Вирок № 21240246, 26.01.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-121/12 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.01.2012 рокум. Київ Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Первушина О.С.

при секретарях Тищенко В.С., Яворській О.С.,

Качурі Р.В., Слончак М.Ю.

з участю прокурорів Збаравської Н.В., Замкової К.П.

захисників адвокатів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Ніжина Чернігівської області, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не одруженої, не працюючої, зареєстрованої в АДРЕСА_1, проживаючої в АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_5 та невстановлена досудовим слідством особа, матеріали відносно якої постановою слідчого від 26.07.2011 року виділені в окреме провадження, 05.06.2011 року приблизно о 00.20 год., перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в якості пасажирів в салоні автомобіля таксі марки „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням її власника - ОСОБА_6, котрий рухався по вул. Столичне шосе у м. Києві, з метою заволодіння чужим майном вступили між собою у попередню змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи узгоджено, підсудна ОСОБА_5, знаходячись на лівому задньому пасажирському сидінні в салоні вказаного автомобіля, накинула на шию ОСОБА_6 ланцюжок від сумки та почала душити останнього, застосувавши таким чином до нього насильство, яке є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, та завдавши йому фізичного болю, а невстановлена досудовим слідством особа, в цей час, знаходячись на передньому пасажирському сидінні, нанесла два удари кулаками в обличчя потерпілого ОСОБА_6, завдавши останньому фізичного болю. Після чого потерпілий ОСОБА_6 здійснив різке гальмування до повної зупинки автомобіля та, звільнившись від ОСОБА_5 й невстановленої досудовим слідством особи, вибіг з салону автомобіля.

Подолавши таким чином волю потерпілого до опору, підсудна ОСОБА_5, знаходячись поблизу автомобіля марки „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1, почала спостерігати за навколишньою обстановкою, щоб в разі небезпеки попередити про це невстановлену досудовим слідством особу, котра в цей час, через відчинені передні пасажирські двері автомобіля марки „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1 заволоділа майном ОСОБА_6, а саме: GPS-навігатором „Піонер” вартістю 1500 грн.; мобільним телефоном „Nokia 6700” вартістю 2200 грн. з сім-картою мобільного оператору звязку „Life” вартістю 10 грн.; портмоне вартістю 120 грн., в якому знаходились гроші в сумі 370 грн. та 410 доларів США, що на день вчинення інкримінованого злочину згідно курсу НБУ становить 3269,10 грн.; водійським посвідченням та талоном попередження на імя ОСОБА_6, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1, які матеріальної цінності для потерпілого не представляють. Після чого ОСОБА_5 та невстановлена досудовим слідством особа, заволодівши чужим майном, що належить потерпілому ОСОБА_6, місце вчинення злочину з викраденим залишили, чим завдали останньому шкоди на загальну суму 7469,10 грн.

В ході судового слідства підсудна ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого їй злочину визнала повністю, щиро розкаялась у вчиненому та показала суду про те, що вона, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, 05.06.2011 року приблизно о 00.20 год. разом зі своїм знайомим на імя ОСОБА_14 перебувала в салоні автомобіля-таксі в якому прямувала додому. Під час руху між ОСОБА_14 та водієм таксі виник конфлікт. Знаходячись на задньому лівому пасажирському сидінні вона під час конфлікту накинула на шию водія, як зясувалося пізніше - ОСОБА_6, ланцюжок від своєї сумочки та почала його душити, після чого ОСОБА_14 наніс водію в область обличчя декілька ударів кулаком, через що останній різко загальмував та зупинився. ОСОБА_14 продовжив бити водія таксі, але йому вдалося звільнитися та відбігти від свого автомобіля. В цей момент вона знаходилась поблизу автомобіля таксі та спостерігала, а ОСОБА_14 через відчинені передні пасажирські двері автомобіля заволодів майном ОСОБА_6, після чого ОСОБА_14 разом з нею зникли з місця вчинення злочину.

Крім повного визнання ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованого їй злочину, вина останньої доведена повністю та стверджується наступними зібраними в ході досудового слідства та дослідженими й перевіреними в ході судового слідства доказами.

Показами потерпілого ОСОБА_6, даними ним на досудовому слідстві про те, що він працює водієм таксі на своєму власному автомобілі -626»д.н.з. НОМЕР_1. 05.06.2011 року приблизно о 00:20 год., виконуючи замовлення, він проїжджав на вказаному автомобілі по вул. Столичне шосе у м. Києві. В салоні автомобіля на передньому сидінні знаходився чоловік, а на задньому жінка. Під час руху у нього з вказаними особами стався конфлікт з приводу оплати проїзду, внаслідок якого жінка, як потім зясувалось - ОСОБА_5 накинула йому на шию ремінь від сумки, притисла його до сидіння та стала придушувати, в цей час чоловік наніс йому рукою два удари в область обличчю, внаслідок чого він різко загальмував та зупинив автомобіль і, звільнившись, вибіг на проїжджу частину. В цей час, він бачив як зазначений чоловік з автомобіля почав забирати його власні речі, а ОСОБА_5 стояла поруч і спостерігала, щоб він не підійшов до авто (т.1 а.с. 59-64).

Показами свідка ОСОБА_7, який показав суду про те, що 05.06.2011 року його співмешканка ОСОБА_5 приїхала додому приблизно о 01:00 год. разом зі своїм роботодавцем ОСОБА_8, останні були у стані алкогольного спяніння й розповіли, що ОСОБА_8 побився з таксистом, який їх віз, так як останній не дав йому закурити в машині, хоча сам таксист курив, після того як ОСОБА_8 вдарив таксиста, той вибіг з машини на дорогу й почав кликати на допомогу. При цьому сам ОСОБА_8 вибіг з машини, а ОСОБА_5 стояла поблизу машини.

Показами свідка ОСОБА_9, який показав суду про те, що він працює на посаді старшого слідчого в ОВС СУ ГУМВС України в м. Києві. У нього провадженні перебувала кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_5 та ним було проведено ряд слідчих дій по справі, а саме: допитана підсудна, додатково допитаний потерпілий, свідки, оглянуті речові докази та предявлено кінцеве обвинувачення ОСОБА_5 Всі слідчі дії були проведені відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, скарг на дії слідчого від ОСОБА_5 та її захисника - адвоката ОСОБА_10 не надходило. Час для ознайомлення останніх з відібраними у ОСОБА_5 поясненнями надавався.

Показами свідка ОСОБА_11, який показав суду про те, що працює на посаді старшого о/у ВКР Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві. Приблизно на початку червня 2011 року до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшла заява потерпілого ОСОБА_6 про вчинення відносно нього злочину. Він відібрав у ОСОБА_5 пояснення та прийняв від неї явку з повинною. Остання явку з повинною писала самостійно, пояснення писались ним зі слів ОСОБА_5, в яких вона детально пояснила обставини вчинення нею розбійного нападу на водія таксі. При дачі пояснень, ОСОБА_5 була дуже схвильована та пояснила, що була в той день в стані сильного алкогольного спяніння, а тому не розуміла, що робить.

Свідок ОСОБА_10 суду показав про те, що, будучи адвокатом, здійснював повноваження захисника ОСОБА_5 на стадії досудового слідства в той час, коли справа перебувала на розслідуванні у СУ ГУМВС України в м. Києві. Був присутній при предявленні кінцевого обвинувачення, при допиті ОСОБА_5 в якості обвинуваченої, при виконанні вимог ст. 218 КПК України та при ознайомленні підзахисної ОСОБА_5 з матеріалами кримінальної справи. Зауважень на протоколи допиту ніким не вносились, оскільки всі слідчі дії відбувалися відповідно до вимог Кримінально-процесуального закону.

Показами свідка ОСОБА_12, який показав суду про те, що 04.06.2011 року близько 20.00 год. він разом з наглядно знайомим ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_13 в кафе «Сармат», що розташоване поблизу автостанції «Видубичі»в м. Києві розпив спиртні напої. Після чого ОСОБА_14 викликав таксі та вони разом з ОСОБА_5 поїхали у невідомому йому напрямку. Про вчинення ОСОБА_5 злочину повідомити нічого не може, оскільки не був свідком таких подій. Всі вони, крім ОСОБА_13, перебували у стані алкогольного спяніння.

Показами свідка ОСОБА_13, даними нею на досудовому слідстві, аналогічними показам свідка ОСОБА_12 (т.1 а.с. 87-89).

Протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 08.06.2011 року, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 серед предявлених фотознімків та фототаблиць впізнав ОСОБА_5, яка 05.06.2011 року, знаходячись на лівому задньому пасажирському сидінні в салоні його автомобіля - „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1, накинула йому на шию ланцюжок від сумки та почала душити (т. 1 а.с. 65-66).

Протоколом очної ставки від 09.06.2011 року, проведеної між потерпілим ОСОБА_6 та обвинуваченою ОСОБА_5, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_6 підтвердив свої показання, а обвинувачена ОСОБА_5 - факт вчинення нею інкримінованого їй злочину (т. 1 а.с. 75-78).

Протоколом огляду місця події від 05.06.2011 року та фототаблицями до нього, в ході якого було оглянуто ділянку місцевості та автомобіль марки „Mazda 626” д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 23-28).

Протоколом огляду та вилучення від 29.06.2011 року та фототаблицями до нього, в ході якого у ОСОБА_5 було вилучено деталь у вигляді квітки золотистого кольору, жіночу сумку з металевими ручками, футболку сірого кольору та заколку для волосся з квіткою золотистого кольору (т. 1 а.с. 34-38).

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що дії підсудної ОСОБА_5 за ст. 187 ч. 2 КК України кваліфіковано правильно як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, - розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання винній суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого нею злочину: злочин, передбачений ст. 187 ч. 2 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;

- особу винної, яка за місцем реєстрації характеризується задовільно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягалась.

Обставинами, що помякшують покарання ОСОБА_5, у відповідності зі ст. 66 КК України, є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку та визнається судом наявність на її утриманні непрацездатної матері, яка є інвалідом 3-ї групи.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5, згідно ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, яка перебуває в стані алкогольного спяніння.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання винної можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити їй покарання за ст. 187 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі, але, застосувавши правила ст. 69 КК України - більш мякого покарання, ніж це передбачено санкцією даної статті, з урахуванням обставин, що помякшують покарання винної та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, із застосуванням правил ст. 75 КК України звільненням від відбування покарання з випробуванням та покладенням на неї обовязків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, без призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна на підставі ст. 77 КК України, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для виправлення винної та попередження вчинення нею нових злочинів.

В строк відбування покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 72 КК України слід зарахувати термін її попереднього увязнення з 08.06.2011 року по 26.01.2012 року.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Відповідно до ст. 93 КПК України необхідно стягнути з ОСОБА_5 судові витрати по справі вартість проведених дактилоскопічних експертиз.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, та призначити їй покарання - 5 (пять) років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засуджену ОСОБА_5 обовязки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

В строк відбування покарання ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 72 КК України зарахувати термін її попереднього увязнення з 08.06.2011 року по 26.01.2012 року.

Речові докази по справі - деталь у вигляді квітки золотистого кольору, жіночу сумку з металевими ручками, футболку сірого кольору, заколку для волосся з квіткою золотистого кольору, що знаходяться в камері схову речових доказів ГУМВС України в м. Києві, повернути ОСОБА_5, - за належністю.

Стягнути з засудженої ОСОБА_5 (отримувач платежу: 60000 НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві, р/р 31253272210699, код ЗКПО 25575285, ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, призначення платежу: послуги експерта, код послуги 10900) судові витрати по справі вартість проведених дактилоскопічних експертиз на загальну суму 911 (девятсот одинадцять) грн. 74 коп.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу змінити з взяття під варту на підписку про невиїзд, негайно звільнивши ОСОБА_5 з-під варти в залі судового засідання.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя О.С. Первушина