Рішення № 21274700, 20.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" січня 2012 р. Справа № 15/001-12

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко”, Полтавська область,

Лохвицький р-н, м. Червонозаводське

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таращамолоко”, Київська обл.,

Таращанкький р-н, м. Тараща

про стягнення 4043,17 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 249 від 10.11.2011р.);

від відповідача: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Райз-Максимко” (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Таращамолоко” (далі - відповідач) про стягнення 4043,17 грн., з яких 3449,03 грн. боргу за договором зберігання № 447 від 30.12.2009р., 183,13 грн. 3% річних та 411,01 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на підставі договору № 447 від 30.12.2009р. передано на зберігання позивачу цукор загальною кількістю 270т, проте відповідач в порушення умов договору не здійснив оплату послуг по зберіганню цукру, у звязку з чим в відповідача виникла заборгованість перед позивачем у сумі 3449,03 грн. У звязку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу нараховано 183,13 грн. 3% річних та 411,01 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2012р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2012р. не зявився, хоча про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням № 32084131 про вручення рекомендованого поштового відправлення. Кореспонденція направлялася на адресу відповідача, за якою він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.10.2011р.). Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, вимоги ухвали суду від 05.01.2012р. не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2009р. між закритим акціонерним товариством “Райз-Максимко” (зберігач), яке змінило найменування на приватне акціонерне товариство “Райз-Максимко” та товариством з обмеженою відповідальністю “Таращамолоко” (поклажодавець) укладено договір зберігання № 447.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору зберігач зобов'язується на умовах, визначених цим договором, за винагороду прийняти і зберігати цукор-пісок в кількості 270т., в подальшому майно, що передається йому поклажодавцем, і повернути його на вимогу поклажодавця. Майно, що передається на зберігання, може змішуватися з майном того ж роду та якості. Право власності на майно, передане на зберігання поклажодавцем зберігачу у відповідності з умовами даного договору, належить поклажодавцю і не переходить до зберігача.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4 договору поклажодавець здійснює передачу зберігачу майна для зберігання на підставі акту прийому-передачі. Зберігач вживає всіх заходів для забезпечення схоронності майна, переданого на зберігання. Зберігач повертає на вимогу поклажодавця майно, рівне за кількістю, родом та якістю переданому на зберігання майну. Поклажодавець зобов'язаний забрати майно від зберігача після закінчення строку зберігання.

Пунктами 3.1, 3.2 договору передбачений термін зберігання майна: з моменту підписання акту приймання-передачі і до 28.02.2010 року. 3а надання послуг зі зберігання майна поклажодавець сплачує зберігачу винагороду в розмірі 12,00 грн. в місяць в т.ч. ПДВ за 1 тонну. Плата за зберігання нараховується щомісячно. Зберігач надає поклажодавцю щомісячно рахунок-фактуру, акт наданих послуг, податкову накладну. Оплата за зберігання проводиться по закінченню терміну зберігання.

На виконання умов договору сторонами підписаний акт приймання-передачі від 30.12.2009р., відповідно до якого відповідач передає, а позивач приймає на зберігання цукор-пісок в кількості 270т.

Сторонами підписані акти здачі-прийняття робіт по зберіганню цукру від 31.12.2009р. на суму 209,03 грн. та від 31.01.2010р. на суму 3240,00 грн. Зазначені акти підписані представниками обох сторін та скріплені печатками підприємств.

Таким чином, загальна вартість наданих позивачем відповідачу послуг становить 3449,03 грн. (209,03 грн. + 3240,00 грн.).

За видатковою накладною № 01-0000169 від 01.02.2010р. відповідач отримав від позивача з зберігання належний йому цукор-пісок у кількості 270т.

Для отримання товару відповідачем було видано довіреність № 12 від 01.02.2010р. на імя ОСОБА_2

15.07.2011р. позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 718 від 13.07.2011р., в якому позивач просить відповідача здійснити оплату за надані послуги позивачем по зберіганню належного відповідачу цукру за період 30.12.2009р. по 31.01.2010р. у сумі 3449,03 грн. у семиденний строк з моменту отримання повідомлення.

Відповідач відповіді на повідомлення не надав, оплату заборгованості не здійснив.

Сторонами підписний акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого сальдо відповідача на користь позивача станом на 01.06.2011р. становить 3449,03 грн.

Станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 3449,03 грн. залишилась несплаченою

Згідно ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки вартість наданих позивачем відповідачу послуг за договором № 447 від 30.12.2009р. на час прийняття рішення відповідачем в порушення умов п. 3.2 договору не сплачено позивачу, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3449,03 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 411,01 грн. інфляційних втрат та 183,13 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 411,01 грн. інфляційних втрат, що нараховані з лютого 2010р. по листопад 2011р. на суму боргу 3449,03грн.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Така ж сама позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10.

Відповідно до п. 3.2 договору оплата за зберігання проводиться по закінченню терміну зберігання.

Як вбачається з видаткової накладної № 01-0000169 від 01.02.2010р. товар було повернуту 01.02.2010р.

Частиною 2 ст. 252 ЦК України передбачено, що термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, зобовязання відповідача з оплати послуг за зберігання виникло 02.02.2010р., тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати, що нараховані за повний календарний місяць тобто з березня 2010р. по листопад 2011р.

Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які нараховані з березня 2010р. по листопад 2011р. на суму боргу 3449,03 грн. становлять 334,56 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 183,13 грн., які нараховані за період 01.02.2010р. по 20.10.2011р. на суму боргу 3449,03грн. Згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за період 02.02.2010р. (дата виникнення боргу) по 20.10.2011р. становлять 186,25 грн., проте з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 183,13 грн., в межах заявлених позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Таращамолоко” (09500, Київська обл., м. Тараща, вул. Видна, буд. 4, код 25301978) на користь приватного акціонерного товариства “Райз-Максимко” (37240, Полтавська обл., Лохвицький р-н, м. Червонозаводське, вул. Матросова, буд. 10, код 30382533) 3449,03 грн. (три тисячі чотириста сорок девять грн. 03 коп.) заборгованості, 334,56 грн. (триста тридцять чотири грн. 56 коп.) інфляційних втрат, 183,13 грн. (сто вісімдесят три грн. 13 коп.) 3 % річних, 1384,81 грн. (одна тисяча триста вісімдесят чотири грн. 81 коп.) судового збору.

2. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 25.01.2012 р.