Ухвала суду № 21244773, 27.12.2011, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 11/0690/769/11

Стаття 286ч2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

в складі:

головуючого судді Слісарчука Я.А.,

суддів Крижанівського В.В., Зав?язуна С.М.

за участю : прокурора Сидоренка О.П.

засудженого ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2011 року,

яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Київ раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням впродов ж трьох років.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами підлягає реальному виконанню.

Відповідно до ст.76 КК України на засудженого покладені обов?язки :

-повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, навчання, роботи;

- періодично з?являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_2 100 000 грн. моральної шкоди і 83 952,41 грн. на відшкодування майнової шко

ди та понесених нею судових витрат.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 25 000 грн. моральної шкоди та 12 347,69 грн. на картковий рахунок №НОМЕР_3 Сімферопольського міського відділення №39 ВАТ?Ощадний банк?, МФО 384016, код ОКПО №02761766, рахунок НОМЕР_4.

Питання про речові докази вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили залишено попередній підписка про невиїзд.

Як визнав суд 04 травня 2008 року близько 14 год. ОСОБА_1, керуючи автомобілем ?SUZUKI LIANA?, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку села Горбулів Черняхівського району, по автодорозі між селами Свидя та Горбулів, проявив неуважність до дорожньої обстановки і, не впоравшись з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ?CHERY Amulet? державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді : закритого перелому 1-ї плюсної кістки лівої стопи зi зміщенням кісткових відламків, рани в ділянці лівого колінного суглобу, садна лівої кисті, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров?я.

Пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді перелому правої променевої кістки, перелому шиловидного відростку правої ліктьової кістки зі зміщенням дистального відломку, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості по критерію довготривалого розладу здоров?я.

Пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у виді синців передньої поверхні правої гомілки, по передній поверхні в проекції лівого колінного суглобу, промежини, багатоскалкового перелому шийки лівої стегнової кістки з масивними крововиливами в м?які тканини в проекції перелому, переломів 34567 правих ребер, 2345678 лівих ребер з масивними крововиливами в проекції переломів, перелому грудини, крововиливу в переднє середостіння, під вісцеральну плевру, на внутрішній поверхні м?яких тканин голови в центрі чола, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя та знаходяться в прямому причинному зв?язку зі смертю, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в лікарні від отриманих тілесних ушкоджень.

Пасажир ОСОБА_2 отримала тупу поєднану травму тіла у виді масивної забійно-рваної рани на волосяній частині голови та лобі зліва з переходом на верхню повіку лівого ока з дефектом м?яких тканин, крововиливу під кон?юктиву лівого ока, синця в лівій навколоорбітальній ділянці, забою головного мозку та забійно-рваної рани ділянки лівого колінного суглобу, ускладнену розвитком травматичного шоку, яка відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості як така, що не є небезпечною для життя, але призвела до довготривалого розладу здоров?я.

На місці загоєння отриманої при дорожньо-транспортній пригоді рани лівої лобної ділянки та верхньої повіки лівого ока у ОСОБА_2 сформувався рубець, який зумовив деформацію та асиметрію обличчя і є невиправним, так як для свого усунення потребує хірургічного втручання.

Виявлена у ОСОБА_2 тупа поєднана травма тіла за своїми наслідками у виді невиправного рубця обличчя є тяжким тілесним ушкодженням як така, що призвела до знівечення обличчя.

В даних умовах дорожнього руху водій ОСОБА_1 порушив п.п.1.3; 1.10; 2.3 (б); 12.1; 12.3; 12.6 (б); 13.4 Правил дорожнього руху України, згідно яких: учасники дорожнього руху зобов?язані знати й неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; терміни, що наведені у цих правилах, мають значення:

-безпечна швидкість швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

дорожні умови сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан;

дорожня обстановка сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів та їх стан), які повинен урахувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом;

для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов?язаний : бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об?єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об?їзду перешкоди; поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух зі швидкістю: б)транспортним засобам, якими керують водії із стажем до 2 років, не більше 70км/год.; якщо зустрічний роз?їзд утруднений, водій, на смузі руху якого є перешкода чи габарити транспортного засобу, яким він керує, заважають зустрічному руху, повинен дати дорогу. На ділянках доріг, позначених знаками 1.6?крутий підйом?? і 1.7 ?крутий спуск?, за наявності перешкоди дати дорогу повинен водій транспортного засобу, що рухається на спуск.

Порушення вимог п.п.1.3; 1.10; 2.3 б; 12.1; 12.3; 12.6 (б); 13.4 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_1 знаходиться в причинному зв?язку з виникненням даної дорожньо транспортної пригоди та її наслідками.

На вирок суду подані апеляції.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції вирок суду просить скасувати, та постановити новий вирок, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки та виключити із вироку суду кваліфікуючу ознаку ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил експлуатації транспортного засобу. Вказує на те, що вирок в частині призначення основного покарання є надмірно м?яким і таким, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які настали від протиправних дій засудженого, а саме : потерпілий ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких настала його смерть, потерпіла ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_4 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Зазначає, що судом першої інстанції помилково визнано ОСОБА_1 винним в порушенні правил експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, оскільки з досліджених судом доказів встановлено, що останній правил експлуатації транспортного засобу не порушував, а транспортний засіб на момент вчинення ДТП був у справному стані.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок в частині цивільного позову про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 : 100 000 грн. моральної шкоди та 83 952 грн. 41 коп. майнової шкоди та стягнення з нього на користь ОСОБА_3 25 000 грн. моральної шкоди.Апелянт просить постановити новий вирок за яким стягнути з нього на користь ОСОБА_2 : 6 000 грн. моральної шкоди та 29 000 грн. майнової шкоди і відмовити в задоволені позову про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 моральної шкоди.Зазначає, що суд безпідставно стягнув з нього на користь вказаних потерпілих матеріальну і моральну шкоду у вказаних сумах.

Заслухавши доповідача, прокурора про звільнення ОСОБА_1 від призначеного судом покарання на підставі ст. 1 п. ?є? Закону України від 08 липня 2011 року ?Про амністію у 2011 році??, часткове задоволення апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, виключення з вироку суду кваліфікуючу ознаку ч.1 ст. 286 КК України порушення правил експлуатації транспортного засобу, особою яка керує транспортним засобом та про залишення без задоволення апеляції засудженого, засудженого ОСОБА_1 про звільнення його від призначеного судом покарання внаслідок акту амністії, а також задоволення його апеляції і залишення без задоволення апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляцію прокурора слід задовольнити частково, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Висновок суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину при встановлених у вироку обставинах, підтверджується розглянутими у судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно.

Посилання прокурора про призначення засудженому надмірно м?якого покарання не заслуговує на увагу колегії суддів.

Вирішуючи питання про призначення покарання суд врахував, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, вчинив злочин з необережності, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно частково відшкодував потерпілим заподіяну злочином шкоду, доглядає батька пенсіонера, позитивно характеризується як за місцем роботи так і проживання, а тому обгрунтовано призначив йому покарання в межах санкції ст. 286 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами, а на підставі ст. 75 КК України звільнив від відбування призначеного основного покарання. Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, підстав для скасування вироку в частині призначення покарання і постановляння нового вирок, про, що зазначає в апеляції прокурор, колегія суддів не знаходить.

Разом з тим, як обгрунтовано зазначено в апеляції прокурора вирішуючи питання про кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд допустився помилки.

Матеріали справи свідчать, що досудове слідство дії ОСОБА_1 кваліфікувало за ст. 286 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, що керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_4 та смерть потерпілого ОСОБА_5

Під час розгляду справи в суді прокурор змінив обвинувачення і просив дії ОСОБА_1 кваліфікувати за ст. 286 ч.2 КК України за кваліфікуючими ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, що керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_4, тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 та смерть потерпілого ОСОБА_5

Відповідно до положень ст. 275 КПК України розгляд справи проводиться тільки в межах пред?явленого обвинувачення.

Вказаних вимог закону суд не дотримався.

Суд постановляючи вирок у справі кваліфікував дії ОСОБА_1 за ст. 286 ч.2 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху і експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_6, ОСОБА_4, тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_2 та смерть потерпілого ОСОБА_5, тим самим вийшов за межі пред?явленого обвинувачення.

За таких обставин, колегія суддів виключає з мотивувальної частини вироку кваліфікуючу ознаку порушення експлуатації транспортного засобу.

Посилання засудженого про зменшення розміру матеріальної і моральної шкоди, стягнутої з нього на користь ОСОБА_2 та безпідставне стягнення з нього на користь ОСОБА_3 моральної шкоди, є необгрунтованими, оскільки при вирішенні питання про цивільний позов суд виходив з характеру та обсягу заподіяних потерпілим фізичних та моральних страждань, ступені винності засудженого і конкретних обставин справи. З дотриманням вимог, передбачених ст.ст. 64, 328 КПК України, ст.ст. 28, 1166-1168 ЦК України суд прийняв обгрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення матеріальної і моральної шкоди і належним чином мотивував вирок в цій частині. Підстав для зменшення розміру моральної і матеріальної шкоди, стягнутої на користь ОСОБА_2 та підстав у скасуванні вироку в частині стягнення моральної шкоди на користь ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, який не є особливо тяжким і на день набрання чинності закону про амністію мав батьків ОСОБА_7 і ОСОБА_8, які досягли 70 річного віку і у цих батьків немає інших працездатних дітей, і просив в апеляційній інстанції, звільнити його від призначеного судом покарання, колегія суддів вважає за необхідне на підставі п. ?є? ст. 1, ст. 6 Закону України від 8 липня 2011 року ?Про амністію у 2011 році?, звільнити ОСОБА_1 від кримінального покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої задовольнити частково.

Вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2011 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Виключити з мотивованої частини вироку кваліфікуючу ознаку ст. 286 ч.2 КК України порушення експлуатації транспортного засобу.

ОСОБА_1 звільнити від призначеного судом покарання на підставі ст. 1 п. ?є? Закону України від 08 липня 2011 року ?Про амністію у 2011 році?.

В решті вирок залити без зміни.

Судді: