Рішення № 21274531, 16.01.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" січня 2012 р. Справа № 4/164-11

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ТД "Сонячна Долина", м. Одеса

до Приватного акціонерного товариства "Богуславський маслозавод", м. Богуслав

про стягнення 185 666,20 грн.

за участю представників:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський ТД "Сонячна Долина" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Богуславський маслозавод" (відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 185666,20 грн., які складаються з 181348,70 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу № 08313-11 від 23.05.2011р., 3460,52 грн. пені, 675,63 грн. 3% річних, 181,35 грн. інфляційних втрат та судові витрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.11.2011 р. у справі №4/164-11 розгляд справи було призначено на 05.12.2011р.

В судове засідання представники сторін не зявились, хоча про час та місце наступного судового засідання були повідомлені належним чином, витребуваних судом документів та додаткових доказів по справі суду не надали, у звязку з чим розгляд справи було відкладено на 16.01.2012р. об 10:00 год.

20.12.2012р. через загальний відділ господарського суду (вх. номер 17671) від відповідача по справі надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає та просить розглядати справу за відсутності представника відповідача. До відзиву також доданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2011р., складений на суму основного боргу, підписаний та скріплений печатками підприємств.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в засідання суду не зявились, однак позивач на адресу суду направив клопотання про неможливість забезпечення присутності представника позивача та проханням розглядати справу за наявними в ній документами.

Також представником позивача через загальний відділ суду (вх. номер 502) було подано оригінали витребуваних судом документів.

Відповідно до п. 3.6 розяснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, суд,

встановив:

25 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеський ТД "Сонячна Долина" (продавець) та Приватним акціонерним товариством "Богуславський маслозавод" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 08313-11, відповідно до умов якого продавець зобовязується на умовах передбаченим даним договором передавати у власність покупця за його попередніми заявками, а покупець зобовязується приймати та оплачувати масложирову продукцію (товар). Повне найменування, кількість, асортимент, ціна одиниці, загальна вартість, умови, строк та адреса поставки товару вказані в специфікаціях, які оформлюються сторонами на кожну партію товару та є невідємною частиною даного договору.

На виконання умов договору, 07.09.2011р. позивачем на підставі товарно-транспортної накладної № СДТ35341 були поставлені відповідачеві жири для молочних продуктів на загальну суму 201348,70 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується також належним чином оформленою копією довіреності Сері ЯПЗ № 603794, виданої на імя представника відповідача ОСОБА_1 (в матеріалах справи).

Відповідно до п. 2.2 договору, оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах от строчки плати 7 календарних дні з моменту фактичної передачі товару у власність покупця, в грошовій формі, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця.

Проте, в порушення умов договору, відповідачем 27.09.2011р. заборгованість за товар була сплачена частково в розмірі 20000,00 грн., у звязку з чим сума неоплаченого товару на даний час складає 181348,70 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2011р.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, та у звязку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України.

Станом на дату винесення рішення, відповідач свої зобовязання перед позивачем в повному обсязі не виконав, за отриманий товар не розрахувався, доказів оплати суду не надав, і відповідно заборгованість відповідача перед позивачем складає 181348,70 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 3460,52 грн.

У відповідності до п. 6.1 договору, у випадку порушення покупцем строків оплати, покупець зобовязаний виплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен календарний день прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок пені, з врахуванням норм чинного законодавства, а також враховуючи термін відстрочки в сім днів, встановив, що заявлена до стягнення пеня за період з 15.09.2011р. по 27.09.2011р., нарахована на суму боргу в розмірі 201348,70 грн., в розмірі 1099,36 грн. та пеня за період з 28.09.2011р. по 28.10.2011р., нарахована на суму боргу 181348,70 грн., в розмірі 2361,16 грн. не перевищує розмір подвійної облікової ставки НБУ, нарахована позивачем за період, що не перевищує шестимісячного строку нарахування неустойки, а тому є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі заявленій позивачем 3460,52 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 181,35 грн., а 3% річних 675,63 грн. Розрахунок відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 181,35 грн. та 3% річних 675,63 грн. підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 181348,70 грн. боргу, 181,35 грн. інфляційних втрат, 675,63 грн. 3% річних та 3460,52 грн. пені.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Богуславський маслозавод" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, 129, код ЄДРПОУ 05500948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський ТД "Сонячна Долина" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 32067506) 181348 (сто вісімдесят одну тисячу триста сорок вісім) грн. 70 коп. боргу, 181 (сто вісімдесят одну) грн. 35 коп. інфляційних втрат, 675 (шістсот сімдесят пять) грн. 63 коп. 3% річних та 3460 (три тисячі чотириста шістдесят) грн. 52 коп. пені, 1857 (одну тисячу вісімсот пятдесят сім) грн.. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість гривень) 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Щоткін

Дата підписання повного тексту рішення: 19.01.2012р.