Постанова № 212667, 17.10.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2006 р.

15:00

Справа № 6/290/06

17.10.2006р. 15 год. 00 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22, каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

За позовом: Державної податкової інспекції у Новоодеському районі Миколаївської області, Миколаївська область, м. Нова Одеса, вул. Леніна, 179.

До відповідача: Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Баловне”, Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне.

про: стягнення заборгованості у сумі 185025,40 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Плахотник А.В., довіреність від 01.06.06. № б/н.

Від відповідача

Представник не з’явився.

ПРЕДМЕТ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача податкової заборгованості в сумі – 185025,40 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився. Ухвала від 14.09.06. року надіслана на адресу відповідача та отримана ним 21.09.06., про що свідчить поштове повідомлення № 446905. Крім того, у судовому засіданні від 14.09.2006 року представник відповідача був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

Відповідач згідно відзиву від 17.08.06. № 47 заперечує проти позовних вимог, вважаючи, що борг з прибуткового податку з громадян в сумі 184552,93 грн. повинен бути списаний позивачем на підставі висновків Торгово-промислової палати України від 24.07.2003 року № 9318/05-4, від 29.05.2003 року № 5701/05-4 у зв’язку з визнанням форс-мажорними обставинами погодних умов, що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2003 році. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення оскаржуваної суми позову, оскільки борг з прибуткового податку станом на 01.07.2003 року в сумі 150085,89 грн. підлягає списанню у зв’язку зі спливом строку давності 1095 днів, що розпочинається з дати відображення в картках особових рахунків сум податкового боргу.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи суд –

в с т а н о в и в:

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Новоодеською райдержадміністрацією, про що свідчить свідоцтво про держреєстрацію від 28.04.2000 року № 316.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

Станом на 01.07.2006 року відповідач має заборгованість з податку з доходів фізичних осіб у сумі 185025,40 грн.

Проведеною позивачем документальною перевіркою з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства СЗАТ “Баловне” за період з 01.06.2004 року по 01.07.2005 року встановлено, що відповідачем не перераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 179488,24 грн., у зв’язку з чим нараховано 13537,20 грн. пені, про що складено акт від 20.10.2005 року № 35/23-0121/03763951.

Враховуючи, що в рахунок погашення заборгованості відповідачем за період з 01.07.2005 року по 30.06.2006 року сплачено 5000,00 грн. основного платежу та 3000,00 грн. пені, борг зі сплати податку з доходів фізичних осіб складає 185025,44 грн., у тому числі 10537,20 грн. пені.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується актом від 20.10.2005 року № 35/23-0121/03763951, який підписаний перевіряючими та головою правління, головним бухгалтером відповідача.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вважаючи, що борг з прибуткового податку з громадян в сумі 184552,93 грн. повинен бути списаний позивачем на підставі висновків Торгово-промислової палати України від 24.07.2003 року № 9318/05-4, від 29.05.2003 року № 5701/05-4 у зв’язку з визнанням форс-мажорними обставинами погодних умов, що спричинили загибель сільськогосподарських культур у 2003 році. Крім того, відповідач заперечує проти стягнення оскаржуваної суми позову, оскільки борг з прибуткового податку станом на 01.07.2003 року в сумі 150085,89 грн. підлягає списанню у зв’язку зі спливом строку давності 1095 днів, що розпочинається з дати відображення в картках особових рахунків сум податкового боргу.

Як зазначає відповідач у відзиві від 17.08.2006 року № 47, за наслідками звернення відповідача з клопотанням від 28.01.2004 року № 2 про списання у тому числі і прибуткового податку (184552,93 грн.) та пені (19946,51 грн.) по акту перевірки позивачем 13.02.2004 року було прийнято рішення № 40-24-03763951/383 про списання безнадійного боргу, згідно якого списано 19946,51 грн. пені.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 5.2.2. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право подальшого адміністративного оскарження, а також оскарження в судовому порядку такого рішення.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи відповідачем не оскаржено в установленому законом порядку рішення від 13.02.2004 року № 40-24-03763951/383 про списання 19946,51 грн. пені., судом не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо необгрунтованої відмови з боку ДПІ в списанні 184552,93 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Крім того, відповідно до п.п. 15.1.1. ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у

разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 “Про прибутковий податок з громадян” підприємства, установи і організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого і утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Згідно п.п. 8.1.2.Закону України від 22.05.2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Відповідачем у відзиві щодо спливу строку давності 1095 днів для сплати податку з доходів фізичних осіб в сумі 150082,89 грн. не зазначено строку виникнення обов»язку сплати даних сум податку, та не надано первинних документів, що це підтверджують.

Враховуючи, що згідно наданого позивачем розрахунку виникнення заборгованості, строк перерахування першої складової з суми податку з доходів фізичних осіб визначено 30.08.2004 року, строк давності, визначений ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», позивачем не пропущений.

Крім того, ст. 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачений строк давності 1095 днів для податкового зобов»язання, яке визначається самостійно податковим органом, тоді як в даному випадку суми податку визначались платником самостійно, а позивачем згідно акту перевірки зафіксовано несплату нарахованих відповідачем сум податку.

З огляду на наведене заперечення відповідача щодо спливу строку давності судом до уваги не приймаються.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи, що станом на день розгляду справи заборгованість з податку з доходів з фізичних осіб залишилась несплаченою, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 158-163 Кодексу Адмінистративного судочинства України, - суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського закритого акціонерного товариства “Баловне” (Миколаївська область, Новоодеський район, с. Баловне, ЄДРПОУ 0363951) в доход місцевого бюджету с. Баловне, Новоодеського району, Миколаївської області, р/р 33218800600266, в УДК в Миколаївській області, код 23627411, МФО 826013 заборгованість в сумі 185025,40 грн.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко