Постанова № 21276109, 17.01.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.01.2012 р. справа №31/5009/5681/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Азарової З.П.

суддівГези Т.Д.,

Малашкевича С.А.

При секретарі судового засідання: Куляс Т.Ю.

За участю представників сторін від позивача:не з'явився від відповідача: ОСОБА_1. представник за дов.

від третьої особи: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м.Харків на рішення господарського суду Запорізької області від23 листопада 2011р.

у справі№ 31/5009/5681/11 (суддя Хуторной В.М.)

за позовом:Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" м.Запоріжжя

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Закритого акціонерного товариства "Гівара" м.Запоріжжя простягнення 1 598 751 грн. 39 коп. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р. по справі № 31/5009/5681/11 (суддя Хуторной В.М.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" м.Запоріжжя за участю третьої особи Закритого акціонерного товариства "Гівара" м.Запоріжжя про стягнення 1 598 751 грн. 39 коп. Рішення господарського суду мотивовано тим, що позовні вимоги є не обґрунтованими, оскільки порука за договором №11053828000/П припинилась у зв'язку з підвищенням процентної ставки за користування кредитними коштами, яка відбулось без згоди поручителя, що збільшило обсяг його відповідальності.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" м.Харків, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, не врахував той факт, що згідно умов договору поруки сторони погодили можливість збільшення позивачем відсоткової ставки за кредитним договором. Крім того, не передбачено будь-якої прямої умови щодо заборони банку без згоди поручителя, змінювати умови основного зобов'язання з позичальником. Таким чином, сторони на стадії первісного укладання кредитного договору та договору поруки погодили можливість зміни умов кредитного договору без додаткової згоди поручителя, що не суперечить вимогам статті 559 Цивільного кодексу України. До того ж, скаржник зазначає, що заборгованість позичальника по процентам за користування кредитними коштами відсутня, тому в позовній заяві він просив стягнути заборгованість за кредитом та пеню за несвоєчасне погашення вказаної заборгованості.

Відповідач зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

Третя особа, Закрите акціонерне товариство "Гівара" м.Запоріжжя, відзиву на апеляційну скаргу не надала, у судове засідання не з'явилась, причин неявки суду не повідомила.

Відповідно до приписів ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали про порушення. Приймаючи до уваги те, що позивач та третя особа не використали наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та обєктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представника сторони, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" м.Харків звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закритого акціонерного товариства "Гівара" м.Запоріжжя про стягнення 1 598 751 грн. 39 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач, за умовами договору поруки №11053828000/П від 12.11.2007р. зобовязався своєчасно здійснювати повернення кредиту та сплачувати нараховані відсотки в строки та в сумах, що встановлені графіком погашення за кредитним договором №11053828000 від 10.10.2006р. Невиконання умов кредитного договору, позичальником і поручителем призвело до утворення заборгованості перед банком в сумі 1598751,39 грн.

При розгляді справи було встановлено, що 10.10.2006р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є позивач по справі, та Закритим акціонерним товариством "Гівара" (позичальник) був укладений кредитний договір №11053828000, відповідно до умов якого Банк зобовязався надати позичальнику кредит, а позичальник зобовязався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 750 000 грн., у порядку і на умовах, визначених цим договором (п. 1.1. кредитного договору).

Пунктом 1.2. вказаного договору сторони передбачили термін кредитування. Так, пунктами 1.2.1., 1.2.2. сторони встановили, що надання кредиту здійснюється з 10.10.2006 р. по 09.10.2009р., позичальник зобов'язаний погашати заборгованість по наданому кредиту в повному обсязі один раз на рік на протязі дії кредитного договору. Позичальник у будь якому випадку зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (Додаток №1 до договору), але не пізніше 09.10.2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного Банком терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь якого з п. п. 2.3, 4.9, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Відповідно до п. 1.3.1 Кредитного договору, за використання кредитних коштів встановлюється процентна ставка у розмірі 14 % річних, якщо не встановлена інша ставка відповідно до умов цього договору.

За користування кредитним коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 21% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором (п. 1.3.2 Кредитного договору).

Пунктом 7.1 Кредитного договору сторони визначили, що за порушення Позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості, за методом «факт/360»(метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

Згідно п. 9.2 Кредитного договору, відповідно до вимог статті 651 ЦК України сторони погодили, що протягом дії цього Договору Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

а) порушення позичальником п. 4.8 цього договору (забезпечення надходження на поточні рахунки відкриті в цьому банку не менше ніж 50 % всіх своїх потоків); та/або

б) здійснення поточних коливань процентних ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни у грошово-кредитній політиці НБУ (наприклад, девальвація курсу гривні до курсу долара США більше ніж на 5% у порівнянні з курсом гривні до долара США, установленого НБУ на дату укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки; підвищення ставки за кредитами банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки на 3 відсоткових пункти за бланковими кредитами «овернайт»НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду процентної ставки.

Сторони погодили, що при настанні будь-якої із обставин, передбачених частиною 1 п. 9.2. Договору, Банк може збільшити розмір процентної ставки за Договором в наступному порядку, а саме:

- Банк не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня зміни розміру процентної ставки в сторону збільшення повідомляє Позичальника про встановлення нової процентної ставки, із зазначенням її розміру та дати початку дії такої ставки, шляхом направлення поштою відповідного рекомендованого листа (далі Повідомлення-1) за адресою Позичальника, що вказана у розділі 12 цього Договору, або за іншою адресою, яку Позичальник письмово повідомив Банку при зміні адреси;

- такий новий розмір процентної ставки за цим Договором Банк починає застосовувати з дати, що буде вказана у Повідомленні-1 до Позичальника, без укладення Сторонами відповідної угоди про внесення змін до цього Договору.

У разі незгоди із встановлюваним згідно умов цього пункту Договору новим розміром процентної ставки, Позичальник у строк не пізніше останнього робочого дня, що передує даті початку дії нової ставки, вказаної у Повідомленні-1, достроково повернути Банку всю суму кредитних коштів, отриманих за договором, сплатити йому в повному обсязі плату за кредит та здійснити інші платежі за договором на рахунок, вказаний у п. 1.2.2 договору.

Строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору і до повного погашення суми кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій та/або пені у разі її нарахування (п. 9.5 Кредитного договору).

Додатковою угодою від 12.11.2007 року до Кредитного договору було збільшено ліміт кредитної лінії до 1500000 грн. та пунктом 1.6. додаткової угоди до Кредитного договору встановлено, що у разі невиконання п. 1.5. цієї угоди (забезпечення надходження на поточні рахунки відкриті в цьому банку не менше ніж 50 % всіх своїх потоків) процентна ставка за цим договором буде встановлена в розмірі 16% річних. Крім того, викладено пункт 2.1. договору у наступній редакції: у забезпечення виконання зобовязань Позичальника за даним договором Банком приймається застава нерухомості: нежитлового приміщення, загальною площею 243,7 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 68 та є власністю ТОВ "Ресурс-Інвест", порука ТОВ "Ресурс-Інвест".

Додатковою угодою від 22.02.2008 року сторони дійшли згоди внести наступні зміни до п.1.1. Кредитного договору: у зв'язку з виконанням п. 1.5. додаткової угоди від 12.11.2007 р. до кредитного договору процентна ставка встановлюється у розмірі 14% річних з 01.02.2008р.; пункт 1.3.2. Кредитного договору викладено в наступній редакції: за користування кредитним коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 28% річних. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Додатковою угодою від 30.07.2008 р. до Кредитного договору внесено зміни та визначено, що за використання кредитних коштів за договором встановлюється процентна ставка в розмірі 19,1% річних. За користування кредитним коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 44,2 % річних.

Додатковою угодою від 24.09.2008р. до кредитного договору за використання кредитних коштів за договором була встановлена процентна ставка в розмірі 20,9% річних. За користування кредитним коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлювалась у розмірі 41,8% річних.

З метою забезпечення виконання позичальником умов кредитного договору 12.11.2007 р. між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" (поручитель) був укладений договір поруки №11053828000/П, відповідно до пункту 1.1. якого, поручитель зобовязався перед Банком відповідати за невиконання ЗАТ "Гівара" (третя особа у справі) усіх його зобовязань перед Кредитором, що виникли з Кредитного договору, укладеного між Кредитором та Боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Відповідно до пункту 1.2. договору поруки сторони визначили, що поручителю добре відомі всі умови Основного договору (Кредитного договору), а саме: сума боргу, термін виконання та інші умови Основного договору.

Згідно п. 2.2 вказаного договору поруки у випадку невиконання Боржником своїх зобовязань за Основним договором, Кредитор має право предявляти свої вимоги безпосередньо до Поручителя, які є обовязковими до виконання Поручителем на 10 робочий день з дати відправлення йому такої вимоги (рекомендованим листом).

Відповідно до п. 2.3 договору поруки №11053828000/П, Поручитель зобовязаний виконати свої зобовязання за договором на користь Кредитора в термін, визначений п. 2.2 договору, шляхом переказу/перерахування коштів у сумі заборгованості Боржником за Основним договором на рахунки, вказані Кредитором.

Цей договір набрав чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного припинення всіх зобовязань Боржника за Основним договором (п. 3.1 договору поруки).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Проте, позичальником не були виконані зобов'язання по поверненню кредиту. 18.09.2009р. банк звернувся до солідарного боржника - поручителя з вимогою №133-427/1426, в якій просив погасити прострочену заборгованість у сумі 1 496 463 грн. 35 коп.. Вищевказана вимога була отримана представником поручителя 22.09.2009р., проте в порушення п.2.2. договору поруки залишена без відповіді та задоволення, тому позивач звернувся з позовом про стягнення з нього простроченої заборгованості за кредитом у сумі 1 480 276 грн. 89 коп. та пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом у сумі 118 474 грн. 50 коп. У задоволенні позову судом відмовлено у зв'язку з припиненням договору поруки з підстав зміни основного зобов'язання, а саме розміру відсотків за користування кредитом без згоди поручителя.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам норм чинного законодавства та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Укладений кредитний договір №11053828000 від 10.10.2006р. є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно параграфу 3 Глави 49 Цивільного кодексу України порука є видом забезпечення виконання зобов'язання, зокрема кредитного договору.

Стаття 553 вказаного кодексу передбачає, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порука розглядається, як додаткове зобов'язання, що може виникати договору, чи в силу інших обставин. При цьому, учасником даного договору є не боржник по основному зобов'язанню, а інша особа, оскільки договірні відносини виникають між головним кредитором і поручителем.

Порука це договір, по якому до зобов'язання основного боржника додатково приєднується зобов'язання іншої особи, що за нього поручається. У випадку неспроможності основного боржника, відповідальність несе особа, що за нього ручалася, тобто поручитель.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов'язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов'язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника.

Частиною 2 ст. 553 ЦК України встановлено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника забезпечення виконання яких здійснює поручитель .

Як вбачається із договору поруки, сторони погодили, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за невиконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №11053828000 від 10.10.2006р., укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі, як існуючих на теперішній час та і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Зазначена умова договору поруки є результатом домовленості сторін, які вільні у визначенні зобов'язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. У розглянутій справі ані кредитний договір, ані договір поруки не визнані недійсними, тому сторони за вказаними договорами повинні виконувати їх умови.

Отже, оскільки в даному випадку порукою забезпечується виконання зобов'язання в повному обсязі, колегія суддів вважає, що поручитель несе відповідальність у обємі, передбаченому кредитним договором.

Позичальник та поручитель не надали суду доказів належного виконання умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором не сплатили, тому банк правомірно пред'явив позов до поручителя.

З матеріалів справи вбачається, що банком заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитом та пені, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитним коштами не заявлялись.

За приписами частин 1,2,4 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором. Таким чином, при солідарному обов'язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред'явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред'явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Зобов'язання за кредитним договором позичальником не було виконано, тому банк мав право на пред'явлення вимог як до позичальника, так і до поручителя. Проте, відмовивши в задоволенні позову, господарський суд першої інстанції фактично усунув поручителя від відповідальності, встановленої законом та договором. За таких обставин позовні вимоги підлягали задоволенню, однак судом першої інстанції помилково відмовлено в задоволенні позову з посиланням на припинення договору поруки на підставі статті 559 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Тобто, закон пов'язує припинення договору поручительства із зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не із зміною будь-яких умов основного зобов'язання, забезпеченого порукою.

При цьому, оскільки умовами кредитного договору передбачена можливість зміни розміру процентів за ініціативою банку, про що поручителю було відомо при укладенні договору поруки, а інший конкретний розмір процентної ставки, в межах якого поручитель несе відповідальність, у договорі поруки не обумовлено. Колегія суддів вважає, що в даному випадку зміна процентної ставки за користування кредитними коштами в порядку, передбаченому умовами кредитного договору, не збільшило обсяг відповідальності поручителя, який в силу договору поручився за виконання кредитного договору в повному обсязі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17.01.2011р. у справі № 5020-10/012, постановах Вищого господарського суду України від 06.07.2011р. у справі № 11/174-10, від 20.07.2011р. у справі № 5021/80/2011.

Крім того, до звернення з позовом, у встановленому договором поруки порядку, банк пред'явив вимогу поручителю, яку він повинен був виконати, оскільки строк повернення кредиту вже настав.

Посилання на банкрутство позичальника не приймаються до уваги, оскільки, як зазначалась вище, у кредитора є право пред'явлення вимоги як до позичальника, так і до поручителя. Доказів сплати заборгованості за кредитним договором позичальником не надано, зобов'язання за цим договором не припинились, тому банк мав право на звернення з позовом і до поручителя. Він його пред'явив в межах строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, а висновки господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, у звязку з чим, рішення господарського суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід задовольнити вимоги позивача.

Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" м.Харків, на рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р. у справі №31/5009/5681/11 задовольнити

Рішення господарського суду Запорізької області від 23.11.2011р. у справі №31/5009/5681/11 - скасувати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами "Ресурс-Інвест" (69035, м.Запоріжжя, вул. Рекордна, 37 "Б" код ЄДРПОУ 22128249) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м.Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09870750) прострочену заборгованість за кредитом в сумі 1 480 276 грн. 89 коп., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 118 474 грн. 50 коп., державного мита в сумі 15 987 грн. 51 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 993 грн. 76 коп.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий З.П.Азарова

Судді Т.Д.Геза С.А.Малашкевич

надр. 7 прим:

1 прим. у справу; 1 прим. позивачу

1 прим. відповідачу; 1 прим. третій особі

2 прим. ДАГС; 1 прим. ГСЗО;