Постанова № 21273886, 01.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2012 р. Справа № 1/415-26/184 Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючий,

Жукової Л.В.,

Нєсвєтової Н.М., розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р.

у справі № 1/415-26/184 господарського суду міста Києва

за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доЖитлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача публічне акціонерне товариство "Київенерго"

простягнення 97 567,00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники від:

позивача: ОСОБА_1. (дов. від 31.12.2011р.);

відповідача: ОСОБА_2. (дов. від 04.01.2012р.), ОСОБА_3. (дов. від 05.01.2012р.)

3-ї особи: не зявилися;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі № 1/415-26/184 позов задоволено. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" 82 730 грн. 32 коп. основного боргу, 7 780 грн. 47 коп. пені, 1 473 грн. 34 коп. - 3% річних, 5 582 грн. 86 коп. збитків від інфляції, 975 грн. 67 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду міста Києва ґрунтується на тому, що відповідач за отримані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався лише частково, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 82 730,32 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року (головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Баранець О.М., Калатай Н.Ф.), апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач-7" задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі № 1/415-26/184 змінено. Резолютивну частину рішення викладено у наступній редакції:

"Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач 7" (03134, м. Київ, вул. Жолудева 4-Г, код ЄДРПОУ 22864899) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 41493 (сорок одну тисячу чотириста девяносто три) грн. 21 коп. боргу, 3105 (три тисячі сто пять) грн. 17 коп. - пені, 2791 (дві тисячі сімсот девяносто одну) грн. 43 коп. - інфляційних втрат, 736 (сімсот тридцять шість) грн. 67 коп. - 3% річних, 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 26 коп. державного мита, 115 (сто пятнадцять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити". Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу "Обчислювач 7" (03134, м. Київ, вул. Жолудева 4-Г, код ЄДРПОУ 22864899) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 117 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року у справі №1/415-26/184 та залишити в силі рішення господарського суду м.Києва від 07.07.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судом апеляційної інстанції належним чином не досліджені всі обставини справи, крім того неправильно застосовані норми чинного законодавства.

Відповідач скористався правом, наданим ст. 1112 ГПК України, та надіслав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду м.Києва від 07.07.2011 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 року скасувати, а справу №1/415-26/184 передати на новий розгляд.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч.1 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал") та Житловобудівельним кооперативом "Обчислювач7" укладено договір від 22.03.2000 року №7785/4-11 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобовязався забезпечити абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент в свою чергу сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. № 65.

Відповідно до п.3.1 Правил користування, рахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показників засобів обліку.

Згідно п.3.4 договору позивач зобовязався забезпечувати відповідача питною водою. Кількість води, що подається позивачем та використовується відповідачем, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем (п.3.1 договору).

Скаржник зазначає, що на виконання умов договору № 7785/4-11 від 22.03.2000 року за період з 01.04.2009 року по 01.10.2010 року надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 151 704,48 грн. Відповідач за отримані послуги розрахувався лише частково в розмірі 68 974,16 грн., в результаті чого у останнього виникла заборгованість в сумі 82 730,32 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач за отримані послуги з водопостачання та водовідведення розрахувався частково.

З розрахунку позовних вимог вбачається, що позивачем нараховані суми за послуги, що не передбачені умовами укладеного між сторонами договору від № 7785/4-11 від 22.03.2000 року.

Так, починаючи з жовтня 2005р. позивачем без узгоджень з відповідачем, відкрито окремий код за номером 8-50555 для обліку води, що використовується для виготовлення гарячої води, по якому щомісячно позивач нараховує кількість та вартість питної води, яка використана для виготовлення гарячої води.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Забезпечення житлового будинку №4 по вул. Жолудєва у м. Києві водою, яка йде на виготовлення гарячої води здійснюється від виносних бойлерів, які знаходяться на балансі АЕК "Київенерго".

Згідно з п.3.13. Правил користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України №190 від 27.06.2008 року розрахунки з виробником послуг централізованого водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють субєкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління. повне господарське відання, користування, концесію.

Приймаючи оскаржувану постанову суд апеляційної інстанції послався на те, що Закон України "Про житлово-комунальні послуги", згідно якого виробником житлово-комунальної послуги є субєкт господарювання, який виробляє ці послуги.

При цьому судом враховано, що виробником комунальної послуги з централізованого постачання гарячої води є субєкт господарювання, на балансі якого знаходиться бойлер. Бойлер, з якого отримує гарячу воду відповідач, знаходиться на балансі АЕК "Київенерго".

Теплові пункти (котельні) не знаходяться на балансі позивача та не перебувають у його віданні, а тому вимоги позивача про оплату послуг гарячого водопостачання не підлягають до задоволення.

Крім того, питна вода як складова гарячого водопостачання, є продукцією позивача; затрати АЕК "Київенерго" на підігрів питної холодної води, виражені у Гігакалоріях, оплачуються споживачами особі, яка понесла такі затрати.

В позовній заяві позивач просив стягнути з відповідача 41 493,21 грн. - за використання холодної води, 42 784,05 грн. за використання гарячої води, 7 780,47 грн. пені, 1473,34 грн. - 3% річних, 5582,86 грн. - інфляційних та судові витрати.

Умовами договору від 22.03.2000р. №7785/4-11 не передбачено обовязку відповідача сплачувати послуги з постачання холодної води, що використовувалася для виготовлення гарячої, а тому господарським судом апеляційної інстанції правомірно відмовлено позивачу про стягнення з відповідача 42 784,05 грн. за гаряче водопостачання.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з правовою позицією господарського суду апеляційної інстанції про те, що позивач не є особою, яка надає послуги з гарячого водопостачання як самостійного різновиду енергії (продукції).

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено неправомірність нарахування позивачем послуг за гаряче водопостачання у розмірі 42784,05 грн. задоволенню підлягають вимоги про стягненню з відповідача 41493,21 грн. за використання холодної води.

Пунктом 4.2 договору за несвоєчасну оплату послуг водопостачання та водовідведення відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1 несплаченої суми за кожний день прострочки.

Нарахування інфляційних втрат та річних проведене позивачем у відповідності до положень ст. 625 ЦК України, пені - у відповідності до положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції за неналежне виконання умов договору з встановленої судом заборгованості в сумі 41 493,21 грн. у розмірі 3 105,17 грн. пені, 2791,43 грн. інфляційних втрат, 736,67 грн. 3% річних.

Решта доводів скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду касаційної інстанції не наведено.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені судом апеляційної інстанції на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим підстав для скасування оскаржуваного судового акту не вбачається.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р. у справі № 1/415-26/184 залишити без змін.

Головуючий Черкащенко М.М.

Судді Жукова Л.В.

Нєсвєтова Н.М.