Рішення № 21284523, 27.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2012 р.Справа № 30-22/17-3898-2011 Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НІК +»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «АП ОВІДІОПОЛЬВИНО»

Про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - згідно довіреності від 18.10.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «НІК +», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «АП ОВІДІОПОЛЬВИНО»про стягнення заборгованості у сумі 7 720 грн. 13 коп., пені у сумі 512 грн. 93 коп., інфляційних у сумі 46 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 98 грн. 71 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але, представник відповідача в судові засідання не зявлявся, про поважність причин незявлення суд не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин. справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

24 грудня 2010р. між ТОВ «НІК +»(Постачальник) та ТОВ «АП ОВІДІОПОЛЬВИНО»(Покупець) був укладений Договір поставки № 05\11, згідно якого Постачальник зобовязався поставляти термоусадочний ковпачок із ПВХ, капсулу декоративну комбіновану з алюмінію, коркову пробку (товар) у кількості, асортименті, на умовах, в терміни і за ціною, погоджених у замовленнях Специфікаціях, які є невідємною частиною Договору, а Покупець зобовязався прийняти й оплатити поставлений товар. Найменування товару, що поставляється, його опис, загальна кількість містяться у накладних на постачання товару та Специфікаціях, що підписуються уповноваженими представниками сторін. Строк дії Договору один рік, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

За умовами розділу 3 Договору покупець сплачує за товар за цінами, що узгоджені сторонами та відображені у рахунках-фактурах і видаткових накладних на передачу товару. Оплата за отриманий товар здійснюється в безготівковій формі, на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з дати відвантаження товару.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму 9713 грн. 83 коп., що підтверджується видатковими накладними № 22 від 21.02.2011р. на суму 2493 грн. 70 коп., № 25 від 24.02.2011р. на суму 3057 грн. 13 коп., № 30 від 14.03.2011р. на суму 2554 грн. 68 коп., № 38 від 25.03.201р. на суму 1608 грн. 31 коп. (з ПДВ). Але, Покупець оплату отриманого товару здійснив лише частково, у сумі 1993 грн. 70 коп. Залишок заборгованості у сумі 7720 грн. 13 коп. Покупцем оплачений не був.

Позивач по справі зазначає, що зобовязання мають виконуватися належним чином, відповідно до умов Договору, у звязку з чим просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 7720 грн. 13 коп.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі недотримання Покупцем строків оплати, установлених даним Договором, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період сплати пені, від несплаченої вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 512 грн. 93 коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачу інфляційні у сумі 46 грн. 24 коп. та 3% річних у сумі 98 грн. 71 коп., які також просить стягнути з відповідача.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2010р. між ТОВ «НІК +»(Постачальник) та ТОВ «АП ОВІДІОПОЛЬВИНО»(Покупець) був укладений Договір поставки № 05\11, згідно якого Постачальник зобовязався поставляти термоусадочний ковпачок із ПВХ, капсулу декоративну комбіновану з алюмінію, коркову пробку (товар) у кількості, асортименті, на умовах, в терміни і за ціною, погоджених у замовленнях Специфікаціях, які є невідємною частиною Договору, а Покупець зобовязався прийняти й оплатити поставлений товар.

Відповідно до п. 3.3 Договору оплата за поставлений товар здійснюється на умовах відстрочки платежу 30 календарних днів з дати відвантаження товару. Отже, враховуючи зазначене та отримання останньої партії товару Покупцем 25.03.2011р., строк оплати по цій партії товару настав ще 25.04.2011р. Але, покупець за отриманий товар на загальну суму 9713 грн. 83 коп. розрахувався лише частково, у сумі 1993 грн. 70 коп.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Отже, правомірною є вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар у сумі 7720 грн. 13 коп.

Відповідно до п. 6.3 Договору у разі недотримання Покупцем строків оплати, установлених даним Договором, Покупець сплачує Постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період сплати пені, від несплаченої вартості партії товару за кожний день прострочення платежу. На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню у сумі 512 грн. 93 коп., яку також слід стягнути з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної статті позивач правомірно нарахував відповідачу інфляційні у сумі 46 грн. 24 коп. та 3% річних у сумі 98 грн. 71 коп.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «НІК +»є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, у звязку з чим підлягає задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК +» задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АП ОВІДІОПОЛЬВИНО” (Одеська обл., смт. Овідіополь, вул. Залізнична, 56, код ЄДРПОУ 30910391, р\р2600231224980 в АКБ „Інвестбанк” м. Одеса, МФО 328210) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК +»(м. Одеса, вул. Польська, 3, кв.24, код ЄДРПОУ 30389880, р\р 26008037750700 у АКБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) заборгованість у сумі 7 720 грн. 13 коп., інфляційні у сумі 46 грн. 24 коп., 3% річних у сумі 98 грн. 71 коп., пеню у сумі 512 грн. 93 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НІК +»(м. Одеса, вул. Польська, 3, кв.24, код ЄДРПОУ 30389880, р\р 26008037750700 у АКБ «УкрСиббанк»м. Харків, МФО 351005) на користь Державного бюджету України (р/р 31213264700008, одержувач ГУДКУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, банк одержувача ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 264) витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 01 лютого 2012р.

Суддя Рога Н. В.