Постанова № 21276286, 31.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2012 р.Справа № 5016/3590/2011(7/169)

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Бєляновського В.В.

Будішевської Л.О.

при секретарі судового засідання Громовій А.О.

за участю представників сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_2 по довіреності;

від ОСОБА_3 не зявився;

від ОСОБА_4 ОСОБА_5 по довіреності;

від ОСОБА_6 не зявився

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАЙЛ-Т”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 08 грудня 2011 року

по справі № 5016/3590/2011 (7/169)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАЙЛ-Т”

до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.ОСОБА_3;

2. ОСОБА_6;

3. ОСОБА_4

про визнання нікчемним генерального кредитного договору №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

У судовому засіданні 31.01.2012р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У жовтні 2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Стайл-Т” (надалі позивач, ТОВ) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції (надалі Банк, відповідач) про визнання нікчемним генерального кредитного договору №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. (надалі кредитний договір) з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства ч.1 ст.237, ст.207 ЦК України, оскільки кредитний договір не скріплений печаткою юридичної особи-Банку, а саме основною печаткою Банку, що свідчить про недодержання вимог, що предявляються до письмової форми договору та відповідно, про недодержання письмової форми договору, що тягне його нікчемність відповідно до ч.2 ст. 1055 ЦК України.

У відзиві на позовну заяву Банк просив здійснити заміну відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”.

23.11.2011 року від позивача надійшло клопотання в якому він на підставі ст. 27 ГПК України просив залучити до участі у справі №5016/3590/2011(7/169) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача гр. ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4, оскільки рішення по даній справі може вплинути на їх права та обовязки.

ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” 23.11.2011р. подав клопотання в якому просив суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_6, яка є майновим поручителем ТОВ “Стайл-Т” і ФОП ОСОБА_3 за генеральним кредитним договором №№ 010/01-02/07-106 від 21.12.2007 року на підставі договору іпотеки від 24.12.2007 р.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.11.2011р. задоволені клопотання позивача та

відповідача, залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача гр. ОСОБА_3, гр. ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_6.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.12.2011р. (суддя Семенчук Н.О.) у задоволенні позовних вимог ТОВ „Стайл-Т” до ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” в особі Миколаївської обласної дирекції про визнання нікчемним генерального кредитного договору №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. відмовлено, оскільки оспорюваний договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції “Райффайзен банк Аваль”, яка містить ідентифікаційний код Банку, тому підстави вважати, що договір укладений без додержання письмової форми відсутні; в довіреності № 4269 від 20.11.2006 року та довіреності № 4605 від 19.12.2006 року уповноваженим особам надано право на підписання від імені ВАТ “Райффайзен банк Аваль” правочинів (договорів) та дані довіреності скріплені печаткою ВАТ “Райффайзен банк Аваль”; опис печатки кредитора на оспорюваному договорі з вказівкою назви юридичної особи і її ідентифікаційного коду спростовує довід позивача про порушення при укладенні генерального кредитного договору № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. п.3.2.6. Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 11.01.1999р. № 17, згідно якої на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код субєкта підприємницької діяльності юридичної особи. Рішення обґрунтовано посиланнями на положення ч.ч. 1, 2 ст. 207, ч.1 ст. 237, ч.ч. 2,3 ст. 244, ст.ст. 239,246, 1055 ЦК України.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ „Стайл-Т” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції належним чином не зясував дійсні обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам, та законодавчо не обґрунтував свої висновки.

Скаржник мотивує свої вимоги наступним: положеннями ЦК України, а саме ст.ст. 207, 1055 ЦК України, передбачено, що правочин, який вчиняється юридичною особою, вважається вчиненим у письмовій формі тільки за умови, що його підписала уповноважена на це особа та цей правочин скріплений печаткою юридичної особи; якщо в діяльності Банка недостатньо однієї основної печатки, то він відповідно має право виготовити ще один примірник печатки з номером і використовувати цей примірник на рівні з основною печаткою банку (п.3.2.6. Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 1999 року N 17, який був чинний на момент підписання договору), але оспорюваний договір не скріплений печаткою юридичної особи Банку; відповідачем надано Положення про печатки та штампи “Райффайзен банк Аваль” з змінами та доповненнями станом на 22.07.2009р., тобто положення зміст якого вже змінено, і він не є актуальним стосовно відносин, що мали місце на дату укладання кредитного договору №010/01-02/07-106 від 21.12.2007р., на цю обставину суд першої інстанції не звернув увагу; в оскаржуваному рішенні зазначено, що кредитний договір підписаний уповноваженими особами та скріплений належною печаткою відповідача, але крім того чітко зазначено , що договір скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, що є порушенням вимог ч.2 ст. 207 ЦК України.

У судовому засіданні представник Банка проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представники інших учасників судового процесу в засідання суду апеляційної інстанції не зявились, про час, дату та місце повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 31.01.2012р. розглянуто та відхилено клопотання представника скаржника про відкладення розгляду апеляційної скарги, оскільки суд апеляційної інстанції не вважає неявку представника сторони в засідання апеляційного господарського суду з причини здійснення представництва інтересів іншої особи в загальному суді обставиною, яка свідчить про неможливість розгляду даної справи в судовому засіданні 31.01.2012р.

Перевіривши матеріали справи, повноту встановлення її обставин та відповідність ним висновків суду першої інстанції, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представника Банка, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 21.12.2007 року ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, правонаступником якого є ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Миколаївської обласної дирекції позичальник 1 - ТОВ “Стайл-Т” та позичальник 2 ФО-П ОСОБА_3 уклали генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106, за умовами якого кредитор на підставі цього договору зобовязується надавати позичальникам банківські продукти (кредити, кредитні лінії, овердрафти, гарантії) в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі та у договорах, укладених в рамках цього договору, що є його невідємними частинами. Відповідно до п.1 зазначеного договору Банк зобовязався надати позичальникам кредитні кошти в сумі 19 2000 000,00грн. строком до 19.12.2011р. Поручителем ТОВ “Стайл-Т” за кредитним договором згідно договору поруки №010/01-02/07-106/3 виступив ФО-П ОСОБА_3.

Крім того, 25.12.2007р. ВАТ “Райффайзен банк Аваль” та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, за яким остання є майновим поручителем ТОВ “Стайл-Т” та ФО-П ОСОБА_3

Від імені ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” договір підписаний директором Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” Прудким С.В. та заступником директора Миколаївської обласної дирекції „Райффайзен Банк Аваль” Сакаль І.І., скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ “Райфайзен Банк Аваль”, яка містить повну назву установи банку, назву країни, ідентифікаційний код філії та ідентифікаційний код Банку юридичної особи (14305909).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Стайл-Т” оспорює кредитний договір з підстав того, що зазначений договір не скріплений печаткою юридичної особи (Банка), а скріплений печаткою Миколаївської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”.

Аналізуючи докази, наявні в матеріалах справи, апеляційна інстанція приходить до висновку, що оспорюваний позивачем генеральний кредитний договір № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. укладений з додержанням вимог ст. 1055 ЦК України саме в письмовій формі, що підтверджується безпосередньо текстом самого договору.

Посилання скаржника на нікчемність кредитного договору внаслідок порушення п. 3.2.6 Інструкції не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до п. 3.2.7 даної Інструкції філіям, іншим відокремленим підрозділам підприємств, установ, організацій, господарських обєднань, субєктів підприємництва тощо, дозволяється виготовлення каучукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено статутом, положенням або наказом про ці філії; в даному випадку, стороною кредитного договору № 010/01-02/07-106 від 21.12.2007р. є саме Банк, а підпис уповноваженої особи Банку на цьому договорі посвідчений печаткою Дирекції з позначенням, зокрема, „Миколаївська обласна дирекція”. Наразі, печатка Кредитора на названому кредитному договорі крім зазначення „Миколаївська обласна дирекція ВАТ „Райффайзен Банк Аваль”, Україна, м. Київ”, містить також ідентифікаційний код 14305909, котрий згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 646961 від 05.11.2009 р. і Статуту Банку, затвердженого загальними зборами акціонерів від 28.04.2010 р. належить саме юридичній особі Банку.

При цьому, п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передбачає необхідності скріплення правочину саме основною печаткою юридичної особи, а законодавче визначення понять „основна печатка”, „додаткова печатка” взагалі відсутнє.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Виходячи з викладеного, підстави вважати генеральний кредитний договір від 21.12.2007р. № 010/01-02/07-106 нікчемним у звязку з недодержанням письмової форми відсутні.

Крім того, встановлення нікчемності правочину за результатом розгляду позовних вимог не знаходиться в наведеному законодавцем в ст. 16 ЦК України переліку способів захисту цивільних прав та інтересів, а встановлення такого способу захисту в якості іншого способу договором або законом відсутнє.

Також, позивачем не було обґрунтовано, яким чином недодержання письмової форми кредитного договору у звязку з не скріпленням його печаткою юридичної особи порушує його права та охоронювані законом інтереси, що є обовязковою умовою для судового захисту його прав відповідно до ст.15, ч. 1 ст.16 ЦК України.

Посилання скаржника на не актуальність Положення про печатки та штампи “Райфайзен Банк Аваль” стосовно відносин за договором від 21.12.2007р. та відсутність тексту Положення в редакції, чинній станом на дату укладення кредитного договору, судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки зміст вказаного Положення не спроможний змінити юридичний аналіз спірних правовідносин, наведений в оскарженому рішенні, який суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та правильним.

Таким чином, оскаржуване рішення слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ “Стайл-Т” без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 103, 105 ГПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області по справі №5016/3590/2011 (7/169) від 08.12.2011 року залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя Л.О. Будішевська