Рішення № 21247923, 06.02.2012, Чистяківський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Торезький міський суд Донецької області)

Торезький міський суд Донецької області

Справа № 2-1691/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2012 року Торезький міський суд Донецької області в складі:

Головуючої - судді Чапланової О.М.

При секретарі Кононенко Л.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Торез цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 22 квітня 2010 року рішенням Загальних зборів акціонерів назву Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було змінено на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Реорганізація та ліквідація Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»не проводилась.

28 жовтня 2008 року в м.Києві автомобілем «Деу»д/н НОМЕР_6, яким керував відповідач здійснено ДТП, у результаті якого застрахований позивачем, за договором страхування №330545932 від 09 січня 2008 року, автомобіль «Мітсубісі», д/н НОМЕР_7 отримав механічні пошкодження.

Згідно довідки про ДТП (форма№2) ОДАІ та постанови Святошинського районного суду м. Києва від 04 листопада 2008 року ДТП мала місце з вини відповідача.

ДТП визнана страховою подією, з настанням якої виникає обовязок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові застрахованого автомобіля, було складено звіт №2339 від 05 листопада 2008 року, матеріальний збиток заподіяний власникові застрахованого автомобіля склав 7279,51 гривня.

На умовах договору страхування страховик оплачує страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, у звязку з чим було виплачено страхове відшкодування, на підставі звіту №2339 від 05 листопада 2008 року у розмірі 5797 грн. 47 коп. Страхове відшкодування було виплачено з вирахуванням ПДВ у розмірі 1313,39 гривень та франшизи у розмірі 769,50 гривень.

Таким чином на умовах договору страхування було виплачено страхове відшкодування у розмірі 5797 грн. 47 коп.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток».

Просить стягнути з відповідача суму в розмірі 5797,47 гривень та судовий збір у розмірі 188,20 грн.

Представник позивача, який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги він підтримує. Просив справу розглянути за його відсутності. Указав, що не заперечує проти заочного розгляду справи у випадку неявки відповідача у судове засідання.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не зявився, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

В справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, тому суд ухвалив на підставі ст.ст.169,224 ЦПК України розглянути справу заочно.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що частиною 4 ст.61 ЦПК України передбачено, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із постановою від 04.11.2008 року, яка не підлягає оскарженню, у справі про адміністративне правопорушення №3-34455/2008 р. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с.9) ОСОБА_1 28 жовтня 2008 року о 18-50 год., керуючи автомобілем марки «Деу»д/н НОМЕР_6, в м. Києві по В.Кільцевій дорозі під час зміни напрямку руху та перестроюванням, не впевнився, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки Міцубісі д.н.з. НОМЕР_7 під керуванням водія ОСОБА_3, чим порушив пп.10.1 Правил дорожнього руху України.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним в порушенні вимог ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом строком на 6 місяців.

Згідно із звітом ТОВ «Естімейт»за № 2339 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу (а.с.13-21), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля MitsubishI Lаncer держ.№ НОМЕР_7 в результаті його пошкодження в ДТП, складає з ПДВ 7279,51 грн., без ПДВ 6066,26 грн.

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Пленум Верховного Суду України у своєї постанові «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 г. № 6 вказав, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до п. 3 вказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 г. № 6 (з послідуючими змінами и доповненнями), шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого, відшкодовується винним; за наявності лише вини володільця, якому заподіяно шкоду, вона йому не відшкодовується; за наявності вини обох володільців розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди жоден з них не має права на відшкодування.

В судовому засіданні встановлено, що в результаті винних дій ОСОБА_1, який керував автомобілем марки ДЕУ, державний номерний знак НОМЕР_6, сталося зіткнення вказаного автомобіля з автомобілем MitsubishI Lаncer державний № НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_3

В результаті зіткнення пошкоджено автомобіль MitsubishI Lаncer державний № НОМЕР_7 який належить ОСОБА_3, чим останньому завдано матеріальну шкоду.

09.01.2008 р. між ЗАТ АСК «ІНГО Україна», назву якого 22 квітня 2010 року рішенням Загальних зборів акціонерів Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»було змінено на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна (а.с.28-33), та власником автомобіля MitsubishI Lаncer державний № НОМЕР_7 ОСОБА_3, було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 330545932. Строк дії зазначеного договору з 14-00 год. 20.01.2008 року до 24-00 год. 20.01.2011 року (а.с.6-8).

Згідно із довідкою № 8260807 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.11) 28.10.2008 року о 18-50 год. сталася дорожньо-транспортна пригода: зіткнення автомобіля ДЕУ номерний знак НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_1. з автомобілем Міцубісі номерний знак НОМЕР_7 під керуванням ОСОБА_3 Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_1 правил маневрування, п.п. 10.1 ПДР України.

Відповідно до страхового акту № 38752 від 11.12.2008 року, складеного страховиком з використанням: повідомлення про автоаварію, заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування, звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, довідки ДАЇ про ДТП, копії постанови суду, розрахунку виплат страхового відшкодування, подія ДТП, яка сталася 28.10.2008 р., була визнана страховиком, страховим випадком (а.с.9,11-21,23,26).

Відповідно до умов договору страхування від 09.01.2008 р. при розрахунку страхового відшкодування з розміру матеріального збитку, який згідно із звітом ТОВ «Естімейт»від 05.11.2008 р. за № 2339 складає 7880 грн. 36 коп., виключено, як такий, що не відноситься до страхового випадку, ПНВ 1313,39 грн., та вирахована безумовна франшиза (частина збитків, яка не відшкодовується страховиком відповідно до договору страхування і складає за вказаним договором та вказаним випадком 1% від страхової суми - 769,50 грн.). Сума страхового відшкодування склала 5797,47 грн. (а.с.23).

Згідно із видатковим касовим ордером № 5317 від 26.12.2008 р. страхове відшкодування в розмірі 5797,47 грн. було видано ОСОБА_3 26.12.2008 року (а.с.24).

Згідно із ст. 27 ЗУ «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи, що позивач відшкодував шкоду в розмірі 5797,47 грн., спричинену ОСОБА_3 винними діями ОСОБА_1, який керував автомобілем марки ДЕУ номерний знак НОМЕР_6, а також поніс витрати по оплаті судового збору в розмірі 188 грн. 20 коп., що підтверджені документально (а.с.1), суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування, в розмірі 5797 грн. 47 коп. та витрати по оплаті судового збору в розмірі 188 грн. 20 коп., а всього підлягає стягненню 5985 грн. 67 коп.

Керуючись: ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1166, 1188, 1191 ЦК України, 10, 11, 15, 60, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»до ОСОБА_1 про стягнення витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м.Київ, вул.Воровського, б.33, р/р 26508001304395 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 16285602, витрати, повязані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 5797 грн. 47 коп., та витрати по оплаті судового збору в розмірі 188 грн.20 коп., всього 5985 грн. 67 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Торезьким міським судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, надавши в Апеляційний суд Донецької області через Торезький міський суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач, який брав участь у справі, але не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:О. М. Чапланова