Рішення № 21284560, 25.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2012 р.Справа № 16/17-4842-2011 Господарський суд Одеської області

у складі судді - Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Гунченка О.О.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1. за довіреністю № 85 від 31.01.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” до приватного науково-комерційного підприємства „Сонат” про стягнення 577000 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство „Український інноваційний банк” в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” (далі по тексту ПАТ „Укрінбанк”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до приватного науково-комерційного підприємства „Сонат” (далі по тексту ПНКП „Сонат”) про стягнення заборгованості в сумі 577000 грн., обгрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе грошових зобовязань за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень суду під розписку, однак жодного разу його повноважний представник в судові засідання не зявлявся. Відзиву на позов ПНКП „Сонат” подано суду не було, у звязку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам згідно зі ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.07.2008р. між акціонерним товариством „Український інноваційний банк” (Банк), найменування кого було змінено на ПАТ „Укрінбанк” згідно з вимогами Закону України „Про акціонерні товариства”, та ПНКП „Сонат” (Позичальник) було укладено кредитну угоду № 94, згідно з положеннями п.п. 3.1, 3.2 якої Банк відповідно до положень та умов цієї угоди надає Позичальнику кредит на умовах відновлювальної кредитної лінії на термін по 24 липня 2009р. з лімітом кредитної лінії в розмірі 600000 грн. Кредит використовується Позичальником для розрахунків з постачальниками скла та на оплату послуг, повязаних з перевезенням та зберігання скла згідно наданих договорів та платіжних документів.

Відповідно до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. У відповідності до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави „Позика”, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи з положень п. 3.3.1 кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. видача кредиту проводиться на підставі платіжного доручення, копій контрактів (договорів, рахунків), після набрання чинності гарантійними документами. Фінансуванню підлягають контракти (договори), що відповідають вимогами чинного України та вимогам Банку.

Як свідчать матеріали справи, з метою отримання кредитних коштів на умовах кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. відповідачем було подано позивачу договір купівлі-продажу від 28.12.2007р. (з урахуванням додаткових угод до нього), укладений між ТОВ „Смарт Терен” (Продавець) та ПНКП „Сонат” (Покупець), та договір купівлі-продажу від 28.12.2007р., укладений між ПНКП „УкрПромСкло” (Продавець) та ПНКП „Сонат” (Покупець), предметом яких є оплатна передача у власність Покупця скла листового, а також складені в процесі виконання даних угод первинні документи, що підтверджують передання скла листового у власність відповідача, а саме накладні № 255 від 10.07.2008р., № 227 від 10.07.2008р., № 173 від 14.07.2008р., № 237 від 25.07.2008р. на загальну суму 613510,93 грн. В свою чергу, на виконання прийнятих на себе зобовязань за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р. позивачем було надано ПНКП „Сонат” кредитні кошти в сумі 600000 грн. шляхом оплати вартості придбаного відповідачем скла, що підтверджується платіжними дорученнями № 279 від 25.07.2008р., № 280 від 25.07.2008р., № 281 від 25.07.2008р., № 279 від 28.07.2008р., № 280 від 30.07.2008р., № 312 від 17.09.2008р.

Крім того, згідно з п. 5.1 кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. Банком було відкрито Позичальнику рахунок № 20625002225004 для обліку заборгованості по наданому кредиту, з відповідним відображенням на даному рахунку факту надання кредитних коштів в сумі 600000 грн., що підтверджується випискою з цього рахунку за період з 23.07.2008р. по 06.09.2010р.

Відповідно до п.п. 3.5.1, 3.5.2, 3.5.5 кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. граничним терміном повернення кредиту є 24.07.2009р. Повернення кредиту відбувається шляхом перерахування коштів Позичальником на рахунок, вказаний в п. 5.1.3 цієї угоди. Усі платежі за цією угодою повинні здійснюватись без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які чи за рахунок будь-яких існуючих та майбутніх податків, відрахувань та утримань, і всіх зобовязань стосовно цього. У разі порушення Позичальником термінів сплати Кредиту, процентів та інших платежів, передбачених цією угодою, у тому числі обовязкового дострокового повернення кредиту відповідно до п. 3.6.3 цієї угоди сторони домовились, що Банк має право списати необхідну суму коштів з будь-якого рахунку Позичальника, відкритого в Банку.

Однак, як стверджує позивач, прийняті на себе зобовязання щодо своєчасного повернення наданого кредиту ПНКП „Сонат” були виконані частково на суму 23000 грн., на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено платіжні доручення № 429 від 31.07.2009р., № 432 від 13.08.2009р., № 438 від 18.09.2009р., № 434 від 21.09.2009р., № 441 від 30.09.2009р. У звязку із нездійсненням своєчасного повернення кредиту ПАТ „Укрінбанк” було надіслано претензії від 27.07.2009р. за вих. № 10-1319, від 10.12.2009р. за вих. № 10-2328, від 12.02.2010р. за вих. № 10-243, від 10.12.2010р. за вих. 10-1645 про повернення наданого кредиту, сплати нарахованих відсотків та штрафних санкцій за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р., які були отримані ПНКП „Сонат”, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення під розписку, однак залишені одержувачем без виконання.

Викладені обставини, а саме нездійснення ПНКП „Сонат” в порушення прийнятих на себе зобовязань за кредитною угодою щодо своєчасного повернення наданого позивачем кредиту зумовили звернення ПАТ „Укрінбанк” до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом в сумі 577000 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як свідчать матеріали справи, ПАТ „Укрінбанк” було належним чином виконано прийняті на себе зобовязання за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р. щодо надання ПНКП „Сонат” кредиту в сумі 600000 грн. шляхом оплати вартості придбаного останнім скла, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28.12.2007р. (з урахуванням додаткових угод до нього), укладеним між ТОВ „Смарт Терен” (Продавець) та ПНКП „Сонат” (Покупець), договором купівлі-продажу від 28.12.2007р., укладеним між ПНКП „УкрПромСкло” (Продавець) та ПНКП „Сонат” (Покупець), накладними № 255 від 10.07.2008р., № 227 від 10.07.2008р., № 173 від 14.07.2008р., № 237 від 25.07.2008р., а також платіжним дорученнями № 279 від 25.07.2008р., № 280 від 25.07.2008р., № 281 від 25.07.2008р., № 279 від 28.07.2008р., № 280 від 30.07.2008р., № 312 від 17.09.2008р., випискою з особового рахунку № 20625002225004.

Як наголошувалось вище по тексту рішення, згідно з п. 3.5.1 кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. на відповідача було покладено обовязок повернення отриманого кредиту у повному обсязі в строк до 24.07.2009р.

В силу приписів ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Однак, як свідчать матеріали справи, ПНКП „Сонат” здійснило лише часткове погашення заборгованості за наданим кредитом на суму 23000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 429 від 31.07.2009р., № 432 від 13.08.2009р., № 438 від 18.09.2009р., № 434 від 21.09.2009р., № 441 від 30.09.2009р., із порушенням строків здійснення даних платежів, оскільки граничний термін погашення заборгованості на наданим на виконання кредитної угоди № 94 від 25.07.2008р. кредитом встановлено до 24.07.2009р. Частина заборгованості на наданим кредитом в сумі 577000 грн. на момент вирішення спору є непогашеною, незважаючи на встановлений для виконання даного обовязку строк та неодноразово предявлені ПАТ „Укрінбанк” вимоги з цього приводу, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено прийняті на себе грошові зобовязання за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р. щодо повернення отриманого кредиту в сумі 577000 грн.

У відповідності до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, які свідчать про належне виконання позивачем прийнятих на себе зобовязань за кредитною угодою № 94 від 25.07.2008р. шляхом надання відповідачу кредиту в сумі 600000 грн., керуючись вищенаведеними положеннями п. 3.5.1 даної угоди, згідно з якими на ПНКП „Сонат” було покладено обовязок повернення кредиту у повному обсязі у строк до 24.07.2009р., а також приписами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1049 ЦК України суд дійшов висновку про наявність у ПНКП „Сонат” заборгованості перед ПАТ „Укрінбанк” за наданим кредитом в сумі 577000 грн., яка на момент вирішення даного спору є непогашеною. Доказів, спростовуючих даний висновок суду, в порушення вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, відповідачем суду надано не було.

В силу положень ч. 2 ст. 617 ЦК України особа не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

З огляду на вищевикладені обставини, позовні ПАТ „Укрінбанк” про стягнення з ПНКП „Сонат” заборгованості за наданим кредитом в сумі 577000 грн. підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 345 Господарського кодексу України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 617, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 193, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного науково-комерційного підприємства „Сонат” /65015, м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 68, кв. 55, код ЄДРПОУ 30258074, п/р 260080022250001 в Одеській філії АТ „Укрінбанк”, МФО 328696/ на користь публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” в особі Одеської філії публічного акціонерного товариства „Український інноваційний банк” /65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 10, код ЄДРПОУ 05839888/ заборгованість за наданим кредитом в сумі 577000 грн. 00 коп. /пятсот сімдесят сім тисяч грн. 00 коп./, судовий збір в розмірі 11540 грн. 00 коп. /одинадцять тисяч пятсот сорок грн. 00 коп./. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення підписано 30.01.2012р.

Суддя Желєзна С.П.