Рішення № 21282920, 16.01.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/53216.01.12 За позовомПублічного акціонерного товариства «Київенерго»

ДоЖитлово-будівельного кооперативу «Шовковик-7»

Простягнення 128324,40 грн.

Суддя Спичак О.М.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: ОСОБА_1., дов. № Д07/2011/04/22-16 від 22.04.2011 р.

Від відповідача: Круковська Ж.К. голова правління

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-7»про стягнення 103782,49 грн. основного боргу, 16096,67 грн. інфляційних нарахувань, 4581,33 грн. трьох відсотків річних, 3863,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 1220025 від 01.03.2002 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою від 04.11.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.12.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні 09.12.2011 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

В судовому засіданні 09.12.2011 року представник відповідача надав усні заперечення по справі та додаткові документи.

Крім того, в судовому засіданні 09.12.2011 року сторони подали клопотання про продовження строку вирішення спору по справі № 41/532, яке судом розглянуто та задоволено.

В судовому засіданні 09.12.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 16.01.2012 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.01.2011 р. надав довідку про надходження від ЖБК «Шовковик-7»коштів з якої вбачається, що відповідачем за період з жовтня по грудень 2011 року було сплачено 51109,22 грн.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав копію листа № 183 від 25.12.2011 р. в якому звертався до відповідача про зарахування даної суми на погашення заборгованості станом на жовтень 2011 р. за попередній період. Також подав клопотання про зменшення штрафних санкцій та розстрочення виконання судового рішення.

В судовому засіданні 16.01.2012 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Шовковик-7»(абонент) був укладений договір № 1220025 від 01.03.2002 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого енергопостачальна організація постачає теплову енергію у вигляді гарячої пари на потреби: опалення та вентиляцію в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобовязаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.3.1 договору № 1220025 від 01.03.2002 р. передбачено, що споживач зобовязується додержуватися кількості спожитої теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії за договором № 1220025 від 01.03.2002 р.

Згідно з додатку 3 до договору № розрахунки за відпущену теплову енергію здійснюються на підставі тарифів, встановлених та затверджених Київською міською державною адміністрацією, які можуть змінюватися в період дії договору.

Відповідно до звертання-доручення про укладення договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, договір було укладено на постачання теплової енергії для опалення, вентиляції, гарячого водопостачання обєкту за адресою: вул. Райдужна, 18.

В додатку 4 до договору № 1220025 від 01.03.2002 р. визначено порядок розрахунків за теплову енергію.

Відповідно до п.5 додатку № 4 до договору, абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового(один примірник оформленого акту звірки абонент повертає в РВТ).

Пунктом 3 додатку № 4 до договору встановлено, що сплату за вказаними в п. 2 цього додатку документами, абонент виконує не пізніше 28 числа поточного місяця.

Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобовязання за договором № 1220025 від 01.03.2002 р., тоді як відповідач свої зобовязання за зазначеним договором належним чином не виконав, внаслідок чого за період з 01.10.2008 р. до 01.10.2011 р. у нього виникла заборгованість 103782,49 грн., що підтверджується табуляграмами споживання та довідкою про здійснення оплати.

Враховуючи наведене, позивач у своїй позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 103782,49 грн. основного боргу, 16096,67 грн. інфляційних нарахувань, 4581,33 грн. трьох відсотків річних та 3863,91 грн. пені у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором № 1220025 від 01.03.2002 р. про постачання теплової енергії у гарячій воді.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що грошові кошти у розмірі 30551,41 грн. позивачем були помилково зараховані в погашення заборгованості за надану теплову енергію в період до 2008 р., в той час, як вірним є період з 01.10.2008 р. по 01.10.2011 р.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатися до суду з позовом в частині стягнення основного боргу у розмірі 30551,41 грн., у звязку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, представник позивача надав довідку про стан розрахунків та заборгованість ЖБК «Шовковик-7»по за спожиту теплову енергію, з якої вбачається, що відповідачем з жовтня по грудень 2011 р., після порушення провадження у даній справі була погашена сума боргу за теплову енергію у розмірі 51109,22 грн. Враховуючи лист відповідача про зарахування даної суми на погашення боргу за попередній період (борг станом на 01.10.2011 р.) та відсутність в матеріалах справи заперечень позивача з цього приводу, то провадження в цій частині підлягає припиненню у звязку з відсутністю предмету спору на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 22121,86 грн. основного боргу за договором № 1220025 від 01.03.2002 р.; відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення основного богу визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 16096,67 грн. інфляційної складової боргу та 4581,33 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають 16096,67 грн. інфляційної складової боргу та 4581,33 грн. трьох відсотків річних.

Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3863,91 грн. пені, посилаючись на пункт п. 7 додатку 4 до договору № 1220025 від 01.03.2002 р., яким передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів на початок кожного розрахункового періоду нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожний день до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

П. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Як вбачається з наданих відповідачем документів, Житлово-будівельний кооператив «Шовковик-7»є неприбутковою організацією та не має інших джерел фінансування і фінансується виключно за рахунок грошових коштів, отриманих від населення за надані житлово-комунальні послуги. Крім того, з листа Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації № 6-11/33-5810/4 від 16.12.2011р. вбачається, що субвенція на погашення різниці в тарифах за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання за період з 2005-2010 р.р. Житлово-будівельному кооперативу «Шовковик-7»не надавалася.

Зважаючи на те, що заборгованість мешканців будинку становить близько 30 тис. грн., а інші джерела фінансування відсутні, що унеможливлює своєчасні розрахунки за спожиту відповідачем теплову енергію, суд вважає за необхідне використати надане йому право та зменшити розмір пені до 2 000, 00 грн.

Розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду по справі № 41/532, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що подана відповідачем заява про розстрочку виконання рішення суду по справі № 41/532 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи тяжке матеріальне становище боржника, опалювальний сезон та те, що безпосередні споживачі теплової енергії вчасно та повністю не розраховуються з боржником за спожиту теплову енергію, а також враховуючи, що з місцевого бюджету не відшкодована різниця в тарифах за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення та гарячого водопостачання, господарський суд приходить до висновку про розстрочення виконання рішення у справі 41/532 на 6 місяців рівними частинами.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Провадження в частині стягнення 51109,22 грн. основного боргу припинити.

3.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковик-7»(місцезнаходження: 02156, м. Київ, вул. Райдужна, 18, код ЄДРПОУ 22908987) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(місцезнаходження: 01100, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 22 121 (двадцять дві тисячі сто двадцять одну) грн. 86 коп. основного боргу, 16096 (шістнадцять тисяч девяносто шість) грн. 67 коп. інфляційної складової боргу, 4581 (чотири тисячі пятсот вісімдесят одну) грн. 33 коп. три відсотки річних, 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. пені, 977 (девятсот сімдесят сім) грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита та 179 (сто сімдесят девять) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

№ п/пМісяць, рікСума погашення заборгованості

1.До 10 лютого 2012 року7659,56 грн.

2.До 10 березня 2012 року7659,57грн.

3.До 10 квітня 2012 року7659,57 грн.

4.До 10 травня 2012 року7659,57 грн.

5До 10 червня 2012 року7659,57 грн.

6.До 10 липня 2012 року7659,57 грн. 4.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Спичак О.М.

Дата підписання рішення

23.01.2012 року