Рішення № 21286588, 02.02.2012, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.12 Справа № 5021/2220/2011. за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, м. Суми

про стягнення 945 645 грн. 28 коп.

за зустрічним позовом Фізична особа підприємець ОСОБА_3, м. Суми

до відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції, м. Суми

про розірвання кредитного договору

СУДДЯРезніченко О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача за первісним позовом: ОСОБА_4, довіреність №94/10/18-Н від 11.08.2011р.

Від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3 директор, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області від 02.02.1996р.

Від позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_3 директор, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Зарічним РВ СМУ УМВС України в Сумській області від 02.02.1996р.

Від відповідача за зустрічним позовом: ОСОБА_4, довіреність №94/10/18-Н від 11.08.2011р.

У судовому засіданні 02.02.2012р. оголошувалась перерва з 11 год. 40 хв. до 12 год. 40 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 945645 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р. (далі по тексту кредитний договір), у т.ч. 918408 грн. 55 коп. основний борг, 21 398 грн. 77 коп. заборгованість за відсотками, 2330 грн. 90 коп. пеня на суму простроченого кредиту, 3507 грн. 06 коп. пеня на суму прострочених відсотків.

06.12.2011р. відповідач подав заперечення на позовну заяву, згідно яких не визнає позов, так як за час дії кредитного договору здійснив 74 платежі на загальну суму 896561 грн. 91 коп.

Також відповідач повідомив, що не має можливості визначити суму заборгованості перед банком, так як позивач на його запит не надав розпечатку руху коштів.

У звязку із чим відповідачем 08.12.2012р. подано клопотання про витребування у позивача розпечатки руху коштів, яке судом було задоволено.

За результатами ознайомлення із розпечаткою руху коштів по кредитному договору, відповідачем 26.01.2012р. надано суду контррозрахунок, згідно якого відповідач самостійно визначив його заборгованість перед банком по кредитному договору у розмірі 891782 грн. 71 коп.

Крім цього, 24.11.2011р. відповідачем подана зустрічна позовна заява про розірвання кредитного договору, яка була прийнята судом до провадження та спільного розгляду із первісною позовною заявою.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що у звязку із скрутним фінансовим становищем відповідач по первісному позову не має згоди розрахуватися за кредитним договором такими темпами, як того вимагає банк, тому у позивача за первісним позовом буде можливість продовжувати нарахування штрафних санкцій, що практично буде дорівнювати подвійному стягненню коштів.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти його задоволення з огляду на те, що кредитний договір не може бути розірваний за рішенням суду на вимогу ФОП ОСОБА_3, оскільки зміна обставин, на які він посилається, не містить одночасно всіх умов, встановлених ст. 652 ЦК України.

В дане судове засідання відповідачем за первісним позовом подано клопотання про витребовування доказів, а саме передавального акту, який має містити пояснення про правонаступництво від ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», і зокрема, про правонаступництво стосовно боржника ФОП ОСОБА_3

Клопотання обґрунтовано тим, що договір укладався відповідачем за первісним позовом із ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», а стороною по справі є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Клопотання відповідно до ст. ст. 33, 38 ГПК України було судом задоволено частково, та враховуючи той факт, що строк розгляду справи (з урахуванням його провадження) закінчується 02.02.2012р., оголошена перерва в судовому засіданні та позивач за первісним позовом був зобовязаний подати суду докази правонаступництва.

Після закінчення перерви у судовому засіданні, позивач за первісним позовом подав суду витребувані докази, у тому числі витяг із Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Відповідно до п. 1.3 Статуту протоколом загальних зборів акціонерів №3б-45 від 14.10.2009р. прийнято рішення про зміну найменування ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обовязками ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, суд приходить до висновку, що мало місце лише зміна найменування юридичної особи, а не її перетворення або припинення.

Тому, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», є належним позивачем по первісному позову та у нього є право вимоги за кредитним договором, який був укладений ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2007р. тобто до зміни найменування юридичної особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2007р. між сторонами за первісним позовом був укладений кредитний договір, згідно п. 1.1 якого відповідачу за первісним позовом було надано кредит у сумі 1150000 грн. 00 коп. під 17% річних строком до 10.06.2017р.

Факт надання кредиту підтверджується чотирма меморіальними ордерами №TR012/15-12/2782/2 від 14.06.2007р, 23.08.2007р. та 09.11.2007р. на загальну суму 1150000 грн. 00 коп. та не заперечується відповідачем за первісним позовом.

04.06.2010р. між сторонами за первісним позовом була укладена додаткова угода №012/15-12/2782/2/2 до кредитного договору, за умовами п. 1 якої відповідачу за первісним позовом на період з 01.05.2010р. до 31.10.2010р. були надані кредитні канікули, на період яких відповідач за первісним позовом звільнявся від щомісячного платежу по сплаті суми кредиту та сплачує проценти за користування кредитом. Також, п. 2.2 сторони визначили, що на дату укладання цієї додаткової угоди заборгованість відповідача за первісним позовом по сумі кредиту становить 897381 грн. 05 коп., заборгованість, строк сплати якої настав 47020 грн. 86 коп., у тому числі, 20395 грн. 02 коп. заборгованість по кредиту 26625 грн. 84 коп. заборгованість з погашення процентів.

Крім цього, п. 2.3 додаткової угоди від 04.06.2010р. встановлено, що з 04.06.2010р. фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, тобто на 26625 грн. 84 коп. без видачі кредитних коштів відповідачу за первісним позовом. Строки повернення кредиту змінені не були.

14.12.2010р. сторони уклали ще одну додаткову угоду №012/15-12/2882/2/3, згідно умов якої на період з 15.11.2010р. по 15.05.2011р. відповідачу за первісним позовом надані кредитні канікули та зменшений розмір щомісячних платежів за кредитом. Строки повернення кредиту змінені не були 10.06.2017р.

За умовами п. п. 3.7, 6.1 кредитного договору, відповідач, з урахуванням умов додаткових угод та змін до графіку погашення кредиту, був зобовязаний щомісячно сплачувати встановлену суму кредиту та процентів за користуванням кредитом. Однак, починаючи з грудня 2010р. відповідач за первісним позовом став порушувати графік погашення боргу та умови додаткової угоди №012/15-12/2782/2/3 від 14.12.2010р., із 13.08.2011р. взагалі не здійснює платежі як за кредитом, так і за процентами.

Згідно із п. 7.3 кредитного договору банк має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, вимагаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції, у випадках, у тому числі, невиконання позичальником умов розділу 6 договору (зобовязання позичальника).

У зазначених випадках вимога про погашення зобовязань за цим договором може бути направлена кредитором позичальнику у будь-який час у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання кредитором за адресою позичальника, зазначеною в реквізитах цього договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається кредитору відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане позичальником особисто у кредитора.

У звязку із порушенням відповідачем за первісним позовом строків погашення кредиту, позивач за первісним позовом вручив особисто відповідачу за первісним позовом 10.02.2011р. претензію про погашення до 14.03.2011р. у тому числі, заборгованості за кредитним договором, що є предметом розгляду даної справи у сумі 958052 грн. 92 коп. Відповідач за первісним позовом у встановлений строк претензію не задовольнив, тому позивач за первісним позовом у вересні 2011р. звернувся до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка станом на 16.09.2011р. склала 945645 грн. 28 коп.

Відповідач за первісним позовом відповідно до поданого контррозрахунку визнає заборгованість за кредитом у розмірі 891782 грн.71 коп.

Суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача за первісним позовом та їх задоволення у повному обсязі з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глава 71 ЦК України (позика), якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Так, ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлює, що, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Тому, у позивача за первісним позовом у звязку із простроченням сплати відповідачем чергових платежів за кредитом та відсотків, згідно із умовами кредитного договору № №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р., додаткових угод та графіків погашення кредиту виникло право вимагати достроково повернення кредиту та процентів, розмір боргу за якими станом на 16.09.2011р. склав: по кредиту 918408 грн. 55 коп. (в тому числі прострочення згідно графіку 67717 грн. 10 коп.) та по відсоткам 21398 грн. 77 коп. за період з 28.07.2011р. по 15.09.2011р.

Відповідачем за первісним позовом у контрозрахунку визнається сума боргу по кредиту у розмірі 891782 грн. 71 коп. Різниця між заявленою до стягнення сумою та визнаною сумою становить 26625 грн. 84 коп. Однак, саме на цю суму відповідно до п. 2.3 додаткової угоди від 04.06.2010р. була збільшена сума боргу за кредитом без видачі кредитних коштів за надання відповідачу за первісним позовом кредитних канікул.

Тому, згідно із ст. ст. 526, 527, 530, 1050, 1054 ЦК України первісна позовна заява в частині стягнення боргу по кредиту у розмірі 918405 грн. 55 коп. та боргу по відсоткам за період з 28.07.2011р. по 15.09.2011р. у розмірі 21398 грн. 77 коп. задовольняється судом.

Також у первісній позовній заяві заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені на суму простроченого кредиту у розмірі 2330 грн. 90 коп. за період з 20.03.2-11р. по 15.09.2011р. та пені на суму прострочених відсотків у розмірі 3507 грн. 06 коп. за період з 20.03.2011р. по 11.08.2011р.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом та комісій, передбачених цим договором, позичальник сплачує кредитору: пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, за кожний день прострочення.

Первісні позовні вимоги в частині стягнення пені суд також вважає обґрунтованими та задовольняє, так як право позивача на стягнення пені передбачено умовами кредитного договору, розмір пені визначений в межах строків позовної давності у урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”.

Щодо зустрічної позовної заяви:

Позивач за зустрічною позовною заявою просить суд розірвати кредитний договір №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р. з 16.09.2011р.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 652 ЦК України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобовязання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Факт істотної зміни обставин позивач за зустрічним позовом обґрунтоване наступним:

В звязку з економічною кризою його бізнес занепав настільки, що якби він міг це передбачити, то не укладав би договір або уклав лише на інших умовах. В момент укладання договору як позивач так і банк виходили з того, що така зміна обставин не настане. Зміна обставин зумовлена причинами, які позивач не міг усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від позивача вимагалися.

В звязку із скрутним фінансовим становищем позивач не має змоги розрахуватися за кредитним договором №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р. такими темпами, як того вимагає банк. Тому у відповідача буде можливість продовжувати нарахування позивачу штрафних санкцій, що практично буде дорівнювати подвійному стягненню з нього коштів.

Банку надано пропозицію від 21.11.2011р. про розірвання кредитного договору №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р. (копія додається), відповіді на яку поки не отримано.

Відповідач за зустрічним позовом категорично заперечує проти заявлених вимог та вважає, що відсутні передбачені ст. 625 ЦК України умови для дострокового розірвання договору, за рішенням суду.

Суд вважає, що зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Згідно п. 1.1 кредитного договору №012/15-12/2782/2 від 13.06.2007р. позивачу надано кредит в сумі 1150000 грн. 00 коп. строком до 10.06.2017р.

Банк свої зобовязання виконав, кошти в сумі 1150000 грн. 00 коп. були надані в повному обсязі відповідно до умов кредитного договору.

За умовами п.п. 3.7, 6.1 кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати погашення кредиту згідно графіку його погашення та щомісячно сплачувати відсотки за користування кредитом, але зобовязання позивачем не виконуються, основний борг та відсотки по кредиту не погашаються.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або із суті зобовязання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися на стільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1)в момент укладання договору сторони виходили з того що така зміна обставин не настане;

2)зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачуваності, які від неї вимагалися;

3)виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору;

4)із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик змін обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони щодо розірвання або зміни договору має встановити існування одночасно 4-ох встановлених ч. 2 ст. 652 ЦК України умов.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 44 ГК України, якою встановлено принципи підприємницької діяльності визначено, що підприємництво здійснюється, зокрема, на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Отже, виходячи з аналізу даних норм чинного законодавства, після надання позикодавцем (банком) грошових коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених укладеним між ними договором, відповідальність за ризики, в тому числі за економічні кризи, несе саме позичальник і він зобовязаний повернути позикодавцеві позику в тій саме валюті, в якій вона була одержана та в кількості, що відповідає умовам договору, разом з нарахованими процентами та іншими платежами.

Таким чином, із суті кредитного договору та приписів ст. 625 ЦК України випливає, що зміни економічної ситуації та факт коливання курсу іноземної валюти стосовно національної валюти України є комерційним ризиком позичальника, а тому не може бути підставами для розірвання кредитного договору.

Відповідний правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України від 23.05.2011р. по справі №53/325-09, який відповідно до ст. 82 ГПК України зобовязаний врахуватися судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по первісному позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Первісну позовну заяву задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції (40030, м. Суми, пл. Незалежності, 1, код 21125295) 918408 грн. 55 коп. боргу по кредиту, 21398 грн. 77 коп. боргу за відсотками, 2330 грн. 90 коп. пені на суму простроченого кредиту, 3507 грн. 06 коп. пені на суму прострочених відсотків, 9456 грн. 45 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити повністю.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ О.Ю. Резніченко

Повне рішення складено 06.02.2012р.