Рішення № 21282389, 30.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.01.12р.Справа № 8/5005/16762/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", (м. Дніпропетровськ)

до Військової частини А-0593, (м. Нікополь, Дніпропетровська область)

про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна № 2333-42/10 від 29.07.2010р. у загальному розмірі 4 377,76 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1. - юрисконсульт (дов. № 1615 від 30.12.11р.)

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов. № 15 від 20.01.11р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Військової частини А-0593 (далі-відповідач) про стягнення неустойки за договором оренди нерухомого майна № 2333-42/10 від 29.07.10р. у розмірі 4 377,76 грн.

Сума позову складається з суми основного боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані виходячи з наступного.

29.07.10р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого майна № 2333-42/10. Строк дії даного договору був до 31.12.10р. Орендар у разі припинення договору оренди повинен повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати майна з вини орендаря.

Акт приймання-передачі відповідачем не підписувався, а отже і орендоване приміщення не поверталось позивачу, а було в користуванні відповідача з січня 2011 року по квітень 2011 року включно.

Позивач зазначає, що згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Неустойка у розмірі подвійної плати за користування приміщенням за час прострочення складає у сумі 4 377,76 грн.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись у відзиві на те, що позивачем взагалі не надано доказів перебування зазначеного в позові майна в оренді військової частини А-0593 в період з січня по квітень 2011р. Згідно договору відповідач орендував приміщення у позивача в період з 01.01.10р. по 31.12.10р. площі за адресою: м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 113. Вказана орендована частина приміщення розташована в будівлі на території позивача. Тому повернути його орендодавцю після закінчення дії договору як річ фізично не можливо.

На лист позивача з пропозицією продовжити строк дії договору було повідомлено, що відповідно до чинного законодавства військова частина, як бюджетна установа, що не має власних надходжень, має права продовжувати термін дії попереднього договору, також позивачу було повідомлено про неможливість підписання договору оренди на 2011 рік або продовження терміну договору. В подальшому в 2011р. зазначена частина приміщення була орендована відповідачем з 01.05.11р. по 31.12.11р. згідно договору.

Відповідач вважає, що лист позивача з проханням укласти договір оренди частини не можуть бути свідченням користування відповідача майном позивача у вищезазначений період. В 2011р. відповідач здійснив приймання майна в користування з 01.05.11р. Сам же договір оренди було підписано 31.05.11р., але терміном дії договору було вказано період з 01.05.11р. по 31.12.11р., тому і зобов'язання щодо оплати за договором відповідачем може здійснюватись з 01.05.11р.

25.01.12р. позивач до господарського суду надіслав додаткові пояснення на відзив відповідача № 37 від 24.01.12р., в якому вважає, що посилання відповідача безпідставні на те, що майно (приміщення) нашого підприємства не знаходилось у користуванні відповідача, тому що акт приймання-передачі не підписувався, а отже і орендоване приміщення не поверталось.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.12.11р. по 25.01.12р.

В порядку ст. 85 ГПК України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" (згідно протоколу № 8 від 14.06.11р. Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком") було внесено та затверджено зміни до Статуту ВАТ "Укртелеком" у відповідності до норм Закону України "Про акціонерне товариство" та змінено найменування Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком".

29.07.2010 року між позивачем, як орендодавець, та відповідачем, як орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 2333-42/10, згідно п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування приміщення (далі-майно), розташоване на 2 поверсі 3-поверхової будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 113а, загальною площею 1,7 м2 виробничих і адміністративних приміщень, із них: 1,7 м2 спеціалізованих технологічних приміщень та 0,0 м2 технологічних приміщень для розміщення обладнання електрозв'язку.

Цей договір набирає чинності від дати підписання його сторонами і діє з 01.01.10р. до 31.12.10р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним (п. 12.1. договору).

Передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноваженими представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток № 1 вказаного в п. 1.1. цього договору. При цьому ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна переходить до орендаря з відповідними наслідками (п. 2.1. договору).

Згідно п. 2.3. договору, майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше ніж через 10 днів після закінчення терміну дії договору (якщо не досягнуто згоди про його продовження або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, невіддільними від об'єкта оренди.

Відповідно до п. 3.6. договору, у разі закінчення строку дії договору орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі за актом приймання-передачі орендного майна.

У разі припинення припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу, та відшкодовувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) майна з вини орендаря (п. 6.1.7. договору).

Розділом 3 договору передбачалась оплата у розмірі 355 грн. 06 коп. за 1 кв.м. спеціалізованих технологічних приміщень. Таким чином, орендна плата за перший базовий місяць оренди за 1,7 кв.м. всієї орендованої площі становить 603,61 грн. і за кожні наступні місяці розмір орендної плати визначався шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції. Додатково до орендної плати орендар зобов'язаний оплачувати витрати на утримання майна та вносити плату за комунальні послуги окремо в строк, а саме не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа, місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до договору оренди нерухомого майна № 2333-42/10 від 29.07.10р. Військова частина А0593 користувалась приміщенням позивача. Строк дії договору припинився 31.12.10р.

Таким чином, вищевказані обставини свідчать, що договір № 2333-42/10 від 29.07.10р. припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку його дії 31.12.10р.

Згідно п. 6.1.7. договору, у розі припинення договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві орендоване майно.

Як вказує позивач, акт приймання-передачі відповідачем не підписувався, а отже і орендоване приміщення не поверталось підприємству позивача та оставалось в користуванні Військової частини А0593 з січня 2011р. по квітень 2011р. включно.

17.01.11р. позивач на адресу відповідача направив лист за вих. № 42-43 з пропозицією продовжити строк дії даного договору № 2333-42/10 від 29.07.10р. на новий термін з проектом додаткової угоди до договору, але прохання позивача зазначені в листі були залишені без відповіді та задоволення.

10.05.11р. за вих. № 42-463 та 18.05.11р. за вих. № 42-532 позивачем повторно направлені листи з проханням укласти договір оренди приміщення за адресою м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 113-а.

31.05.11р. між позивачем, як орендодавець, та відповідачем, як орендар, було укладено договір оренди нерухомого майна товариства № 1218-42/11. Цей договір укладено на період з 01.05.11р. по 31.12.11р. включно.

Протягом з січня по квітень 2011 року відповідач безпідставно, без договірних відносин користувався приміщенням позивача, у зв'язку із чим на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України, позивачем розрахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування орендним приміщенням з січня по квітень 2011р. у загальному розмірі 4377,76 грн., згідно розрахунку станом на 01.11.11р. доданим до позовної заяви (а.с. 13).

На момент розгляду спору відповідач доказів по оплаті за оренду приміщення з січня по квітень 2011р. у загальному розмірі 4377,76 грн. не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення оплати за оренду приміщення з січня по квітень 2011р. підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користуванням річчю за час прострочення.

Як встановлено матеріалами справи, відповідачем акт приймання-передачі не підписувався, а отже орендоване приміщення не поверталось до позивача, а було в користуванні відповідача з січня по квітень 2011 року.

Таким чином на підставі ст. 785 Цивільного кодексу України вимоги позивача про стягнення неустойку у розмірі 4 377,76 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 599, 610, 611, 612, 785 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Військової частини А-0593 (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Жуковського, 100а; р/р 35218018001654 в ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код 08202683) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (49600, м. Дніпропетровськ, вул. Херсонська, 26; р/р 26003205000100) - 4 377 (чотири тисячі триста сімдесят сім) грн. 76 коп. неустойку, 1 411 (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін Повне рішення складено 30.01.12р.