Вирок № 21244706, 02.02.2012, Старосинявський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-120/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 року Старосинявський районний суд

Хмельницької області

В складі:суддіБаськова М. М.

при секретаріБасок Н.Д.

з участю прокурораГронського В.В.

зхисника ОСОБА_2

потерпілих ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

представника потерпілих ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Старій Синяві кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, турка, уродженця села Кочерен провінції Хатай Антакія Турецької Республіки, з середньою освітою, неодруженого, жителя АДРЕСА_1, працюючого водієм в Міжнародному транспортно-торгівельному товаристві з обмеженою відповідальністю “Озгюльмен”, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,-

В с т а н о в и в:

22 листопада 2008 року о 8 годині 20 хвилин ОСОБА_7 керуючи вантажним автомобілем марки “МАN tga 18/480” іноземний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом марки “ARIS” іноземний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався зі швидкістю 85 км/год на 294 км + 450 м автомобільної дороги М-12 Стрий Тернопіль Кіровоград Знам'янка в напрямку з м. Вінниці до м. Хмельницького і знаходився на ділянці дороги між с. Русанівці та с. Голосків Летичівського району Хмельницької області області. Після того, як ОСОБА_7 побачив, що на його смугу руху на відстані біля 108 м від нього виїхав автомобіль ВАЗ-2108 номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку і який одразу почав повертатися на свою смугу руху, ОСОБА_7 маючи технічну можливість запобігти зіткненню двох транспортних засобів, в порушення п.п. 11.2., 11.3, 12.3, 12.9. п.п. “б” Правил дорожнього руху (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306) перевищивши швидкість, не вжив заходів для зменшення швидкості або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, змінив напрямок руху вліво, не переконавшись в безпечності маневру та виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_3

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_3 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які були у вказаному транспортному засобі, отримали тілесні ушкодження, а саме:

- неповнолітня ОСОБА_9 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння від яких вона загинула на місці дорожньо-торанспортної пригоди;

- ОСОБА_10 отримала тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння від яких вона померла 22.11.2008 року в Летичевській ЦРЛ;

- ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння;

- ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоров'я.

В діях ОСОБА_7 вбачаються порушення вимог п.п. 11.2., 11.3., 12.3., 12.9 п.п.“б” Правил дорожнього руху, згідно яких:

11.2. Нерейкові транспортні засоби повинні рухатися якнайближче до правого краю проїзної частини.

11.3. На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу;

п. 12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

п. 12. 9. п.п.”б”, Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

Вказані порушення правил безпеки дорожнього руху ОСОБА_7 знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками - спричиненням смерті потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, а також спричиненням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Підсудний ОСОБА_7 по суті пред'явленого обвинувачення винним себе не визнав та показав, що він працює водієм в ТОВ “Озгюльмен” і з лютого 2004 року здійснює перевезення на вантажних автомобілях з Турецької Республіки в Російську Федерацію. 21.11.2008 р. вечором на автомобілі “MAN” з напівричепом “ARIS” він виїхав з території Російської Федерації та пересік кордон України, а через деякий час неподалік м. Житомир здійснив зупинку на відпочинок до ранку. Близько 4 години 30 хвилин 22.11.2008 року він продовжив рух в напрямку м. Вінниця, а коли проїхав вказане місто, почав рухатися в напрямку м. Хмельницького. Проїхавши смт. Летичів, він рухався по своїй смузі руху зі швидкістю 70-80 км/год., проїзна частина дороги була в вологому стані, небо було похмурим але дощу не було, попереду нього не було транспортних засобів. Попереду він побачив легкову машину, яка рухалася на зустріч по зустрічній смузі руху зі швидкістю 100-120 км/год., а коли він наблизився до неї і коли відстань між ними скоротилася до декількох метрів, то легковий автомобіль раптово повністю виїхав на його смугу руху, через що сталося зіткнення автомобілів. Після удару в ліву частину його автомобіля він не втримав керма і його автомобіль почав рухатися ліворуч на смугу зустрічного руху. Будь-яких дій для уникнення зіткнення він не робив, так як відстань, коли легковий автомобіль виїхав на його смугу руху була дуже малою і він не встиг зреагувати. Також він побоювався, що якщо він різко загальмує, то цим створить небезпеку для інших автомобілів, які рухалися за ним.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_7 своєї вини, його винність у вчиненні злочину об'єктивно підтверджується зібраними у справі та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 20.11.2008 року він разом з своєю дочкою ОСОБА_9 та матір'ю ОСОБА_5 приїхали в с. Олеша Тлумацького району Івано-Франківської області, щоб забрати на зимовий період до його матері в с. Тишківку Добровеличківського району Кіровоградської області його бабу ОСОБА_10 На початку 5 години ранку 22.11.2008 р. він, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 на його автомобілі ВАЗ-2108 виїхали із с. Олеши. Перед м. Хмельницьким він зробив зупинку на автозаправочній станції, після чого продовжив рух в напрямку м. Вінниця.

Близько 8 години він проїхав с. Голосків Летичівського району та рухався в напрямку м. Вінниця зі швидкістю в межах 80 км/год. Там ніби-то був знак обмеження швидкості 50 км, так як проводився ремонт дороги. На відстані 100-120 м від свого автомобіля він побачив вантажний автомобіль, який рухався в напрямку м. Хмельницького по зустрічній смузі руху. Оскільки на дорозі був гравій та незначні вибоїни, то він з метою їх об'їзду виїхав лівою частиною свого автомобіля на зустрічну смугу руху на відстань до 0,5 м. Відстань до зустрічного вантажного автомобіля була достатня для маневру і він був впевнений, що повернеться назад. Після виїзду на смугу зустрічного руху він одразу почав повертатися на свою смугу, а вантажний автомобіль в цей же час змінив напрямок руху ліворуч та виїхав на його смугу руху. Коли він повернувся на свою смугу руху, то ліва частина вантажного автомобіля знаходилася на його смузі руху, а причеп був на зустрічній смузі. Він намагався уникнути зіткнення та вивернув руль вправо але не встиг наблизитися до свого узбіччя, так як сталося зіткнення автомобілів. Після дорожньо-транспортної пригоди його автомобілем швидкої медичної допомоги доставили в Хмельницьку обласну лікарню, де він знаходився на стаціонарному лікуванні в реанімаційному відділенні.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що 20.11.2008 року вона разом з своїм сином ОСОБА_3 та онукою ОСОБА_9 приїхали в с. Олешу, щоб забрати її матір ОСОБА_10 до себе додому. Близько 4.30 години 22.11.2008 року вони виїхали з с. Олеши, вона була на передньому пасажирському сидінні біля сина, який був за кермом, а на задньому сидінні сиділи ОСОБА_9 і ОСОБА_10 Син алкогольних напоїв не вживав, а перед м. Хмельницьким вони здійснили зупинку на АЗС. В дорозі вона сиділа поруч з сином і іноді дрімала але не спала. Пам'ятає, що бачила як син виїхав на зустрічну смугу, а потім побачила, як вантажний автомобіль червоного кольору, який рухався по зустрічній смузі раптово виїхав на їх смугу руху, де і відбулося зіткнення з їхнім автомобілем.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показав, що в листопаді 2008 року близько 8-ї години він, за кермом автомобіля “Geely”, їхав з м. Вінниця в м. Хмельницький. Він рухався зі швидкістю 80-100 км/год, а попереду нього на відстані біля 200 метрів рухалися автомобіль Деу Ланос та вантажний автомобіль з причепом. Вказані транспортні засоби рухалися з тією ж швидкістю, що і він, так як відстань між його автомобілем та цими транспортними засобами не змінювалася. Водій вантажного автомобіля рухався поблизу середини дороги, здійснюючи маневри то вправо, то вліво. Недоїжджаючи до с.Голосків вантажний автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, по якій рухався легковий автомобіль, після чого відбулося зіткнення транспортних засобів, від якого вантажний автомобіль викинуло на узбіччя легкового автомобіля. Перед дорожньо-транспортною пригодою вантажний автомобіль виїжджав на смугу зустрічного руху до її середини. Після ДТП він підійшов на місце зіткнення і побачив осип скла, фарби та бруду на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108. Водій вантажного автомобіля в цей час забирав уламки бамперу свого автомобіля, які були на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108. Також свідок пояснив що водій автомобіля Деу Ланос, який рухався позаду вантажного автомобіля не міг бачити момент ДТП, так як він рухався на малій відстані від вантажного автомобіля і перед ДТП не намагався здійснити обгін вантажного автомобіля.

Свідок ОСОБА_14 суду підтвердив свої показання на досудовому слідстві (т.1 а.с. 64, 150) згідно яких 22.11.2008 року, ранком він за кермом автомобіля Деу Ланос разом із дружиною їхали по автодорозі в напрямку з м. Вінниця до м. Хмельницького. Починаючи з смт. Летичева попереду нього рухався автомобіль МАN з іноземними номерами. Він рухався зі швидкістю 80-85 км/год. Близько 9-ї години неподалік с.Голосків він рухався за вантажним автомобілем МАN з напівпричепом з турецькими номерними знаками. Проїхавши деяку відстань він намагався виконати обгін вантажного автомобіля але виїхавши на зустрічну смугу побачив, що на ній, на відстані біля 150 м назустріч рухався легковий автомобіль, через що він не став здійснювати обгін та повернувся на свою смугу і продовжив рухатися за вантажним автомобілем. В цей час легковий автомобіль виїхав на їх смугу руху. Водій вантажного автомобіля змінив напрямок руху керованого ним автомобіля ліворуч з виїздом лівою частиною на середину смуги зустрічного руху та одразу став повертатись на смугу свого руху. Після того, як вантажний автомобіль більшою своєю частиною повернувся на смугу свого руху, відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ -2108. Також свідок пояснив, що він не може сказати чи виїхав ВАЗ-2108 повністю на смугу руху по якій рухався вантажний автомобіль, так як той перекрив йому дорогу.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні показала, що в листопаді 2008 року вона з чоловіком їхали на машині з м. Вінниця в м. Хмельницький і попереду них на відстані 15-20 м. їхав вантажний автомобіль МАN з причепом. Її чоловік виїхав на зустрічну смугу руху та намагався здійснити обгін вантажного автомобіля але повернувся на свою смугу так як назустріч їхав автомобіль. Через деякий час відбулося зіткнення транспортних засобів на їхній смузі руху при цьому МАN задніми колесами не виїжджав на зустрічну смугу.

Окрім того, винність ОСОБА_7 у вчиненні злочину також підтверджується :

- даними протоколу огляду місця події, схемою до нього та фототаблицею дорожньо-транспортної пригоди від 22.11.2008 року, з яких вбачається, що місцем дорожньо-транспортної пригоди є ділянка автодороги М12 Стрий Тернопіль Кіровоград Знам'янка де на 294км+450м відбулося зіткнення автомобіля ВАЗ-2108 із автомобілем MAN з напівпричепом АRIS і на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108 зафіксовані сліди зіткнення - уламки транспортних засобів, сліди на дорозі та осип ґрунту (т.1 а.с. 10-30);

- даними протоколів огляду транспортних засобів - автомобіля ВАЗ-2108 та автомобіля MAN з напівпричепом АRIS в ході яких були зафіксовані механічні пошкодження транспортних засобів і з яких вбачається, що зіткнення вказаних автомобілів відбулося передніми лівими частинами (т.1 а.с. 59, 60-63);

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_14 від 29.11.2008 р. в ході якого свідок вказав на місце де він побачив зустрічний автомобіль ВАЗ-2108 коли той виїхав на смугу руху автомобіля МАN, згідно розташування транспортних засобів на дорозі ця відстань становила 108,1 м (т.1 а.с. 150);

- схемами організації дорожнього руху на період проведення робіт з реконструкції ділянки автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка та ордерами на право виконання робіт з реконструкції ділянки вказаної автодороги, з яких вбачається, що 12.11.2008 року на ділянці дороги між селами Голосків та Требухівці Летичівського району як в одну так і в другу сторони були встановлені дорожні знаки 3.29 Обмеження максимальної швидкості 50 км/год (т.4. а.с. 118-129);

- даними протоколу огляду речових доказів від 12.01.2009 р. про те, що на контрольних дисках автомобільного тахографу автомобіля МАN під керуванням ОСОБА_7 зафіксована швидкість перед ДТП на відмітці 85 км/год. (т.1 а.с. 97-99).

Висновком експерта №150Е від 08.12.2008 року за результатами судово-медичної експертизи стверджується, що неповнолітня ОСОБА_9 отримала тілесні ушкодження у вигляді поперечного перелому кісток основи черепа, субарахноїдальних крововиливів по конвекситальній та базальній поверхні правої півкулі, частково по конвекситальній та базальній поверхні лівої півкулі, мозочку, забою речовини головного мозку у вигляді крововиливів в сірій речовині обох потиличних часток, наявні вогнища крововиливів із крововиливами на внутрішній поверхні мяких тканин голови в лобній ділянці зліва навколо рани, в лівій тімяній ділянці, в тімяній ділянці по середній лінії, в товщі лівого скроневого мяза, непрямих переломів середньої третини діафіза правої ключиці, 1 ребра зліва по біляхребцевій лінії, прямих переломів 1 ребра справа по біляхребцевій, 2 ребра зліва по лопатковій лінії із вогнищевими крововиливами навколо переломів та крововиливом в мяких тканинах передньої поверхні грудної клітки в проекції тіла грудини, забою обох легень у вигляді крововиливів з поверхні, надривів вісцеральної плеври в між часткових ділянках правої легені, гемотораксу справа, розриву внутрішньої оболонки задньої стінки серцевої сорочки у верхній третині, гемоперикардіуму, чисельних черезкапсулярних розривів по всіх поверхнях селезінки, гемоперитонеуму, крововиливу у верхній третині жирової капсули лівої нирки по задній поверхні, відкритого скалкового перелому, закритих поперечних

переломів середньої третини фіафізів лівої променевої та лівої ліктьової кісток , із місцями прикладання травмуючої сили у вигляді забійної рани на межі волосистої частини лобної ділянки зліва та садна волосяної частини лобної ділянки зліва , які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння, ускладнились набряком головного мозку, який явився безпосередньо причиною смерті і перебувають в прямому причинному звязку із настанням смерті (т.1 а.с.104).

Висновком експерта №151Е від 24.12.2008 року за результатами судово-медичної експертизи стверджується, що ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді крововиливів на внутрішній поверхні мяких тканин в лобно тімяній ділянці по середній лінії, в лівій скронево потиличній ділянці, субарахноїдальних крововиливів по конвекситальних повернях обох півкуль; непрямого перелому одного ребра зліва по заднє пахвовій лінії, прямих переломів 2-12 ребер зліва та 1 ребра справа по лопатковій лінії, 2 ребра справа по заднє пахвовій лінії, з зливними крововиливами навколо переломів ребер та з розривом парієнтальної плеври в проекції переломів 2-4 ребер зліва, забою обох легень у вигляді вогнищевих крововиливів в паренхімі легень, гемотораксу зліва; черезкапсуляпного розриву та крововиливу в товщі паренхіми селезінки, із слідами темно-червоної крові в черевній порожнині ; крововиливу в жировій капсулі навколо лівої нирки, крововиливу в товщі лівої нирки, відшарування передньої стінки сечового міхура від кісток тазу, багато скалкового перелому тіла здухвинної кістки з переходом на верхню гілку лівої лобкової кістки із крововиливами в жировій клітковині тазу та в мяких тканинах в ділянці сечового міхура і кісток тазу зліва, з місцями прикладання травмуючої сили у вигляді забійної рани чола, починаючи від правої брови з переходом на лобну ділянку волосистої частини голови зліва, саден чола, правої виличної та правої підочної ділянок, синця чола з переходом на верхні повіки обох очей, які у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння , ускладнились травматичним шоком та крововтратою (що підтверджується даними судово-гістологічного дослідження, при якому виявлені наступні зміни : відносне малокровя внутрішніх органів, ділянки нерівномірного кровонаповнення легень, ділянки дискомплексації гепатоцитів) та явилися безпосередньо причиною смерті і перебувають в прямому причинному звязку із настанням смерті (т.1 а.с. 115).

Висновком експерта №148 від 06.02.2008 року за результатами судово-медичної експертизи стверджується, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому верхньої третини лівого плеча, закритого багато уламкового серезнадмищелкового перелому лівого плеча зі зміщенням уламків, травматичного шоку 3 ст., ран лівого стегна по задньо-латеральній поверхні, лівого ліктьового суглобу задній поверхні з осадженням, закритої травми грудної клітини з переломами 8,9,10,11 ребер зліва, лівостороннього гемотораксу, закритої травми черевної порожнини, розриву, селезінки які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя в момент спричинення (т. 2 а.с. 38).

Висновком експерта №519 від 08.01.2009 року за результатами судово-медичної експертизи стверджується, що ОСОБА_5 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому зовнішнього мищелка лівої великогомілкової кістки, закритого підголовчатого перелому лівої малогомілкової кістки, закритого перелому основи першої пясної кістки правої китиці, поверхневих ран лобної ділянки зліва, підапоневретичної гематози, поверхневих ран та крововиливів лівого колінного суглобу, лівої гомілки, закритого перелому зовнішнього мищелка лівої великогомілкової кістки, закритого підголовчатого перелому лівої малогомілкової кістки, з місцями прикладання травмуючої сили у вигляді поверхневих ран та крововиливів колінного суглобу, лівої гомілки, закритого перелому основи 1 пясної кістки правої китиці, які за свої характером відносяться до середніх тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для життя в момент заподіяння, але які спричинили тривалий розлад здоровя (понад 21 день), так як за звичайних умов загоєння переломів вказаної локалізації відбувається в строки понад 21 день (т. 2 а.с. 5).

Висновком експертів №283А від 18.12.2008 року за результатами транспортно-трасологічної експертизи (т.1 а.с. 196) стверджується, що мало місце зустрічне ковзне зіткнення автомобілів МАN та ВАЗ-2108, що відбулося між виступаючими частинами лівої передньої частини тягача MAN та лівою передньою частиною автомобіля ВАЗ-2108. З урахуванням зафіксованої під час огляду місця події слідової інформації та встановленого взаєморозташування автомобілів МАN з напівпричепом АRIS та ВАЗ-2108 в первинний момент контактування під час зіткнення, їх кінцевого розташування на проїзній частині - зіткнення вказаних транспортних засобів відбулося на правій смузі проїзної частини автодороги Стрий-Тернопіль-Кіровоград-Знам'янка по напрямку на м. Вінниця, тобто на смузі по якій рухався до зіткнення автомобіль ВАЗ-2108 (т.1 а.с.196-203).

Висновком експертів №26А від 18.02.2009 року за результатами комплексної транспортно-трасологічної експертизи (т. 2 а.с. 50) стверджується, що:

- показання водія ОСОБА_7, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що зіткнення автомобілів відбулося на правій смузі руху в напрямку м. Хмельницький технічно неспроможні та не відповідають фактичним обставинам розвитку даної події;

- технічна можливість у водія автомобіля МАN з напівпричепом АRIS запобігти зустрічного зіткнення з автомобілем ВАЗ-2108 забезпечувалаcь виконанням водієм ОСОБА_7 технічних вимог п.п. 10.1., 11.3., 12.3 Правил дорожнього руху, тобто не виїжджаючи на смугу зустрічного руху при виникненні небезпеки для руху він би уникнув зустрічного зіткнення на цій смузі з автомобілем ВАЗ-2108;

- оскільки до моменту зіткнення транспортні засоби не гальмувалися, то в такому разі питання про технічну можливість у водія автомобіля ВАЗ-2108 ОСОБА_3 запобігти зустрічного зіткнення шляхом своєчасного застосування гальмування позбавлене технічного змісту, оскільки в такому разі навіть повна зупинка автомобіля ВАЗ-2108 до моменту зустрічного зіткнення не виключала самої можливості зіткнення як такого (т. 2 а.с. 50-53).

Враховуючи те, що дану експертизу проводили ті ж експерти, що і транспортно-трасологічну експертизу №283А від 18.12.2008 року, проте вони давали відповідь на інші питання, а тому фактично дана експертиза є додатковою і відсутні підстави, які б позбавляли суд можливість досліджувати вказаний експертний висновок поряд з іншими доказами по справі.

Висновком експертів ДНДЕКЦ МВС України №9-91 від 23.06.2011 р. за результатами повторної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи стверджується (т. 4 а.с. 238), що:

- місце первинного контакту автомобілів “MAN TGA18.480”, р.н. НОМЕР_4 з напівпричепом марки ARIS р.н. НОМЕР_2 та ВАЗ-2108, р.н. НОМЕР_1 розташоване на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108;

- показання водія ОСОБА_7, свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 про те, що зіткнення автомобілів відбулося на правій смузі руху в напрямку м. Хмельницький з технічної точки зору не спроможні;

- у заданій дорожній обстановці водій автомобілів ВАЗ-2108 ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п. 11.3. Правил дорожнього руху України, а водій автомобіля “MAN TGA18.480” ОСОБА_7, у відповідності до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України і обидва водії повинні були дотримуватись вимог п.12.9. б) Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 3.29 “Обмеження максимальної швидкості”;

- водій автомобіля “MAN TGA18.480” ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем ВАЗ-2108 шляхом виконання вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України;

- невідповідності в діях водія автомобіля “MAN TGA18.480” ОСОБА_7 вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України, з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з настанням ДТП.

Також, допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 показав, що за умови застосування ОСОБА_7 гальмування, зіткнення транспортних засобів би не відбулося. Місце зіткнення автомобілів було визначено по слідовій інформації яка містилася в матеріалах кримінальної справи, наданих на дослідження, а також по куту зіткнення транспортних засобів. Під час дослідження бралась швидкість автомобіля ВАЗ-2108 із розрахунку 80 км/код, оскільки застосування показників більшої швидкості прискорили б розвиток ДТП і це ще більше підтвердило б висновки щодо місця зіткнення транспортних засобів на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108.

Суд не погоджується з висновком експертів Вінницького відділення КНДІСЕ Міністерства юстиції України №751/752 від 04.05.2011 року за результатами повторної комплексної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи (т.4 а.с. 158), оскільки під час дослідження не було вирішено питання розташування місця первинного контакту автомобілів МАN і ВАЗ-2108, не були враховані показання потерпілого ОСОБА_3, та свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14 про те, що автомобіль МАN до моменту ДТП виїжджав на смугу зустрічного руху, а також не було вирішено питання дії якого з водіїв знаходилися у причинному зв'язку з настанням ДТП.

Також, в даному висновку використовуються припущення, зокрема, в дослідній частині зазначено, що враховуючи швидкісний режим руху автомобілів до зіткнення, в момент первинного контактування осколки з пошкоджених транспортних засобів та мокрий бруд може не падати на проїзну частину дороги в місці зіткнення, а певну відстань долати по напрямку руху автомобілів до місця падіння на проїзну частину дороги захоплений розрідженим повітрям. В той же час не встановлено яку відстань могли долати осколки та мокрий бруд, і не вирішено питання, де в такому випадку повинні були знаходитися осколки чи бруд за умови якщо автомобіль МАN рухався прямолінійно по своїй смузі паралельно до осьової лінії проїзної частини.

В той же час допитані в судовому засіданні експерти ОСОБА_1 та ОСОБА_17 показали, що головним питанням щодо дослідження механізму ДТП є встановлення місця зіткнення транспортних засобів, а на їх думку його встановити неможливо. Також експерти пояснили, що місце зіткнення транспортних засобів було в районі осьової лінії в тому числі, як на смузі руху ОСОБА_7 так і на смузі руху ОСОБА_3

Отже, у вказаному експертному дослідженні відсутні категоричні висновки, щодо обставин, які мають значення для справи.

Суд також не погоджується з висновком №1336/1337 спеціалістів по транспортно-трасологічним та автотехнічним дослідженням механізму зіткнення транспортних засобів від 26.05.2009 р., виконаним науковими співробітниками лабораторії судово-автотехнічних досліджень Львівського НДІ судових експертиз Міністераства юстиції України (т. 3 а.с. 74), який був виконаний на запит захисту та долучений до справи, згідно якого причиною ДТП є обставини, пов'язані з виїздом автомобіля ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_3 на смугу зустрічного руху. Так, у вказаному висновку використовувалися вихідні дані щодо швидкості ОСОБА_3 біля 90 км/год, хоча в цьому ж висновку (п.5) вказано, що визначити значення швидкостей руху автомобіля ВАЗ-2108 та автопоїзда та їх співвідношення перед пригодою не виявляється можливим. Крім того, не було взято до уваги показання потерпілого, що він рухався зі швидкістю в межах 80 км/год. Також, в висновку (п. 4) спеціалістами вказано, що визначити геометричне місце зіткнення та положення автомобіля ВАЗ-2108 та автопоїзда відносно елементів дороги не представляється можливим.

Крім того, згідно вимог ст. 4 Закону України “Про судову експертизу” незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються, в тому числі, процесуальним порядком призначення судового експерта та кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

В зв'язку з цим, висновок №1336/1337 спеціалістів по транспортно-трасологічним та автотехнічним дослідженням механізму зіткнення транспортних засобів від 26.05.2009 р., який виконаний науковими співробітниками лабораторії судово-автотехнічних досліджень Львівського НДІ судових експертиз, не може бути прийнятий судом як належний доказ в розумінні ст. 65 КПК України, оскільки особи, що проводили вказане дослідження не попереджались про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку. Крім того, допитаний як свідок науковий співробітник лабораторії судово-автотехнічних досліджень Лівівського НДІ судових експертиз ОСОБА_18 в судовому засіданні показав, що відомості про обставини справи йому були відомі лише з листа захисника підсудного, інших доказів він не досліджував, також він не використовував інших вихідних даних щодо швидкості автомобіля ВАЗ-2108 під керуванням ОСОБА_3 Також він показав, що зіткнення могло бути в районі осьової лінії, як на смузі руху автомобіля ВАЗ-2108, так і на смузі руху автомобіля МАN. Також ОСОБА_18 показав, що визначити швидкість руху зустрічного транспортного засобу водієм іншого зустрічного транспортного засобу майже не можливо. Також він пояснив, що для того, щоб свідок ОСОБА_14 міг бачити механізм та місце ДТП, він повинен був рухатися по зустрічній смузі і тільки за такої умови він під кутом міг би бачити саме зіткнення транспортних засобів.

Суд критично ставиться до показань ОСОБА_7 про те, що автомобіль ВАЗ-2108 виїхав на його зустрічну смугу за декілька метрів перед керованим ним автомобілем МАN і вважає їх такими, що суперечать дослідженим в ході судового розгляду обставинам справи.

В ході судового розгляду встановлено, що порушення ОСОБА_3 п.п. 11.3., 12.9. Правил дорожнього руху не знаходяться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками.

В ході судового розгляду встановлено, що автомобіль МАN з напівпричепом АRIS на час скоєння ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди знаходився у технічно справному стані, тому така кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_7

Також, суд вважає, що покладені в основу обвинувачення ОСОБА_7 обставини щодо порушення ним п.п. 1.5., 2.3., 10.1 Правил дорожнього руху, не перебувають у прямому причинному зв'язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди, а тому підлягають виключенню з обвинувачення підсудного.

Таки м чином, дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілим середньої тяжкості тілесне ушкодження, заподіяли тяжке тілесне ушкодження, а також спричинили загибель кількох людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_7 суд вважає грубу необачність потерпілого ОСОБА_3, який незадовго до дорожньо-транспортної пригоди, керованим ним автомобілем ВАЗ-2108 здійснив виїзд на смугу зустрічного руху по якій рухався підсудний, що вплинуло на його дії, внаслідок чого ним і були порушені Правила дорожнього руху.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_7 не встановлено.

При призначенні покарання с уд враховує, що ОСОБА_7 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, вчинив тяжкий злочин з необережності, проте не розкаявся у вчиненому, зокрема, в ході судового розгляду ОСОБА_7 не висловив готовність понести за вчинене передбачену законом відповідальність, не висловлював жаль потерпілим з приводу вчиненого ним діяння. З огляду на викладене, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину та конкретних обставин справи, даних про особу підсудного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.

По справі потерпілими ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заявлені цивільні позови про відшкодування солідарно підсудним ОСОБА_7, ОСОБА_8, який є власником автомобіля МАN та ТОВ “Озгюльмен”, яке використовує вказаний автомобіль на підставі договору оренди, матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Так, ОСОБА_4 заявлений цивільний позов до відповідачів про стягнення на її користь 11483,93 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 500000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_3 заявлений цивільний позов до відповідачів про стягнення на його користь 800000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до відповідачів про стягнення на її користь 100000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_7 працював водієм в ТОВ “Озгюльмен” і саме за довіреністю вказаного товариства, яке використовувало належний ОСОБА_8 авто мобіль МАN з напівпричепом АRIS на підставі договору оренди він здійснював міжнародні перевезення. (т.1 а.с. 83-89).

Враховуючи викладене, з врахуванням вимог ст.ст. 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, суд вважає, що відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином під час виконання ОСОБА_7 трудових обов'язків, повинно здійснюватися за рахунок ТОВ “Озгюльмен”.

В той же час, при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, завданої потерпілим, суд виходить з досліджених в ході судового розгляду конкретних обставин справи, та обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_7, а тому цивільні позови потерпілих підлягають частковому задоволенню.

Цивільний позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню і з ТОВ “Озгюльмен” на її кор исть підлягає стягненню 11481,93 грн. матеріальної шкоди та 120000,00 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню і з ТОВ “Озгюльмен” на його користь підлягає стягненню 120000,00 грн. моральної шкоди.

Цивільний позов ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню і з ТОВ “Озгюльмен” на її користь підлягає стягненню 40000,00 грн. моральної шкоди.

З врахуванням ст. 1206 ЦК України цивільні позови прокурора Летичівського району Хмельницької області про відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_10 та ОСОБА_5 підлягають задоволенню в повному обсязі за рахунок ОСОБА_7

Цивільний позов прокурора Летичівського району в інтересах Летичівської ЦРЛ про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_10 в сумі 66,49 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, а вказану суму слід стягнути з ОСОБА_7

Цивільний позов прокурора Летичівського району в інтересах Хмельницької обласної клінічної лікарні №1 про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 2061,88 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, а вказану суму слід стягнути з ОСОБА_7

Цивільний позов прокурора Летичівського району в інтересах Кіровоградської обласної лікарні про відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 в сумі 5166,77 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі, а вказану суму слід стягнути з ОСОБА_7

Речові докази по справі, а саме:

- автомобіль ВАЗ-2108 номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_3, який знаходиться в нього на зберіганні - залишити власнику;

- автомобіль “МАN tga 18/480” реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом марки “ARIS” реєстраційний номер НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні на автомобільній стоянці ПП “Дюшес” в смт. Летичів - повернути власнику ОСОБА_8;

- два контрольні диски тахографу автомобіля “МАN tga 18/480” слід зберігати разом з матеріалами кримінальної справи;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіл ь “МАN tga 18/480” реєстраційний номер НОМЕР_4, НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію напівричепа “ARIS” НОМЕР_2, НОМЕР_3 - слід повернути власнику автомобіля ОСОБА_8;

- посвідчення водія №НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_7 слід зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Судові витрати по справі за проведення експертиз підлягають стягненню з підсудно го в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахувати з 2 лютого 2012 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув'язнення з 24 березня 2009 року до 1 лютого 2012 року включно.

Запобіжний захід, який обраний ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з Міжнародного транспортно-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю “Озгюльмен” (яке знаходиться в м. Одабаши, Даплан, 2 бл. №5, провінції Хатай Антакія Турецької Республіки) на користь ОСОБА_4 11481,93 грн. відшкодування матеріальної шкоди та 120000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Міжнародного транспортно-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю “Озгюльмен” на користь ОСОБА_3 120000,00 грн відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Міжнародного транспортно-торгівельного товариства з обмеженою відповідальністю “Озгюльмен” на користь ОСОБА_5 40000,00 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Летичівської ЦРЛ Хмельницької області 66,49 грн. витрат на лікування ОСОБА_5 та ОСОБА_10

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Хмельницької обласної клінічної лікарні №1 2061,88 грн. витрат на лікування ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_7 на користь Кіровоградської обласної лікарні 5166,77грн. витрат на лікування ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_7 судові витрати по справі:

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу “за дослідження 12”) за проведення транспортно-трасологічної експертизи №283А від 18.12.2008 р. - 1059,24 грн. (т.1 а.с. 195);

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код №25575309”) за проведення автотоварознавчої експертизи №01 від 04.02.2009 року - 441,29 грн. (т.2 а.с.17);

- на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства України у Хмельницькій області, код №25575309, призначення платежу “за дослідження 12”) за проведення комплексної транспортно-трасологічної експертизи №26А від 18.12.2008 р. - 282,36 грн. (т.2 а.с.49);

- на користь Вінницького відділення КНДІСЕ МЮ України за проведення повторної комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи - 4230,00 грн. (т.4 а.с.175);

- на користь ДНДЕКЦ МВС України (р/р 31255272210705, банк Управління Державного казначейства України у Київській області, код 25574630, ГУДКУ 821018) за проведення повторної комплексної судово-транспортно-трасологічної експертизи - 1898,64 грн. (т.4 а.с. 237).

Речові докази по справі:

- автомобіль ВАЗ-2108 номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 і який знаходиться в нього на зберіганні - залишити ОСОБА_3;

- автомобіль “МАN tga 18/480” реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом марки “ARIS” реєстраційний номер 31 D-5459, який знаходиться на зберіганні на автомобільній стоянці ПП “Дюшес” в смт. Летичів - повернути власнику ОСОБА_8;

- два контрольні диски тахографу автомобіля “МАN tga 18/480” зберігати разом з матеріалами кримінальної справи;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіл ь “МАN tga 18/480” реєстраційний номер НОМЕР_4, НОМЕР_5 та свідоцтво про реєстрацію напіврпичепа “ARIS” НОМЕР_2, НОМЕР_3 повернути власнику автомобіля ОСОБА_8;

- посвідчення водія №НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_7 зберігати разом з матеріалами кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

С У Д Д Я: М. М. Баськов