Рішення № 21275033, 26.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2012 р. Справа № 26/193-11

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко”, Київська обл., м. Бориспіль до Територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, Київська обл., м. Бориспіль, Бориспільської міської ради, Київська обл., м. Бориспіль про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю за участю представників позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.2012 року, ОСОБА_2, довіреність № б/н від 05.10.2011 року, відповідача-1 ОСОБА_3, довіреність № 1-15/403 від 16.11.2011 року, відповідача-2 ? не зявилися,

ВСТАНОВИВ:

27.10.2011 р. через відділ діловодства господарського суду Київської області Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріко” подала заяву про вжиття запобіжних заходів шляхом накладення арешту на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Ухвалою господарського суду Київської області № 26/188-11 від 27.10.2011 року заява прийнята до розгляду та призначена на 28.10.2011р.

Ухвалою господарського суду Київської області № 26/188-11 від 28.10.2011 року заяву про вжиття запобіжних заходів задоволено, накладено арешт на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Згідно ч. 3 ст 433 ГПК України заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом пяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову.

31 жовтня 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідачів про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріко” права власності на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м. за набувальною давністю.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на те, що позивач відкрито та безперервно володіє будівлею цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м., що є підставою для визнання за ним права власності на це приміщення на підставі ст. 344 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.11.2011 року.

17.11.2011 року через канцелярію суду представник позивача подав клопотання про залучення до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна по Київські області та Комунальне підприємство „Бориспільське бюро технічної інвентаризації”, які судом розглянуті та відхилені, як безпідставні та необґрунтовані.

Через канцелярію суду 17.11.2011 року відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, яким проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволені позову у повному обсязі.

Ухвалою господарського Київської області від 17.11.2011 року розгляд справи було відкладено на 24.11.2011 року.

Через канцелярію суду 24.11.2011 року позивач надав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення повязаної з нею справи № 14/033-09.

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.11.2011 року зупинено провадження у справі до вирішення іншої повязаної з нею справи № 14/033-09.

Через канцелярію суду 27.12.2011 року відповідач-1 надав клопотання про поновлення провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.12.2011 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.01.2012 року.

11.01.2012 року до канцелярії суду надійшла телеграма позивача із клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою його представника, яке судом задоволено.

Ухвалю господарського суду Київської області від 12.01.2012 року розгляд справи було відкладено на 26.01.2012 року.

Через канцелярію суду 20.01.2012 року позивач надав клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи.

У судовому засіданні 26.01.2012 року судом заявлене клопотання поставлено на обговорення, за результатами якого суд прийшов до висновку про недоцільність задоволення поданого клопотання у звязку з його безпідставністю та необґрунтованістю.

У судовому засіданні представник позивача надав клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Бориспільське районне підприємство теплових мереж „Райтепломережа”, яке судом відхилене як безпідставне та необґрунтоване.

У судовому засіданні 26.01.2012 представники позивача заявили усне клопотання про відвід судді, у звязку з чим суд запропонував заявникам викласти дане клопотання у письмовій формі, у відповідності з вимогами ст. 20 ГПК України.

У судовому засіданні 26.01.2012 року представник позивача надав письмову заяву про відвід судді.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2012 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Іріко” в задоволенні заяви про відвід судді Лилака Т.Д.

Крім того, у судовому засіданні 26.01.2011 представник позивача надав клопотання про витребування доказів. За результатом обговорення вказаного клопотання суд прийшов до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Представник відповідача-2 в судове засідання 26.01.2012 року не зявився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача-2.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09 за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної ради Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріко”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія”, Бориспільської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунального підприємства Бориспільської районної ради „Житлово-комунальний комбінат”, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-4, - Комунального підприємства „Бориспільське бюро технічної інвентаризації” про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету міської ради, визнання недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, визнання права власності на приміщення, витребування приміщення з чужого незаконного володіння, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року позов задоволено, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області (ідентифікаційний код 33003375) № 276 від 24.03.2009 р. „Про оформлення права власності ТОВ „Іріко” на цілісний майновий комплекс банно-пральний комбінат „Лотос”, що знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-А”, визнано недійсним договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу - банно-пральний комбінат „Лотос” від 24.04.2009 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріко” (ідентифікаційний код 20581476) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марія” (ідентифікаційний код 13728358) та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за № 880, визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) на приміщення банно-прального комбінату „Лотос”, що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область, витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю „Марія” (ідентифікаційний код 13728358) на користь територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) приміщення банно-прального комбінату „Лотос”, що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.10.2011 року рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року у справі № 14/033-09 залишено без змін.

Позивач зазначає, що відкрито та безперервно володіє будівлею цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м., що є підставою для визнання за ним права власності на це приміщення на підставі ст. 344 ЦК України.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” право комунальної власності ? право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (ч. 2 ст. 2 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (ч. 1 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Згідно ст. 29 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які свідчили б про те, що територіальна громада Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, яка є власником спірного приміщення приймала рішення про відчуження спірного майна. Зазначені приміщення не є безхазяйними в розумінні статті 335 Цивільного кодексу України.

Право власності, відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Підстави набуття права власності встановлені статтею 328 Цивільного кодексу України, в якій вказано, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 344 Цивільного кодексу України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду, зокрема, у випадку коли особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, вказана стаття Цивільного кодексу України передбачає ознаки володіння, які є необхідними для набуття права власності на річ за набувальною давністю, зокрема, володіння має бути добросовісним (володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю), володіння мусить бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, володіння повинно бути безперервним протягом визначених строків.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року, а п. 8 цих положень встановлено, що правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюється також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Оскільки в судовому порядку визнано право власності за територіальною громадою Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області (ідентифікаційний код 04054837) на приміщення банно-прального комбінату „Лотос”, що знаходиться за адресою: вул. Київський шлях, 79-А, м. Бориспіль, Київська область, тобто (рішення господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі № 14/033-09, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 року), матеріалами справи спростовуються твердження позивача про те, що він не знав про належність спірних приміщень до комунальної власності Територіальної громади Бориспільського району Київської області в особі Бориспільської районної ради Київської області, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 21.09.2011 року у справі № 5005/3145/2011.

Державне мито у сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Згідно ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Запобіжні заходи вжиті ухвалою суду від 28.10.2011 року, згідно ст. 43-3 ГПК України діють як заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Приймаючи до уваги, що судом розглянутий по суті спір у справі, суд прийшов до висновку, що необхідність у вжитті запобіжних заходів по даній справі відсутня, в звязку з чим підлягають скасуванню запобіжні заходи, які згідно ст. 43-3 ГПК України діють як заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Київської області від 28.10.2011 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 75, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Скасувати вжиті ухвалою суду від 28.10.2011 року запобіжні заходи, які згідно ст. 43-3 ГПК України діють як заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на будівлю цілісного майнового комплексу банно-прального комбінату „Лотос”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 79-а, загальною площею 717,4 кв.м.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

СуддяТ.Д. Лилак

Повне рішення складено 31.01.2012 р.