаючись на умови контракту, вказує, що позивачем порушено умови п.1.1. договору щодо поставки товару в повному обсязі, а тому 30 денний перебіг строку розрахунку на який посилається позивач і який передбачено контрактом не розпочався. Крім того, зазначає, що ним в порушення п.4.4 контракту не надано всі необхідні документи і дозволи державних інспекцій.
Вважає, що позивач не виконав умови контракту та припинивши поставку товару відмовився від взятого на себе зобов'язання в односторонньому порядку.
Крім того звертає увагу на те, що відповідачем було частково оплачено поставлений товар.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Любсад" - "LUBSAD" Spolka z Oqraniczona Odpowiedzialnoscia, Республіка Польща, 21-030 м. Мотич включене до загально польського офіційного реєстру субєктів (підприємців) народного господарства, присвоєно ідентифікаційний номер REGON-060228200, що підтверджується довідкою від 08.09.2009р. Головного статистичного управління про присвоєння ідентифікаційного номера.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Любсад" - "LUBSAD" Spolka z Oqraniczona Odpowiedzialnoscia, Республіка Польща (продавець) 04.02.2010р. укладено контракт за умовами якого продавець продає, а покупець купує товар, а саме : яблука сорту "Голден Делішес" в кількості 100 000 кг., за ціною за кілограм - 1,70 злотих, на загальну суму - 170 000 злотих; яблука сорту "Чемпіон" в кількості 50 000 кг., за ціною за кілограм - 1,25 злотих, на загальну суму - 62500 злотих; яблука сорту "Джонагоред" в кількості 250 000 кг., за ціною за кілограм - 1,25 злотих, на загальну суму - 312 500 злотих; яблука сорту "Айдаред" в кількості 100 000 кг., за ціною за кілограм - 1,25 злотих, на загальну суму - 125 000 злотих (п.1.1.). Загальна вартість контракту становить 670 000 злотих.
Згідно п. 3.1 контракту оплата товару здійснюється шляхом перерахування повної суми зазначеної в п.2.1 даного контракту протягом 30 банківських днів після останньої поставки товару на експорт в Україну.
Відповідно до п.п. 4.1, 4.3, 5.1 контракту товар повністю буде поставлений автомобільним вантажним транспортом покупця на умовах FCA (правила ІНКОТРЕМС 2000р.) Україна м. Хмельницький. Покупець зобов'язується надати всі необхідні документи, які дозволяють ввезення товару в Україну. Продавець зобов'язується надати всі необхідні документи і дозволи державних інспекції. Поставка товару здійснюється в місце додатково обумовлене сторонами даного договору та приймається комісією за участю представників обох сторін при наявності документів передбачених п. 4.3 даного контракту.
Згідно п.6 контракту сторони передбачили, що претензії можуть бути заявлені покупцем у відношенні кількості товару - у випадку невідповідності його кількості на протязі 60 днів з дати поставки товару; якості товару - у випадку невідповідності його якості або виявлення хвороб які до цього не могли бути виявлені, на протязі 6 місяців з дати поставки товару. Продавець зобов'язаний на протязі 15 днів з дати отримання претензії розглянути її і дати відповідь по суті претензії.
Продавець відповідно до фактур 1/ВАТ/МВ/2010 від 16.03.2010р., 2/ВАТ/МВ/2010 від 16.03.2010р. 3/ВАТ 1/ЕКСП/МВ/2010 від 25.03.2010р, 4/ВАТ/МВ/2010 від 15.04.2010р., поставив відповідачу товар.
Відповідач згідно контракту від 04.02.2010р. частково оплатив отриманий товар, залишок заборгованості становить 65 664,40 грн.
05.11.2010р. позивач звернувся до ТОВ "Райські сади "Проскурова" із вимогою оплатити вартість отриманого товару на протязі 7 днів з дати отримання вимоги, яка залишена останнім без відповіді.
Оскільки відповідач не оплатив повністю отриманий товар, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 65 664,40 грн. основного боргу та 1 640,71грн. 3% річних ( за період з 15.01.2011р. по 15.11.2011р. ).
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:
Із наявного в матеріалах справи контракту від 04.02.2010р. слідує, що останній має ознаки зовнішньоекономічного контракту на проведення імпорту продукції на територію України.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічною діяльністю є діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами. Зовнішньоекономічним договором (контрактом) є матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Відповідно до ст. 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
Згідно частини другої статті 567 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність іноземних підприємств і організацій під час укладання угод у сфері зовнішньої торгівлі та пов'язаних із нею розрахункових, страхових та інших операцій визначається за законом країни, де створено підприємство чи організацію
За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону
Відповідно до приписів ст.7 вказаного Закону регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою: - законів України; - передбачених в законах України актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами України в межах їх компетенції; - економічних заходів оперативного регулювання (валютно-фінансового, кредитного та іншого) в межах законів України; - рішень недержавних органів управління економікою, які приймаються за їх статутними документами в межах законів України; - угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України.
Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
З матеріалів справи слідує, що між сторонами на підставі укладеного між ними контракту , за яким позивач ( продавець за контрактом ) поставляє відповідачу ( покупець за контрактом) товар- яблука, а відповідач зобовязався розрахуватися за отриманий ним товар від позивача, виникли зобовязальні правовідносини.
Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правовою природою укладений між сторонами контракт є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст.ст. 53, 54 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 (ратифікована Україною шляхом приєднання до неї 1 лютого 1991 року) покупець зобов'язаний сплатити вартість товару і прийняти поставку товару згідно з вимогами договору та цієї Конвенції; зобов'язання покупця сплатити вартість включає вжиття таких заходів і додержання таких формальностей, які можуть вимагатися згідно з договором або згідно з законами і правилами для того, щоб зробити можливим здійснення платежу.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.
Стаття 212 ЦК України передбачає, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Сторони у контракті визначили строк виконання відповідачем зобовязання оплатити повністю товар на протязі 30 банківських днів з вказівкою на обставину останньої погрузки товару на експорт в Україну. Тобто сторони не визначили строк останньої поставки товару. Тому позивачем було направлено відповідачу вимогу оплати поставленого товару.
Судом звертається увага, що відповідачем, як передбачено умовами договору, не виставлялось відповідачу будь-яких претензій щодо кількості поставленого товару.
Натомість як вбачається з матеріалів справи на виконання умов контракту від 04.02.2010р. позивач поставив відповідачу яблука на загальну суму 670 000 злотих (в еквіваленті на моменти поставок 281 790,65 грн.) Відповідач лише частково оплатив отриманий товар. Заборгованість за поставлений товар склала 65 664,40 грн. Позивачем виставлена відповідачу вимога про оплату отриманого товару.
Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобовязання.
З огляду на викладене позовні вимоги щодо стягнення 65 644,40 грн. основного боргу заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Позивачем нараховано відповідачу 1 640,71 грн. 3% річних за період з 15.01.2011р. по 15.11.2011р.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 78 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. якщо сторона допустила прострочення у виплаті ціни чи іншої суми, інша сторона має право на відсотки з простроченої суми, без шкоди для будь-якої вимоги про відшкодування збитків, які можуть бути стягнуті на підставі статті 74.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, зокрема, процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова ВСУ від 16.05.2006р. у справі №10/557-26/155).
Враховуючи вищенаведені норми, аналізуючи поданий позивачем розрахунок при перерахунку 3% річних, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 1 640,71 грн. 3% річних, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Доводи відповідача судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються матеріалами справи.
З огляду на викладене, приписи ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, так як спір доведено до суду з вини останнього.
Керуючись ст.ст.1, 12, 33, 44, 49, ст.ст.82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов "LUBSAD" Spolka z Oqraniczona Odpowiedzialnoscia, Республіка Польща, 21-030 м.Мотич до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с. Розсоша Хмельницького району про стягнення 67305, 11 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райські сади Проскурова" с.Розсоша. Хмельницького району (код за ЄДРПОУ 36016591) на користь "LUBSAD" Spolka z Oqraniczona Odpowiedzialnoscia, Республіка Польща, 21-030 м.Мотич - 65 664,40 грн. (шістдесят п'ять тисяч шістсот шістдесят чотири гривні 40 коп.) боргу, 1 640,71 грн. (одну тисячу шістсот сорок гривень 71 коп.) 3% річних та 1 411,50 грн. (одну тисячу чотириста одинадцять гривень 50коп.) судового збору.
Видати наказ.
СуддяМ.Є. Муха
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.01.2012р.
віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів, 2 - відповідачу рекомендованим ( Хмельницька область, Хмельницький район с.Розсоша).
Судове рішення № 21286643, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 17.01.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/5025/2126/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: