Рішення № 21284573, 27.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2012 р.Справа № 3-22/17-3929-2011 За первісним позовом: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення 21913,44 грн.

Та за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

До відповідача: Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”

про визнання недійсним договору

Суддя Дяченко Т.Г.

Представники:

Від Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”: ОСОБА_3, предстанвик за довіреністю

Від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2: ОСОБА_2, згідно паспорту

У судовому засіданні 25.01.2012р. було оголошено перерву до 27.01.2012р. на підставі ст.77 ГПК України

СУТЬ СПОРУ: Позивач Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, у якій просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 21913,44 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2011р. порушено провадження у справі №22/17-3929-2011.

Під час розгляду справи №22/17-3929-2011, не погоджуючись з заявленими вимогами Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси”, у якій просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір на постачання теплової енергії № 6416 від 01.10.2007р., укладений між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.

Ухвалою суду від 28.10.2011р. у справі №22/17-3929-2011 зустрічну позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом у справі №22/17-3929-2011.

Представник Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” зустрічні позовні вимоги не визнає, що вбачається з наданого суду відзиву на зустрічну позовну заяву, просить суд задовольнити первісні позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

01 жовтня 2007 року між Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” (Теплопостачальна організація) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №6416, відповідно до умов якого Теплопостачальна організація взяла на себе зобовязання постачати Споживачу теплову енергію, а споживач зобовязується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбаченими договором. За умовами п. 2.1 Договору теплова енергія постачається Споживачу на опалення нежилих приміщень по вул. Торгова,5.

При цьому, як вбачається з пояснень представників сторін, Договір від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підписав його представник, згідно виданої нотаріально посвідченої довіреності від 13.08.2007р., зареєстрованої в реєстрі за №4977 - ОСОБА_4

Відповідно до п. 3.2.2 Договору на постачання теплової енергії № 6416 Споживач прийняв на себе зобовязання виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені Договором.

Згідно п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії визначається розрахунковим способом.

Відповідно до п. п. 6.1, 6.3 Договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі по тарифу 285,39 грн. за Гкал на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Під час дії Договору тарифікація послуг неодноразово змінювалась.

Положеннями п. 6.6 Договору встановлено, що кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову електроенергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Умовами п.10.1 Договору передбачався строк його дії з „01” жовтня 2007 року по „31” грудня 2008 року.

Згідно до умов п. 10.4 Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Як вбачається з пояснень представника КП "Теплопостачання міста Одеси”, дія Договору неодноразово продовжувалась, за відсутності заперечень жодної із сторін в порядку п. 10.4 Договору.

Відповідно до даних розрахунку КП "Теплопостачання міста Одеси”, за період з 01 жовтня 2007р. по квітень 2011р. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 спожито теплової енергії на суму 25107,46 грн., з яких сплачено тільки 3194,02 грн., у звязку з чим на момент звернення з позовними вимогами за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 рахується заборгованість у сумі 21913,44 грн.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору від 01.10.2077 року №6416 відповідачем щодо сплати вартості фактично спожитих послуг та направлені на стягнення наявної заборгованості у сумі 21913,44 грн.

Як вбачається з пояснень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 останній не надавав ОСОБА_4 повноважень на підписання Договору на постачання теплової енергії з КП "Теплопостачання міста Одеси”, оскільки у виданій на імя ОСОБА_4 довіреності від 13.08.2007р. передбачалось тільки оформлення договору про надання комунальних послуг і не передбачалось право повіреного на підписання такого договору з КП "Теплопостачання міста Одеси”. Як зазначається ФОП ОСОБА_2, Договір від 01.10.2007 року №6416 був укладений без відома позивача за зустрічним позовом і про існування Договору фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 стало відомо вже після предявлення йому вимог про стягнення Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси”. Позивачем за зустрічним позовом також зазначається, що приміщення, щодо якого надавались послуги Комунальним підприємством "Теплопостачання міста Одеси” перебувало у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у оренді на підставі договору оренди від 30.05.2007р., однак останній фактично орендоване приміщення за адресою АДРЕСА_2 не використовував.

Наведене, на думку позивача за зустрічним позовом, засвідчує укладення договору на постачання теплової енергії № 6416 від 01 жовтня 2007 року представником з перевищенням наданих йому повноважень, у звязку з чим зустрічні позовні вимоги направлено на визнання недійсним з моменту укладення договору на постачання теплової енергії № 6416 від 01.10.2007р.

Як встановлено судом, відповідно до нотаріально посвідченої довіреності від 13.08.2007р., виданої Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 на імя ОСОБА_4, довірителем було доручено ОСОБА_4 бути представником в будь-яких підприємствах, установах та організаціях, в органах державної влади та управління, в тому числі в Одеській міській раді, Представництві по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, в бюро технічної інвентаризації, в органах архітектури, органах нотаріату тощо, з усіх без винятку питань, повязаних з орендою не житлового підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2, зокрема, з правом укладення, підписання додаткових угод до раніш укладеного договору оренди зазначеного не житлового підвального приміщення, договору оренди зазначеного приміщення на новий строк, сплачувати від імені довірителя орендну плату, комунальні послуги та інші необхідні платежі за користування приміщенням, а також з правом оформлення на імя довірителя документів (договорів, розрахункових книжок) по розрахункам за комунальні послуги по даному не житловому підвальному приміщенню, в тому числі стосовно послуг звязку, з правом проведення розрахунків та отримання відповідних довідок про відсутність заборгованості по оплаті за комунальні послуги.

У вересні 2009 року Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, як орендодавцем приміщення за адресою: АДРЕСА_2, було ініційовано судове провадження про виселення суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 з нежитлового приміщення підвалу, загальною площею 108,9 кв. м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 плати за фактичне використання приміщення в сумі 53806,52 грн.

За результатами розгляду позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2010р. у справі №20/185-09-4912, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р., позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради задоволено у повному обсязі.

Під час розгляду справи №20/185-09-4912 судами встановлено факт одностороннього розірвання договору оренди від 30.05.2007 року №23/31 Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з 26.12.2009р. При цьому, вимоги про виселення орендаря ОСОБА_2 з орендовано приміщення задоволено судом з урахуванням положень п.4.7 договору оренди від 30.05.2007року, якими передбачався обовязок орендаря ОСОБА_2 після закінчення строку дії договору у 15-денний термін передати орендодавцю приміщення за актом приймання-передачі, який не був виконаний орендарем, у звязку з чим до моменту виселення орендаря, приміщення фактично перебувало у його володінні.

Як вбачається з п. 10.6 Договору на постачання теплової енергії № 6416 від 01 жовтня 2007 року при припиненні дії договору повязаною з відмовою Споживача від послуг теплопостачання, Споживач зобовязаний своїми силами провести відключення своїх теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, та викликати представника теплопостачальної організації для складення відповідного акту.

Під час розгляду справи Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано суду доказів виконання положень п. 10.6 Договору, тобто відключення теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності не відбулось і теплопостачальна організація КП "Теплопостачання міста Одеси” продовжувала постачати теплову енергію у приміщення за адресою АДРЕСА_2.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу вимог ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За своїм змістом договір встановлює умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В свою чергу, відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до п. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

З урахуванням вимог п. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

В силу вимог п. 2 статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як вбачається з пояснень Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, останній не надавав ОСОБА_4 повноважень на підписання договору від 01.10.2007 року на постачання теплової енергії з КП "Теплопостачання міста Одеси”, оскільки у виданій на імя ОСОБА_4 довіреності від 13.08.2007р. передбачалось тільки право на оформлення договору про надання комунальних послуг і не передбачалось право повіреного на підписання такого договору з КП "Теплопостачання міста Одеси”.

Однак, з нотаріально посвідченої довіреності від 13.08.2007р. вбачається, що довірителем Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було уповноважено ОСОБА_4 бути представником в будь-яких підприємствах, установах та організаціях, в органах державної влади та управління, в тому числі в Одеській міській раді, Представництві по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, в бюро технічної інвентаризації, в органах архітектури, органах нотаріату тощо, з усіх без винятку питань, повязаних з орендою не житлового підвального приміщення, розташованого за адресою АДРЕСА_2, зокрема, з правом оформлення на імя довірителя документів (договорів, розрахункових книжок) по розрахункам за комунальні послуги по даному не житловому підвальному приміщенню, в тому числі стосовно послуг звязку, з правом проведення розрахунків та отримання відповідних довідок про відсутність заборгованості по оплаті за комунальні послуги.

Крім того, до матеріалів справи залучено докази, що засвідчують часткове виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 договірних зобовязань за умовами оспорюваного Договору на постачання теплової енергії № 6416 від 01 жовтня 2007р. на суму 3194,02 грн., що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку, залучених до матеріалів справи (а.с. 59-63), що у будь-якому випадку засвідчує схвалення правочину довірителем.

Так, згідно ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

З урахуванням наведеного, зустрічні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Натомість, згідно положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно п. 40 „Правил користування тепловою енергією” затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач зобовязаний дотримуватись вимог договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 21913,44 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані у встановленому порядку відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача 21913,44 грн.

При цьому, судом не враховуються посилання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про фактичне невикористання орендованого приміщення за адресою АДРЕСА_2, з урахуванням того, що у судовому порядку було встановлено факт перебування орендованого приміщення у володінні орендаря, на підставі чого рішенням господарського суду Одеської області від 12.04.2010р. у справі №20/185-09-4912 було задоволено позовні вимоги про його виселення з даного приміщення.

Крім цього, споживачем теплової енергії фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не надано суду доказів виконання положень п. 10.6 Договору, тобто відключення теплових мереж від мереж теплопостачальної організації на межі балансової належності, у звязку з чим теплопостачальна організація КП "Теплопостачання міста Одеси” продовжувала постачати теплову енергію у приміщення за адресою АДРЕСА_2.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 219,13грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси” (65110, м. Одеса, вул. Балківська, буд. 1-б, код 34674102; р/р 26004150000764 в ПАТ „ВіЕйБі Банк” м. Київ, МФО 380537) заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 21913 (двадцять одна тисяча девятсот тринадцять) грн. 44 коп., 219 (двісті девятнадцять) грн. 13 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2012 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.