Постанова № 21276240, 30.01.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2012 р.Справа № 5024/1728/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Аленіна О.Ю.

суддів Жекова В.І., Лашина В.В.

(склад судової колегії змінено згідно з розпорядженням голови суду від 27.01.2012 року №80)

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури Коломійчук І.О., посвідчення № 166, від 19.07.11

представники інших учасників процесу у судове зсідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області

на рішення господарського суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року

у справі №5025/1728/2011

за позовом прокурора Каланчацького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області

до відповідача: приватного підприємця ОСОБА_2

про відшкодування збитків в сумі 2022 грн., -

встановила

Прокурор Каланчацького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області (далі інспекція) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2, відповідно до якого просив стягнути з останнього 2022,00 грн. збитків, заподіяних державі самовільним водокористуванням з артезіанської свердловини.

Рішенням господарського суду Херсонської області (суддя П.Д. Пригуза) від 21 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області 20,22 грн. збитків, завданих навколишньому природному середовищу порушенням правил спеціального водокористування. Стягнуто в дохід державного бюджету України держмито у сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено. Приймаючи рішення суд першої інстанції виходив з доведеності факту самовільного водокористування та з того, що методика, яку застосовано інспекцією при розрахунку розмірів відшкодування збитків, не відповідає законам України в частині встановлення збільшеної (кратної) відповідальності та порядку її затвердження.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року у справі №5024/1728/2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов прокурора Каланчацького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області в повному обсязі. Вимоги за скаргою обґрунтовуються тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, місцевим господарським судом не взято до уваги те, що у матеріалах справи відсутні та відповідачем до суду першої інстанції не надані докази, які б свідчили про відсутність факту заподіяння збитків державі у менших розмірах, окрім того на думку скаржника, позов відповідачем визнано у повному обсязі. Разом з тим скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі, не зясовано всіх обставин, та нормативно правових актів які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

У судовому засіданні прокурор підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та наполягав на їх задоволенні.

Інші представники учасників процесу в судове засідання не зявились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення наявними в матеріалах справи, про причини неявки у судове засідання не повідомили та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши прокурора, апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, інспекцією 06.07.2011 року проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем. Проведеною перевіркою встановлено факт здійснення останнім в період з 01.04.2011 р. по 07.07.2011 р. спеціального водокористування за відсутності відповідного дозволу при заборі води з двох артезіанських свердловин, що є відповідно порушенням вимог п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

За результатами перевірки працівниками інспекції складений акт, який підписаний відповідачем. До вказаного акту додана довідка відповідача, якою він підтвердив використання підземних вод в обсязі 50 куб.м. з 01.04.2011 по 06.07.2011 р..

На підставі акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.07.2011 року інспекцією 31.08.2011 р. здійснений розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів відповідачем за період з 01.04.2011 по 06.07.2011 р. за формулою №23 (Зсам = 100 * W * Тар), яка передбачена п. 9.1. Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованою в Мінюсті України 14.08.2009р. за № 767/16783 (далі - Методика).

Загальний розмір збитків, завданих відповідачем державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів склав 2022,00 грн., за стягненням яких звернувся прокурор до суду.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - це процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Забір води це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.

Відповідно до ст. 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів загальне та спеціальне.

Згідно зі ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем протягом періоду з 01.04.2011 по 06.07.2011 р. здійснювалось спеціальне водокористування без відповідного на те дозволу.

Положеннями статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі і зобовязання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушень. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 111 Водного кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованою в Мінюсті України 14.08.2009р. за № 767/16783.

Пунктом 1.2. Методики (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів,які призвели до забрудненняводних обєктів, забруднення поверхневих та підземних водта обумовлені, зокрема, самовільним використанням водних ресурсів.

При цьому, пунктом 9.1 розділу ІХ Методики - передбачений розрахунок розміру відшкодування збитків,обумовленихсамовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористуваннята порушення умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування (крім прісних підземних вод глибиною більше 20м), який здійснюється за формулою:

3 сам = 100 *W * Тар,

де, W - обєм води, що використана самовільно без дозволу на спеціальне водокористування або з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, м3.

Тар норматив збору за спеціальне водокористування, грн./куб.м., що діє в регіоні на момент виявлення порушення.

Таким чином, виходячи з системного аналізу змісту пунктів 1.2 та 9.1 Методики обов'язковими передумовами для застосування позивачем цієї Методики при визначенні розміру збитків від самовільного водокористування визначено факти забруднення підземних вод водокористувачем та самовільного використання ним водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористуванняв їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постановах від 10.01.2012 р. по справі №5013/337/11, від 29.11.2011 р. по справі №4/169-10, 15.11.2011 р. по справі №5021/971/2011.

Водночас, згідно з п. 4.1 Методики факт забруднення підземних вод встановлюється державними інспекторами за результатами перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю, на основі візуальних спостережень чи встановлених розслідуваннями або оцінених у результаті еколого-гідрологічних вишукувань.

Між тим позивачем та прокурором не доведено у належний спосіб факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування, що виключає можливість розрахунку збитків за формулою 23, визначеною пунктом 9.1 Методики.

За таких підстав колегія суддів вважає, що при розрахунку розміру збитків внаслідок самовільного використання води за період з 01.04.2011 по 06.07.2011 р. не підлягає застосуванню положення Методики (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) , оскільки виявлене позивачем правопорушення у вигляді самовільного водокористування відповідача (використання підземних вод без спеціального дозволу) не містить таких кваліфікуючих ознак, як забруднення водних об'єктів, забруднення поверхневих та підземних вод, наявності яких вимагає застосована позивачем Методика, а проведеною перевіркою не встановлено факту забруднення відповідачем підземних вод внаслідок самовільного водокористування.

Крім того, як свідчать матеріали справи інспекцією під час перевірки не з'ясовано дійсну глибину артезіанських свердловин, з яких відповідач здійснював забір води.

З огляду на викладене та з урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, зокрема п. 1.2. та п. 9.1. Методики, обсяги води, видобутої з артезіанської свердловини, глибина якої інспекцією не встановлена, не можуть бути враховані при розрахунку розміру відшкодування збитків, оскільки п. 9.1. Методики встановлено обмеження по глибині артсвердловин, з яких здійснюється водокористування (до 20м).

Прокурор, оскаржуючи рішення першої інстанції в апеляційній скарзі навів зміст Методики в редакції, що набула чинності з 08.08.2011 року, за змістом п.1.2 якої її застосування можливе лише за наявності факту самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).

За законодавчими приписами ст.5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. А, тому, на думку колегії судів до спірних відносин мають бути застосовані положення законодавства, що було чинним на час існування цих відносин, зокрема положення Методики в редакції, що діяла до 08.08.2011 року.

Встановлені під час апеляційного перегляду обставини свідчать про необґрунтованість заявлених позовних вимог, та відсутність правових підстав для їх задоволення, а тому рішення першої інстанції, яким частково задоволені вимоги, підлягає скасуванню, а в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 85, 91, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Херсонської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року у справі №5025/1728/2011 скасувати.

В задоволенні позову прокурора Каланчацького району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Херсонській області до приватного підприємця ОСОБА_2 про відшкодування збитків в сумі 2022 гривень - відмовити.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 02.02.2012 року.

Головуючий суддя О.Ю. Аленін

Суддя В.І. Жеков

Суддя В.В. Лашин