Постанова № 21276418, 01.02.2012, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 5004/2219/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуюча суддя Сініцина Л.М.

судді Гудак А.В.

Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання Сисоєвій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача -Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління від 30.12.2011р. на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.11 р. у справі № 5004/2219/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС", м. Луцьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління, м. Луцьк

про стягнення заборгованості в сумі 44 810 грн. 08 коп. та судових витрат по справі

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1. - адвокат, довіреність в справі

від позивача - ОСОБА_2. - начальник юридичного відділу, довіреність в справі

Рішенням господарського суду Волинської області від 29.11.2011 р. у справі № 5004/2219/11 (суддя Черняк Л.О.) задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" до Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління та стягнуто з відповідача на користь позивача 44810,08 грн., з них: 42243,96грн. - основного боргу, 2143,74грн. - пені, 414,91грн - 3% річних, 7,47грн. - інфляційних нарахувань. При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором № 05.01.07 від 05.01.2007 року та неоплатив надані йому послуги.

Не погоджуючись з даним рішенням, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" в особі філії ПАТ "КБ "Надра" Луцьке регіональне управління звернулося з апеляційною скаргою від 30.12.2011 р., в якій просило скасувати рішення господарського суду Волинської області від 29 листопада 2011 року повністю та постановити нове, яким відмовити в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС", посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вважають договір від 05.01.2007 р. припиненим з 01 лютого 2011 року, оскільки відповідно до умов договору на розміщення зовнішньої реклами, банк попередив позивача листом № 168 від 06 лютого 2009 року про свій намір не продовжувати вищевказаний договір на новий термін та на анологічних умовах.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2011 р. у справі № 5004/2219/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що місцевий суд встановив, що посилання відповідача на припинення з 01.02.2011 р. дії договору № 05.01.07 від 05.01.2007 року спростовується рішенням господарського суду Волинської області від 11.04.2011 року по справі № 5004/468/11, яке набрало законної сили, яким встановлено факт чинності договору до 01.02.2012 року, а також листом за № 11 від 28.07.2011 року, який надсилався ПАТ КБ "Надра". В даному листі позивач не погоджується на дострокове розірвання договору з 15.07.2011 року. Питання щодо розірвання договору № 05.01.07 в судових інстанціях не розглядалося. Існування на момент прийняття оскаржуваного рішення договірних відносин між сторонами підтверджується і листом відповідача від 31.10.2011 р. № 302-01/2747, яким він повідомив позивача про розірвання з 01.02.2012 р. договору № 05.01.07 від 05.01.2007 року. Поданням апеляційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2011 р., відповідач недобросовісно використовує свої процесуальні права і намагається затягнути судовий процес та таким чином і надалі не погашати борг перед позивачем.

Представник відповідача (апелянта) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в ній, вважає рішення господарського суду незаконним та необґрунтованим; просив апеляційну скаргу задоволити, а рішення господарського суду Волинської області від 20.11.11р. скасувати.

Представник позивача в судовому засідвнні апеляційну скаргу заперечив в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, вважає рішення господарського суду законним та обгрунтованим; просив залишити рішення господарського суду Волинської області від 20.11.11р. без змін, а апеляційну скаргу - без змін.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача; розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-

ВСТАНОВИВ:

05.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" (виконавець) укладено договір № 05.01.07 на розміщення зовнішньої реклами, згідно пунктів 1.1, 1.2 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання надавати протягом строку договору послуги по розміщенню зовнішньої реклами замовника у строки та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов'язується прийняти та оплачувати послуги виконавця у відповідності з умовами даного договору; реклама замовника розміщується на 4 рекламних площинах по 6м*3м кожна, загальною площею 6м*12м, що розміщені на стіні будівлі в м. Луцьку по вул. Словацького, 12; умови розміщення погоджуються сторонами в договорі (а.с.23-26).

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 даного договору вартість послуг виконавця по розміщенню реклами замовника становить 7070 грн. 00 коп. (з врахуванням податку на додану вартість та податку з реклами) на місяць; вартість послуги по розтяжці банера становить 2000 грн. 00 коп. (з врахуванням податку на додану вартість та податку з реклами); оплата послуг виконавця здійснюється замовником у розмірі, зазначеному в пункті 3.1 договору, щомісячно до 15-го числа поточного місяця.

04.01.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" листом № 1 повідомило Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" в особі філії Луцького регіонального управління, що з 01 січня 2011 року у зв'язку із змінами у податковому законодавстві вартість послуг по розміщенню реклами згідно договору № 05.01.07 на розміщення зовнішньої реклами від 05.01.2007 р. не включатиме суму податку з реклами і становитиме 7040 грн. 66 коп. (а.с.28).

Пунктами 4.1, 4.2 договору передбачено, що протягом 2 робочих днів, з дня розміщення реклами, виконавець надає замовнику акт прийому-передачі наданих послуг та фотозвіти по кожному розміщенню реклами; замовник протягом 2 робочих днів, з дня отримання акта прийому-передачі наданих послуг, здійснює його підписання або направляє письмову мотивовану відмову від його підписання на адресу виконавця.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу фотозвіт по розміщенню зовнішньої реклами (а.с.27) та послуги по розміщенню рекламної площини 6*12 м. у квітні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., у травні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., у червні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., у липні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., у серпні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., у вересні 2011 р. - на суму 7 040,66 грн., всього на суму 42 243,96 грн., що вбачається з актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) № МК-0000147, № МК-0000190, № МК-0000241, № МК-0000272, № МК-0000323, № МК-0000373 (а.с.33-38, а.с.83-88).

Хоча дані акти не були підписані відповідачем, вони були надіслані на його адресу цінними листами, що стверджується поштовими квитанціями та описами вкладень до цінних листів (а.с.11-22,89-91) і відповідач дані акти прийняв, а письмової мотивованої відмови від їх підписання на адресу позивача не надіслав. Отже, погодився з ними, але свої зобов'язання щодо сплати послуг не виконав.

Згідно частин 1,2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 42 243,96 грн. обгрунтована і підлягає до задоволення у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань, взятих на себе за договором.

Уразі порушення правил здійснення господарської діяльності, учасник господарських відносин зобовязаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частин 1,3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 2,3 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства; розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі; сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом; розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 10.01.2002 р. з подальшими змінами та доповненнями, передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.7 договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати вартості послуг виконавця, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на момент прострочення від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 16.04.2011 р. по 28.10.2011 р. на загальну суму 2143,74 грн. за прострочення виконання зобов'язання по оплаті послуг по кожному акту здачі-прийняття робіт, не більше ніж за шість місяців, від дня, коли мала бути проведена оплата (а.с.3).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розмір інфляційних втрат за період з 16.04.2011 р. по 28.10.2011 р. становить 7,04 грн.; 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за той же період - 414,91 грн. (а.с.5-6). Розрахунки є правильними та перевірені судом.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 44 810,08 грн. з яких 42 243,96грн.- основний борг, 2 143,74 грн. пені, 414,91грн 3% річних, 7,47грн. - інфляційних нарахувань.

Рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2011 р. прийнято відповідно до норм чинного матеріального і процесуального права та відповідає фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що договір є припиненим з 01.02.2011 р., колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 9.2 та підпунктів 9.2.1, 9.2.2 даний договір укладено терміном на 1 рік, з 01.02.2007 р. до 01.02.2008 р., договір може бути достроково розірваний за згодою сторін або у випадках, передбачених чинним законодавством України; у разі відсутності у однієї із сторін наміру продовжувати дію договору на новий термін, аналогічний терміну цього договору, вона повинна попередити про це іншу сторону за три місяці до закінчення строку дії договору; в противному разі договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені ним (а.с.26).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" листами № 24 від 18.02.2009 р. та № 11 від 28.07.2011 р. відмовило філії Луцького регіонального управління в достроковому розірванні договору (а.с.48).

Оскільки договором передбачено, що достроково договір може бути розірваний лише за згодою сторін, але позивач відмовив у розірванні договору, не можна вважати його припиненим. Доказів звернення відповідача до суду із позовом до позивача про розірвання договору, суду не надано.

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" в особі філії Луцького регіонального управління листами № 02-01/2698 від 24.10.2011 р. та № 02-01/2747 від 31.10.2011 р. повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" про розірвання договору № 05.01.07 на розміщення зовнішньої реклами від 05.01.2007 р. з 01 лютого 2012 року (а.с.46,92).

Разом із листом № 02-01/2747 від 31.10.2011 р. позивачу було надіслано проєкт додаткової угоди № 1 від 31.10.2011 р. до договору на розміщення зовнішньої реклами № 05.01.07 р. від 05.01.2007 р., про припинення дії договору (а.с.93).

Враховуючи підпункт 9.2.2 договору на розміщення зовнішньої реклами та зазначені вище листи, дія даного договору припиняється з 01.02.2012 р.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, рішеннями господарського суду Волинської області від 11.08.2009 р. у справі № 06/125-38, від 23.12.2009 р. у справі № 2/161-38, від 11.04.2011 р. у справі № 5004/468/11 за позовами Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "МІКС" до Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління про стягнення заборгованостей, які, як встановлено в судовому засіданні, набрали законної сили, було стягнуто з відповідача на користь позивача борг за невиконання умов того ж самого договору № 05.01.07 від 05.01.2007 р., за період з лютого по червень 2009 р. в сумі 35 350 грн., за період з липня по листопад 2009 р. в сумі 45 259,27 грн., за період з січня 2010 року по березень 2011 року в сумі 118 364,68 грню (а.с.29-32).

Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення.

Апеляційний господарський суд залишає рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу - без задоволення, якщо рішення є законним та обгрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які відповідають обставинам справи та чинному законодавству, у зв'язку з чим підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Волинської області від 29.11.2011 р. у справі № 5004/2219/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Надра" в особі філії Луцьке регіональне управління від 30.12.2011р. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуюча суддя Л.М. Сініцина

Судді А.В. Гудак

Г.Є. Олексюк