Рішення № 21281679, 26.01.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.01.12р.Справа № 17/5005/16726/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення 23666,43 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довір. б/н від 21.12.11р.;

від відповідача: ОСОБА_2, довір. № 11/016-юр від 23.03.11р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький електроапаратний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (далі - відповідач) суму 16800,00 грн. основного боргу, 5109,15 грн. інфляційних, 1757,28 грн. 3% річних, а всього суму 23666,43 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору № 639/08-9 від 10.07.08р.

Відповідач позов не визнає. У відзиві вмотивовує свої заперечення посиланнями на те, що оскільки між сторонами по спірному договору не було підписано акту вводу в експлуатацію обладнання, тому і право вимоги у позивача щодо сплати його вартості не настало.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

10.07.2008 року між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) укладено договір № 639/08-9 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобовязався поставити покупцю продукцію, передбачену п. 1.2 цієї угоди, та виконати пусконалагоджувальні роботи, а останній, в свою чергу, прийняти і оплатити поставлену продукцію та вартість виконаних пусконалагоджувальних робіт на умовах визначених Договором.

Вартість пусконалагоджувальних робіт складає 16800,00 грн., яка сплачується покупцем на протязі 10-ти банківських днів з дати підписання обома сторонами акта здачі-приймання виконаних робіт, але не раніше підписання обома сторонами акту вводу в експлуатацію (п.п. 2.3, 2.4 Договору).

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що на виконання умов Договору постачальник належним чином виконав для відповідача пусконалагоджувальні роботи й ввів в експлуатацію поставлене за Договором обладнання, що підтверджується двохстороннім актом виконаних робіт № 1 від 05.12.08р. (а.с. 15)

Тоді як, відповідач в порушення вимог Договору свої зобовязання по повній та своєчасній оплаті виконаних позивачем робіт не виконав, у звязку з чим виникла основна заборгованість в сумі 16800,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівліпродажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на умови Договору щодо сплати вартості виконаних пусконалагоджувальних робіт, строк їх оплати є таким, що настав.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми основної заборгованості, обставин наведених позивачем в обґрунтування цих позовних вимог не спростував.

Між тим, крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача за період з січня 2009 року по вересень 2011 року суму 5109,15 грн. інфляційних та за період з 22.12.08р. по 30.09.11р. суму 1757,28 грн. 3% річних.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійсненні позивачем нарахування розміру інфляційних та 3% річних, за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи «Законодавство», господарський суд задовольняє їх частково за період з січня 2009 року по вересень 2011 року суму 4658,53 грн. інфляційних та за період з з 22.12.08р. по 30.09.11р. суму 1398,74 грн. 3% річних, тоді як в решті нарахувань відмовляє за безпідставністю.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Разом з тим, заперечення ж відповідача стосовно того, що між сторонами не було підписано акт вводу в експлуатацію, тому право вимоги не настало господарським судом не приймаються, оскільки згідно тексту акту (а.с. 15) було проведено пусконалагоджувальні роботи та поставлене обладнання було введено в експлуатацію. Крім того, відповідно пояснень відповідача будь-яких додаткових робіт для введення обладнання в експлуатацію здійснювати не потрібною.

Статтями 33, 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Викладене є підставою для часткового задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ДніпроАЗОТ" (51909, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області, вул. Горобця, 1; ЄДРПОУ 05761620) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький електроапаратний завод" (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 9; ЄДРПОУ 14281020) суму 16800,00 грн. (шістнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) основного боргу, 4658,53 грн. (чотири тисячі шістсот пятдесят вісім грн. 53 коп.) інфляційних, 1398,74 грн. (одна тисяча триста девяносто вісім грн. 74 коп.) 3% річних, 1454,50 грн. (одна тисяча чотириста пятдесят чотири грн. 50 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___