Рішення № 21274712, 23.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" січня 2012 р. Справа № 21/170-11

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг», м. Київ

до Колективного експериментального підприємства «Нафто», Київська обл., с. Проліски

про стягнення 262274,85 гривень

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №12/76/3 від 30.12.2011р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06.12.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг» (далі-ТОВ «Запоріжметал Холдінг»/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Колективного експериментального підприємства «Нафто»(далі-КЕП «Нафто»/відповідач) про стягнення 262527,09 грн., з яких: 220642,29 грн. заборгованості за договором поставки №104/01/11 від 26.01.2011р., 2460,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг, 12090,37 грн. пені, 26910,24 грн. штрафу та 424,19 грн. 3% річних.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2011р. зазначену позовну заяву з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2011р. порушено провадження у справі №21/170-11 та призначено її до розгляду на 26.12.2011р.

26.12.2011р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду даної справи. Зазначене клопотання судом задоволено.

Ухвалами господарського суду Київської області від 26.12.2011р. та 10.01.2012р. розгляд даної відкладався на 10.01.2012р. та 23.01.2012р. відповідно.

18.01.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача262274,85 грн., з яких: 220642,29 грн. заборгованості за договором поставки №104/01/11 від 26.01.2011р., 12085,15 грн. пені, 26664,24 грн. штрафу, 423,17 грн. 3% річних та 2460,00 грн. заборгованості по оплаті вартості наданих транспортних послуг. Зазначені уточнення судом прийняті.

В судові засідання 26.12.2011р., 10.01.2012р. та 23.01.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані документи не надав, про причини їх ненадання суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

26.01.2011р. між ТОВ «Запоріжметал Холдінг» (далі-постачальник) та КЕП «Нафто»(далі-покупець) укладено договір поставки №104/01/11 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 6.2.2 та 11.1 Договору передбачено, що постачальник зобовязується продати та передати у власність покупця металопрокат, а покупець зобовязується прийняти товар від постачальника та оплатити його згідно умов даного договору.

Покупець зобовязаний оплатити товар на умовах цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011р.

Судом встановлено, що позивач свої обовязки за Договором в частині поставки товару виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору протягом вересня 2011р. позивач передав, а відповідач прийняв товар загальною вартістю 266642,29 грн., що підтверджується підписами сторін та відбитками печатки позивача на видаткових накладних:

- №РН1-08806 від 13.09.2011р. на суму 79488,37 грн.,

- №РН1-09055 від 20.09.2011р. на суму 187153,92 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.

Про належне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником (позивачем) умов Договору.

Втім, відповідач свої обовязки за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару належним чином не виконав, сплативши 46000,00 грн., внаслідок чого за ним утворилось 220642,29 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем 46000,00 грн. за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки з поточного рахунку позивача від 12.09.2011р.

Наявна ж у матеріалах справи довідка ПАТ «Креді Агріколь Банк»№12200/7671/1-011 від 10.01.2012р. свідчить лише про оплату відповідачем вартості поставленого товару за попередніми накладними, які не охоплюють спірні, що підтверджується призначенням платежу сплачених коштів.

З метою досудового врегулювання даного спору, 19.10.2011р. та 03.11.2011р. позивачем направлялись відповідачу претензії, відповідно до яких позивач інформував останнього про наявність заборгованості та вимагав її погашення.

На зазначені претензії відповідач не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив.

Наявність 220642,29 грн. заборгованості відповідача за Договором підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою позивача.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 220642,29 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №РН1-08806 від 13.09.2011р., №РН1-09055 від 20.09.2011р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статей 173, 265 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статей 712, 692, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що умови оплати товару: 60% передоплати покупцем вартості кожної партії товару поставки на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури; 40% оплата вартості кожної партії товару протягом 10-ти календарних днів з дати поставки товару.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних накладних без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості поставленого товару свідчить про прийняття ним поставленого товару та породжує у відповідача обовязок по його сплаті у повному обсязі у строки, визначені умовами Договору.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач частково оплатив вартість поставленого товару за спірними накладними, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 220642,29 грн. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару за накладними №РН1-08806 від 13.09.2011р., №РН1-09055 від 20.09.2011р. згідно Договору підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обовязку за Договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого товару (10 календарних днів), позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема:

1) 12085,15 грн. пені, нарахованої за періоди:

- з 24.09.2011р. по 15.11.2011р. на 79488,37 грн. заборгованості за накладною №РН1-08806 від 13.09.2011р.,

- з 11.11.2010р. по 15.11.2011р. на 187153,92 грн. заборгованості за накладною №РН1-09055 від 20.09.2011р.;

2) 26664,24 грн. штрафу, нарахованого на 266642,29 грн. сукупної вартості поставленого товару.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, він зобовязаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 7.2 Договору за порушення покупцем строків оплати кожної партії товару більш ніж на 3 календарних дні, на вимогу постачальника покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожен день прострочення.

За таких обставин, враховуючи вищезазначені вимоги Закону, положення п. 7.2 Договору в частині виникнення права на нарахування пені у випадку порушення строків оплати понад 3 дні, а також часткову оплату відповідачем накладної №РН1-08806 від 13.09.2011р. у розмірі 46000,00 грн., суд здійснював обрахунок пені за наступні періоди:

- з 27.09.2011р. по 15.11.2011р. на 33488,37 грн. заборгованості за накладною №РН1-08806 від 13.09.2011р.,

- з 11.11.2010р. по 15.11.2011р. на 187153,92 грн. заборгованості за накладною №РН1-09055 від 20.09.2011р.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону, а також положень Договору, становить 711,05 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 12085,15 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 711,05 грн.

Приписами статей 627, 629 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обовязковим для виконання.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення покупцем строків оплати кожної партії товару, передбачених даним договором, на вимогу постачальника покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від несвоєчасно сплаченої суми.

За таких обставин, оскільки судом встановлено факт неоплати відповідачем вартості поставленого товару за спірними накладними у строки, встановлені Договором, суд дійшов висновку про підставність нарахування позивачем штрафу в порядку п. 7.2 Договору.

Водночас, враховуючи, що відповідачем за Договором сплачено 46000,00 грн. 12.09.2011р., тобто до поставки товару за спірними накладними (13.09.2011р.), суд дійшов висновку, що право на нарахування штрафу в порядку п. 7.2 Договору у позивача існує лише на вартість товару, строк оплати якого відповідачем порушено, а саме 220642,29 грн., а не 266642,29 грн. як помилково вважає позивач.

Оскільки арифметично вірний розмір штрафу, обрахованого судом з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положення Договору, становить 22064,22 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 26664,24 грн. штрафу підлягає частковому задоволенню у розмірі 22064,22 грн.

При винесенні даного рішення судом також враховано, що норми чинного законодавства України не містять прямої заборони законодавця щодо одночасного застосування такого виду забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та штраф.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 16.11.2011р. у справі № 5019/976/11.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобовязань за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 423,17 грн. 3% річних, нарахованих за періоди:

- з 24.09.2011р. по 15.11.2011р. на 79488,37 грн. заборгованості за накладною №РН1-08806 від 13.09.2011р.,

- з 11.11.2010р. по 15.11.2011р. на 187153,92 грн. заборгованості за накладною №РН1-09055 від 20.09.2011р.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначені вимоги норм Закону, а також часткову оплату відповідачем накладної №РН1-08806 від 13.09.2011р. у розмірі 46000,00 грн., суд здійснював обрахунок 3% річних за наступні періоди:

- з 27.09.2011р. по 15.11.2011р. на 33488,37 грн. заборгованості за накладною №РН1-08806 від 13.09.2011р.,

- з 11.11.2010р. по 15.11.2011р. на 187153,92 грн. заборгованості за накладною №РН1-09055 від 20.09.2011р.

Оскільки арифметично вірний розмір 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період з урахуванням вимог вищезазначених норм Закону та положень Договору, становить 214,53 грн., тому вимога позивача про стягнення з відповідача 423,17 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 214,53 грн.

Крім того, в ході виконання умов Договору позивачем були надані відповідачу послуги з доставки товару за накладними №РН1-08806 від 13.09.2011р., №РН1-09055 від 20.09.2011р., загальною вартістю 2460,00 грн., що підтверджується підписами відповідача та відбитками печаток сторін на актах здачі-прийняття робіт:

- №РН1-08773 на суму 1 230,00 грн.,

- №РН1-09067 на суму 1230,00 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Посилаючись на те, що відповідач вартість наданих транспортних послуг не оплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача 2460,00 грн. заборгованості за актами здачі-прийняття робіт №РН1-08773, №РН1-09067.

Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Виходячи з матеріалів даної справи, суд дійшов висновку, що відносини між сторонами в частині заявленої позовної вимоги підпадають під дію правових норм, що регулюють правовідносини у сфері надання послуг.

Відповідно до статей 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, підписання відповідачем спірних актів без будь-яких заперечень щодо кількості чи якості наданих послуг свідчить про прийняття відповідачем цих послуг та породжує в останнього обовязок по їх оплаті у повному обсязі.

Крім того, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, що строк виконання зобовязань в частині оплати вартості наданих послуг за спірними актами не настав, суд дійшов висновку про покладення на нього обовязку по сплаті боргу.

Зазначена правова позиція відповідає позиції, викладеній у постанові Вищого господарського суду від 24.02.2009р. у справі №54/101-09.

Оскільки станом на день прийняття рішення відповідач не оплатив вартість наданих послуг за спірними актами, зазначений факт відповідачем не спростований, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 2460,00 грн. заборгованості по оплаті вартості послуг, наданих за актами здачі-прийняття робіт №РН1-08773, №РН1-09067 підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 625, 627, 629, 692, 712, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 181, 193, 230, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного експериментального підприємства «Нафто»(08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Промислова, 3, ідентифікаційний код 03481307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжметал Холдінг»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 29, ідентифікаційний код 31407820) 220642 (двісті двадцять тисяч шістсот сорок дві) грн. 29 коп. заборгованості по оплаті вартості поставленого товару, 711 (сімсот одинадцять) грн. 05 коп. пені, 22064 (двадцять дві тисячі шістдесят чотири) грн. 22 коп. штрафу, 214 (двісті чотирнадцять) грн. 53 коп. 3% річних, 2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 00 коп. заборгованості по оплаті вартості наданих послуг та 4921 (чотири тисячі девятсот двадцять одну) грн. 84 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя В.А. Ярема

Повне рішення складено 25.01.2012р.