Вирок № 21244470, 28.11.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 28.11.2011 Справа № 1-649/11 В И Р О К Іменем України 28 листопада 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарі Дудка А.С.

за участю прокурорів Вірабяна Е.В., Гомлі А.С.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

підсудного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, ніде не працює, судимого

26 травня 2010 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч. 3 ст. 185 КК на 3 роки позбавлення волі з звільненням від відбування покарання відповідно до ч. 1 ст. 75 КК з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

29 березня 2011 року, у період часу з 02 до 08 год., підсудний ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні флігелю, що по АДРЕСА_2, діючи повторно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_1 мобільний телефон «Nokia 6300»вартістю 440 грн., з флеш-карткою «Transcend»обємом памяті на 1 Гб вартістю 60 грн., карткою оператора мобільного звязку «МТS»вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились кошти в сумі 50 грн., спричинивши останньому матеріальної шкоди на загальну суму 575 грн.

В цей же день, приблизно о 09 год., він же, у тому ж місці, діючи повторно, шляхом вільного доступу, таємно викрав належні потерпілій ОСОБА_2 золоту обручку вагою 1,82 г та золоту каблучку вагою 1,64 г вартістю 400 грн., чим спричинив останній матеріальної шкоди на загальну суму 700 грн.

Викраденим майном у кожному випадку підсудний розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в суді підсудний ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав, заперечивши факт його скоєння взагалі. Зазначив, що на досудовому слідстві обмовив себе у причетності до скоєння злочину та визнавав вину у цьому внаслідок застосування щодо нього недозволених методів досудового слідства з боку працівників міліції.

Суд критично оцінює показання підсудного про невизнання ним своєї вини у скоєнні злочину, розцінюючи це як спосіб захисту від предявленого обвинувачення та намір уникнути покарання за вчинене, а тому до уваги не приймає.

При цьому суд виходить з того, що визнаючи вину в ході досудового слідства підсудний давав показання добровільно без будь-якого фізичного примусу чи застосування до нього заходів психічного впливу, що підтверджено матеріалами перевірки, проведеною на вимогу суду прокурором Октябрського району м. Полтави за заявою підсудного про застосування щодо нього недозволених методів досудового слідства, за результатами якої прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи в звязку з відсутністю в діях працівників міліції складу злочину, на який вказував останній.

Виходячи з цього, суд приймає до уваги як доказ по справі показання підсудного, в яких він визнавав свою вину у вчиненні крадіжок, зазначаючи, що як мобільний телефон потерпілого ОСОБА_1, так і золоті прикраси потерпілої ОСОБА_2 викрав саме він за викладених вище обставин (а. с. 84-86, 124). Визнаючи ці факти, він дав детальні показання, в яких зазначав як мотиви та обставини, так і спосіб вчинення злочинів, які повністю узгоджуються з іншими доказами по справі, а тому суд приймає їх до уваги як докази, що були отримані у визначеному законом порядку та разом з іншими покладає в основу обвинувачення підсудного у вчиненні інкримінованих йому діянь.

Потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи також підтвердили факт заволодіння їх майном підсудним за вказаних вище обставин та заподіяння їм злочинними діями останнього матеріальної шкоди на суму, вказану в обвинувальному висновку. При цьому кожнийіз потерпілих зазначив, що 28 березня 2011 року вони разом з підсудним та іншими особами святкували день народження ОСОБА_5 в кафе «12 стільців»в м. Полтаві. Потім всі по черзі відправилися ночувати в флігель, що по АДРЕСА_2. На ранок потерпілий ОСОБА_1 виявив крадіжку його мобільного телефону «Nokia 6300», про що сказав підсудному, який заперечив свою причетність до цього, та іншим особам. Не знайшовши телефону, він поїхав додому. Потерпіла ОСОБА_2 виявила крадіжку її золотих прикрас, в звязку з чим звернулась до підсудного, який повідомив їй, що він їх сховав та пообіцяв повернути, однак не зробив цього, в звязку з чим вона звернулась з заявою до міліції, в якій повідомила про скоєний злочин. Внаслідок крадіжки їм було завдано матеріальної шкоди на суму 785 та 700 грн. відповідно.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в суді, показали, що 28 березня 2011 року вони разом з підсудним та іншими особами святкували день народження першого із названих в кафе «12 стільців»в м. Полтаві. По закінченні святкування всі по черзі відправилися ночувати в флігель, що по АДРЕСА_2. На ранок потерпілий ОСОБА_1 виявив крадіжку його мобільного телефону «Nokia 6300», про що сказав підсудному та всім присутнім в флігелі, а потерпіла ОСОБА_2 виявила крадіжку її золотих прикрас. Після того як потерпілі, не знайшовши своїх речей, поїхали додому, підсудний повідомив їм, що крадіжку вказаного вчинив він та показав їм вкрадені речі. На його пропозицію викрадені ним золоті обручка і каблучка були закладені в ломбард на імя та документи ОСОБА_6 і отримані кошти, які привласнив підсудний. Останній в цей же день передав у користування ОСОБА_6 мобільний телефон «Nokia 6300», який він викрав у потерпілого ОСОБА_1

Відповідно до протоколів огляду від 3 та 11 травня 2011 року, які були досліджені в суді (а. с. 17-19, 32-33), у свідка ОСОБА_6 було вилучено мобільний телефон «Nokia 6300»та флеш-карту обємом памяті на 1 Гб, які були викрадені підсудним у потерпілого ОСОБА_1 та передані йому підсудним.

Факт наявності у потерпілої ОСОБА_2 золотих обручки і каблучки підтверджується бірками на ювелірні вироби, які були видані нею слідчому в ході досудового слідства відповідно до протоколу огляду від 17 травня 2011 року, який був досліджений в суді (а. с. 58).

При предявленні для впізнання потерпілий ОСОБА_1 впізнав мобільний телефон вилучений у ОСОБА_6 як той, що належить йому та був викрадений у нього підсудним (а. с. 107-108).

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 200 від 26 травня 2011 року вартість мобільного телефону «Nokia 6300»разом із флеш-картою обємом памяті на 1 Гб cтановить 500 грн. (а. с. 98-103).

Вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується також іншими доказами по справі, які були досліджені в ході її судового розгляду.

Проаналізувавши наведені докази, суд приходить до висновку, що всі вони були отримані у визначеному законом порядку, а тому є належними та допустимим та такими, що повністю підтверджують вину підсудного у вчиненні злочину.

Суд вважає надуманим твердження підсудного про те, що потерпілі та свідки обмовили його у вчиненні злочину. При цьому суд виходить як з логічності та узгодженості показань потерпілих і свідків між собою та з іншими обєктивними доказами, так і з відсутності будь-яких обєктивних даних, які б давали названим особам обмовляти підсудного у вчиненні злочину.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_4 як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто за ч. 2 ст. 185 КК України.

Обставинами, які помякшують або обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що впливають на призначення покарання.

Суд враховує, що вчинений підсудним злочин являється злочином середньої тяжкості.

Суд також враховує особу підсудного, який раніше неодноразово засуджувався за вчинення, в тому числі, і аналогічних злочинів та має непогашену судимість і невідбуте покарання за попереднім вироком, характеристику його особи, відсутність обставин, що помякшують або обтяжують, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 1 ст. 71 КК України, оскільки після постановлення вироку Карлівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2010 року, але до повного відбуття покарання він вчинив новий злочин.

По справі потерпілою ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на суму 700 грн.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 328 КПК України, статтями 23, 1166 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна»(далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Визначаючи суму, що підлягає стягненню з підсудного, суд керується положеннями п. 16 Постанови, згідно з яким «мають бути зараховані суми, добровільно передані цивільному позивачеві до постановлення вироку, а також вартість поверненого йому майна».

В добровільному порядку підсудним збитки не відшкодовувались.

Виходячи із доведеності вини підсудного у вчиненні злочину, суд задовольняє цивільний позов потерпілої про відшкодування матеріальної шкоди на заявлену суму, оскільки нею надані докази заподіяння їй матеріальної шкоди.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи по справі становлять 225,12 грн. (а. с. 98-103) і підлягають стягненню з підсудного.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на два роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання визначити за сукупністю вироків у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі, частково приєднавши до покарання призначеного за цим вироком покарання призначене за вироком Карлівського районного суду Полтавської області від 26 травня 2010 року.

Строк відбування покарання рахувати з 6 червня 2011 року, зарахувавши в нього час перебування засудженого під вартою в звязку з обранням відносно нього запобіжного заходу у виді взяття під варту по цій справі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_4 у вигляді взяття під варту залишити без змін.

Задовольнити заявлений по справі потерпілою ОСОБА_2 цивільний позов і стягнути з засудженого на її користь 700 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 225,12 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази мобільний телефон «Nokia 6300»та флеш-картe обємом памяті на 1 Гб, які передані на зберігання потерпілому (а. с. 105-106), повернути йому, а ті, які приєднані до матеріалів справи, - зберігати при ній (а. с. 60).

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.

Суддя А.Г.Савченко