Ухвала суду № 21283768, 24.01.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

24.01.12 Справа№ 26/91

Суддя господарського суду Львівської області, В.М.Пазичев розглянувши матеріали заяви Приватного підприємства «Смак Плюс»від 18.01.2012 року за вх.№1215/12 про розстрочку виконання судового рішення по справі №26/91

за позовом:Відкритого акціонерного товариства УніКредит Банк (м.Луцьк)

до відповідача 1:Приватного підприємства «Смак Плюс»(м.Львів)

до відповідача 2:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Львів)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору:Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м.Львів)

про:стягнення боргу в розмірі 872771,29 грн.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Малюшевській І.Є. Представники:

від позивача:ОСОБА_4-представник, довіреність від 30.05.2011 року

від відповідача 1:ОСОБА_5-представник, довіреність від 18.01.2012 року

від відповідача 2:Не з”явився

від третьої особи:ОСОБА_6-представник, довіреність від 23.01.2012 року Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства УніКредит Банк (м.Луцьк) до Приватного підприємства «Смак Плюс»(м.Львів) та до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Львів) про стягнення боргу в розмірі 872771,29 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року позов задоволено частково.

11.11.2010 року ПП «Смак Плюс»подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року по справі №26/91 залишено без змін.

11.04.2011 року видано наказ №0029637 по справі №26/91 про примусове виконання рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року.

07.04.2011 року ПП «Смак Плюс»подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011 року касаційну скаргу ПП «Смак Плюс»залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 року та рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року у справі №26/91 залишено без змін.

18.01.2012 року за вх.№1215/12 відповідач 2 - Приватне підприємство «Смак Плюс», звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення по справі №26/91, на підставі ст.121 ГПК України.

Ухвалою від 18.01.2012 року розгляд заяви призначено на 24.01.2012 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції.

Позивач вимог ухвали суду про призначення заяви до розгляду від 18.01.2012 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про призначення заяви до розгляду від 18.01.2012 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

24.01.2012 року за вх.№1515/12 відповідач 1 подав клопотання по справі про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про призначення заяви до розгляду від 18.01.2012 року не виконав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 19.01.2012 року, а явка відповідача 2 була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Представник Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вимог ухвали суду про призначення заяви до розгляду від 18.01.2012 року не виконав в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України, господарський суд розглядає питання відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, змінення способу та порядку їх виконання у десятиденний строк.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути заяву, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними матеріалами, у відсутності представника відповідача 2.

Як встановлено в ході розгляду заяви, рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року у справі № 26/91 (суддя Гриців В.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України позов від 21.06.2011 року, задоволено частково позов Відкритого акціонерного товариства "УніКредит Банк" (м. Луцьк) до Приватного підприємства "Смак Плюс" (м. Львів) та фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м. Львів) та стягнено солідарно з відповідачів на користь позивача 641 935,80 грн. боргу, 148 209,66 грн. інфляційних нарахувань, 43 070,24 грн. 3% річних. Також, даним рішенням суду відшкодовано позивачу за рахунок відповідачів судові витрати по справі у розмірі 8332,10 грн. державного мита за подання позовної заяви та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Таким чином, вказане рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року набуло законної сили.

Відповідно до ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд. який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом вказаної статті, на думку заявника, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Наведене відповідає викладеному у п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України», в якому також зазначено, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

У зв'язку із цим, заявник стверджує про наявність обставин, які ускладнюють виконання даного рішення та взагалі роблять його неможливим на даний час.

Заявник стверджує, що вказана заборгованість виникла у ПП «Смак Плюс»перед позивачем на засадах поручительства, прийнятих заявником перед позивачем за виконання відповідачем ФОП ОСОБА_3 його обов'язків, у тому числі щодо повернення забезпечувального платежу, сплаченого позивачем на користь ФОП ОСОБА_3, згідно із умовами п.1.6 Попереднього договору. При цьому, самих коштів від ПАТ "УніКредит Банк" заявник не отримував, а прострочення виконання зобов'язань щодо укладання основного договору оренди, що складало предмет попереднього договору від 09.02.2007 року, було обумовлено, насамперед, зволіканням структурних підрозділів Управління комунальної власності Львівської міської ради із розглядом поданої заяви ПП «Смак Плюс»на отримання в строкову оренду нежитлових приміщень за адресою пр.Свободи, 22, у м.Львові.

Заявник наголошує, що 28.01.2008 р. на звернення орендаря (відповідача ПП «Смак Плюс») Управлінням комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради було видано наказ №52-0 про укладання договору оренди від 31.10.2006 року №Г-4787-6 з ПП «Смак Плюс»строком на 5 років. Однак, такий договір з ПП «Смак Плюс»був укладений лише 16.01.2009 року, про що свідчить договір оренди №Г-6906-8, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_7.

Разом з тим, у зв'язку із затримкою з укладанням договору оренди, ще в квітні 2008 року позивач ПАТ "УніКредит Банк" втратив господарський інтерес до оренди зазначеного нежитлового приміщення та висунув вимогу про повернення забезпечувального платежу, сплаченого згідно із умовами Попереднього договору.

Заявник звертає увагу на те, що, діючи згідно із домовленостями із позивачем ПАТ "УніКредит Банк", закріпленими попереднім договором від 09.02.2007 року, заявник звернувся до Управління комунальної власності Львівської міської ради про укладання зазначеного договору оренди, намагаючись досягти сторонами попереднього договору господарської мети - укласти договір оренди із вказаним Управлінням, як необхідної передумови укладання, в подальшому, основного договору суборенди із ПАТ "УніКредит Банк". Проте, внаслідок відмови останнього від укладання договору суборенди, заявник був змушений прийняти на себе всі обов'язки щодо утримання зазначених приміщень, у тому числі в частині оплати орендної плати за вказані нежитлові приміщення, яка, згідно із умовами оренди, визначених п.5.1 договору №Г-6906-8 від 16.01.2009 року, складала 169750,32 грн. в рік.

Також, заявник зазначає, що орендар був обтяжений обов'язком оплачувати орендодавцю всі інфляційні втрати за весь період оренди, яка, за даними Державного комітету статистики України, у періоди 2009 р., 2010 р., перше півріччя 2011 року склали, відповідно, 12,3% (надруковано в газеті "Урядовий Кур'єр "№ 3 від 09.01.2010 р.), 9,1 % (надруковано в газеті "Урядовий Кур'єр" № 3 від 11.01.2011 р.), 5,9% (надруковано в газеті "Урядовий Кур'єр" № 122 від 08.07.2011 р.). Наведене підтверджується відповідними рахунками на оплату оренди зазначених у договорі оренди №Г-6906-8 від 16.01.2009 року приміщень, які станом на момент звернення із заявою оплачуються за рахунок фінансової допомоги (позики) власника підприємства.

З огляду на наведені вище обставини, заявник звертає увагу на те, що, не володіючи власним капіталом, та позбавлений можливості залучити необхідні кредитні кошти, у зв'язку із припиненням їх видачі банківськими установами, заявник був змушений тягар утримання орендованих нежитлових приміщень нести виключно за рахунок додаткових вкладень свого власника у вигляді фінансової допомоги, згідно із відповідними угодами, що додаються до заяви тому, що такі витрати не покриваються доходами від його користування, оскільки, зазначені нежитлові приміщення використовуються заявником в якості об'єкту громадського харчування, орієнтованого, перш за все, на найменш заможніший прошарок населення.

Як стверджує відповідач 2, ПП «Смак-Плюс» забезпечує найнижчі ціни на харчування у центрі міста Львова, що підтверджується відповідними затвердженими прейскурантами, що робить його доступним для широкого загалу населення міста та туристів, але при ньому отримана виручка покриває лише витрати на придбання продуктів харчування та заробітної плати обслуговуючого персоналу. Як вбачається із фінансових звітів заявника, що додаються до заяви, діяльність у продовж останніх двох років була збитковою. Заявником долучається довідка стану банківського рахунку, що відкритий ПП «Смак Плюс»в АКБ Банк «Львів», яка свідчить про відсутність надходження на рахунок коштів, а наявні обороти забезпечуються переважно за рахунок систематичної фінансової допомоги власника ПП «Смак-Плюс», що підтверджується відповідними прибутковими касовими ордерами та виписками банку, та спрямовані виключно на покриття витрат по оплаті орендних платежів, комунальних послуг, податків та обов'язкових зборів.

Крім того, як стверджує заявник, стягнення на час розгляду справи суми боргу, визначеної рішенням господарського суду Львівської області від 04.08.2010 року, фактично припинить повністю діяльність підприємства та призведе до втрати останнього соціально орієнтованого у центрі м.Львові закладу харчування, втратою робочих місць його працівників та банкрутством заявника.

Також, заявник звертає увагу на ту обставину, що розмір індексу інфляції за 2011 рік наростаючим підсумком, за даними Державного комітету статистики України надрукованими в газеті "Урядовий Кур'єр" (№ 4 від 11.01.2012 р.), у цьому році визначений на рівні 104.6%, що вказує на незначний рівень інфляційних процесів в економіці України, а тому відстрочка у виконанні рішення не позначиться суттєво на діяльності стягувача, оскільки, згідно із офіційним прес-релізом, розміщеним 13.06.2011 року на офіційному сайті групи «УніКредитБанк», група Unicredit у першому кварталі 2011 року отримала чистий прибуток у розмірі 810 мільйонів євро з одночасним збільшенням доходів та зниженням чистого списання кредитів, а тому, доля заборгованості відповідачів перед позивачем складає мізерну частку у складі капіталу останнього.

Разом з тим, на час звернення з заявою до суду заявником укладено договірні відносини із потенційним інвестором, згідно із попереднім договором від 25.12.2011 року, які спрямовані на залучення інвестицій, необхідних для підвищення прибутковості від діяльності згаданого закладу харчування, а також з метою забезпечення виконання судового рішення.

Останнє робить можливим проведення розрахунку із стягувачем ПАТ «УніКредитБанк»по решті сум заборгованості, непокритої прямим боржником цього боргу СПД ОСОБА_3

Отже, господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках в залежності від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити порядок та спосіб їх виконання. Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час від набрання рішенням законної сили до його фактичного повного виконання.

Така позиція Вищого господарського суду України викладена в роз»ясненні від 12.09.1996 року №02-5/333 «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»(з подальшими змінами і доповненнями), де зазначено, що розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строк виконання кожної частки також повинен визначатися господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться.

Підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або у встановлений господарським судом спосіб. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає і господарський суд законодавчо не обтяжений будь-яким конкретним терміном відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Оскільки ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, які підтверджують наявність таких обставин, у відповідності до вимог ст.43 ГПК України.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Крім того, якщо на підставі ст.121 ГПК України, господарський суд виніс ухвалу про відстрочку або розстрочку виконання рішення, наказ, який був виданий раніше, втрачає чинність, тобто є таким, що не підлягає виконанню, а замість нього видає новий наказ, в якому зазначає час, з якого починається перебіг строку дії наказу.

Заявник виклав в заяві обставини та обгрунтував причини, що унеможливлюють (утруднюють) виконання судового рішення, та в судовому засіданні ним подано суду належні та допустимі докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві, щодо неможливості чи утруднення виконання судового рішення.

Разом з тим, як зазначено в заяві, ПП «Смак Плюс»укладено договірні відносини з потенційним інвестором, згідно з попереднім договором від 25.12.2011 року, яке спрямоване на залучення інвестиція, що сприятиме виконанню наказу суду. Однак, суду не надано доказів, що для погашення заборгованості по судовому рішенню, є необхідним розтермінувати виконання судового рішення саме на шість місяців, тому, з урахуванням інтересів стягувача, суд вважає, що для виконання відповідачем своїх зобов»язань буде достатньо розстрочити на два місяці, оскільки, згідно умов попереднього договору №1-12 від 25.12.2011 року, що долучено заявником в якості доказу до заяви, інвестор зобов»язується у день підписання основного договору, який повинен бути укладений до 01.03.2012 року, перерахувати на рахунок заявника 431424,00 грн. плати за користування об»єктом оренди.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, стягувача та органу Державної виконавчої служби, суд прийшов до висновку, що заява відповідача 1 про розстрочку виконання рішення підлягає до задоволення частково, тобто не на шість, а на два місяці, в зв»язку з чим слід видати відповідний судовий наказ, а наказ суду від 11.04.2011 року визнати таким, що не підлягає виконанню, оскільки, в зв»язку з видачею наказу про розстрочку виконання судового рішення, він втрачає чинність.

Частина 3 статті 121 ГПК України вимагає від господарського суду винесення ухвали про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку його виконання. Оскільки форма процесуального документа, який приймається за наслідками розгляду даного питання, не ставить в залежність від вирішення по суті, то як прийняття, так і відхилення вимог заявника щодо відстрочки, розстрочки або зміни способу і порядку виконання рішення повинно оформлюватися ухвалами господарського суду.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її винесення. Оскільки текст ухвали виготовлено, підписано та оголошено в судовому засіданні 24.01.2012 року, вона набирає законної сили з цієї дати.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Приватного підприємства «Смак Плюс»від 18.01.2012 року за вх.№1215/12 про розстрочку виконання судового рішення по справі №26/91 - задоволити частково.

2. Розстрочити з 24.01.2012 року на два місяці рівними частинами виконання рішення Господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року в справі №21/96 про стягнення солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (79000, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в ЛФ ВАТ КБ «УКРГАЗБАНК», МФО 325967) та Приватного підприємства «Смак-Плюс»(79008, м.Львів, пр.Свободи,22; код ЄДРПОУ 13839632, р/р 2600200024066 в Львівській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»м.Львів, МФО 325019) на користь позивача ВАТ «УніКредитБанк»(43016, Волинська область, м.Луцьк, вул.Данила Галицького,14; коррахунок 32005108701 в НБУ по Волинській області; МФО 303536, код ЄДРПОУ 21753123) - 641 935,80 грн. боргу, 148 209,66 грн. інфляційних нарахувань, 43070,24 грн. 3% річних, судові витрати по справі: 8332,16 грн. державного мита за подання позовної заяви та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ по даній справі з урахуванням умов розстрочення виконання рішення господарського суду Львівської області від 04.08.2011 року по справі №21/96, а наказ суду по даній справі від 11.04.2011 року визнати таким, що втратив чинність та, в зв»язку з цим, не підлягає до виконання.

Суддя:В.М. Пазичев

79014; вул Личаківська, 128, м. Львів

Ухвала набирає законної сили 24.01.2012 року.

Суддя Пазичев В.М.