Вирок № 21244379, 30.11.2011, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 30.11.2011 Справа № 1-524/11 В И Р О К Іменем України

30 листопада 2011 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А.Г.

при секретарях Дудка А.С., Загорулько О.С.

за участю прокурорів Вірабяна Е.В., Ольшанської Н.Д.

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

підсудного ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця м. Полтави, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, ніде не працює, судимого

20 червня 2011 року Київським районним судом м. Полтави за ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України (далі КК) на 2 роки обмеження волі

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в :

25 жовтня 2010 року, приблизно о 14 год., підсудний ОСОБА_7 перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_1 по АДРЕСА_2, уклав з останнім письмовий фіктивний договір від цієї ж дати про надання послуг по виготовленню та установці металопластикових вікон між потерпілим та ОСОБА_8, поставивши на договорі печатку приватного підприємця ОСОБА_8, яким в дійсності не являвся, тим самим повторно підробив документ, внаслідок чого створив враження про намір виконання договір, плануючи в подальшому не виконувати договірні зобовязання. Після цього повторно використав виготовлений підроблений документ та надав другий примірник екземпляру підробленого договору потерпілому для отримання грошових коштів у вигляді передоплати від останнього, отримавши при цьому шляхом обману та зловживання довірою потерпілого 2500 грн., які привласнив, завдавши йому збитків на вказану суму, вчинивши ці дії повторно.

3 листопада 2010 року, в другій половині дня, він же, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_4 по АДРЕСА_3, аналогічним способом заволодів її коштами в сумі 2200 грн., завдавши їй збитків на вказану суму.

4 листопада 2010 року, приблизно о 16 год., він же, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_5 по АДРЕСА_4 аналогічним способом заволодів його коштами в сумі 1450 грн., завдавши йому збитків на вказану суму.

7 листопада 2010 року, приблизно о 16 год., він же, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_3 по АДРЕСА_5 аналогічним способом заволодів її коштами в сумі 1850 грн., завдавши їй збитків на вказану суму.

8 листопада 2010 року, приблизно об 11 год., він же, перебуваючи по АДРЕСА_4 діючи умисно, шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи самостійно виготовлений бланк договору про надання послуг та печатку приватного підприємця ОСОБА_8., під приводом продажу та встановлення пластикового вікна, заволодів грошовими коштами в сумі 550 грн., належними потерпілій ОСОБА_10, спричинивши останній матеріально битку на зазначену суму.

16 листопада 2010 року, в другій половині дня, він же, перебуваючи за місцем проживання потерпілої ОСОБА_9 по АДРЕСА_6, аналогічним способом заволодів її коштами в сумі 1500 грн., завдавши їй збитків на вказану суму.

Допитаний в ході судового слідства по справі підсудний визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, підтвердивши факт його скоєння за викладених вище обставин. Він також визнав заявлені по справі потерпілими цивільні позови.

Потерпілі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5., в суді, потерпіла ОСОБА_10 чиї показання були досліджені в суді в порядку статті 306 КПК України (том 1 а. с. 153), підтвердили факт заволодіння їх грішми підсудним за викладених вище обставин. Вони також підтвердили факт заподіяння їм підсудним матеріальної шкоди на вказані вище суми. При цьому потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_5. та ОСОБА_10 наполягали на задоволенні заявлених ними позовних вимог про стягнення з підсудного на їх користь завданої злочином матеріальної шкоди.

Оскільки фактичні обставини справи та розмір цивільного позову ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 190 КК України, оскільки він повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів чужим майном потерпілих, тобто вчинив шахрайство; за ч. 2 ст. 358 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися в підробленні документу, що видається та посвідчується підприємством, яке має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права, або звільняє від обовязків, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинивши їх повторно; за ч. 3 ст. 358 КК України, так як він вчинив умисні дії, які виразилися в використанні завідомо підробленого документа.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного, суд не знаходить.

Визначаючи покарання підсудному, суд керується положеннями статті 65 КК України і враховує при цьому ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, особу винного, та обставини, що впливають на призначення покарання, зокрема, обставини, що помякшують та відсутність тих, які обтяжують покарання і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Суд вважає, що покарання підсудному повинно бути призначено за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки після постановлення попереднього вироку Київського районного суду м. Полтави від 20 червня 2011 року було встановлено, що ОСОБА_7 винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Зважаючи на доведеність вини підсудного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, суд вважає, що заявлені потерпілими ОСОБА_5, ОСОБА_3 і ОСОБА_10 цивільні позови на суму 1450, 2200 та 550 грн. відповідно про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати за проведення по справі судових експертиз складають 2180,40 грн. і підлягають стягненню з підсудного.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до статті 81 КПК України.

Керуючись статтями 321, 323 та 324 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України і засудити його:

за ч. 2 ст. 190 КК України до штрафу в сумі 1200 грн.;

за ч. 2 ст. 358 КК України до штрафу в сумі 900 грн.;

за ч. 3 ст. 358 КК України до штрафу в сумі 850 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання визначити у виді штрафу в сумі 1200 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України вирок Київського районного суду м. Полтави від 20 червня 2011 року виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_7 у вигляді підписки про невиїзд залишити без змін.

Цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_5 на суму 1450 грн., ОСОБА_3 на суму 2200 грн. та ОСОБА_10 на суму 550 грн. про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити, стягнувши з засудженого на їх користь вказані суми.

Стягнути з засудженого судові витрати в сумі 2180,40 грн., перерахувавши їх одержувачу: НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області на рахунок 31252272210055, Код: 25574067, Банк одержувача: ГУДК України в Полтавській області МФО: 831019.

Речові докази зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено в апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя А.Г.Савченко