Рішення № 21277853, 18.01.2012, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І м е н е м У к р а ї н и

«18» січня 2012 року м. Ялта

Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого, судді САВРАНСЬКОЇ Т.І.,

при секретарі Юрченко С.В.,

за участю:

представника позивача Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на підставі довіреності від 16 листопада 2011 року № 13-807/11д ОСОБА_2,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 і Закритого акціонерного товариства «ТАНД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товарної біржі «Таврійська універсальна біржа», Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання аукціону недійсним, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ «Мегабанк» звернуся до Ялтинського міського суду АР Крим із зазначеним позовом в порядку цивільного судочинства і просив суд:

- Визнати недійсним аукціон, проведений Товарною біржею «Таврійська універсальна біржа» 15 листопада 2010 року з реалізації нерухомого майна ЗАТ «ТАНД»;

- Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 листопада 2010 року між Закритим акціонерним товариством «ТАНД» і ОСОБА_3 і посвідчений Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2769, згідно якого за результатами аукціону, проведеного 15 листопада 2010 року у відповідністю із положеннями ч. 3 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII із наступними змінами і доповненнями і ст. ст. 13, 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII із наступними змінами і доповненнями, продавець Закрите акціонерне товариство «ТАНД» продало, а ОСОБА_3 купила нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1;

- Зобовязати приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 поновити інформацію у Державному реєстрі іпотек стосовно обтяження на підставі іпотечного договору № 42-11П/2007-з від 14 серпня 2007 року нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- Зобовязати Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 надати інформацію стосовно скасування або вилучення запису з Державного реєстру іпотек щодо обтяження зазначеного нежилого приміщення на підставі іпотечного договору № 42-11П/2007-з від 14 серпня 2007 року;

- Зобовязати Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» зареєструвати поновлення права власності за Закритим акціонерним товариством «ТАНД» на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовуються з підстав ст. ст. 203, 215 ЦК України доводами про порушення прав банку внаслідок вчинення зазначеного правочину за результатами проведеного аукціону без урахування першочерговості задоволення вимог іпотекодержателя у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом.

У судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» на підставі довіреності від 16 листопада 2011 року № 13-807/11д ОСОБА_2 наполягала на задоволенні позовної заяви з викладених підстав.

Відповідач ОСОБА_3, представник відповідача ЗАТ «ТАНД», представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не зявились, про дату. час та місце судового засідання були оповіщені у встановленому процесуальним законом порядку.

Ураховуючи, що представник позивача не заперечував проти вирішення справи на підставі наявних доказів за відсутності представника відповідача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до ст. ст. 224 - 226 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, заочно зясувавши обставини справи та дослідивши відповідні докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з таких підстав.

За результатами аукціону, проведеного 15 листопада 2010 року у відповідністю із положеннями ч. 3 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII із наступними змінами і доповненнями і ст. ст. 13, 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII із наступними змінами і доповненнями, між Закритим акціонерним товариством «ТАНД» і ОСОБА_3 22 листопада 2010 року був укладений і нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2769 договір купівлі-продажу, згідно якого продавець Закрите акціонерне товариство «ТАНД» продало, а ОСОБА_3 купила нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 1 лютого 2011 року у справі № 2-3/7565-2008 була скасована Постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 грудня 2008 року, якою Закрите акціонерне товариство «ТАНД» було визнане банкрутом і відкрито відносно цього товариства ліквідаційну процедуру.

Підставою для скасування постанови господарського суду АР Крим стало невнесення розпорядником майна кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», забезпечених іпотекою до реєстру вимог кредиторів боржника, хоча такі відомості містяться у Державному реєстрі застав.

Постановою Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2011 року у справі № 2-3/7565-2008 встановлено, що 14 серпня 2007 року між ПАТ «Мегабанк» і ЗАТ «ТАНД» був укладений іпотечний договір № 42-11П/2007 (реєстраційний № 2522) на забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором № 42-11П/2007 від 14 серпня 2007 року, укладеного між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_5 на суму 1767000 гривень, з урахуванням додаткової угоди № 2 до кредитного договору.

Частиною 2 статті 33 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця або визнання його банкрутом або при ліквідації юридичної особи іпотекодавця іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобовязання, якщо іпотекодержатель і правонаступник іпотекодавця не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до ч. 2 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, а саме у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.

Зважаючи на таке, укладенням договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, були порушені права банку на першочергове задоволення своїх вимог, забезпечених іпотекою, із врахуванням особливостей процедури банкрутства іпотекодавця, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дійшовши таких висновків, суд зауважує, що положення статті 23 Закону України «Про іпотеку» не можуть застосовуватися до виниклих правовідносин, відповідно обґрунтовувати можливість банку вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки з набувача нерухомого майна ОСОБА_3 і тим самим визначати те, що обраний банком спосіб захисту не спрямований на захист порушених прав кредитора за кредитним договором та іпотекодержателя, оскільки у даному випадку норми Закону України «Про іпотеку» належить застосовувати із урахуванням особливостей, визначених для таких правовідносин відповідними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, укладений 22 листопада 2010 року між Закритим акціонерним товариством «ТАНД» і ОСОБА_3 договір купівлі-продажу нерухомого майна має бути визнаний недійним з підстав ч. 1 статті 203, статті 215 ЦК України, тобто внаслідок недодержання стороною правочину вимог щодо його змісту, який не може суперечити актам цивільного законодавства.

Щодо решти позовних вимог, то для їх задоволення суд підстав не убачає, ураховуючи, що:

- аукціон за змістом відповідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII із наступними змінами і доповненнями і ст. ст. 13, 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII із наступними змінами є спеціальною процедурою з визначення покупця, за результатами якого укладається договір купівлі-продажу і саме цей договір підлягає оцінці судом за критерієм дійсності, тобто вимога про визнання недійсним самого аукціону не передбачена законом як належний спосіб захисту і по суті є зайвою;

- Позовні вимоги до Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 і Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про зобовязання вчинити певні дії не заявлялись і самі по собі не передбачені у законі як належний спосіб захисту (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу і стаття 16 Цивільного кодексу України).

Таким чином, розглянувши цивільну справу в присутності представника позивача, заочно зясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.

У відповідністю зі статтею 217 ЦПК України суд вважає за необхідне визначити порядок виконання рішення суду.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 ЦПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України, ст. ст. 1, 3, 8, 10, 11, 14, 15, 60, 61, 158 ч. 1, 179, 209, 212 - 215, 217, 224 - 226 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_3 і Закритого акціонерного товариства «ТАНД», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Товарної біржі «Таврійська універсальна біржа», Приватного нотаріуса Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації» про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений 22 листопада 2010 року між Закритим акціонерним товариством «ТАНД» і ОСОБА_3 і посвідчений Приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2769, згідно якого за результатами аукціону, проведеного 15 листопада 2010 року у відповідністю із положеннями ч. 3 статті 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-XII із наступними змінами і доповненнями і ст. ст. 13, 17 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 року № 2171-XII із наступними змінами і доповненнями, продавець Закрите акціонерне товариство «ТАНД» продало, а ОСОБА_3 купила нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідністю зі ст. 217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення суду, зазначивши, що згідно чч. 1, 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно скасовуються, якщо підстави, за яких вони були внесені, визнані судом недійсними. Обовязок зі скасування запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно покладений на відповідний орган державної реєстрації прав.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, і Закритого акціонерного товариства «ТАНД» (код ЄДРПОУ 22289219) на користь Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» (код ЄДРПОУ 09804119) суму судового збору в розмірі по чотири гривні двадцять пять копійок кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Розяснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не зявився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачем апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги позивачем, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання позивачем апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.І. Савранська