Ухвала суду № 21284245, 26.01.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

Підлягає публікації в ЄДРСР

УХВАЛА

"26" січня 2012 р. Справа № 21/97-10-5556

За заявою ліквідатора Відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) „Одеський судноремонтний завод №2”, м. Одеса;

про визнання боржника банкрутом, що ліквідується власником.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді - ЗЕЛЕНОВА Г.М.,

секретаря судового засідання - Шаргордський Д.В.

за участю представників сторін:

від Кредиторів: ОСОБА_1 - представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадках на виробництві та професійних захворювань України в Приморському районі м. Одеси згідно довіреності за № 15 від 17.01.2012 р.;

від Заявника: ОСОБА_2 представник Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на підставі довіреності №9588/09 від 26.09.2011р.;

від банкрута ліквідатор ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” арбітражний керуючий Лісєєв К.Ю., ліцензія серії АГ № НОМЕР_1 від 12.04.2011 р.

СУТЬ СПОРУ: 29.12.2010 р. ліквідатор ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2”, діючий на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 28.12.2010р.про припинення ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” та призначення ліквідатора Орнеса О.М., звернувся до господарського суду із заявою про визнання боржника ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобовязання перед кредиторами у сумі 890174 грн. 32 коп. та у звязку з відсутністю грошових коштів та майна для задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.12.2010р. порушено провадження у справі про банкрутство за заявою ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ),

Постановою господарського суду Одеської області від 28.01.2011 р. ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” визнано банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором гр. Орнеса О. М., якого зобов'язано провести дії відповідно до ст.ст. 22-26, 29-34, 51 Закону (№2343-ХІІ) та після завершення усіх розрахунків із виявленими кредиторами надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс на затвердження.

Вказаною постановою ліквідатора зобовязано опублікувати відомості про визнання банкрутом ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” і відкриття ліквідаційної процедури у офіційних друкованих органах (газети “Голос України” чи “Урядовий кур`єр”) за рахунок банкрута у пятиденний строк із дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом.

На виконання п.5 та п.6 постанови суду від 28.01.2011р. та ст. 51 Закону (№2343-ХІІ) ліквідатор ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” подав до офіційного друкованого органу оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, яке опубліковано в газеті „Урядовий курєр” від 15.02.2011 р. за № 28 (4426).

Ухвалою господарського суду від 10.03.2011р. припинено повноваження ліквідатора ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” гр. Орнеса О. М. та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю., діючого на підставі ліцензії Міністерства економіки України серії АБ № НОМЕР_2 від 04.04.2006 р.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2011р. затверджений поданий ліквідатором боржника реєстр визнаних судом грошових вимог кредиторів до боржника ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” на загальну суму 805 682 грн. 72 коп.

Ухвалою господарського суду від 29.03. 2011р. призначено членів ліквідаційної комісії щодо банкрута ВАТ „Одеський судоремонтний завод №2”.

04.11.2011 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява Управління Пенсійного фонду України (далі УПФУ) в Приморському районі м. Одеси про визнання поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” на суму 37814 грн. 38 коп.

13.01.2012 р. господарського суду Одеської області надійшла заява УПФУ в Приморському районі м. Одеси про визнання поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” на суму 44625 грн. 36 коп.

Ліквідатор у судовому засіданні, 26.01.2012 р., надав господарському суду письмовий відзив на заяву УПФУ в Приморському районі м. Одеси про визнання поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2”, у якому заперечує відносно заявлених УПФУ в Приморському районі м. Одеси вимог по сплаті витрат по пільгових пенсіях, мотивуючи тим, що нараховані після визнання ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” банкрутом і у нього не може виникати нових зобовязань в силу ст. 23 цього Закону(№2343-ХІІ).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву УПФУ в Приморському районі м. Одеси про визнання поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” на загальну суму 82439 грн. 74 коп., заслухавши представника заявника, кредитора та ліквідатора, господарський суд встановив, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” на загальних зборів акціонерів від 28.12.2010 р. прийняв рішення про припинення та ліквідацію ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” і вказаним рішенням призначено ліквідатора Орнеса О. М.

З дня прийняття рішення про ліквідацію припиняється виробнича діяльність товариства та здійснюються заходи передбачені ст. 60 ГК України, ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України.

Разом з цим, стаття 23 Закону (№2343-ХІІ) містить наслідки визнання боржника банкрутом, до яких віднесено завершення підприємницької діяльності банкрута.

Згідно з абз. 10 ч. 1 ст. 25 Закону (№2343-ХІІ) з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ліквідатор повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Отже, відповідно до вимог Закону (№2343-ХІІ) підприємницька діяльність ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” завершена 28.01.2011 р.

Таким чином, виконання зобов'язань, передбачених Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 „Про судову практику в справах про банкрутство” від 18.12.2009року: зазначено, що Закон (№2343-ХІІ) містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до розрахунку УПФУ в Приморському районі м. Одеси заборгованість у сумі 82439 грн. 74 коп. виникла за період вересень-грудень 2011 р. з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2.

Вказана заборгованість нарахована після визнання ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Закон (№2343-ХІІ) не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань, після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків, прямо передбачених цим Законом.

Згідно з ч.ч. 8, 9 ст. 30 Закону (№2343-ХІІ) кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 зазначеного Закону, з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Статтею 31 Закону (№2343-ХІІ), яка розкриває склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, також не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку

пільгових пенсій, призначених відповідно до вимог п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення", в зв'язку з чим, вимоги заявника не є ані витратами першої черги, ані поточними зобов'язаннями, виходячи зі змісту спеціального Закону.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 Закону (№2343-ХІІ), з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.

На підставі вказаної норми, господарський суд вважає, що поточні кредитори можуть звернутися в ліквідаційну процедуру з грошовими вимогами до банкрута, які виникли за період після порушення провадження у справі і до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом.

Разом з цим, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 (№ 1461-14) порядок внесення плати за покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Також, Законом України „Про внесення змін до деяких законів України” від 17.02.2000 р. № (1461-14) частина 2 статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виключена, а пункт 1 статті 2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (400/97-ВР) доповнений абзацом 4 такого змісту: "для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (400/97-ВР), об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постановах від 09.12.2008р. по справі № 2-3/2670-2006; від 23.12. 2008 р. по справі № 42/114б; від 20.01.2009 р. по справі № 33/65Б.

При цьому необхідно зазначити, що стаття 51 Закону (№2343-ХІІ) передбачає особливості процедури банкрутства боржника, що ліквідується власником.

За правилами цієї статті справа про банкрутство боржника порушується у випадку, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

У звязку з тим, що власником боржника вже прийнято рішення про його ліквідацію, у вказаній процедурі банкрутства відсутні процедури розпорядження майном боржника і санації та господарський суд за результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, одразу визнає боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора згідно із ч.2 ст. 51 Закону (№2343-ХІІ).

Отже, у справі про банкрутство, провадження в якій здійснюється за ст. 51 Закону (№2343-ХІІ), не має поточних кредиторів, оскільки у такій справі відсутні процедури розпорядження майном та санації, а після визнання боржника, який ліквідується, банкрутом у нього не може виникати нових зобовязань в силу ст. 23 цього Закону.

Виникнення зобов'язань боржника у ліквідаційній процедурі можливо лише у випадках, передбачених Законом про банкрутство. Це зобов'язання, пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, які відповідно до ст. 31 Закону (№2343-ХІІ) погашаються у першу чергу.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у Постановах від 10.04.2007р. по справі №9/41; від 23.06.2010р. по справі № Б14/345-07/11; від 25.01.2011р. по справі № 7/2-09.

Таким чином, не підлягають задоволенню грошові вимоги УПФУ в Приморському районі м. Одеси до ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” на загальну суму 82439 грн. 74 коп., які виникли за період вересень-грудень 2011 р. з витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та за Списком № 2, оскільки зазначені вимоги виникли після визнання ВАТ „Одеський судноремонтний завод № 2” банкрутом, тобто після 28.01.2011 р.

Керуючись ст. ст.1,3-1,22-24, 31, 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (65009,м. Одеса, провулок Світлий,8. Ідентифікаційний код 26302649) у визнані поточним кредитором до ВАТ „Одеський судноремонтний завод №2” (65026, м. Одеса, Митна площа 1-б. Код ЄДРПОУ 01124945) по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період вересень-грудень 2011 р. на суму 82439 грн. 74 коп.

2. Копію ухвали надіслати: ліквідатору Лісєєву К.Ю., кредиторам, заявника.

Суддя </підпис/ >Зеленов Г.М.

Про банкрутство

Підлягає оскарженю документи зі справ про банкрутство