Рішення № 21274780, 19.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" січня 2012 р. Справа № 7/164-11

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В. М., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон», м. Київ,

доЗакритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», Київська область, Бориспільський район, с. Гора,

простягнення 129325,58грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю №1 від 01.12.2011року;

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю №138-2011-1 від 22.12.2011року

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

13.12.2011року до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»(далі позивач) надійшла позовна заява (вх. №5652 від 13.12.2011року) до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(далі відповідач) про стягнення 129325,58грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»своїх зобовязань за договором про надання ІТ-послуг №802/10/30-292 від 23.02.2011року, а саме щодо здійснення оплати за надані позивачем послуги з пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (Веб-сайту), розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua/, у звязку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»просить суд стягнути з відповідача 120286,50грн. основного боргу та 9039,08грн. пені, а разом 129325,58грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.12.2011року було порушено провадження у справі №7/164-11 та призначено її розгляд на 19.01.2012року.

У судовому засіданні 19.01.2012року представник позивача у справі надав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 19.01.2012року, в якій у звязку з уточненим розрахунком пені просить суд зменшити її розмір та стягнути з відповідача 8721,44грн. пені. Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Беручи до уваги подану позивачем заяву, господарський суд дійшов висновку, що вона за своїм змістом є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Відтак, на розгляд господарського суду передані позовні вимоги остаточно сформовані в заяві позивача від 19.01.2012року щодо стягнення з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»120286,50грн. основного боргу та 8721,44грн. пені, а разом 129007,94грн.

Представник позивача у судовому засіданні 19.01.2012року позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з врахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у справі у судовому засіданні 19.01.2012року проти задоволення позову не заперечив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд згідно ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву на позовну заяву, так як його неподання не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 19.01.2012року господарським судом у порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представників сторін, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

23.02.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»(виконавець за договором, позивач у справі) та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»(замовник за договором, відповідач у справі) був укладений договір про надання ІТ-послуг №802/10/30-292 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого виконавець надає послуги з пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (ВЕБ-сайту) замовника, розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua.

Згідно п. 2.1.1. договору виконавець зобовязується провести роботи з пошукової оптимізації ВЕБ-сайта Замовника у відповідності з розділом 3 даного договору.

Замовник, відповідно до п. 2.2.1. договору, зобовязаний своєчасно проводити оплату наданих послуг у відповідності з порядком розрахунків, які визначені в розділі 4 договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що щомісячна вартість всіх послуг пошукової оптимізації протягом перших трьох місяців з дати підписання договору складає 41500,00грн. без ПДВ.

Щомісячна вартість оптимізації, починаючи з четвертого місяця від дати підписання договору, визначається сторонами не пізніше 15 травня 2011року, про що сторонами підписується додаткова угода до даного договору. При цьому, така вартість повинна бути не менше 29050,00грн. без ПДВ, і не більше 33200,00грн. без ПДВ. (п. 4.2. договору).

Сторонами, п. 4.4. договору, визначено порядок оплати: згідно якого, замовник зобовязаний здійснити передоплату в розмірі 50% від суми щомісячного платежу на підставі рахунку виконавця протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку; в кінці кожного місяця, після підписання Акта сторонами замовник оплачує інші 50%, згідно п. 4.3. договору.

По закінченню виконання робіт виконавець надає замовнику для підписання Акт виконаних робіт на щомісячній основі (п. 4.6. договору).

Даний договір, згідно п. 9.1., вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє на протязі 6 календарних місяців, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобовязань по даному договору. У випадку, якщо будь-яка із сторін не направить письмового повідомлення про розірвання договору на адресу іншої сторони за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії договору, то дія договору автоматично продовжується на наступні 6 календарних місяці.

Оскільки сторонами не надано суду доказів звернення одна до одної із заявами, передбаченими п. 9.1. договору, а також доказів його розірвання, господарський суд дійшов висновку, що укладений договір про надання ІТ-послуг №802/10/30-292 автоматично продовжувався сторонами і є чинним на момент розгляду спору у суді.

23.05.2011року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»та Закритим акціонерним товариством «Авіакомпанія «Аеросвіт»була підписана Додаткова угода №802-1 до договору від 23.02.2011року, п. 1 якої сторони визначили, що з 01.06.2011року щомісячна вартість пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (ВЕБ-сайта) замовника, розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua/ складає 31125,00грн. без ПДВ.

Додатковою угодою №802-2 від 01.07.2011року до договору від 23.02.2011року сторони передбачили, що з 01.07.2011року щомісячна вартість пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (ВЕБ-сайта) замовника, розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua/ складає 31125,00грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 6225,00грн. Загальна щомісячна вартість пошукової оптимізації складає 37350,00грн.

Підписаною сторонами Додатковою угодою №802-3 від 24.10.2011року, визначено, що з 01.09.2011року щомісячна вартість пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (ВЕБ-сайта) замовника, розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua/, складає 8340,00грн. без ПДВ, крім того ПДВ 20% - 1668,00грн. Загальна щомісячна вартість пошукової оптимізації складає 10008,00грн.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору у період з березня2011року по листопад 2011року позивач надав, а відповідач прийняв послуги з пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (Веб-сайту) відповідача, розташованого за адресою http:/www.aerosvit.ua/, на загальну суму 260349,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт №1 від 31.03.2011року на суму 41500,00грн. без ПДВ за березень 2011року, №2 від 29.04.2011року на суму 41500,00грн. без ПДВ за квітень 2011року, №3 від 31.05.2011року на суму 41500,00грн. без ПДВ за травень 2011року, №4 від 30.06.2011року на суму 31125,00грн. без ПДВ за червень 2011року, №5 від 29.07.2011року на суму 37350,00грн. з ПДВ за липень 2011року, №6 від 31.08.2011року на суму 37350,00грн. з ПДВ за серпень 2011року, №7 від 14.11.2011року на суму 30024,00грн. з ПДВ за вересень-листопад 2011року, які підписані повноважними представниками сторін, підписи яких засвідчені печатками юридичних осіб як позивача, так і відповідача (оригінали оглянуті у судовому засіданні).

Судом досліджено, що вартість наданих послуг, яка зазначена у Актах виконаних робіт, відповідає вартості, яка визначена сторонами у договорі та підписаних до нього Додаткових угодах.

Жодних претензій щодо якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт відповідачем заявлено не було.

На оплату наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи.

З наявних в матеріалах справи банківських виписок з особового рахунку позивача, наданих останнім у судовому засіданні 19.01.2012року, вбачається, що відповідач лише частково оплатив послуги з пошукової оптимізації інформаційного ресурсу (Веб-сайту) на підставі виставлених позивачем рахунків, а саме у сумі 140062,50грн., що відповідачем не заперечується.

Жодних документів (ні копій платіжних доручень, ні банківських виписок), які б свідчили про оплату в повному обсязі отриманих у заявлений період послуг відповідачем не надано.

Відтак, господарським судом встановлено, що на момент розгляду спору у суді заборгованість відповідача перед позивачем за надані у період з березня 2011року по листопад 2011року послуги становить 120286,50грн. (260349,00грн., загальна вартість наданих послуг, - 140062,50грн., сплачені кошти).

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Як визначено у п. 2 ч.1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статтей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем у справі не надано суду доказів, що спростовували б доводи позивача, а також не заперечено факту існування боргу за надані позивачем послуги у сумі 120286,50грн., у звязку з чим вимога про стягнення з відповідача 120286,50грн. основного богу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 8721,14грн., нарахованої за період з 09.03.2011року по 02.12.2011року з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на суму боргу за відповідний місяць, збільшуючи останню на суму боргу за наступний місяць (тобто наростаючим підсумком) з врахуванням здійснених відповідачем оплат.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем щодо оплати прийнятих робіт доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.3 договору визначено, що у випадку порушення замовником строку оплати згідно п.п. 4.1., 4.2. договору, замовник зобовязаний сплатити виконавцю пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення оплати.

Враховуючи, що в силу умов договору оплата наданих послуг здійснюється поетапно (50% вартості послуг протягом 10 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку, а інші 50% в кінці кожного місяця згідно підписаних актів виконаних робіт), то момент прострочення відповідачем виконання зобовязання слід встановлювати щодо кожного платежу за місяць окремо і нараховувати пеню на суму боргу по кожному місяцю окремо.

Оскільки позивачем не надано суду доказів отримання відповідачем рахунків на проведення попередньої оплати 50% вартості послуг саме в день виставлення цих рахунків, господарський суд вважає, що позивачем невірно визначено початок періоду прострочення ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»свого грошового зобовязання з оплати 50% попередньої оплати, а відтак поданий розрахунок пені суд вважає необґрунтованим.

Здійснивши власний розрахунок пені на суму боргу за кожен місяць окремо, враховуючи визначену договором кінцеву дату оплати - кінець звітного місяця, господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 4996,17грн. В іншій частині позовної вимоги, а саме, в стягненні 3725,27грн. пені (8721,44грн. 4996,17грн.) суд відмовляє.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що заявлені позовні вимоги є правомірними, документально підтвердженими, однак враховуючи невірний розрахунок пені, позов підлягає задоволенню частково у сумі 125282,67грн., з яких 120286,50грн. сума основного боргу та 4996,17грн. пеня. В іншій частині позову, а саме в стягненні 3725,27грн. пені, суд відмовляє.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, повязані з оплатою послуг адвоката, в розмірі 4000,00грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Оскільки статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, то суд зазначає, що в контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами, а також в тому випадку, коли відповідні послуги надавались адвокатом стосовно конкретного боржника та повноваження адвоката підтвердженні відповідними документами.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Статтею 12 Закону України «Про адвокатуру» зазначено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між юридичною особою і адвокатом.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, яке видане 29.09.2005року, ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між позивачем та адвокатом ОСОБА_1 підтверджуються договором б/н від 01.12.2011року про надання правових послуг, згідно п. 1 якого адвокат зобовязується за завданням замовника, в рамках вирішення господарського спору та стягнення грошових коштів з АТ «Авіакомпанія «Аеросвіт», надавати останньому правові послуги, представництво в судах України, в тому числі господарських, апеляційних господарських, Вищому господарському суді України, Верховному Суді України, представництво в органах юстиції та виконавчої служби з приводу примусового виконання судових рішень, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, в розмірі та термін, передбачені положеннями цього договору.

Винагорода (гонорар) за надання послуг адвокатом була встановлена у розмірі 4000,00грн. (п. 4.1 договору та акт про надання правових послуг).

Сплата позивачем адвокатських послуг за вказаним договором підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №1708 від 06.12.2011року.

Дослідивши матеріали справи та визначаючи роль адвоката ОСОБА_1 у всебічному, повному та обєктивному розгляді справи №7/164-11, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в розмірі 4000,00грн. обґрунтованою та правомірною.

Враховуючи, що спір виник з вини Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт», судові витрати (судовий збір та витрати на оплату послуг адвоката) відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Одночасно, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як визначено у п. 4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»є підставою для повернення відповідної суми судового збору.

Пунктом 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011року №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»надано розяснення, що згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст повязаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Беручи до уваги, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»заяву від 19.01.2012року про зменшення розміру позовних вимог, та остаточну ціну позову у розмірі 129007,94грн., то розмір судового збору за розгляд позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»до Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»становить 2580,16грн. (встановлений Законом України «Про судовий збір»2% ціни позову). Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №1707 від 06.12.2011року, при подачі позову до суду позивачем сплачено 2586,51грн. судового збору.

Відтак, господарський суд дійшов висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»з Державного бюджету України переплаченої суми судового збору у розмірі 6,35грн. (2586,51грн. 2580,16грн.) у звязку із зменшенням позивачем розміру позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»(08324, Київська область, Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 20048090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34693256) 120 286 (сто двадцять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 50 коп. основного боргу, 4 996 (чотири тисячі девятсот девяносто шість)грн. 17коп. пені, 2580 (дві тисячі пятсот вісімдесят)грн. 16 коп. судового збору, 4 000 (чотири тисячі)грн. 00коп. витрат на оплату послуг адвоката.

3.В іншій частині позову відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Студія Лимон»(01103, м.Київ, вул. Кіквідзе, 11, код ЄДРПОУ 34693256) з Державного бюджету України переплачену платіжним дорученням №1707 від 06.12.2011року суму судового збору у розмірі 6 (шість) грн. 35коп.

5.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Повне рішення складено 25.01.2012року