Рішення № 21284438, 30.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" січня 2012 р.Справа № 24/17-4783-2011 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД"; До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл"

про стягнення 181008,02 грн.;

Суддя Оборотова О.Ю.

за участю представників сторін

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність від 01.11.2011р.

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" про стягнення 181008,02 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.11.2011 року порушено провадження по справі № 24/17-4783-2011.

Від представника позивача надано до господарського суду Одеської області клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2012 року продовжено строк розгляду справи на пятнадцять днів до 02.02.2012р.

Відповідач у судові засідання не зявлявся, про поважність причин відсутності не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав, право на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надсилання ухвал суду на адресу.

Крім того, суд зазначає, що згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

У пункті 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 “Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України”викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 25.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" на підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" №39 від 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р. надало послуги по обробці вантажу, що підтверджується актами приймання передачі робіт (надання послуг) №11169 від 30.06.2011р. на суму 35990,40грн., № 11262 від 31.07.2011р. на суму 35990,40грн., від 31.08.2011р. на суму 35990,40грн., № 11418 від 30.09.2011р. на суму 35990,40грн., № 11487 від 31.10.2011р. на суму 35990,40грн. податковими накладними та довідками, на загальну суму 179952грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД"були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" рахунки для оплати послуг по обробці вантажу №11169 від 30.06.2011р. 35990,40грн., № 11262 від 31.07.2011р. на суму 35990,40грн., від 31.08.2011р. на суму 35990,40грн., № 11418 від 30.09.2011р. на суму 35990,40грн., № 11487 від 31.10.2011р. на суму 35990,40грн., на загальну суму 179952грн.

Позивач зазначає, що він належним чином виконував свої зобовязання, зокрема, надав відповідачу послуги, що підтверджується актами виконання робіт, підписаними представниками обох сторін без зауважень. На підставі зазначених актів відповідачу були виставлені відповідні рахунки на оплату, але відповідач свої зобовязання щодо оплати наданих послуг не виконав, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість у сумі 179 952.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у томі числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, в силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" на підставі заявок Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" №39 від 31.05.2011р., 30.06.2011р., 31.07.2011р., 31.08.2011р., 30.09.2011р. дійсно були надані послуги по обробці вантажу, що підтверджується актами приймання передачі робіт (надання послуг) №11169 від 30.06.2011р. на суму 35990,40грн., № 11262 від 31.07.2011р. на суму 35990,40грн., від 31.08.2011р. на суму 35990,40грн., № 11418 від 30.09.2011р. на суму 35990,40грн., № 11487 від 31.10.2011р. на суму 35990,40грн. податковими накладними та довідками, на загальну суму 179952грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД"були виставлені Товариству з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" рахунки для оплати послуг по обробці вантажу №11169 від 30.06.2011р. 35990,40грн., № 11262 від 31.07.2011р. на суму 35990,40грн., від 31.08.2011р. на суму 35990,40грн., № 11418 від 30.09.2011р. на суму 35990,40грн., № 11487 від 31.10.2011р. на суму 35990,40грн., на загальну суму 179952грн.

На підставі письмових замовлень відповідача позивач надавав йому послуги щодо обробці вантажу, що підтверджується відповідними актами виконання робіт. За таких обставин, у ТОВ “ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕШНЛ” виникло зобовязання перед ТОВ “МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД” щодо оплати за надані послуги. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 3% річних складає 1056,02грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем складає 181008,02грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на імя ОСОБА_1 від 31.05.2011р. №НОМЕР_1, договору про надання послуг адвоката від 10.11.2011р. укладеного між Адвокатським обєднанням «Адвокатська фірма Камелот»та Товариством з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД” рахунок фактура №3 від 10.11.2011р. Адвокатським обєднанням «Адвокатська фірма Камелот»виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД” рахунок на оплату послуг адвоката у сумі 18100грн.

В матеріалах справи наявна банківська виписка, що підтверджує оплату позивачем Адвокатському обєднанню «Адвокатська фірма Камелот»грошових коштів за надані послуги адвоката у сумі 18100грн.

18.11.2011р. до господарського суду Одеської області від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову, відповідно до якої просить суд, накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" що знаходяться у банківських установах.

Згідно з ст. ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Таким чином, вжиття заходів до забезпечення позову є правом суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відпо відача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кіль кістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпе чення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Відповідно до п.6 Розяснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 23.08.1994, обираючи засіб забезпечення позову, суд повинен виходити із вимог позовного провадження. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що вони не містять даних, на підставі яких можна зробити висновки, що невжиття заходів по забезпеченню позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" що знаходяться у банківських установах, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суд у даній справі.

Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпекс Купе Інтернейшнл" про стягнення 181008,02 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛІМПЕКС КУПЕ ІНТЕРНЕШНЛ”(м. Одеса, вул. Приморська, 6, приміщення Морського вокзалу, 7 поверх, адреса для кореспонденції: м. Одеса, вул. От.Головатого, 67/69, код ЄДРПОУ 20005502, р/р 260083117 в АБ „Південний”, МФО 328209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД”(м. Одеса, пл. Митна, 1, код ЄДРПОУ 19349403, р/р 26002127261 в ПАТ „МарфінБанк” м. Іллічівськ, МФО 328168) заборгованість у сумі 181008,02грн., яка складається з суми основного боргу у розмірі 179952грн. та 3% річних - 1056,02грн.; витрат по оплаті адвокатських послуг у сумі 18100грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 3619,50 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.Ю.Оборотова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.01.2012р.