Рішення № 21274594, 10.05.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" травня 2011 р. Справа № 3/180-10/19

За позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес», м. Житомир;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон логістікс компані», м. Бровари;

про стягнення 2733,20 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. (дов. № 710 від 15.04.2011 р.);

від відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 11.10.2010 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес»(надалі позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон логістікс компані»(надалі відповідач) про стягнення 2733,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобовязання за Договором-заявкою від 09.11.2009 р. № 126/01, а саме: провів оплату за надані послуги з перевезення вантажу з порушенням строків, визначених договором, у звязку з чим позивачем нараховані штрафні санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді штрафу в сумі 2662,17 грн. та 3% річних 71,03 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2010 р. у справі № 3/180-10, що було залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.11.2010 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес»були задоволені в повному обсязі.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.03.2011 р. вищезазначені рішення та постанова скасовані в частині стягнення 2662,17 ґрн. штрафу, а справа в цій частині направлена на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями системи документообігу від 01.04.2011 р., на підставі ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»та ст. 2-1 ГПК України, справу № 3/180-10 передано на новий розгляд судді Карпечкіну Т.П.

Ухвалою від 01.04.2011 р. справу прийнято до провадження, присвоєно номер 3/180-10/19 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 18.04.2011 р.

Присутній у судовому засіданні 18.04.2011 р. представник позивача надав письмові пояснення по справі, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову в частині стягнення штрафу заперечив, посилаючись на те, що доповненням до Договору-заявки від 09.11.2009 р. № 126/01 фактично передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобовязання у вигляді пені, яка повинна розраховуватись згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», тобто виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 10.05.2011 р.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 ГПК України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено прийняте рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.11.2009 р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (експедитор) було укладено разовий договір-заявку №126/01, відповідно до умов якого сторони погодили виконання транспортного перевезення.

Оплата за надані транспортні послуги повинна бути проведена протягом 10 днів по оригіналах документів (п. 15 Договору).

Пунктом 14 договору встановлено вартість послуг перевізника в розмірі 1800 Євро в тому числі митне оформлення.

На викання умов до договору ТОВ «Дейв Експрес»надало ТОВ «Аарон логістікс компані»транспортні послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Бельгія-Германія-України, що підтверджується копією міжнародної товарно-транспортної накладної № 0232641.

Крім того, 09.11.2009 р. між сторонами було підписано доповнення до заявки на перевезення № 126/01, яким сторони погодили, що в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань експедитор зобов'язаний заплатити перевізнику штраф у розмірі 0,3% від суми платежу за кожний день прострочки. Дане доповнення підписане повноважними представниками сторін, скріплене їх печатками та оформлене за допомогою факсового зв'язку.

Повний пакет документів відповідачем було отримано 20.11.2009 р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового рекомендованого відправлення № 0009924.

Листом за № 2226 від 25.12.2009 р. позивач повідомив відповідача, що станом на 25.12.2009 р. борг останнього складає 10869,47 грн., а штраф 1108,74 грн. згідно разового Договору-заявки від 09.11.2009 р. № 126/01 та доповнення до нього.

Відповідач листом № 344 від 15.02.2010 р. повідомив позивача, що затримка платежу виникла не з його вини, а у зв'язку з відсутністю оплати за надані послуги безпосереднім замовником.

02.04.2010 р. позивач направив факсом відповідачу претензію № 421, в якій вимагав протягом 3-х днів оплатити штрафну санкцію згідно разового Договору-заявки від 09.11.2009 р. № 126/01 та доповнення до нього в розмірі 2662,17 грн.

Листом № 370 від 02.04.2010 року відповідач повідомив позивача, що у відповідності до Договору-заявки від 09.11.2009 р. № 126/01 підписаного у двосторонньому порядку, штрафні санкції за несвоєчасну сплату не визначені і відповідно не можуть бути застосовані до відповідача.

Станом на дату подання позову відповідач свої зобов'язання перед позивачем виконав, за надані послуги розрахувався, однак оплата була проведена частинами та з порушенням строків розрахунків встановлених договірними відносинами, а саме: 07.12.2009 р. на суму 10869,47 грн., 22.01.2010 р. на суму 1000,00 грн., 27.01.2010 р. на суму 2000,00 грн., 03.02.2010 р. на суму 1000,00 грн., 05.02.2010 р. на суму 1000,00 грн., 12.02.2010 р. на суму 2000,00 грн., 26.02.2010 р на суму 3869,47 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що також було встановлено та доведено під час попереднього розгляду справи, факт порушення відповідачем зобовязань за договором перевезення у вигляді несвоєчасного виконання грошового зобовязання та наявність відповідальності за це порушення.

Згідно частин 1 та 7 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 11 Доповнення до договору-заявки на перевезення № 126/01 від 09.11.2009 р., у випадку несвоєчасного виконання грошового зобовязання експедитор повинен сплатити перевізнику штраф в розмірі 0,3% від суми платежу за кожен день прострочки.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, штраф це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. За несвоєчасно виконане грошове зобовязання стягується пеня за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обовязковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Таким чином, виходячи з умов п. 11 Доповнення до договору-заявки на перевезення № 126/01 від 09.11.2009 р. та приписів статті 549 Цивільного кодексу України, сторонами фактично передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у вигляді пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобовязань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»від 22.11.1996 р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобовязання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма також закріплена частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив правильність нарахування штрафних санкцій та задовольняє їх у сумі 498,39 грн. за наступним розрахунком:

1) з 30.11.2009 р. по 07.12.2009 р. 21738,93 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 8 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 97,68 грн.;

2) з 08.12.2009 р. по 22.01.2010 р. 10869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 46 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 280,82 грн.;

3) з 23.01.2010 р. по 27.01.2010 р. 9869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 5 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 27,72 грн.;

4) з 28.01.2010 р. по 03.02.2010 р. 7869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 7 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 30,94 грн.;

5) з 04.02.2010 р. по 05.02.2010 р. 6869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 2 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 7,72 грн.;

6) з 06.02.2010 р. по 12.02.2010 р. 5869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 7 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 23,08 грн.;

7) з 13.02.2010 р. по 26.02.2010 р. 3869,46 грн. (борг) х 10,25% (облікова ставка НБУ) х 2 х 14 дн. (кількість днів прострочки) : 100 : 365 = 30,43 грн.

Всього: 97,68 + 280,82 + 27,72 + 30,94 + 7,72 + 23,08 + 30,43 = 498,39

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобовязань підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аарон логістікс компані»(07400, Київська область, м. Бровари, вул. Черняховського, б. 16 Г, код ЄДРПОУ 35115908) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дейв Експрес» (10007, м. Житомир, Київське шосе, б. 143-А, код ЄДРПОУ 22053439) 498 (чотириста девяносто вісім) грн. 39 коп. штрафних санкцій.

3. В іншій частині відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Т.П. Карпечкін