Рішення № 21274857, 26.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2012 р. Справа № 7/159-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомКомунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», м. Київ,

доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська область, Макарівський район, с. Мотижин,

простягнення 3918,03грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №472 від 17.10.2011року;

від відповідача: не зявились

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

25.11.2011року Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(далі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. №496 від 23.11.2011року (вх.№5048 від 25.11.2011року) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення 3918,03грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором оренди нежитлового приміщення №93 від 25.08.2010року, а саме щодо своєчасної та повної оплати орендної плати та інших додаткових витрат за період з квітня 2011року по жовтень 2011року, а тому просить суд стягнути з відповідача 3822,57грн. заборгованості та 95,46грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.11.2011року було порушено провадження у справі №7/159-11 та призначено її розгляд на 22.12.2011року.

21.12.2011року через канцелярію господарського суду Київської області від позивача на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2011року надійшли витребувані документи, які залучені судом до матеріалів справи.

У звязку з неявкою у судове засідання 22.12.2011року представників сторін, які про дату, час та місце розгляду спору були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, розгляд справи відкладався на 26.01.2012року.

У судовому засіданні 22.12.2011року представник позивача у справі підтримав позовні вимоги, вважає їх правомірними та обґрунтованими, а тому просив суд задовольнити позов повністю з підстав, викладених в позовній заяві.

У судове засідання 10.11.2011року представники відповідача у справі, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, повторно не зявились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву та без участі представників відповідача за наявними в ній матеріалами, так як їх незявлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 26.01.2012року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

25.08.2010року між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(орендодавець за договором, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором, відповідач у справі) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №93 (далі договір).

Відповідно п. 1.1. договору, він встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації №1985 від 30.12.2008року, між орендодавцем і орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії.

Згідно п. 1.2. договору орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації №761 від 26.07.2010року та ордеру №146 від 21.08.2010року передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 8,8 кв.м. для використання під розміщення складу.

Як передбачено п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення (при наданні).

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата розраховується відповідно до Методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м.Києві ради №41 від 31.10.2006року і складає 385,89грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати до даного Договору. Податок на додану вартість сплачується орендарем окремо від орендної плати у розмірах та порядку, визначеному чинним законодавством.

Згідно Додатку №4 до договору «Розрахунок орендної плати»розмір орендної плати з податком на додану вартість за перший місяць оренди складав 463,07грн.

Одночасно, як передбачено п. 3.2. договору та п. 4 Додатку №4 до договору розмір орендної плати (без ПДВ) за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Сторонами, п. 3.3. договору, узгоджено, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця, зазначений в п. 11 даного договору.

Крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно; плату за землю; експлуатаційні витрати. (п. 3.6. договору).

Договір, згідно п. 9.1., діє з 25.08.2010року по 24.07.2013року.

Факт приймання-передачі нежитлового приміщення в оренду відповідачу підтверджується Актом приймання-передачі від 25.08.2010року, складеним і підписаним представниками позивача та відповідача.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач починаючи з 25.08.2010року користувався орендованим приміщенням загальною площею 8,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечено відповідачем, останній в строк, визначений п.3.3. договору оренди, не сплачував орендну плату за період з квітня 2011року по жовтень 2011 включно, а тому у відповідача перед Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»існує заборгованість з орендної плати у сумі 2990,24грн., в тому числі ПДВ 20% - 598,05грн., а разом 3588,29грн.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про оплату в повному обсязі орендної плати за період з квітня 2011року по жовтень 2011року відповідачем не надано.

Відтак, господарським судом встановлено, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем з оплати орендної плати становить 2990,24грн., в тому числі ПДВ 20% - 598,05грн., а разом 3588,29грн.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 ст. 283 ГК України унормовано, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч.ч.1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 193 ГК України передбачає, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду судом спору по суті відповідач не заперечив факт користування орендованим приміщенням, а також існування вказаної заборгованості, проте доказів оплати суми боргу не надав.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати у розмірі 3588,29грн. (з ПДВ) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 95,46грн., нараховану у звязку з несвоєчасною оплатою орендної плати Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати орендної плати доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.10. договору встановлено, що за несвоєчасну сплату всіх платежів орендар сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Приписами ст. 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Таким чином, враховуючи, що відповідач зобовязаний був оплачувати орендну плату щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, то господарський суд зазначає, що строк нарахування пені (строк прострочення виконання грошового зобовязання) починається з 21 числа відповідного місяця.

З урахуванням вищенаведеного, перевіривши розрахунок пені на суму боргу по орендній платі, яка визначена позивачем у доданому до позовної заяві розрахунку (оскільки суд не наділений правом виходу за межі позовних вимог) по 31.10.2011року з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, господарський суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 95,46грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 189,93грн. (з ПДВ) боргу з відшкодування плати за землю та 44,35грн. (з ПДВ) боргу з оплати експлуатаційних витрат, передбачених п. 3.6 договору та Додатку №4 до договору «Розрахунок відшкодування витрат орендодавця».

Господарський суд, дослідивши умови договору та подані позивачем документи, дійшов висновку, що позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з положень Розділу 4 договору оренди №93 від 25.08.2010року «Орендна плата та порядок розрахунків»та Додатку №4 до договору «Розрахунок орендної плати», «Розрахунок відшкодування витрат орендодавця»сторонами за взаємною згодою був встановлений строк сплати лише орендної плати, до складу якої згідно п. 3.6. не входили амортизаційні відрахування за орендоване майно, плата за землю та експлуатаційні витрати.

Сторонами не надано суду доказів укладання додаткових письмових угод чи існування інших домовленостей, якими б встановлювався строк, протягом якого Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як орендар, зобовязаний був сплачувати амортизаційні відрахування за орендоване майно, плату за землю та експлуатаційні витрати.

Оскільки сторонами строк оплати зазначених платежів не визначений, господарський суд зазначає, що в такому разі для визначення строку виконання Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобовязання по сплаті амортизаційних відрахувань за орендоване майно, плати за землю та експлуатаційних витрат слід застосовувати ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження його звернення до відповідача з вимогами у порядку ст. 530 ЦК України про сплату амортизаційних відрахувань за орендоване майно, плати за землю та експлуатаційних витрат, а тому господарський суд дійшов до висновку, що у відповідача не настав обовязок сплати зазначених платежів, а у позивача не виникло право вимагати стягнення вказаних грошових коштів на підставі договору оренди нежитлового приміщення №93 від 25.08.2010року.

Окрім того, господарський суд звертає увагу, що звернення позивача до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості не може вважатись предявленням вимоги до відповідача в розумінні ч.2ст.530 Цивільного кодексу України, оскільки позовною заявою є документ, який предявляється позивачем до суду, а не до відповідача, в установленій законом формі і містить прохання про примусовий захист судом порушеного права чи інтересу. Метою позову є розгляд спору і захист порушених субєктивних прав або законних інтересів. З цього випливає, що на момент звернення до суду з позовною заявою мають бути наявні вже порушені права або інтереси заявника, при цьому порушення прав позивача не може повязуватись із зверненням останнього до суду з позовом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.10.2010року у справі №45/409.

Таким чином, враховуючи встановлені господарським судом обставини справи, а також те, що строк виконання відповідачем своїх обовязків по сплаті 189,93грн. (з ПДВ) плати за землю та 44,35грн. (з ПДВ) експлуатаційних витрат не настав, господарський суд зазначає, що звернення позивача до господарського суду з позовною вимогою про стягнення даних коштів є передчасним. За таких обставин, на день розгляду спору підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 189,93грн. (з ПДВ) плати за землю та 44,35грн. (з ПДВ) експлуатаційних витрат відсутні.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме у сумі 3683,75грн., з яких 3588,29грн. (з ПДВ) сума боргу з орендної плати та 95,46грн. пеня. В іншій частині позову, а саме в стягненні 189,93грн. (з ПДВ) боргу з відшкодування плати за землю та 44,35грн. (з ПДВ) боргу з оплати експлуатаційних витрат, разом 234,28грн., суд відмовляє.

Судовий збір відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва»(03134, м. Київ, вул.Симиренка, буд. 17, код ЄДРПОУ 36037999) 3 588 (три тисячі пятсот вісімдесят вісім) грн. 29 коп. боргу з орендної плати, 95 (девяносто пять) грн. 46 коп. пені та 1 327(одну тисячу триста двадцять сім)грн.10коп. судового збору.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 30.01.2012року